Історія справи

Ухвала ВП ВС від 24.10.2019 року у справі №800/102/17
Ухвала КАС ВП від 06.03.2018 року у справі №800/102/17
Постанова ВП ВС від 14.06.2018 року у справі №800/102/17
Ухвала ВП ВС від 14.08.2019 року у справі №800/102/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 800/102/17

Провадження № 11-676заі19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Прокопенка О. Б.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державна казначейська служба України, про визнання бездіяльності протиправною та відшкодування моральної шкоди

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 червня 2019 року (судді Юрченко В. П., Васильєва І. А., Пасічник С. С., Хохуляк В. В., Ханова Р. Ф.),

УСТАНОВИЛА:

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України як до суду першої інстанції із позовом, у якому, з урахуванням доповнення просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення ВРП від 23 лютого 2017 року №320/0/15-17 про передачу Вищій кваліфікаційній комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) матеріалів про його призначення на посаду судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області;

- визнати протиправною бездіяльність ВРП щодо передачі Президенту України подання Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ) про його призначення на посаду судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області;

- зобов`язати ВРП передати Президенту України вказане подання ВРЮ від 11 лютого 2014 року;

- визнати протиправною бездіяльність Президента України щодо видачі указу про його призначення на посаду судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області та зобов`язати видати указ про таке призначення в межах подання ВРЮ від 11 лютого 2014 року;

- стягнути з відповідачів на його користь моральну шкоду в розмірі 300 000 (трьохсот тисяч) гривень.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 31 жовтня 2013 року рішенням Комісії № 419/пп-13 рекомендовано ВРЮ призначити його на посаду судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області строком на 5 років.

Рішенням ВРЮ від 11 лютого 2014 року № 64/0/15-14, яке є чинним та у встановленому законом порядку не скасовано, внесено подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області.

З моменту прийняття ВРЮ рішення від 11 лютого 2014 року та до моменту подання цього позову, Президент України не видав указ про призначення ОСОБА_1 на посаду судді, як передбачено Конституцією України та Законами України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VІ та від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ, чинними на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2453-VІ та Закон № 1402-VІІІ відповідно).

Натомість ВРП 23 лютого 2017 року прийняла рішення № 320/0/15-17 про передачу ВККС подань та матеріалів про призначення кандидатів на посади суддів вперше, які не були розглянуті до дня набрання чинності Законом України від 2 червня 2016 року № 1401-VІІІ «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (далі - Закон № 1401-VІІІ), у тому числі й подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, посилаючись при цьому на пункт 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1401-VIII, абзаци 1 - 4 пункту 13 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VІІІ «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VІІІ).

Таке рішення ВРП позивач вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Також ОСОБА_1 вважає, що має місце протиправна бездіяльність ВРЮ та ВРП, яка виразилася у непередачі Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді та протиправна бездіяльність Президента України, який не видав указ про призначення його на посаду судді у встановлений Законом строк та спосіб.

Крім того, позивач у позові наводить доводи про допущення Президентом України щодо нього вибірковості, з огляду на те, що ним приймались укази по призначенню суддів на посаду вперше згідно отриманих подань, принятих ВРЮ та ВРП у період 2015 - 2016 років, за часом винесених пізніше ніж подання, яким було рекомендовано Президенту України призначити його на посаду судді вперше.

Щодо відшкодування моральної шкоди в розмірі 300 000 грн, то позивач вказує, що за час проходження процедури добору, ним було здійснено 10 поїздок до м. Києва для подачі документів, участі в тестуваннях, написанні практичних завдань, співбесідах, захисті реферату. За цей час ним було витрачено багато фізичних та моральних зусиль, він був змушений використовувати всі основні та додаткові відпустки за місцем роботи, готуватися до іспитів у вихідні дні, вечірній та нічний час, поєднуючи процес підготовки з роботою, витрачати значні кошти для придбання квитків, винаймання житла у м. Києві. Процедура складання іспитів та участі в конкурсах тривала майже два роки. Більше трьох років він очікував та сподівався на призначення на посаду судді. У зв`язку з чим він вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

11 червня 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла заява позивача про відмову від частини позовних вимог про:

- визнання протиправним та скасування рішення ВРП від 23 лютого 2017 року № 320/0/15-17 про передачу ВККС матеріалів про його призначення на посаду судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області;

- зобов`язання ВРП передати Президенту України подання ВРЮ від 11 лютого 2014 року.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 червня 2019 року заяву ОСОБА_1 задоволено. У названій частині позовних вимог провадження у справі № 800/102/17 (П/9901/97/18) закрито.

Таким чином, розгляд справи Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду здійснено лише в частині позовних вимог про:

- визнання протиправної бездіяльності ВРП щодо передачі Президенту України подання ВРЮ про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області;

- стягнення моральної шкоди в розмірі 300 000 грн.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 12 червня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.

Не погодившись із рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та вважаючи його незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати зазначене судове рішення та ухвалити нове - про задоволення позовних вимог.

Позивач вважає, що рішення суду не містить обґрунтування відмови в задоволенні його позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльність ВРП. Стверджує, що ВРП не надала інформацію про рух подання ВРЮ від 11 лютого 2014 року про призначення ОСОБА_1 на посаду судді, про дати направлення таких матеріалів Президенту України, їх отримання, повернення до ВРП, повторне направлення, а суд не надав оцінки діям (бездіяльності) цього органу щодо розумності строків направлення матеріалів Президенту України.

Крім того, позивач вважає, що судом першої інстанції не враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 24 листопада 2015 року № 21-3538а15, відповідно до якої бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.

ОСОБА_1 стверджує, що суд необґрунтовано залишив позов без задоволення, належним чином не з`ясувавши, чи порушені суб`єктивні права, свободи або інтереси позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу ВРП наводить доводи на спростування вимог апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 12 серпня 2019 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 червня 2019 року, ухвалою від 22 жовтня 2019 року призначила справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та наведені в апеляційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як установив суд першої інстанції, 11 травня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до ВККС із заявою про участь у доборі кандидатів на посаду судді вперше, оголошеному рішенням Комісії від 28 березня 2012 року.

Рішенням ВККС від 30 травня 2012 року № 182/пп-12 ОСОБА_1 допущено до добору кандидатів на посаду судді вперше та до складання анонімного тестування (іспиту) з метою виявлення рівня загальних теоретичних знань у галузі права.

ОСОБА_1 за результатами проходження 5 червня 2012 року анонімного тестування (іспиту) з метою виявлення рівня загальних теоретичних знань у галузі права набрав 80 балів, і згідно з рішенням Комісії від 4 липня 2012 року № 196/пп-12 був допущено до складання кваліфікаційного іспиту.

11, 19, 20 вересня 2012 року ОСОБА_1 склав кваліфікаційний іспит і за його результатами набрав 72 бали, та згідно з рішенням Комісії від 12 листопада 2012 року № 1597/пп-12 визнаний таким, що склав кваліфікаційний іспит і зарахований до резерву на заміщення вакантних посад суддів.

Рішенням Комісії від 30 липня 2013 року № 377/пп-13 визначено рейтинг кандидатів на посаду судді вперше, у якому ОСОБА_1 зайняв 31 місце.

Рішенням ВККС від 3 вересня 2013 року № 382/пп-13 ОСОБА_1 за наслідками розгляду його заяви від 23 серпня 2013 року визнано переможцем конкурсу на заміщення вакантної посади судді Слов`янского міськрайонного суду Донецької області.

Рішенням Комісії від 31 жовтня 2013 року № 419/пп-13 вирішено рекомендувати ОСОБА_1 для призначення на посаду судді Слов`янского міськрайонного суду Донецької області з виключенням його з резерву на заміщення вакантних посад суддів з 31 жовтня 2013 року.

11 лютого 2014 року ВРЮ ухвалила рішення № 64/0/15-14 про внесення подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Слов`янского міськрайонного суду Донецької області. У порядку та в строки, визначені статтею 72 Закону № 2453-VI указ Президента України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Слов`янского міськрайонного суду Донецької області видано не було.

На виконання абзацу другого пункту 4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1401-VIII, який набрав чинності 30 вересня 2016 року, супровідним листом від 25 жовтня 2016 року за № 02-01/3080 Адміністрацією Президента України було повернуто до ВРП матеріали про призначення кандидатів на посади суддів вперше стосовно 68 осіб (у тому числі щодо ОСОБА_1 ), які не були розглянуті Президентом України до 30 вересня 2016 року, для їх розгляду ВРП.

Рішенням ВРП від 23 лютого 2017 року № 320/0/15-17 «Про передачу відповідних матеріалів Вищій кваліфікаційній комісії суддів України про призначення на посади суддів вперше, не розглянутих до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» вирішено передати ВККС матеріали про призначення, серед інших, ОСОБА_1 на посаду судді Слов`янского міськрайонного суду Донецької області.

Підставою для прийняття вказаного рішення зазначено норми статей 30, 34 та пункту 13 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1798-VIII.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд попередньої інстанції дійшов висновку про те, що ВРП, ухвалюючи рішення про передачу до ВККС матеріалів про призначення на посаду судді ОСОБА_1 , діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому суд послався на висновки щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 травня, 21 червня та 23 серпня 2018 року у справах 800/648/16, 800/41/17, 800/366/17 відповідно (переведення № 11-235заі18, 11-338сап18, 11-552сап18 відповідно).

Крім того, відмовляючи у задоволенні позову, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду урахував те, що зазначене рішення ВРП від 23 лютого 2017 року реалізовано. ОСОБА_1 взяв участь у доборі кандидатів на посаду судді, який було оголошено ВККС 3 квітня 2017 року, склав кваліфікаційний іспит та його зараховано до резерву кандидатів на посаду судді.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 27 Закону України від 15 січня 1998 року № 22/98-ВР «Про Вищу раду юстиції» (у редакції, чинній на момент прийняття рішення про внесення подання Президенту України про призначення позивача на посаду судді) ВРЮ приймає подання про призначення суддів.

Згідно зі статтею 29 цього Закону призначення на посаду судді вперше здійснюється Президентом України на підставі подання ВРЮ.

ВРЮ приймає рішення щодо внесення подання про призначення на посаду судді вперше на підставі розгляду рекомендації ВККС, до якої обов`язково додається особова справа кандидата на посаду судді вперше та будь-які інші матеріали, які дають змогу перевірити дотримання передбаченого Законом № 2453-VІ порядку призначення на посаду судді вперше. У разі необхідності ВРЮ має право отримувати такі матеріали від ВККС, робити запити до будь-яких підприємств, установ та організацій з метою перевірки відповідної інформації.

Кандидатура на посаду судді розглядається після доповіді члена ВРЮ, який діє за дорученням відповідної секції, яка попередньо проводить перевірку дотримання передбаченого Законом № 2453-VІ порядку призначення на посаду судді вперше.

У разі встановлення порушень порядку, які призвели або могли призвести до неправильних результатів добору, ВРЮ приймає вмотивоване рішення про відмову у внесенні подання щодо призначення кандидата (кандидатів) на посаду судді, а також визначає дії ВККС, необхідні для усунення наслідків цих порушень.

Рішення щодо кандидата на посаду судді приймається на засіданні ВРЮ відкритим голосуванням.

Пропозиція про внесення подання Президентові України щодо призначення на посаду судді вважається прийнятою, якщо за неї проголосувало не менше 14 членів ВРЮ. В інших випадках приймається рішення про відмову у внесенні подання щодо призначення кандидата на посаду судді.

Відповідно до статті 128 Конституції України (у редакції, чинній на час проходження позивачем процедури призначення на посаду судді) перше призначення на посаду професійного судді строком на п`ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, у порядку, встановленому законом.

30 вересня 2016 року набрали чинності закони № 1401-VІІІ та № 1402-VІІІ, відповідно до яких, серед іншого, скасовано п`ятирічний термін призначення суддів та впроваджено безстрокове зайняття ними посад, створено ВРП, а також з метою сприяння ВККС у встановленні відповідності кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворено Громадську раду доброчесності.

За правилами пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1401-VIII з дня набрання чинності цим Законом призначення, припинення повноважень та звільнення суддів здійснюється відповідно до Конституції України з урахуванням внесених цим Законом змін.

Відповідно до абзацу другого пункту 4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону матеріали та подання ВРЮ про призначення суддів строком на п`ять років, не розглянуті до дня набрання чинності цим Законом, повертаються до ВРП для вирішення питання про призначення суддів на посади відповідно до Конституції України з урахуванням внесених цим Законом змін.

Суд установив, що матеріали та подання ВРЮ про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Слов`янского міськрайонного суду Донецької області строком на п`ять років не були розглянуті до дня набрання чинності Законом № 1401-VІІІ.

У зв`язку з цим Адміністрація Президента України листом від 25 жовтня 2016 року № 02-01/3080 повернула до ВРП відповідні матеріали для вирішення питання про призначення суддів на посади відповідно до Конституції України з урахуванням унесених Законом № 1401-VІІІ змін.

5 січня 2017 року набрав чинності Закон № 1798-VIII.

Згідно з абзацами першим - четвертим пункту 13 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону матеріали та подання ВРЮ про призначення на посади суддів вперше, не розглянуті до дня набрання чинності Законом № 1401-VIII, передаються до ВРП для вирішення питання про призначення відповідних суддів (внесення відповідних подань).

Кандидати на посаду судді, матеріали щодо яких передані до ВРП відповідно до абзацу першого згаданого пункту та які на шістдесятий день з дня набрання чинності Законом № 1402-VIII не відповідають вимогам для призначення на посаду судді згідно з Конституцією України, припиняють участь у процедурах призначення на посаду судді.

Кандидати на посаду судді, матеріали щодо яких передані до ВРП згідно з абзацом першим цього пункту і які не пізніше ніж на шістдесятий день з дня набрання чинності Законом № 1402-VIII відповідають вимогам для призначення на посаду судді відповідно до Конституції України та Закону № 1402-VIII, повторно складають кваліфікаційний іспит, проходять спеціальну перевірку та беруть участь у конкурсі на зайняття посади судді.

Для проведення спеціальної перевірки, кваліфікаційного іспиту та конкурсу на зайняття посади судді ВРП передає відповідні матеріали ВККС.

Як установив суд попередньої інстанції, 23 лютого 2017 року ВРП розглянула матеріали стосовно кандидатів на посади суддів, не розглянуті до набрання чинності Законом № 1401-VIII, та ухвалила рішення передати їх ВККС для проведення спеціальної перевірки, кваліфікаційного іспиту та конкурсу на зайняття посади судді.

Як убачається із наданих ВРП Великій Палаті Верховного Суду копій матеріалів, відповідач тричі направляв Президенту України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, а саме: 14 лютого 2014 року, 14 серпня 2015 року та 5 серпня 2016 року.

Ураховуючи установлені у справі обставини та наведені правові норми, Велика Палата Верховного Суду відхиляє доводи ОСОБА_1 про те, що ВРП допустила протиправну бездіяльність щодо передачі Президенту України подання ВРЮ про його призначення на посаду судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, оскільки відповідач у справі, яка розглядається, діяв виключно на підставі, у межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Установлена під час вирішення спору правомірність дій відповідача у межах правовідносин, з приводу яких виник спір, обумовлює відсутність підстав й для задоволення позову щодо стягнення на користь ОСОБА_1 моральної шкоди.

Підсумовуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованим висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Згідно зі статтею 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильних висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, а тому підстав для його скасування та ухвалення нового рішення немає.

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Велика Палата Верховного Суду не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 266, 292, 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. Б. ПрокопенкоСудді:Н. О. АнтонюкВ. С. Князєв С. В. БакулінаН. П. Лященко В. В. БританчукВ. В. Пророк М. І. ГрицівЛ. І. Рогач Д. А. ГудимаО. М. Ситнік Ж. М. ЄленінаВ. Ю. Уркевич О. С. ЗолотніковО. Г. Яновська О. Р. Кібенко