Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року Справа № 916/343/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Самусенко С.С.,

Татькова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Публічного акціонерного товариства "Одеса-Авто"

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 21 липня 2015 року

на рішення господарського суду Одеської області від 14 квітня 2015 року

у справі № 916/343/15-г

господарського суду Одеської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Одеса-Авто"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асто-Транс ЛТД"

про зобов'язання повернути майно

за участю представників

позивача не з'явився

відповідача не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року Публічне акціонерне товариство "ОДЕСА-АВТО" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТО -ТРАНС ЛТД" про зобов'язання відповідача передати за актом приймання-передачі майно, згідно переліку, на загальну суму 208109 грн. 10 коп.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14 квітня 2015 року (суддя Рога Н.В.) залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21 липня 2015 року (судді Будішевська Л.О., Мишкіна М.А., Таран С.В.) у справі № 916/343/15-г у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою Публічне акціонерне товариство "Одеса-Авто" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 14 квітня 2015 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21 липня 2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28 лютого 2008 року між ТОВ "АСТО -ТРАНС ЛТД" (Орендодавець) та ВАТ "ОДЕСА-АВТО" (у подальшому перетворене у ПАТ) (Орендар) був укладений договір оренди №02-08.

Відповідно до п. 1.1 цього договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 10000,00 кв. м., що розташовані за адресою: м. Одеса, Ленінградське шосе, 19 з метою використання під комплекс з ремонту та обслуговування автомобілів (СТО) з під'їзними шляхами та відкритим майданчиком.

Строк дії договору - до 31 грудня 2011 року.

Відповідно до акту приймання-передачі від 01 березня 2008 року, об'єкт оренди було передано Орендарю та зазначено, що об'єкти оренди знаходяться у задовільному стані.

За згодою сторін, 07 лютого 2011 року договір оренди №02-08 від 28 лютого 2008 року припинив свою дію.

У цей день сторонами було складено акт приймання-передачі (повернення) об'єктів з оренди, згідно якого Орендар передав, а Орендодавець прийняв нежилі будівлі та споруди, загальною площею 10000,00 кв. м., що розташовані за адресою: м. Одеса, Ленінградське шосе, 19.

Відповідно до п. 2 цього акту, об'єкти оренди знаходяться у задовільному стані, а у Орендодавця відсутні будь які претензії до Орендаря по об'єктам оренди, що повертаються.

Позивач у справі зазначає, що після підписання акту приймання-передачі від 07 лютого 2011 року на території ТОВ "АСТО-ТРАНС ЛТД" залишилось майно ПАТ "ОДЕСА-АВТО", а саме: некапітальна споруда павільйонного типу загальною площею 50,00 кв. м. (інвентарний номер 03.03.1030098); огорожа сітчата (інвентарний номер 03.03.01011171), огорожа типа "Єгора" (інвентарний номер 03.03.01011177); металеві ворота (інвентарний номер 03.03.01011160); грати на вікна у кількості 12 штук; кондиціонери AKIRA AC - S07 у кількості 2 шт., модуль - побутовий (інвентарний номер 03.03.01011159); стенд з охорони праці; щогла металева. Зазначене майно, за даними позивача, є його власністю, що підтверджується договором підряду №02/09-08 від 02 вересня 2008 року, згідно якого проводилася поставка матеріалів та монтажні роботи по встановленню.

07 лютого 2011 року між ТОВ "АСТО -ТРАНС ЛТД" (Зберігач) та ПАТ "ОДЕСА-АВТО" (Замовник) був укладений договір №0044/201103 про відповідальне зберігання продукції.

Відповідно до п. 1. 1. цього договору Замовник передав Зберігачу на відповідальне зберігання майно - модуль-побутовий (інвентарний номер 03.03.01011159).

Позивач стверджує, що зазначений модуль до цього часу зберігається відповідачем.

ПАТ "ОДЕСА-АВТО" неодноразово зверталось до ТОВ "АСТО -ТРАНС ЛТД" з пропозиціями щодо повернення майна, що є власністю ПАТ "ОДЕСА-АВТО", проте відповіді не отримало.

Тому такі дії відповідача позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. За умовами п.4.3 Договору Орендар протягом тижня по завершенню строку оренди повертає, а Орендодавець приймає орендоване майно, що оформлюється відповідним актом, який підписується сторонами. З цього моменту строк оренди припиняється.

За згодою сторін 07 лютого 2011 року договір оренди №02-08 від 28 лютого 2008 року припинив свою дію У цей день сторонами, як вже було зазначено, складено акт приймання-передачі (повернення) об'єктів з оренди.

Позивач у справі зазначав, що в процесі здійснення господарської діяльності на об'єкті оренди він зробив його поліпшення: встановив огорожу сітчату, огорожу "Єгора", ворота металеві, грати на вікна, кондиціонери, стенд з охорони праці, щоглу металеву. Крім того, на території відповідача позивач встановив некапітальну споруду павільйонного типу, загальною площею 50,00 кв. м та модуль - побутовий. Але, після закінчення договірних відносин, ТОВ "АСТО -ТРАНС ЛТД" відмовляється повернути ПАТ "ОДЕСА-АВТО" зазначене майно, яке є їх власністю.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Проте зазначений віндикаційний позов може бути пред'явлений лише на захист права власності на річ, яка визначена індивідуально. Власник, що пред'являє вимогу про повернення йому майна, яке йому належить на праві власності, повинен довести, що саме це майно є об'єктом його права власності, тобто, індивідуалізувати його. Якщо ж індивідуалізувати майно не можливо, неможливе й задоволення віндикаційного позову.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що за матеріалами справи неможливо індивідуалізувати спірне майно. Крім того, відсутні докази того, що спірне майно знаходиться у відповідача.

Що стосується доводів позивача про здійснені ним поліпшення орендованого майна, судами встановлено наступне.

Відповідно до п.п. в) п.3.1 договору Орендар має право приступати до реконструкції, поліпшення та модернізації об'єктів оренди з моменту набрання чинності цим Договором, при цьому, дані поліпшення зараховуються в рахунок орендної плати в порядку, зазначеному у цьому договорі.

Згідно п. п. е). п.3.2 Договору Орендар зобов'язаний здійснювати переобладнання, реконструкцію та поліпшення об'єктів оренди лише за письмовою згодою Орендодавця.

Вартість всіх невід'ємних поліпшень об'єктів оренди, проведених за згодою Орендодавця, компенсується Орендарю відповідно до умов договору.

Проведені Орендарем без згоди Орендодавця невід'ємні поліпшення є власністю Орендодавця та їх вартість у разі припинення договору оренди або у разі його дострокового розірвання не відшкодовуються Орендарю.

Всі проведені Орендарем за власний рахунок поліпшення, якщо вони можуть бути відокремлені без шкоди для об'єкта оренди, вилучаються Орендарем при припиненні або достроковому розірванні договору оренди і їх вартість Орендарю не відшкодовується.

Судами встановлено, що Орендодавець надавав Орендарю згоду лише на встановлення тимчасової огорожі, додаткових воріт та хвіртки. Тому інші поліпшення орендованого майна були здійснені без згоди Орендодавця.

Також позивач не надав доказів того, що зроблені ним поліпшення орендованого майна можуть бути відокремлені без шкоди для об'єкта оренди і, слід зазначити, що питання про вилучення поліпшень, що можуть бути відокремлені без шкоди для об'єкта оренди, відповідно до умов договору, мало вирішуватися при припиненні договору.

Згідно з статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи.

Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене. Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Одеса-Авто" залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21 липня 2015 року зі справи № 916/343/15-г залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді С. С. Самусенко

В. І. Татьков