Історія справи

Постанова ВГСУ від 28.02.2017 року у справі №901/2967/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року Справа № 901/2967/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Короткевича О.Є., Погребняка В.Я.,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум"на ухвалу та постанову за заявою до за участю про в межах справиГосподарського суду Київської області від 31.08.2016 Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Феррум" 2) арбітражного керуючого Бакуліна Івана Сергійовича 3) Товарної біржі "Регіональна біржа" 4) ОСОБА_5 1) Управління пенсійного фонду України 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферімпекс" 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасжитлобуд" 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасзалізобетон" 5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Промканат" визнання результатів аукціону недійсними № 901/2967/13 господарського суду Київської областіпро банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Феррум"за участю представників сторін: Лозовський В.М. - представник Публічного акціонерного товариства "Банк Форум"; Михайлов О.В. - представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Промканат", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасзалізобетон", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферімпекс"; Бакулін І.С. - арбітражний керуючий.

ВСТАНОВИВ :

29.02.2016 до господарського суду Київської області від ПАТ "Банк Форум" надійшла заява № 2054/1.2 від 23.02.2016 про визнання результатів аукціону недійсними, в якій банк просив визнати недійсними результати аукціону з продажу майна банкрута - ТОВ "Збагачувальна фабрика "Феррум", проведеного 25.01.2016, та визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений з переможцем аукціону з продажу майна ТОВ "Збагачувальна фабрика "Феррум".

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.08.2016, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2016, заяву Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" від 23.02.2016 № 2054/1.2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Феррум", арбітражного керуючого Бакуліна Івана Сергійовича, Товарної біржі "Регіональна універсальна біржа" та ОСОБА_5 про визнання результатів проведеного Товарною біржею "Регіональна універсальна біржа" 25.01.2016 аукціону з продажу майна ТОВ "Збагачувальна фабрика "Феррум" недійсними залишено без задоволення.

Вказані ухвала та постанова ґрунтуються на положеннях ст.ст.42, 43, 44 , 49, 51, 55, 66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та мотивовані тим, що оцінка майна банкрута здійснюється відповідно до Закону виключно ліквідатором банкрута, а згода забезпеченого кредитора на реалізацію майна не пов'язана із наданням такому кредитору права обирати порядок і умови реалізації майна банкрута; порядок зниження початкової вартості майна під час його продажу на другому повторному аукціоні прямо визначений Законом. Отже, за висновком судів попередніх інстанцій, проведення аукціону з продажу майна банкрута - ТОВ "Збагачувальна фабрика "Феррум" здійснено з дотриманням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім того, судами обох інстанцій відхилені твердження ПАТ "Банк Форум" щодо порушення принципу добросовісності, розумності та справедливості при укладанні договору купівлі-продажу за результатами оскаржуваного аукціону, що полягає в продажі майна банкрута вартістю 0,64% від початкової вартості. При цьому суди послалися на те, що другий повторний аукціон було проведено у відповідності до вимог статті 66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з можливістю зниження початкової вартості доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, ПАТ "Банк Форум" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило їх скасувати та визнати недійсними результати аукціону з продажу майна банкрута - ТОВ "Збагачувальна фабрика "Феррум", проведеного 25.01.2016, а також визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений з переможцем аукціону, проведеного 25.01.2016 з продажу майна, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме: статей 42, 44, 65, 66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статей 1, 2, 3, 509, 517 ЦК України та порушення норм процесуального права, а саме: статей 47, 32, 36, 43 ГПК України.

У відзиві на касаційну скаргу кредитор банкрута - ТОВ "Редакція Газети "Перша Міська "Газета Кривбасу" просить Вищий господарський суд України касаційну скаргу ПАТ "Банк Форум" на вказані ухвалу та постанову залишити без розгляду, посилаючись на те, що відповідно до частини третьої статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розгляд питання про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута завершується апеляційним провадженням.

Наведені у відзиві на касаційну скаргу твердження ТОВ "Редакція Газети "Перша Міська "Газета Кривбасу" колегія суддів Вищого господарського суду України відхиляє, з огляду на таке.

Згідно з статтею 41 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 2343-XII від 22.12.2011, якою визначено особливості оскарження судових рішень у процедурі банкрутства, ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому ГПК, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини третьої статті 8 вказаного Закону у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Наведений перелік судових рішень, що підлягають оскарженню в касаційному порядку, є вичерпним.

Разом із тим системний аналіз наведених норм права та особливості, передбачені законодавством щодо проведення торгів (аукціону), дають підстави для висновку про можливість оскарження у касаційному порядку постанов апеляційного господарського суду, прийнятих за результатами перегляду ухвал суду першої інстанції, якими вирішено заяви про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 14.12.2016 у справі № 904/9284/14.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті судами попередніх інстанцій ухвалу та постанову, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судами, постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.10.2013 ТОВ "Збагачувальна фабрика "Феррум" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бакуліна І.С.

Ухвалою суду від 10.09.2014 справу господарського суду Автономної Республіки Крим № 901/29671/13 прийнято до провадження господарським судом Київської області.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ліквідатор банкрута у відповідності до вимог статей 42, 43, 49 Закону про банкрутство листом від 29.09.2014 № 02-13/127 звернувся до ПАТ "Банк Форум" про надання згоди на продаж майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу, у тому числі і заставного майна, з початковою його вартістю в сумі 104 899 395,47 грн., що складає сукупність визнаних судом вимог кредиторів банкрута.

У відповідь ліквідатор отримав лист вих. № 9855/4.1 від 16.10.2014, в якому ПАТ "Банк Форум" надано згоду на продаж майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу шляхом проведення аукціону організатором аукціону за початковою вартістю, що дорівнює сукупності визнаних у встановленому порядку вимог кредиторів.

Проте, аукціон з продажу майна банкрута, призначений на 20.08.2015 (про що здійснено офіційне оприлюднення у відповідності до вимог Закону) визначено таким, що не відбувся у зв'язку з відсутністю учасників (стаття 55 Закону про банкрутство).

Після чого, ліквідатор листами від 27.08.2015 № 02-13/53 та від 06.11.2015 № 02-13/89 звернувся до ПАТ "Банк Форму", як до забезпеченого кредитора, про надання згоди на продаж майна банкрута за початковою вартістю, що дорівнює сукупності визнаних у встановленому порядку вимог кредиторів, зменшеної на 20 % у відповідності до частини четвертої статті 42 Закону про банкрутство.

Листом від 09.11.2015 № 14817/1.2 ПАТ "Банк Форум" надано згоду на продаж майна банкрута з початковою вартістю цілісного майнового комплексу банкрута 84 839 160,27 грн., що дорівнює сукупності визнаних у встановленому порядку вимог кредиторів, зменшеної на 20 % у відповідності до частини четвертої статті 42 Закону про банкрутство.

Однак, аукціон з продажу майна банкрута, призначений на 09.12.2015 (про що здійснено офіційне оприлюднення у відповідності до вимог Закону) визначено таким, що не відбувся у зв'язку з відсутністю учасників (стаття 55 Закону про банкрутство).

Враховуючи, що листом від 09.11.2015 № 14817/1.2 ПАТ "Банк Форум" надано згоду на продаж майна банкрута і на другому повторному аукціоні з початковою вартістю 67 871 328,22 грн., було проведено другий повторний аукціон з можливістю зниження початкової вартості у відповідності до вимог частин третьої та четвертої статті 66 Закону про банкрутство.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.01.2016 Товарною біржею "Регіональна універсальна біржа" проведено другий повторний аукціон з продажу майна банкрута - ТОВ "Збагачувальна фабрика "Феррум".

Відповідно до протоколу № 1 від 25.01.2016 організатором аукціону є Товарна біржа "Регіональна універсальна біржа", замовником аукціону - ТОВ "Збагачувальна фабрика "Феррум" в особі ліквідатора - Бакуліна І.С. Майно банкрута, перелік якого міститься в зазначеному протоколі та додатку № 2 до нього, було виставлено на продаж одним лотом (Лот № 1) у вигляді цілісного майнового комплексу, що складається з основних засобів (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо). У проведенні другого повторного аукціону брали участь два учасники.

За результатами проведення вказаного аукціону визначено переможця - учасника № 2 ОСОБА_5, яка запропонувала найвищу ціну за вказаний лот в сумі 678 713,50 грн. Після чого, 25.01.2016 між переможцем аукціону та ТОВ "Збагачувальна фабрика "Феррум" в особі ліквідатора Бакуліна І.С. укладено договір купівлі-продажу майна на аукціоні та договір відступлення права вимоги.

29.02.2016 до господарського суду Київської області від ПАТ "Банк Форум" надійшла заява № 2054/1.2 від 23.02.2016 про визнання результатів аукціону з продажу майна ТОВ "Збагачувальна фабрика "Феррум" недійсними, в якій банк просив визнати недійсними результати аукціону з продажу майна банкрута - ТОВ "Збагачувальна фабрика "Феррум", проведеного 25.01.2016, та визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений з переможцем аукціону, проведеного 25.01.2016 з продажу майна ТОВ "Збагачувальна фабрика "Феррум".

В обґрунтування поданої заяви банк посилався на порушення вимог частини четвертої статті 42 Закону про банкрутство, оскільки ліквідатором банкрута не було погоджено з ПАТ "Банк Форум", вимоги якого забезпечені майном боржника на суму 103 621 975,57 грн. (97% від загальної вартості майна боржника), можливість зниження початкової вартості майна банкрута на другому повторному аукціоні; на порушення порядку оформлення кінцевих результатів аукціону, а саме, відсутність фактичного задоволення вимог кредиторів за результатами проведеного 25.01.2016 аукціону; порушення принципу добросовісності, розумності та справедливості, оскільки продаж майна банкрута відбувся за 0,64 % від його початкової вартості.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.03.2016 заяву ПАТ "Банк Форум" прийнято до розгляду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.07.2016 залучено до участі у справі в якості відповідача 4 - ОСОБА_5.

За наслідками розгляду поданої заяви, ухвалою суду першої інстанції від 31.08.2016, яка залишена без змін постановою апеляційної інстанції від 29.11.2016, заяву ПАТ "Банк Форум" про визнання результатів проведеного Товарною біржею "Регіональна універсальна біржа" 25.01.2016 аукціону з продажу майна ТОВ "Збагачувальна фабрика "Феррум" недійсними залишено без задоволення через недоведеність факту порушення правил проведення аукціону, встановлених Законом про банкрутство.

Судами попередніх інстанцій в оскаржуваних ухвалі та постанові зазначено, що твердження ПАТ "Банк Форум" про порушення порядку підготовки до аукціону, зокрема, відсутності згоди банку на зменшення вартості майна, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідно до статті 40, ч. 1 статті 41, ч. 4 статті 42, ч. ч. 2, 5 статті 44 Закону про банкрутство ліквідатором банкрута від забезпеченого кредитора - ПАТ "Банк Форум" було отримано згоду (щодо повторного і другого повторного аукціону) на продаж майна, що підтверджується листом ПАТ "Банк Форум" №14817/1.2 від 09.11.2015.

Крім того, суди попередніх інстанцій зазначили, що передбачена ст. 42 Закону про банкрутство згода забезпеченого кредитора на реалізацію майна банкрута не пов'язана із наданням забезпеченому кредитору права обирати порядок і умови реалізації цього майна.

Таким чином, зважаючи на отримання ліквідатором згоди ПАТ "Банк Форум" на продаж заставного майна, господарський суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що Товарною біржею "Регіональна універсальна біржа" було організовано та проведено повторний і другий повторний аукціон у відповідності до вимог статті 66 Закону про банкрутство.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними, з огляду на таке.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 41 вказаного Закону, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Частинами 1, 2 статті 43 Закону про банкрутство визначено, що майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 44 Закону про банкрутство, після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.

Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону.

На аукціоні можуть продаватися: основні засоби (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо); відокремлений структурний підрозділ банкрута як частина цілісного майнового комплексу; необоротні активи банкрута; дебіторська заборгованість на умовах договору про відступлення права вимоги банкрута.

Відповідно до частини 5 статті 44 Закону про банкрутство ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі, якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що виходячи із положень загальних норм ст.ст. 41, 44, 45 Закону про банкрутство, ліквідаційна процедура направлена на здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів, шляхом продажу майна банкрута.

Згідно з частиною першою статті 49 Закону про банкрутство продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Порядок проведення аукціонів та зниження початкової вартості майна, що продається на аукціоні, визначений Законом про банкрутство.

Згідно з ч. 3 ст. 55 Закону про банкрутство результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.

Визнання результатів аукціону недійсним тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що підставою для визнання результатів аукціону недійсними є порушення встановлених Законом про банкрутство правил проведення аукціону, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки (організації) аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону.

Таким чином, предметом доказування недійсності результатів аукціону є обставини недотримання ліквідатором та організатором аукціону вимог, які ставляться Законом про банкрутство до його проведення, зокрема, щодо порядку визначення початкової вартості майна банкрута в залежності від його виду, яке підлягає реалізації на аукціоні (статті 43, 57 Закону), щодо порядку отримання згоди забезпеченого кредитора на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення (стаття 42 Закону); щодо особливостей укладення договору на аукціоні (стаття 50 Закону); щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (статті 64-68 Закону).

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Проте, оскаржувані ухвала та постанова наведеним вимогам процесуального законодавства не відповідають, оскільки вони прийняті при неповному з'ясуванні усіх обставин справи, що мають істотне значення для правильного вирішення даного спору, який виник при проведенні аукціону.

Згідно з частиною 4 статті 42 Закону про банкрутство майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що майно банкрута, яке передано в заставу з метою забезпечення виконання зобов'язань, має особливий правовий статус під час провадження у справі про банкрутство, та знаходиться в управлінні ліквідатора, який має право реалізувати дане майно в порядку, передбаченому Законом про банкрутство, але, ліквідатор до продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, повинен спочатку звернутись до кредитора, вимоги якого забезпечено таким майном, для отримання згоди на його реалізацію. Лише у випадку ненадання останнім згоди на продаж заставного майна банкрута, ліквідатор вправі звернутись до господарського суду для отримання згоди на реалізацію майна банкрута, що перебуває в забезпеченні такого кредитора.

В даному випадку, в порушення вимог ст.ст. 43, 84, 101 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судами попередніх інстанцій в оскаржуваних ухвалі та постанові не встановлено та не описано фактичного змісту листів ліквідатора банкрута - ТОВ "Збагачувальна фабрика "Феррум" до ПАТ "Банк Форум" про надання згоди на продаж майна банкрута, що перебуває в заставі ПАТ "Банк Форум", зокрема, судами не встановлено щодо якого конкретно майна звертався ліквідатор до кредитора, вимоги якого забезпечені майном банкрута, із проханням надати згоду на його реалізацію, не з'ясовано і відносно якого саме майна банк надав згоду на реалізацію майна банкрута, що перебуває в його заставі.

Крім того, в оскаржуваних ухвалі та постанові суди зазначили, що на запити ліквідатора банкрута - ТОВ "Збагачувальна фабрика "Феррум" банк надавав згоду на продаж майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу, у зв'язку з чим на аукціоні, проведеному 25.01.2016, майно банкрута, перелік якого міститься в протоколі № 1 від 25.01.2016 та додатку № 2 до нього, було виставлено на продаж одним лотом (Лот № 1) у вигляді цілісного майнового комплексу, що складається з основних засобів (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо).

Вимоги, які ставляться до продажу майна як цілісного майнового комплексу, встановлені в частині другій статті 33 Закону про банкрутство, відповідно до якої, якщо майно продається як цілісний майновий комплекс, то відчужуються всі види майна, призначеного для здійснення підприємницької діяльності боржника, у тому числі приміщення, споруди, обладнання, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, права на знаки (позначення), що індивідуалізують боржника, його продукцію, роботи, послуги (фірмове найменування, знаки для товарів і послуг), інші права, які належать боржнику, за винятком прав і обов'язків, які не можуть бути передані іншим особам.

У свою чергу, стаття 191 ЦК України також визначає, що до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначення для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устатування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, чинне законодавство визначає цілісний майновий комплекс як господарський об'єкт із закінченим циклом виробництва продукції (робіт, послуг).

Між тим, в порушення ст.43 ГПК України суди попередніх інстанцій, не дали належної правової оцінки змісту протоколу № 1 від 25.01.2016 та додатку № 2 до нього, а також оспорюваному договору купівлі-продажу, укладеному за наслідками проведеного аукціону, відповідно до яких на аукціоні продавалося виключно рухоме майно та дебіторська заборгованість. Тобто, суди не перевірили чи відповідає майно, передане на реалізацію, визначенню цілісного майнового комплексу, а відтак, не з'ясували належним чином, який вид майна підлягав реалізації на аукціоні.

Крім того, згідно вимог ч. ч. 1, 3 ст. 58 Закону про банкрутство організатор аукціону не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону оприлюднює на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України (при проведенні електронних торгів - також на своєму веб-сайті) оголошення про проведення аукціону, а також письмово повідомляє про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником.

Під час продажу на аукціоні нерухомого майна оголошення повинно бути також розміщено на нерухомому майні.

Статтею 59 Закону про банкрутство визначено вимоги до змісту оголошення про проведення аукціону на веб-сайті, зокрема, оголошення про проведення аукціону на веб-сайті повинно містити відомості про: майно, що продається, його характеристику та місцезнаходження; час та місце проведення аукціону (для електронних торгів - веб-сайт, на якому проводяться електронні торги, та період часу, протягом якого проводяться торги); початкову вартість та відомості про можливість її зниження на тому ж аукціоні; розмір та порядок внесення гарантійного внеску; можливість надання переможцю податкової накладної; продавця майна (найменування, місцезнаходження, засоби зв'язку); порядок, місце, строк і час представлення заявок на участь в торгах; порядок оформлення участі в торгах, перелік документів і вимоги, що пред'являються учасникам, до їх оформлення; порядок і критерії виявлення переможця торгів; строки платежів, реквізити рахунків, на які вносяться платежі; організатора аукціону (найменування, місцезнаходження, засоби зв'язку); спосіб отримання додаткової інформації про проведення аукціону. В оголошенні наводиться текст договору, що укладається на аукціоні, крім умови про ціну та зазначення особи покупця.

Якщо аукціон є повторним або проводиться у зв'язку з розірванням договору, укладеного на попередньому аукціоні, про це зазначається в оголошенні із вказівкою на адресу сторінки веб-сайту, на якій розміщено інформацію про проведення попереднього аукціону.

Якщо продажу підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира, то у характеристиці майна зазначаються план, загальна площа та житлова площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, відомості про земельну ділянку, на якій розташована будівля, споруда, право на земельну ділянку, що переходить до покупця будівлі, споруди, приміщення, квартири тощо.

В оголошенні вміщуються фотографічні зображення речей, що продаються.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що визначений нормами Закону про банкрутство порядок оголошення та повідомлення про проведення аукціону, а також вимоги до змісту оголошення про проведення аукціону на веб-сайті, направлені на забезпечення можливості прийняти участь в аукціоні з продажу майна банкрута якомога ширшому колу осіб, а також направлені на забезпечення задоволення вимог кредиторів банкрута в максимально можливому розмірі за наслідками реалізації майна банкрута за найвищою ціною.

Проте, суди попередніх інстанцій, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, не перевірили та не дали оцінки відповідності змісту оголошення про проведення аукціону на веб-сайті вимогам ст. 59 Закону про банкрутство.

Разом з тим, встановлення цих обставин має суттєве значення для правильної юридичної оцінки дій як ліквідатора, так і організатора аукціону при підготовці та проведенні ними аукціону, зокрема, пов'язаних з визначенням ліквідатором початкової вартості майна банкрута в залежності від його виду, вибором способу продажу цього майна, а також дій, пов'язаних з дотриманням організатором вимог, які ставляться Законом про банкрутство до змісту оголошення про проведення аукціону, метою якого є, як зазначалося вище, забезпечення участі на ньому максимального кола учасників та відчуження майна банкрута за найвищою ціною.

Крім того, згідно з вимогами ст. 65 Закону України про банкрутство, якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов'язаний провести повторний аукціон.

Якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця протягом місяця організатор аукціону зобов'язаний провести другий повторний аукціон.

Якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону.

До участі у повторному аукціоні не допускаються переможці попередніх торгів, що не сплатили в установлений строк вартості лота за договором, відмовилися від укладення договору купівлі-продажу чи від підписання протоколу із зазначенням результатів аукціону.

Відповідно до ст. 66 вказаного Закону, якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості.

Повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону.

Якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості.

Під час проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості, за відсутності бажаючих укласти договір ліцитатор знижує початкову вартість на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір.

Якщо після зниження початкової вартості виявиться бажаючий (бажаючі) укласти договір, аукціон проводиться у загальному порядку.

Проте, в порушення вимог ст.43 ГПК України, суди попередніх інстанцій не досліджували зміст договору про проведення аукціону з продажу майна банкрута - ТОВ "Збагачувальна фабрика "Феррум", зокрема, не з'ясовували чи містить він умови щодо можливості зниження початкової ціни на аукціонах, як це визначено ст.ст. 65, 66 Закону про банкрутство.

Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди, дійшовши висновку про відсутність правових та фактичних підстав для задоволення заяви ПАТ "Банк Форум" про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу, укладеного з переможцем аукціону з продажу майна банкрута - ТОВ "Збагачувальна фабрика "Феррум", проведеного 25.01.2016, припустились порушень приписів ч.1 ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень у справі.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова суду апеляційної інстанції від 29.11.2016 та ухвала суду першої інстанції від 31.08.2016 у справі № 901/2967/13 підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Київської області від 31.08.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 у справі № 901/2967/13 скасувати.

Справу № 901/2967/13 передати на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.Є.Короткевич

В.Я.Погребняк