Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2015 року Справа № 904/6327/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І.,суддів :Бондар С.В., Грека Б.М., - (доповідача у справі)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.12.14у справі№904/6327/14господарського судуДніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства "Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського"простягнення сумиза участю представників від:позивачаКозак Н.В. (дов. від 24.06.14)відповідачаРомащенко К.В. (дов. від 16.12.14В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського" пені на суму 118 109,65 грн., 3% річних на суму 27 256,07 грн. та інфляційних втрат на суму 78 027,19 грн. за договором купівлі-продажу природного газу від 17.12.12 №ДЭ 9-12-ПР.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.14 (суддя

Дубінін І.Ю.) у задоволенні позовних вимог відмовлено з мотивів прострочення відповідачем остаточного розрахунку за поставлений у вересні 2013 року природний газ, внаслідок прострочення позивачем строку складання та підписання акта приймання-передачі природного газу.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.12.14 (колегія суддів у складі: головуючий-суддя Прокопенко А.Є., судді: Дмитренко Г.К., Крутовських В.І.) рішення місцевого суду скасовано, позов задоволено повністю. Обгрунтовуючи висновок про задоволення позову, апеляційний суд вказав на те, що час підписання сторонами акта приймання-передачі продукції не впливає на момент виникнення прострочки за грошовими зобов'язаннями відповідача.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій її скасувати, а рішення місцевого суд залишити без змін. Свої доводи скаржник мотивує порушеннями судом другої інстанції ст.ст.525,530, 626, 628, ч.ч.1-2 ст.692, ч.1 ст.903 ЦК України, ст.233 ГК України, ч.8 ст.10 ЗУ "Про захист прав споживачів", п.6.1 Наказу Міненергетики та вугільної промисловості "про затвердження порядку розроблення та погодження прогнозного річного балансу надходження та розподілу природного газу в Україні, планового (розрахункового) балансу надходження та розподілу природного газу та формування і затвердження планового розподілу постачання природного газу споживачам" від 26.11.12 №920. При цьому скаржник зазначає, що апеляційною інстанцією проігноровано факт передбачення договором про поставку газу від 17.12.12 № ДЭ 9-12-ПР залежності обов'язку здійснення остаточних розрахунків з датою підписання актів приймання-передачі газу. А тому, на думку скаржника, відсутність даного документа (акту, який підтверджує факт передачі газу у відповідному місяці) позбавляє покупця обов'язку здійснити остаточний розрахунок.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.12.12 сторони уклали договір купівлі-продажу природного газу № ДЭ9-12-ПР, п.1.1 якого передбачений обов'язок продавця передати у власність покупця товар (природний газ), за який покупець має вчасно розрахуватися.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його ціна і вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно п.6.1 договору оплата в розмірі 30% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу;оплата в розмірі по 35% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15-го числа поточного місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.2 визначено, що вразі невиконання покупцем п.6.1. умов цього договору він у безспірному порядку повинен сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

На виконання умов договору продавцем передано у власність покупця протягом січня-березня, вересня-грудня 2013 року природний газ на загальну суму 210 607 335,04 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу, копії яких додані до позовної заяви (а.с.18-24).

Відповідач прострочив зобов'язання з оплати поставленого природного газу за актом приймання-передачі в обсязі 4 251,203 тис.м3 за вересень 2013 року на суму 19 506 798,01 грн.(а.с.15-16), що стало причиною звернення ПАТ "НАК "Нафтогаз України" з позовом про стягнення з ПАТ "Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського" пені, 3% річних та інфляційних за зазначений період прострочення на загальну суму 233 392,91 грн., що і є предметом розгляду даної справи.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що при нарахуванні відповідачу пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків проведення остаточних розрахунків за поставлений у вересні 2013 року природний газ, позивачем не враховані положення п.3.4. договору від 17.12.12 №ДЭ 9-12-ПР, яким встановлено, що акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. Місцевим судом при цьому встановлено, що акт приймання-передачі природного газу спожитого відповідачем у вересні 2013 року, був складений та підписаний сторонами 31.10.13. А тому, станом на 14.10.13, на думку місцевого суду, у відповідача були відсутні підстави для здійснення остаточного розрахунку за спожитий у вересні 2013 року природний газ, оскільки підписання акта приймання-передачі природного газу відбулося з простроченням, а отже, підстав для нарахування штрафних санкцій у позивача не було.

Однак, з таким висновком не погодився суд апеляційної інстанції, який прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки п.6.1 договору не пов'язує обов'язок відповідача сплачувати помісячно за отриманий газ до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, з датою оформлення відповідного акту приймання-передачі природного газу. Тобто, прострочка грошового зобов'язання відповідача за договором не пов'язана з часом підписання відповідного акту. І, враховуючи вимоги ст.ст. 549,551, 611, 625 ЦК України, нарахування ПАТ "НАК "Нафтогаз України" пені, 3% річних та інфляційних на загальну суму 233 392,91 грн. за прострочення виконання зобов'язань по оплаті природного газу за вересень 2013 року є цілком обґрунтованим та правомірним.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати правову позицію апеляційного суду з огляду на наступне.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором правові наслідки, зокрема сплата неустойки - штрафу, пені, які обчислюється відповідно до ст.549 цього Кодексу. Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Пунктом 6.1 договору від 17.12.12 передбачено, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

З матеріалів справи вбачається, що остаточна оплата за поставку природного газу за вересень 2013 року здійснена 31.10.13, що підтверджується актом приймання-передачі (а.с.21), термін прострочення складає 17 календарних днів, що боржником не заперечується.

Оскільки зобов'язання по оплаті за поставку природного газу боржником вчасно, тобто відповідно до вимог законодавства та п.6.1 договору, виконані не були, кредитор правомірно використав своє право на нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

З урахуванням викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що апеляційний суд дійшов правомірного висновку про те, що пеня, 3% річних та інфляційні нараховуються за період прострочення, початком якого є дата наступна за датою визначеною у договорі як дата виконання зобов'язання. При цьому, посилання на затримки в оформленні актів приймання-передачі газу також не можуть бути підставою для звільнення від відповідальності, оскільки п.6.1 договору не пов'язує обов'язок оплатити отриманий газ з їх підписанням. Наявність актів є обов'язковою лише для проведення остаточного розрахунку, який включає можливі розбіжності та коригування.

Таким чином, доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з оскаржуваною постановою суду апеляційної інстанції та ніяким чином не спростовують викладених в ній висновків суду.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського" залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.12.14 у справі №904/6327/14 залишити без змін.

Головуючий - суддя В. І. Дерепа

Судді С. В. Бондар

Б. М. Грек