Постанова ВГСУ від 26.05.2016 року у справі №906/955/15

Друк

Пошук

307

Просмотров

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Історія справи

Постанова ВГСУ від 26.05.2016 року у справі №906/955/15

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2016 року Справа № 906/955/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГоголь Т.Г. (доповідач),суддівДобролюбової Т.В., Бакуліної С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: позивача: не з'явились, повідомлені належно, відповідача: ОСОБА_4 - договір від 03.09.15,

касаційну скаргуПриватного підприємця ОСОБА_5на постановуРівненського апеляційного господарського суду від11.12.15у справі№906/955/15 Господарського суду Житомирської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Дніпропетровський агрегатний завод"доПриватного підприємця ОСОБА_5

простягнення 28300 грн.

Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровський агрегатний завод" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_5 28300 грн. Позивач вказував на те, що відповідач за договором №841 від 12.03.15 поставив йому неякісний комплект меблів, а тому він, за приписами статті 678 Цивільного кодексу України, має право вимагати повернення сплачених за товар коштів. Позов обґрунтований приписами статей 526, 612, 625, 673, 678, 680, 763 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 04.09.15 (суддя Кудряшова Ю.В.) у позові відмовлено. Суд дійшов висновку про необґрунтованість і недоведеність позову.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.12.15 (судді: Бучинська Г.Б., Філіпова Т.Л., Василишин А.Р.) перевірене рішення місцевого господарського суду скасовано. Прийнято нове рішення про задоволення позову. Стягнуто з відповідача на користь позивача 28300 грн. Суд апеляційної інстанції установив факт поставки відповідачем позивачеві неякісної продукції за договором від 12.03.15. Суд також установив, що відповідач здійснював відправку товару та йому було відомо про час і дату доставки товару; що він не скористався своїм правом на участь у передачі товару та не забезпечив явку своїх представників; що позивач був позбавлений можливості обміняти товар, а відтак останній правомірно вимагає від відповідача повернення сплачених за неякісний товар коштів.

Приватний підприємець ОСОБА_5 звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову у справі, а рішення залишити без змін. Скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції приписів статей 675, 679 Цивільного кодексу України, положень Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66 (Інструкція П-7). Він не погоджується з висновком апеляційного господарського суду про доведеність факту поставки неякісної продукції за спірним договором та вказує на невірну оцінку судами доказів у справі, а саме: акта №1 від 12.05.15, висновку експерта №ГО-1847 від 05.06.15. Скаржник зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували наявність недоліків товару на момент його прийняття позивачем.

Від позивача судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити без змін постанову у справі, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування господарськими судами норм чинного законодавства, колегія суддів відзначає наступне.

Апеляційним господарським судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що 12.03.15 між Приватним підприємцем ОСОБА_5 - продавцем та Публічним акціонерним товариством "Дніпропетровський агрегатний завод" - покупцем був укладений договір №841. За умовами цього договору продавець зобов'язався поставити (передати у власність) покупцю товар, а покупець, в свою чергу, прийняти вказаний товар і оплатити його на умовах цього договору. Поставка товару здійснюється на підставі замовлення покупця, після узгодження ціни та попередньої оплати (пункт 1.2 договору). Якість товару відповідає встановленим нормам і стандартам (пункт 2.3). Пунктом 3.1 договору сторони передбачили попередню оплату в розмірі 20% від вартості товару в національній валюті України на розрахунковий рахунок відповідача з моменту отримання рахунку. Згідно з пунктом 3.2 договору за готовністю замовлення позивач здійснює доплату в розмірі 80% від вартості замовлення. Товар повинен бути поставлений продавцем в упаковці, що відповідає характеру товару. Упаковка повинна забезпечити якість товару і запобігати будь-якому пошкодженню чи знищенню товару з урахуванням транспортування, можливих перевантажень в дорозі та тривалого зберігання (пункти 4.1, 4.2). Даний договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.15 (пункт 8.1 договору). В процесі розгляду спору судом апеляційної інстанції було установлено, що відповідач виставив позивачеві рахунок №00841 від 12.03.15 на оплату товару; що позивач 13.03.15 перерахував відповідачеві в якості попередньої оплати за товар 5660 грн., а після отримання повідомлення про готовність товару оплатив 22640 грн. - решту його вартості (платіжне доручення №5654 від 22.04.15). Суд апеляційної інстанції також установив, що відповідач на виконання умов договору 06.05.15 залучив перевізника та відвантажив на адресу позивача товар (стіл та стільці в кількості 9 одиниць) в упаковці. Вказаний товар був прийнятий представником позивача від автоперевізника за кількістю на підставі рахунку-фактури №00841 від 12.03.15 та розміщений на складі до прийняття товару комісією за якістю. Суд апеляційної інстанції установив і те, що 12.05.15 при прийманні товару комісією за якістю було встановлено, що меблева продукція надійшла на склад покупця у непошкодженій упаковці; що ця продукція є неналежної якості, має ряд дефектів виробничого характеру, і це відбито у акті про фактичну якість отриманої продукції №1 від 12.05.15. Водночас апеляційний господарський суд установив, що факт невідповідності отриманого товару вимогам щодо якості підтверджується висновком експерта Дніпропетровської Торгово-промислової палати України №ГО-1847 від 05.06.15, в якому відбито, що комплект меблів має недоліки якості збірки (окрім іншого, в місцях з'єднання деталей є розбіжності, зазори, несиметричність, стики з'єднань нещільні, кріплення деталей не забезпечують стійкості та жорсткості конструкцій тощо), а також інші дефекти і недоліки зовнішнього вигляду. Суд також установив, що позивач повідомляв відповідача про виявлені недоліки поставленого товару, втім останній на виклик позивача не прибув, кошти, сплачені за товар неналежної якості на вимогу позивача не сплатив. Отже, як установив суд апеляційної інстанції, з підтвердженням матеріалами справи, відвантажений позивачеві за спірним договором комплект меблів є неякісним, має недоліки виробничого характеру, котрі не могли виникнути в процесі перевезення чи зберігання; документи на підтвердження якості продукції відповідачем не надавалися. Як убачається з матеріалів, справи предметом даного судового розгляду є вимога Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський агрегатний завод" про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_5 28300 грн. Підставою позову підприємством визначено неналежне виконання відповідачем умов спірного договору щодо поставки якісної продукції. Ухвалюючи постанову у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість цього позову. Згідно з приписами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За приписами статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Статтею 673 Цивільного кодексу України визначено обов'язок продавця передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. При цьому, якість - це сукупність характеристик товару, що стосуються його здатності задовольняти встановлені і передбачені потреби. Якість товарів повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка передбачає вимоги до їх якості. Разом з цим, відповідно до приписів статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначають у договорі більш високі вимоги до якості товарів. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми. Аналогічні правові наслідки передання товару неналежної якості передбачені також приписами статті 678 Цивільного кодексу України. Так, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, який відповідно до статей 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння зміна умов зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Відповідно до приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційна інстанція за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам у сукупності, апеляційний господарський суд установив, що позивач на виконання умов спірного договору перерахував відповідачеві 28300 грн. за комплект меблів; що цей товар був відвантажений відповідачем і доставлений позивачеві автоперевізником та отриманий позивачем. Апеляційний господарський суд установив, з підтвердженням матеріалами справи, що отриманий комплект меблів є неякісним, має недоліки виробничого характеру, котрі не могли виникнути в процесі перевезення чи зберігання (в місцях з'єднання деталей є розбіжності, зазори, несиметричність, стики з'єднань нещільні, кріплення деталей не забезпечують стійкості та жорсткості конструкцій), а також інші дефекти зовнішнього вигляду. При цьому, спірний товар надійшов у непошкодженій упаковці. Як установив суд апеляційної інстанції, факт поставки відповідачем неякісного товару підтверджений актом приймання та висновком товарознавчої експертизи меблевих виробів, проведеної експертом Дніпропетровської торгівельно-промислової палати №ГО-1847 від 05.06.15, в якому зафіксовано, що виявлені недоліки є недоліками виробничого характеру (зборки). Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази, додатково перевіряти їх. Як вже за зазначалося, суд апеляційної інстанції установив факт поставки відповідачем неякісних меблевих виробів за спірним договором, що правомірно визнав підставою для повернення позивачеві 28300 грн. сплачених за них. Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки не спростовують установлених апеляційним господарським судом обставин справи та ґрунтуються на переоцінці доказів, яка, за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Отже, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, правових підстав для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги не вбачається.