ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року Справа № 914/1334/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Судді:Могил С.К. (доповідач), Стратієнко Л.В., Грек Б.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 та рішення господарського суду Львівської області від 04.10.2016 у справі № 914/1334/16 господарського суду Львівської області

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 260"допублічного акціонерного товариства "Львівобленерго"проскасування оперативно-господарської санкції, за участю представників

позивача: не з'явились,

відповідача: Пінчак О.А.,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека № 260" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" про скасування оперативно-господарської санкції, оформленої протоколом № 027920-ЛОЕ від 06.04.2016 комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, про нарахування обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії в сумі 138 263, 07 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 04.10.2016, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.12.2016, позов задоволено повністю. Скасовано оперативно-господарську санкцію у вигляді нарахування обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії в сумі 138 263, 07 грн., застосованої рішенням комісії публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформленим протоколом № 027920-ЛОЕ від 06.04.2016 з розгляду акта про порушення № 027920 від 23.03.2016.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржені судові рішення колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між публічним акціонерним товариством "Львівобленерго" (постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека №260" (споживачем) 25.02.2015 укладено договір про постачання електричної енергії № 33795, відповідно до п. 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 9 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Працівниками відповідача, в присутності інспектора поліції та головного інженера КП "Житлово-експлуатаційне об'єднання Дрогобицької міської ради" 23.03.2016 проведено перевірку електроустановок споживача на об'єкті позивача, за результатами якої складено акт про порушення № 027920.

В акті, зокрема, зазначено, що позивачем було вчинено дії, які призвели до зміни показів приладів обліку, а саме, встановлення на прилад обліку пристроїв зовнішнього впливу (генератора електромагнітного випромінювання) внаслідок чого не здійснювався облік електроенергії, показ електролічильника не змінювався та на дисплеї приладу обліку відображається недійсна дата та час. Акт містить посилання на п. 6.4.1 Правил користування електричною енергією.

Акт споживачем або уповноваженою ним особою не підписаний, а в його тексті зазначено, що на вимогу працівників відповідача власник ОСОБА_5 на місце складання акта про порушення не з'явився.

На засіданні комісії з розгляду акта про порушення споживачем Правил користування електричною енергією, 06.04.2016 прийнято рішення, оформлене протоколом № 027920-ЛОЕ, яким вирішено провести нарахування позивачу обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії від дати пломбування засобів обліку згідно з актом про пломбування № 516881 від 03.11.2015, виходячи з дозволеної потужності згідно з договором, до дати відновлення обліку електричної енергії.

Додатком до протоколу оформлено рахунок обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії на суму 138 263, 07 грн. за період з 03.11.2015 по 23.03.2016.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про скасування оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування недоврахованої електричної енергії в сумі 138 263, 07 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що акт № 027920 від 23.03.2016 складено з порушенням п. 3.3 та п. 6.41 Правил користування електричною енергією, у зв'язку з чим він не може бути належним та допустимим доказом порушення споживачем цих Правил, зазначених у самому акті, і не може бути покладений в основу прийнятого комісією рішення про нарахування вартості недоврахованої електричної енергії.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Так, рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недооблікованої спожитої електроенергії є оперативно-господарською санацією.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною.

Підстави та порядок застосування санкції зазначені в Правилах користування електричною енергією (ПКЕЕ), обов'язковість застосування яких також встановлена сторонами в договорі від 25.02.2015 № 33795 про постачання електричної енергії.

Так, пунктом 3.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (в редакції, чинній на момент проведення перевірки та складання акта про порушення) (далі - Правила) передбачено, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Згідно з п. 3.33 Правил електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку. Технічна перевірка здійснюється електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на три роки. Роботи з контрольного огляду засобу обліку та технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії проводяться у присутності уповноважених представників споживача, а в разі, якщо споживач купує електричну енергію у постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом - додатково в присутності представників постачальника за нерегульованим тарифом, та оформляються актом про проведені роботи із зазначенням в акті прізвища уповноваженого представника електропередавальної організації, який проводив роботи, та номера його службового посвідчення, підстави проведення технічної перевірки або контрольного огляду засобу обліку та детального опису результатів обстеження.

Пунктом 6.41. Правил передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Згідно з п. 6.42. Правил на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Відповідно до п. 6.40 Правил у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656 (далі - Методика).

Пунктом 2.1 Методики визначено перелік порушень, у разі виявлення яких енергопостачальник нараховує споживачу вартість не облікованої електричної енергії, спожитої внаслідок такого порушення (порушень), у відповідності до цієї Методики. Таким порушенням, зокрема, є пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо) (підпункт 3 п. 2.1 Методики).

Згідно з п. 2.2 Методики обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ, розраховується на підставі акта про порушення, який складається відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури.

Відповідно до п. 4.5 Методики акт про порушення складається у двох примірниках у присутності споживача або уповноваженого представника споживача в разі виявлення порушень ПКЕЕ.

Отже, враховуючи положення зазначених пунктів Правил та Методики, при проведенні енергопостачальною організацією контрольного огляду чи технічної перевірки засобів обліку споживача, при виявленні порушення споживачем Правил участь представника споживача є обов'язковою, оскільки тим самим забезпечується захист прав споживача, який може викласти свої зауваження до акта про порушення, надати пояснення, не погодитись з виявленим фактом вчинення споживачем дій, які призвели до зміни показів приладів обліку, що є підставою для проведення відповідної експертизи.

Водночас, як встановлено судами попередніх інстанцій, акт про порушення № 027920 від 23.03.2016 представниками енергопостачальної компанії складено за відсутності уповноваженого представника позивача (споживача).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 260" є ОСОБА_6, засновниками є ОСОБА_5 та ОСОБА_7.

За оцінкою місцевого господарського суду матеріалів справи, у товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 260" інших працівників, крім директора ОСОБА_6, немає. Так, згідно з штатним розписом, який затверджений директором позивача ОСОБА_6 наказом № 31/12 від 31.12.2015 та який введено в дію з 01.01.2016, в переліку посад: директор, ОСОБА_6, кількість штатних одиниць - 1.

Крім того, керівником позивача не визначено інших уповноважених представників з питань використання електричної енергії; на ведення справ щодо електроустановок та купівлі електричної енергії директором не надавалися відповідні довіреності чи розпорядження.

При цьому представник відповідача в судовому засіданні місцевого господарського суду підтвердив, що відповідач не володіє інформацією про особу, яка є відповідальною з питань використання електричної енергії чи за ведення справ щодо електроустановок та купівлі електричної енергії від позивача.

Що стосується твердження відповідача про те, що представник позивача був повідомлений по телефону і для участі у складанні акта не з'явився, суди визнали таке твердження безпідставним, оскільки не встановлено якого представника позивача повідомляли, а також відсутні підтвердження про уповноважену особу, яка є відповідальною з питань використання електричної енергії чи ведення справ щодо електроустановок позивача. Відсутність директора позивача ОСОБА_6 під час проведення перевірки та складання акта не заперечується сторонами.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що акт про порушення № 027920 від 23.03.2016 не відповідає вимогам п. 6.41 Правил, оскільки складений представниками постачальника за відсутності представника споживача, а відтак не є належним доказом факту вчинення споживачем правопорушення у сфері електроенергетики, що є підставою для скасування застосованої відповідачем до позивача на підставі даного акта спірної оперативно-господарської санкції.

Відповідач в касаційній скарзі посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій абзацу 5 п. 6.41. Правил.

Так, за змістом зазначеної норми, у разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Водночас для застосування абзацу 5 п. 6.41. Правил відмовитися від підписання акта повинен сам споживач.

Таким чином, враховуючи, що перевірка відбулась за відсутності представника споживача, складений за результатами перевірки акт не містить відомостей про відмову споживача від його підпису, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на дійсність акта про порушення лише з тих мотивів, що останній підписаний п'ятьма уповноваженими представниками відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішень господарських судів у даній справі, оскільки в межах касаційного провадження скаржником не доведено порушення або неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків місцевого та апеляційного господарських судів.

Керуючись ст.ст. 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 - без змін.

Головуючий суддя Могил С.К.Судді: Стратієнко Л.В. Грек Б.М.