Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2016 року Справа № 905/2150/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяЯценко О.В.,суддіДанилова М.В., Данилова Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 19.01.2016 рокуу справі№ 905/2150/15Господарського судуЛуганської областіза позовомДержавного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат"доТовариства з обмеженою відповідальність "Торговий дім "Стахановмаш"простягнення 20 700, 00 грн.

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Гавеля Д.В. дов. № 18/804 від 04.02.2016,- відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі за текстом - ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат") звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальність "Торговий дім "Стахановмаш" (далі за текстом - ТОВ "Торговий дім "Стахановмаш") про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 20 700, 00 грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 02.11.2015 року у справі № 905/2150/15 у позовних вимогах ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 20 700, 00 грн. відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Луганської області від 02.11.2015 року та прийняти нове рішення у справі, яким позов задовольнити повністю.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.01.2016 року у справі № 905/2150/15 апеляційну скаргу ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 02.11.2015 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 02.11.2015 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.01.2016 року у справі № 905/2150/15, та прийняти нове рішення у справі, яким позов задовольнити повністю, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. 693 Цивільного кодексу України, ст. ст. 43, 77, 11110 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 11.04.2016 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Яценко О.В., суддів - Данилова М.В., Данилова Т.Б. касаційну скаргу Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" прийнято до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 28.04.2016 року.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.03.2014 року ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (покупець) та ТОВ "Торговий дім "Стахановмаш" (постачальник) уклали договір № 232/12 про закупівлю товарів, згідно п. 1.2. якого постачальник зобов'язався поставити на користь покупця талі електричні за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до специфікації №1, яка є невід'ємною частиною договору. Згідно п. 3.1 Договору вартість договору становить 63 000, 00 грн.

Положеннями п. п. 4.2., 5.1., 5.2. вказаного Договору сторони погодили, що покупець здійснює попередню оплату у розмірі 70% вартості договору. Остаточний розрахунок здійснюється після отримання повідомлення від постачальника про готовність товару до поставки з відстрочкою платежу не менше 5-ти банківських днів. Постачальник зобов'язується виготовити товар протягом 35-ти робочих днів з дня отримання 70 % передоплати і поставити товар протягом 5-ти календарних днів після отримання остаточного розрахунку. За домовленістю сторін дозволяється дострокова поставка товарів. Поставка товарів здійснюється на умовах EXW (склад постачальника, м. Стаханов, Луганська область) відповідно до ІНКОТЕРМС 2010.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що на виконання умов договору, відповідачем виставлено позивачу рахунок на оплату № 20 від 17.03.2014 року на суму 63 000, 00 грн.

Згідно платіжного доручення № 5122 від 24.04.2014 року позивач здійснив передоплату відповідачу у розмірі 44 100, 00 грн. у якості 70 % попередньої оплати за договором.

Як досліджено судами попередніх інстанцій листом № 01/0114304 від 25.11.2014 року відповідач повідомив позивача про готовність товару за договором № 232/13 до відвантаження та про необхідність здійснення 30 % доплати відповідно до п. 4.2. договору.

Також у вказаному листі відповідачем запропоновано позивачу у зв'язку із ситуацією, що склалася в зоні АТО розглянути питання про постачання продукції кур'єрскою доставкою службою Нова пошта і Делівері.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до видаткової накладної № 379 від 01.12.2014 року відповідач поставив позивачу талі електричні на суму 23 400, 00 грн. з визначенням місця поставки основний склад.

Разом з тим судами встановлено, що листом № 01/0119 від 18.12.2014 року відповідач зазначив про те, що у зв'язку із проведенням на території Луганської області антитерористичної операції, 26.12.2014 року в'їзд вантажного автотранспорту на територію України орієнтовно до 05.01.2015 року зупинено, внаслідок чого відвантажити товар підприємство не має можливості. Також, відповідачем запропоновано позивачу продовжити строк дії договору до 30.06.2015 року на умовах оплати по факту постачання протягом 5 календарних днів з дати поставки.

Відповідь на вказаний лис у матеріалах справи відсутня.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ч. 1 ст. 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

За приписами ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вже зазначалось та встановлено судами, у п. 5.1. договору сторони погодили обов'язок відповідача виготовити товар протягом 35-ти робочих днів з дня отримання 70 % передплати і поставити товар протягом 5-ти календарних днів після отримання остаточного розрахунку.

Відтак, відповідно до умов вказаного пункту договору обов'язок відповідача з поставки товару виникає протягом 5-ти календарних днів, після отримання остаточного розрахунку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем не надано доказів сплати суми передоплати у повному обсязі.

Водночас докази погодження сторонами дострокової поставки товарів (у випадку не перерахування позивачем 30 % передплати) у матеріалах справи також відсутні.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що оскільки сторонами за договором узгоджений певний порядок поставки товару, з огляду на умови укладеного договору, обов'язок для повернення відповідачем суми передплати не настав.

Довід скаржника стосовно неврахування судами додаткової угоди № 1 до договору поставки, якою позивач обґрунтовував обставини зміни умов поставки товару, не може бути підставою для скасування судових актів у справі, оскільки йому надавалася оцінка судом та він був відхилений як необґрунтований. Як встановлено судами попередніх інстанцій, доказів погодження відповідачем зміни умов договору в частині порядку поставки товару позивачем не надано.

При цьому колегія суддів касаційної інстанції визнає безпідставними посилання скаржника на обставини проведення на території Луганської області антитерористичної операції, оскільки така подія не є тією обставиною, з якою умови договору чи приписи закону пов'язують виникнення у відповідача обов'язку з повернення суми попередньої оплати.

Решта доводів касаційної скарги теж визнаються неспроможними, оскільки вони не спростовують установленого судами та стосуються переоцінки доказів у справі, яка за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що позовні вимоги ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення попередньої оплати у сумі 20 700, 00 грн. є не доведеними, а тому не підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи апеляційним господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, господарським судом вірно застосовані норми права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятого у справі судового акту.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового акту не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.01.2016 року у справі № 905/2150/15 залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.01.2016 року у справі № 905/2150/15 залишити без змін.

Головуючий суддяО.В. Яценко СуддіМ.В. Данилова Т.Б. Данилова