Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 вересня 2014 року місто Київ

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Барбари В.П.,

суддів: Балюка М.І.,Берднік І.С.,Гуля В.С., Жайворонок Т.Є.,Колесника П.І.,Шицького І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал» (далі - КП СПБ «Арсенал») про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 15 травня 2014 року у справі

№ 22/60 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до КП СПБ «Арсенал», державного підприємства завод «Арсенал» про стягнення суми,

встановила:

У лютому 2011 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням уточнень до позовної заяви) про стягнення солідарно з КП СПБ «Арсенал» і державного підприємства заводу «Арсенал» (далі - завод «Арсенал») 145 210,92 грн заборгованості, яка виникла за договором від 20 травня 2005 року № 24Д (далі - Договір № 24Д).

Позовні вимоги позивача обґрунтовано невиконанням КП СПБ «Арсенал» і заводом «Арсенал» умов Договору № 24Д про організацію пожежно-профілактичного обслуговування Управлінням з організації забезпечення пожежної безпеки на закритих об'єктах на державному підприємстві завод «Арсенал», укладеного між позивачем і заводом «Арсенал», правонаступником якого було КП СПБ «Арсенал» внаслідок реорганізації шляхом приєднання.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду міста Києва від

19 листопада 2013 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24 лютого 2014 року, позов до КП СПБ «Арсенал» задоволено частково, стягнуто з КП СПБ «Арсенал» на користь позивача 136 827,77 грн основного боргу. В іншій частині позову до КП СПБ «Арсенал» відмовлено. У задоволенні вимог до заводу «Арсенал» відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 15 травня

2014 року постанову Київського апеляційного господарського суду від

24 лютого 2014 року та рішення господарського суду міста Києва від

19 листопада 2013 року у справі № 22/60 залишено без змін.

Суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що вимоги позивача про солідарне стягнення заборгованості з відповідачів у справі за Договором № 24Д згідно зі статтею 541 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є безпідставними, оскільки внаслідок виділення частки майна, прав і обов'язків із КП СПБ «Арсенал» до заводу «Арсенал» не передано боргові зобов'язання за Договором № 24Д, тому суди правильно стягнули заборгованість з універсального правонаступника.

КП СПБ «Арсенал» у порядку статті 11119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) подало заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 15 травня 2014 року у справі № 22/60 з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права при вирішенні аналогічних судових справ, а саме статті 59 Господарського кодексу України (далі - ГК України), пункту 1 частини 2 статті 11, статей 107, 109, частини 1 статті 901, частини 1 статті 903 ЦК України.

В обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права заявником надано копію постанови Вищого господарського суду України від 11 липня 2013 року у справі

№ 5011-73/16919-2012, в якій суд касаційної інстанції дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню саме до заводу «Арсенал», оскільки заборгованість, яка вже існувала у заводу «Арсенал», при його припиненні не передавалася КП СПБ «Арсенал», крім того,

19 травня 2011 року державну реєстрацію заводу «Арсенал» було поновлено.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом розгляду даної справи є вимога позивача про солідарне стягнення з КП СПБ «Арсенал» і заводу «Арсенал» заборгованості, яка виникла у зв'язку з порушенням ними умов Договору № 24Д.

Згідно з приписами статей 526 ЦК України та 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Солідарний обов'язок або солідарна вимога за приписами статті 541 ЦК України виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Господарськими судами встановлено, що 20 травня 2005 року між позивачем (виконавцем) і заводом «Арсенал» (замовником) укладено Договір № 24Д.

Пунктом 1.3 Договору № 24Д визначено, що його предметом є організація державного пожежного нагляду на об'єкті замовника силами Управління з організації забезпечення пожежної безпеки на закритих об'єктах. Чисельність працівників виконавця встановлюється в кількості 1 особа.

Умови Договору № 24Д виконавець виконав, надавши замовнику послуги з пожежної охорони. Свої зобов'язання з оплати наданих послуг замовник не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за січень 2008 року, січень-червень 2009 року, жовтень 2009 року - травень 2010 року на загальну суму 145 210, 92 грн.

Частинами 1, 3 статті 59 ГК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду. У разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

10 квітня 2009 року розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про перейменування казенного підприємства (КП) «Центральне конструкторське бюро «Арсенал» та реорганізацію державного підприємства завод «Арсенал» і державного науково-дослідного підприємства «Український технологічний центр оптичного приладобудування» № 525-р (далі - Розпорядження № 525-р) прийнято пропозицію Національного космічного агентства України (далі - НКАУ) щодо перейменування казенного підприємства «Центральне конструкторське бюро «Арсенал» в КП СПБ «Арсенал». Вирішено реорганізувати завод «Арсенал» і державне науково-дослідне підприємство «Український технологічний центр оптичного приладобудування» шляхом приєднання до КП СПБ «Арсенал».

28 травня 2009 року наказом НКАУ «Про реорганізацію ДП завод «Арсенал» № 141 (далі - Наказ № 141) на виконання Розпорядження

№ 525-р реорганізовано завод «Арсенал» шляхом приєднання до КП СПБ «Арсенал»; припинено діяльність державного підприємства завод «Арсенал».

16 листопада 2009 року комісією з припинення заводу «Арсенал» та КП СПБ «Арсенал» було підписано передавальний акт передання всього майна, прав та обов'язків заводу «Арсенал» до КП СПБ «Арсенал» в результаті приєднання, затверджений наказом НКАУ від

18 листопада 2009 року № 376.

Відповідно до пункту 2 зазначеного акта комісія передала, а КП СПБ «Арсенал» прийняло все майно, права та обов'язки об'єкта приєднання - заводу «Арсенал» згідно з даними результатів інвентаризації станом на 1 червня 2009 року та балансу заводу «Арсенал» станом на 1 жовтня 2009 року, а 24 листопада 2009 року до Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про припинення юридичної особи - заводу «Арсенал».

Таким чином, касаційний суд обґрунтовано визнав, що КП СПБ «Арсенал» стало універсальним правонаступником всього майна, прав та обов'язків заводу «Арсенал» внаслідок його реорганізації шляхом приєднання.

24 березня 2011 року Київським апеляційним адміністративним судом було винесено постанову у справі № 2а-6913/09/2670, якою задоволено позов Первинної профспілкової організації заводу «Арсенал» до Кабінету Міністрів України, НКАУ, третя особа на стороні відповідачів - КП СПБ «Арсенал», про часткове визнання незаконним пункту 2 Розпорядження № 525-р та Наказу № 141. Визнано незаконним та скасовано положення пункту 2 Розпорядження № 525-р у частині реорганізації заводу «Арсенал» шляхом приєднання до КП СПБ «Арсенал». Визнано незаконним та скасовано Наказ № 141.

У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців скасування реєстраційної дії про припинення юридичної особи державного підприємства заводу «Арсенал» відбулось на підставі судового рішення - 19 травня 2011 року.

За змістом частин 1, 2 статті 109 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс. Суд, що прийняв рішення про виділ, у своєму рішенні визначає учасника юридичної особи або вищий орган юридичної особи (власника), який зобов'язаний скласти та затвердити розподільчий баланс.

Згідно з наказом Державного космічного агентства України від

26 грудня 2011 року № 411 завод «Арсенал» поновив свою діяльність внаслідок виділення з КП СПБ «Арсенал».

Розподільчим балансом прав та обов'язків між КП СПБ «Арсенал» та заводом «Арсенал», затвердженим наказом Державного космічного агентства України від 7 вересня 2012 року № 327, не передбачено передачу від КП СПБ «Арсенал» до заводу «Арсенал» зобов'язань за спірним договором, а тому висновок господарських судів про відсутність підстав для стягнення заборгованості із заводу «Арсенал» є правильним.

За змістом частини 3 статті 109 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.

Позовну заяву про стягнення заборгованості за надані послуги за січень 2008 року, січень-червень 2009 року, жовтень 2009 року - травень 2010 зареєстровано господарським судом 3 лютого 2011 року.

Загальна позовна давність, встановлена статтею 257 ЦК України, становить три роки.

За зобов'язаннями із визначеним строком виконання згідно з вимогами частини 5 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, а саме 5 числа кожного місяця, як встановлено Договором № 24Д.

Висновок касаційного суду про відсутність правових підстав вважати відповідачів солідарними боржниками є правильним, а покладення відповідальності зі стягнення заборгованості у межах строків позовної давності на КП СПБ «Арсенал», як субсидіарного відповідача є обґрунтованим і законним.

За таких обставин Судова палата у господарських справах Верховного Суду України відмовляє у задоволенні заяви про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 15 травня 2014 року у справі № 22/60.

Керуючись статтями 11123- 11126 , 11128 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

постановила:

Відмовити у задоволенні заяви казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від

15 травня 2014 року у справі № 22/60.

Поновити виконання рішення господарського суду міста Києва від

19 листопада 2013 року у справі № 22/60.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий В.П. Барбара

Судді М.І. Балюк І.С. Берднік В.С. Гуль Т.Є. Жайворонок П.І. Колесник І.Б. Шицький