Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 вересня 2014 року м. КиївСудова палата у господарських справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого Барбари В.П.,суддів:Балюка М.І., Берднік І.С., Гуля В.С., Жайворонок Т.Є., Колесника П.І., Шицького І.Б., - за участю :

представника

публічного акціонерного товариства

«БМ Банк» - Сердійчука О.Л.,

арбітражного керуючого - Корольова В.М.,

представника

публічного акціонерного товариства

«Київводоканал» - Пясецької Г.О., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою публічного акціонерного товариства «БМ Банк» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 19 лютого 2014 року у справі № 44/492-б за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «СВТ Фортуна» про банкрутство,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23 жовтня 2013 року

1. Скаргу арбітражного керуючого Корольова В.М. на дії ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю «СВТ Фортуна» (далі - ТОВ «СВТ Фортуна») арбітражного керуючого Жураковської Л.В. задоволено частково.

2. Зобов'язано ліквідатора ТОВ «СВТ Фортуна» арбітражного керуючого Жураковську Л.В. за рахунок грошових коштів банкрута сплатити арбітражному керуючому Корольову В.М. за результатами його діяльності додаткову винагороду у розмірі 97 145,12 грн.

3. Відмовлено у задоволенні клопотання публічного акціонерного товариства «БМ Банк» (далі - ПАТ «БМ Банк») про скасування додаткової винагороди арбітражного керуючого Корольова В.М.

4. Відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ «СВТ Фортуна» арбітражного керуючого Жураковської Л.В. про зобов'язання арбітражного керуючого Корольова В.М. повернути грошові кошти, безпідставно отримані ним під час виконання обов'язків ліквідатора ТОВ «СВТ Фортуна».

5. Затверджено витрати арбітражного керуючого Жураковської Л.В., пов'язані з виконанням обов'язків ліквідатора ТОВ "СВТ Фортуна" у розмірі 3 473,51 грн, які підлягають відшкодуванню за рахунок коштів банкрута.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2013 року скасовано пункти 1, 2, 4 резолютивної частини ухвали господарського суду міста Києва від 23 жовтня 2013 року. Пункт 3 резолютивної частини ухвали господарського суду міста Києва від 23 жовтня 2013 року залишено без змін.

Вищий господарський суд України постановою від 19 лютого

2014 року залишив без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2013 року та ухвалу господарського суду міста Києва від 23 жовтня 2013 року в частині вирішення питання стосовно додаткової винагороди.

У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 19 лютого 2014 року з підстав, передбачених пунктом першим статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ПАТ «БМ Банк», посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права при вирішенні аналогічних судових справ, а саме: положень статті 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», просить скасувати цю постанову та постановити нове рішення, яким задовольнити клопотання ПАТ «БМ Банк» про скасування додаткової винагороди арбітражному керуючому Корольову В.М.

На обґрунтування неоднаковості застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права ПАТ «БМ Банк» долучило до поданої заяви копії постанов Вищого господарського суду України від 30 липня 2013 року у справі № 12/74-Б-10 та від 21 червня 2011 року у справі № 5/314-09, в яких, на його думку, судом касаційної інстанції по-іншому застосовано одні й ті самі норми матеріального права у подібних правовідносинах.

Ухвалою від 27 червня 2014 року Вищий господарський суд України допустив до провадження господарську справу № 44/492-б для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 19 лютого 2014 року.

Допускаючи справу № 44/492-б до провадження Верховного Суду України, Вищий господарський суд України виходив із того, що постанова Вищого господарського суду України від 30 липня 2013 року у справі № 12/74-Б-10 не є підтвердженням різного застосування судом касаційної інстанції одних й тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки цією постановою скасовано рішення судів попередніх інстанцій із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, а постанова Вищого господарського суду України від 21 червня 2011 року у справі № 5/314-09 є підтвердженням іншого, ніж у справі, що розглядається, застосування положення статті 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Предметом перегляду є постанова Вищого господарського суду України від 19 лютого 2014 року в частині відмови у задоволенні клопотання ПАТ «БМ Банк» про скасування винагороди арбітражного керуючого Корольова В.М.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява ПАТ «БМ Банк» не підлягає задоволенню з підстав, наведених нижче.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана, зокрема, з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень має місце у разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У справі, що переглядається, Вищий господарський суд України погодився із висновком судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволені клопотання ПАТ «БМ Банк» про скасування додаткової винагороди арбітражного керуючого Корольова В.М. з огляду на те, що 18 жовтня 2012 року комітетом кредиторів боржника реалізовано право на встановлення арбітражному керуючому за результатами його роботи додаткової винагороди, розмір якої раніше 22 жовтня 2012 року було затверджено ухвалою господарського суду міста Києва.

У постанові Вищого господарського суду України від 21 червня 2011 року у справі № 5/314-09, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про затвердження додаткової винагороди арбітражному керуючому в розмірі 10 % реалізованого майна після виконання всіх робіт з реалізації майнових активів підприємства боржника, виходив із того, що додаткова винагорода арбітражному керуючому може бути затверджена господарським судом лише у разі наявності та за рахунок створеного кредиторами фонду.

Однак цей висновок Вищого господарського суду України у справі № 5/314-09 не суперечить висновку цього ж суду у справі № 44/492-б, що розглядається. Різних висновків у зазначених справах суд касаційної інстанції дійшов залежно від встановлених обставин справи, що не свідчить про неоднакове застосування судами касаційної інстанції однієї і тієї самої норми матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Згідно з частиною першою статті 11126 ГПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви про перегляд судових рішень господарських судів, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

З огляду на викладене подана ПАТ «БМ Банк» заява про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 19 лютого 2014 року у справі № 44/492-б не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 11116 , 11123 , 11124 , 11126 ГПК України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Відмовити у задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «БМ Банк» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 19 лютого 2014 року у справі № 44/492-б.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий В.П. Барбара

судді: М.І. Балюк

І.С. Берднік

В.С. Гуль

Т.Є. Жайворонок

П.І. Колесник

І.Б. Шицький