Історія справи

Постанова ВГСУ від 30.03.2016 року у справі №920/945/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2016 року Справа № 920/945/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДанилової М.В.суддівДанилової Т.Б., Фролової Г.М.за участю представників:позивачаКравченко В.П. (дов. від 05.10.2015 р.)відповідача (1)не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)відповідача (2)Устюгов А.Ю. (дов. від 18.03.2016 р.)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуФермерського господарства "Едельвейс 2007"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 18.01.2016 р.у справі № 920/945/15 господарського суду Сумської області за позовомСелянського фермерського господарства "Рябоконь"до1.Буринської районної державної адміністрації Сумської області, 2. Фермерського господарства "Едельвейс 2007"провизнання незаконним розпорядження та визнання недійсним договору оренди

В С Т А Н О В И В :

Селянське фермерське господарство "Рябоконь" звернулось до господарського суду Сумської області з позовними вимогами до Буринської районної державної адміністрації Сумської області, Фермерського господарства "Едельвейс 2007" про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Буринської районної державної адміністрації від 26.12.2014 р. №644-ОД "Про надання в оренду ФГ "Едельвейс 2007"" земельних ділянок не витребуваних часток за межами населених пунктів на території Гвинтівської сільської ради Буринського району Сумської області та визнання недійсним договору оренди від 26.12.2014 р. №46, укладеного між Буринською районною державною адміністрацією Сумської області і фермерським господарством "Едельвейс 2007".

Рішенням господарського суду Сумської області від 17.09.2015 р. у даній справі (суддя Коваленко О.В.), у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.01.2016 р. (колегія у складі суддів: головуючий суддя Бородіна Л.І., судді Гетьман Р.А., Пуль О.А.), рішення господарського суду Сумської області від 17.09.2015 р. скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятою судом апеляційної інстанції постановою, Фермерське господарство "Едельвейс 2007" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, прийняти нове рішення, яким рішення господарського суду Сумської області від 17.09.2015 р. залишити в силі, мотивуючи свої вимоги і доводи тим, що судом апеляційної інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.03.2016 р. касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У запереченнях на касаційну скаргу Селянське фермерське господарство "Рябоконь" висловлює свою правову позицію щодо касаційної скарги та просить оскаржуване судове рішення залишити без змін.

У додаткових поясненнях Фермерське господарство "Едельвейс 2007" вказує про неправомірність постанови суду апеляційної інстанції та висловлює свою позицію щодо даного спору.

Також, від Фермерського господарства "Едельвейс 2007" надійшла заява про часткове припинення провадження по справі у зв'язку з тим, що розпорядження Буринської районної державної адміністрації від 26.12.2014 р. №644-ОД не може бути предметом розгляду у господарському суді.

Колегія суддів касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення даної заяви, адже усталеною практикою Верховного суду України розмежовано питання юрисдикції господарських та адміністративних судів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 30.03.2015 р. представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 04.07.2006 р. між Буринською районною державною адміністрацією (орендодавцем) та Селянським (фермерським) господарством "Рябоконь" (орендарем) укладений договір оренди землі (невитребуваних паїв) №63, п.1 якого встановлено, що відповідно до розпорядження голови Буринської районної державної адміністрації від 22.06.2006 р. №280 орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Гвинтівської сільської ради.

Пунктом 2 договору встановлено, що в оренду передається земельна ділянка площею 78,08 га, у тому числі 78,08 га ріллі із земель невитребуваних паїв.

Відповідно до п. 5 договору він укладений на 5 років. Після закінчення строку дії договору оренди орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно п. 16 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 14-ти денний строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.

Після припинення дії договору оренди орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (п.17 договору).

У додатку №1 до договору оренди від 04.07.2006 р. №63 визначено план земельної ділянки, яка надається в оренду Селянському фермерському господарству "Рябоконь", загальною площею 78,08 га із земель невитребуваних паїв на території Гвинтівської сільської ради, який погоджений начальником районного відділу земельних ресурсів, головою СФГ "Рябоконь" та сільським головою.

04.07.2006 р. Буринська районна державна адміністрація на підставі акта приймання-передачі земельних ділянок передала Селянському фермерському господарству "Рябоконь" земельну ділянку площею 78,08 га.

03.07.2012 р. між сторонами договору укладена додаткова угода про внесення змін до договору оренди земельних ділянок невитребуваних паїв від 04.07.2006 р. №63, зареєстрованого у Буринському районному відділі Сумської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", якою внесено зміни до пунктів 2,4,5,6 договору від 04.07.2006 р. №63, зокрема, щодо площі земельної ділянки, її грошової оцінки та строку оренди.

12.09.2013 р. між Буринською районною державною адміністрацією та Селянським фермерським господарством "Рябоконь" укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельних ділянок невитребуваних паїв від 04.07.2006 р. №63, зареєстрованого у Буринському районному відділі Сумської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" від 17.07.2006 р. №040662701292, пунктом 1 якої викладено у новій редакції пункт 5: "Договір укладено до 31.12.2014 р. Після спливу терміну дії договору, якщо сторони не повідомили письмово одна одну про інше, договір поновлюється на тих же умовах терміном на один рік. Відповідно до статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" земельні ділянки передаються в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками свідоцтва на право власності на нерухоме майно (на земельну ділянку). Орендарю при появі спадкоємців та оформленні спадщини на невитребувані земельні частки (паї) вносити відповідні зміни до договору оренди землі.

Також, 04.07.2006 р. між Буринською районною державною адміністрацією (орендодавцем) та Селянським фермерським господарством "Рябоконь" (орендарем) укладений договір оренди землі (невитребуваних паїв) №64, п.п.1,2 якого встановлено, що відповідно до розпорядження голови Буринської районної державної адміністрації від 31.05.2006 р. №246 орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Гвинтівської сільської ради. В оренду передається земельна ділянка площею 82,79 га, у тому числі 82,79 га ріллі із земель невитребуваних паїв.

Пунктом 5 цього договору сторони визначили, що договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктами 16,17 договору встановлено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 14-денний строк після державної реєстрації договору за актом приймання-передачі. Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

У додатку №1 до договору оренди від 04.07.2006 р. №64 визначено план земельної ділянки, яка надається в оренду Селянському фермерському господарству "Рябоконь", загальною площею 82,79га із земель невитребуваних паїв на території Гвинтівської сільської ради, який погоджений начальником районного відділу земельних ресурсів, головою СФГ "Рябоконь" та сільським головою.

04.07.2006 р. Буринська районна державна адміністрація на підставі акта приймання-передачі земельної ділянки передала Селянському фермерському господарству "Рябоконь" земельну ділянку площею 82,79 га ріллі невитребуваних земельних часток (паїв).

03.07.2012 р. між сторонами договору укладено додаткову угоду №31 про внесення змін до договору оренди земельних ділянок невитребуваних паїв від 04.07.2006 р. №64, зареєстрованого у Буринському районному відділі Сумської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", якою внесено зміни до пунктів 2,4,5,6 договору від 04.07.2006 р. №64, зокрема, щодо площі земельної ділянки, її грошової оцінки та строку оренди.

12.09.2013 р. між тими ж сторонами укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельних ділянок невитребуваних паїв від 04.07.2006 р. №64, зареєстрованого у Буринському районному відділі Сумської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" від 17.07.2006 р. №040662701291 пунктом 1 якої викладено у новій редакції пункт 5: "Договір укладено до 31.12.2014 р. Після спливу терміну дії договору, якщо сторони не повідомили письмово одна одну про інше, договір поновлюється на тих же умовах терміном на один рік. Відповідно до статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" земельні ділянки передаються в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками свідоцтва на право власності на нерухоме майно (на земельну ділянку). Орендарю при появі спадкоємців та оформленні спадщини на невитребувані земельні частки (паї) вносити відповідні зміни до договору оренди землі.

Також, 06.05.2009 р. між Буринською районною державною адміністрацією (орендодавцем) та Селянським фермерським господарством "Рябоконь" (орендарем) укладено договір оренди землі (невитребуваних паїв) №63, пунктом 1 якого встановлено, що відповідно до розпорядження голови Буринської районної державної адміністрації від 28.04.2009 р. №148 орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Гвинтівської сільської ради.

Відповідно до пункту 2 цього договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 66,85 га, у тому числі 66,85 ріллі невитребуваних земельних часток (паїв).

Пунктами 16,17 цього договору встановлено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 14-денний строк після державної реєстрації договору за актом її приймання-передачі. Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Додатками 1,3 до цього договору оренди сторони узгодили план земельної ділянки, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

06.05.2009 р. Буринська районна державна адміністрація на підставі акта приймання-передачі земельних ділянок, передала Селянському фермерському господарству "Рябоконь" земельну ділянку площею 66,85 га ріллі невитребуваних земельних часток (паїв).

Додатковою угодою від 12.09.2013 р. №29 про внесення змін до договору оренди земельних ділянок невитребуваних паїв від 06.05.2009 р. №63, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Буринському районі Сумської області від 18.05.2009 р. №43, сторони договору внесли зміни до п. 5 договору, виклавши його в наступній редакції "Договір укладено до 31.12.2014 р. Після спливу терміну дії договору, якщо сторони не повідомили письмово одна одну про інше, договір поновлюється на тих же умовах терміном на один рік. Відповідно до статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" земельні ділянки передаються в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками свідоцтва на право власності на нерухоме майно (на земельну ділянку). Орендарю при появі спадкоємців та оформлені спадщини на невитребувані земельні частки (паї) вносити відповідні зміни до договору оренди землі.

Власники земельних часток (паїв) були повідомлені про розподіл вищевказаних земельних ділянок (т. 1 а.с. 31).

З огляду на матеріали справи, у повідомленні від 10.10.2014 р. №01-23/2533 Буринська районна державна адміністрація Сумської області зазначила, що відповідно до п.5 договору оренди землі (невитребуваних паїв) від 04.07.2006 р. №63, укладеного між орендодавцем (Буринською районною державною адміністрацією Сумської області) та орендарем СФГ "Рябоконь", зареєстрованого у Буринському районному відділі Сумської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" від 17.07.2006 р. №040662701292, та додаткової угоди від 19.05.2011 р. №49, додаткової угоди від 30.07.2012 р. №30 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у Буринському районному відділі Сумської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" від 14.08.2012 р. за №59209844001848 та додаткової угоди від 12.09.2013 р. №28 про внесення змін до договору оренди земельних ділянок невитрибуваних паїв від 04.07.2006 р. №63, зареєстрованого за №040662701292, зареєстрованої в книзі державної реєстрації договорів оренди землі Гвинтівської сільської ради від 31.12.2013 р. №4, термін дії вищевказаного договору оренди землі (невитребуваних паїв) та всі додаткові угоди до нього припиняють свою дію з 31.12.2014 р. у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Також, у повідомленнях від 10.10.2014 р. №01-23/2526 та №01-23/2534 (текст яких аналогічний повідомленню №01-23/2533) Буринська районна державна адміністрація Сумської області зазначила про припинення з 31.12.2014 р. дії договорів оренди від 04.07.2006 р. №64 та від 06.05.2009 р. №63 та додаткових угод до них, у зв'язку із закінченням строку, на який їх було укладено.

В підтвердження надіслання даних листів позивачеві, Буринська районна державна адміністрація надала копії фіскального чеку та опису до цінного листа від 29.10.2014 р.

02.12.2014 р. Фермерське господарство "Едельвейс-2007" звернулось до Буринської районної державної адміністрації із заявою, у якій просило надати йому в оренду земельну ділянку (невитребувані паї) на території будь-якої сільської ради Буринського району Сумської області, з розміром орендної плати 5,5% від нормативно грошової оцінки.

26.12.2014 р. головою Буринської районної державної адміністрації винесено розпорядження №644-ОД, пунктами 1,2 якого встановлено: надати ФГ "Едельвейс-2007" в оренду, терміном на 10 років, земельні ділянки загальною площею 167,85 га із земель невитребуваних часток (паїв) за межами населених пунктів на території Гвинтівської сільської ради з розміром орендної плати 184901,92 грн. за рік, що становить 5,5% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок; ФГ "Едельвейс-2007" у 2-х місячний строк оформити право оренди землі, а також у пункті 3 зазначено, що у разі не укладення договору оренди у визначений термін розпорядження вважається таким, що втратило чинність.

26.12.2014 р. між Буринською районною державною адміністрацією Сумської області в особі тимчасово виконуючого обов'язки голови Чередника С.І. (орендодавцем) та Фермерським господарством "Едельвейс - 2007" (орендарем) укладений договір оренди невитребуваних земельних часток (паїв) №46, п.1.1 якого встановлено, що відповідно до розпорядження голови районної державної адміністрації від 26.12.2014 р. №644-ОД орендодавець передає, а орендар приймає в оренду невитребувані земельні паї розміром 167,85 га умовних кадастрових гектарів (об'єкт оренди), нормативна грошова оцінка яких становить 3361852,54 грн. Невитребувані земельні паї розміщені на території Гвинтівської сільської ради Буринського району Сумської області.

У п.2.3 цього договору встановлено, що він укладений сторонами на 10 років. Сторони визнають, що договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами, але не раніше 01.01.2015 р. та підлягає реєстрації в Гвинтівській сільській раді Буринського району Сумської області.

Відповідно до п.2.1 договору земельні частки (паї) передаються в оренду для сільськогосподарських потреб із правом їх передачі в суборенду.

У п.3.1 договору зазначено, що орендар зобов'язується своєчасно сплачувати орендну плату та після закінчення строку договору оренди повернути орендодавцю об'єкт оренди в стані, придатному для використання за цільовим призначенням.

24.06.2015 р. Селянське фермерське господарство "Рябоконь" звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до Буринської районної державної адміністрації Сумської області та Фермерського господарства "Едельвейс-2007" про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Буринської районної державної адміністрації від 26.12.2014 р. №644-ДО "Про надання в оренду ФГ "Едельвейс -2007" земельних ділянок невитрибуваних часток за межами населених пунктів на території Гвинтівської сільської ради Буринського району Сумської області" і визнання недійсним договору оренди невитребуваних земельних часток (паїв) від 26.12.2014 р. №46, укладеного між Буринською районною державною адміністрацією Сумської області і Фермерським господарством "Едельвейс-2007", зареєстрованого у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Гвинтівської сільської ради Буринського району Сумської області від 05.01.2015 р. №1.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Селянського фермерського господарства "Рябоконь", суд першої інстанції виходив з того, що Буринська районна державна адміністрація Сумської області належним чином повідомила позивача про припинення договорів оренди землі (невитребуваних паїв) від 04.07.2006 р. №63, №64 та від 06.05.2009 р. №63.

Також, місцевий господарський суд зазначав, що Селянське фермерське господарство "Рябоконь" не повідомляло Буринську районну державну адміністрацію Сумської області про намір продовжувати дію договорів оренди та не надавало відповідних проектів додаткових угод до цих договорів.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність порушення прав позивача в діях Буринської районної державної адміністрації Сумської області під час прийняття оскаржуваного розпорядження та про правомірність укладення між відповідачами договору оренди невитребуваних земельних часток (паїв) від 26.12.2014 р. №46.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки місцевого господарського суду помилковими, з огляду на наступне.

Так, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України, де законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Крім того, ст. 764 Цивільного кодексу України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше , що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дії договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Стаття 33 Земельного кодексу України фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Виходячи із приписів ст.ст. 319, 626 Цивільного кодексу України слід дійти висновку про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Таким чином, згідно до ч. 4 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору, які передбачені ст. 15 цього закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою, орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.

З огляду на матеріали справи, Селянське фермерське господарство "Рябоконь" користувалося виділеними земельними ділянками, належним чином виконувало свої обов'язки за договором та сплачувало орендну плату, строк закінчення оренди спливав лише 31.12.2014 р.

Крім того, досліджуючи матеріали справи, суд апеляційної інстанції правомірно звернув увагу, що розпорядження Буринської районної державної адміністрації, яким надано Фермерському господарству "Едельвейс-2007" в оренду на 10 років земельні ділянки площею 167,85 га із земель невитребуваних часток (паїв) за межами населених пунктів на території Гвинтівської сільської ради, було прийнято 26.12.2014 р., тобто до закінчення строку дії договорів оренди від 04.07.2006 р. №63, №64 та від 06.05.2009 р. №63, за якими ці земельні ділянки перебували в оренді у Селянського фермерського господарства "Рябоконь".

До того ж, Буринська районна державна адміністрація неналежним чином повідомила позивача про припинення договорів оренди від 04.07.2006 р. №63, №64 та від 06.05.2009 р. №63, адже згідно листа Сумської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" №03-459 цінний лист №4170000791943, відправником якого була Буринська районна державна адміністрація, адресований СФГ "Рябоконь", прийнятий у відділенні поштового зв'язку Буринь 29.10.2014 р., повернутий на зворотню адресу 30.11.2014 р. і вручений 04.12.2014 р. уповноваженому представнику Буринської районної державної адміністрації Морозу М.С. за довіреністю від 04.12.2014 р. №778000.

Таким чином, станом на 04.12.2014 р. (до видачі розпорядження від 26.12.2014 р. №644-ОД) Буринська районна державна адміністрація Сумської області була обізнана, що повідомлення про припинення договорів оренди від 04.07.2006 р. №63, №64 та від 06.05.2009 р. №63 не отримані позивачем, а він в свою чергу, не повідомлений належним чином, що вищевказані договори оренди 04.07.2006 р. №63, №64 та від 06.05.2009 р. №63 не будуть пролонговані.

В свою чергу, неможливо і підтвердити факт отримання Селянським фермерським господарством "Рябоконь" 12.01.2015 р. повідомлень від 31.12.2014 р. №01-23/3196, №01-23/3197, №01-23/3198 про припинення договорів оренди від 04.07.2006 р. №63, №64 та від 06.05.2009 р. №63, адже відмітка про отримання складається лише з відомостей: «одержав 12.01.2015 р. «підпис».

Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції зауважує, що Селянське фермерське господарство "Рябоконь" до винесення Буринською районною державною адміністрацією оскаржуваного розпорядження від 26.12.2014 р. №644-ОД не було обізнане про відмову йому в поновленні договорів оренди.

Звертаючись до суду з позовом, Селянське фермерське господарство "Рябоконь" просило визнати незаконним та скасувати розпорядження Буринської районної державної адміністрації від 26.12.2014 р. №644-ОД "Про надання в оренду терміном на 10 років ФГ "Едельвейс-2007" земельних ділянок невитребуваних часток (паїв) за межами населених пунктів на території Гвинтівської сільської ради".

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту "г" частини 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За приписами частини 3 статті 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно до статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Відповідно до статті 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Згідно із частиною 3 статті 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для ведення водного господарства; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; індивідуального дачного будівництва.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, відповідно до ст.124 Земельного кодексу України, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного розпорядження від 26.12.2014 р. №644-ОД, Буринська районна державна адміністрація з посиланням на ст.13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", ст.ст. 17, 93, 96, 124 Земельного кодексу України надала Фермерському господарству "Едельвейс 2007" в оренду земельні ділянки невитребуваних часток (паїв) за межами населених пунктів на території Гвинтівської сільської ради".

Указом Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08.08.1995 р. N720/95 було передбачено порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками визначено Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Згідно з пунктом 12 Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 р. N 122, нерозподілені (невитребувані) земельні частки (паї) передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

З викладеного вбачається, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки - частки (паї) не є землями державної чи комунальної власності, а перебувають лише у розпорядженні відповідних рад та адміністрацій, а відтак надання таких ділянок у користування здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування відповідно до наданих їм повноважень та до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

До того ж, власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення власників земельних часток (паїв) про розподіл таких земельних ділянок.

Законом України "Про землеустрій" визначено правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою, які спрямовані на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.

У статті 25 Законом України "Про землеустрій" зазначено, що документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

Технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутній дозвіл Буринської районної державної адміністрації на виготовлення та затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), що були передані в оренду Фермерському господарству "Едельвейс 2007".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що розпорядження тимчасово виконуючого обов'язки голови Буринської районної державної адміністрації від 26.12.2014 р. №644-ОД винесено з порушенням приписів статті 24 Закону України "Про оренду землі", порушенням прав та охоронюваних інтересів позивача, як законного користувача земельних ділянок на підставі договорів оренди від 04.07.2006 р. №63, №64 та від 06.05.2009 р. №63, які не визнані у встановленому законом порядку недійсними та не розірвані.

Стосовно визнання недійсним договору оренди від 26.12.2014 р. №46, укладеного між Буринською районною державною адміністрацією Сумської області і фермерським господарством "Едельвейс 2007", суд апеляційної інстанції правомірно вказав про таке.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 215 цього Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом статті 79 Земельного Кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до частин 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки).

Частинами 2,4 статті 15 вищезазначеного Закону встановлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Пунктом 1.1 договору оренди невитребуваних земельних часток (паїв) від 26.12.2014 р., укладеного між Буринською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Едельвейс-2007", встановлено, що відповідно до розпорядження голови Буринської районної державної адміністрації від 26.12.2014 р. №644-ОД орендодавець передає, а орендар приймає в оренду невитребувані земельні паї розміром 167,85 умовних кадастрових гектарів (об'єкт оренди), нормативна грошова оцінка яких становить 3361852,54 грн. Невитребувані земельні паї розташовані на території Гвинтівської сільської ради Буринського району Сумської області.

Разом з тим, матеріали справи не містять: плану або схеми земельних ділянок, переданих Буринською районною державною адміністрацією в оренду Фермерському господарству "Едельвейс-2007" на підставі спірного договору, що в свою чергу не дає можливості ідентифікувати об'єкт оренди, визначений у спірному договорі.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент укладення договору) передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

В свою чергу, земельні ділянки (невитребувані земельні паї), які прийняті в оренду на підставі договору від 26.12.2014 р., Фермерському господарству "Едельвейс-2007" за актом приймання-передачі не передавались.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що розпорядження голови Буринської районної державної адміністрації та договір оренди невитребуваних земельних часток (паїв) датовані 26.12.2014 р.

Таким чином, враховуючи, що договір оренди земельної ділянки було укладено на підставі розпорядження Буринської районної державної адміністрації від 26.12.2014 р. №644-ОД, яке винесено з порушенням прав Селянського фермерського господарства "Рябоконь" та не відповідає вимогам чинного законодавства, суд касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду про недійсність такого договору на підставі частини 1 статті 203 та частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України.

Стосовно доводів, які викладені Фермерським господарством ""Едельвейс 2007" в своїй касаційній скарзі, колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.

В касаційній скарзі скаржник фактично просить надати нову оцінку доказам у справі, які на його думку неправильно були оцінені судом апеляційної інстанції під час розгляду справи.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки апеляційного господарського суду, відповідають встановленим обставинам справи і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції і не є таким, що тягнуть за собою скасування оскаржуваного рішення.

За таких обставин касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Фермерського господарства "Едельвейс 2007" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.01.2016 р. у справі № 920/945/15 господарського суду Сумської області залишити без змін.

Головуючий суддя М. Данилова

Судді: Т. Данилова

Г. Фролова