Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 року Справа № 910/26494/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Воліка І.М., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.01.2016у справі№ 910/26494/15 господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Глоінвест"до1. Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" (відповідач-1); 2. Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби (відповідач-2); 3. Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (відповідач-3)треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору1. Приватний нотаріус Хмельницького нотаріального округу Хмельницької області Гусєва Людмила Василівна (третя особа-1); 2. Державне підприємства "СЕТАМ" (третя особа-2)провизнання недійсними результатів електронних (прилюдних) торгів,за участю представників: від позивачане з'явивсявід відповідача-1Новик Є.М.від відповідача-2не з'явивсявід відповідача-3не з'явивсявід третьої особи-1не з'явивсявід третьої особи-2не з'явивсяВСТАНОВИВ:

У жовтні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Глоінвест" (далі - ТОВ "Глоінвест") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі - ПАТ "Альфа-Банк"), Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби та Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (далі - ДП "Інформаційний центр") про: визнання недійсними електронних торгів (результатів), що були призначені на 20.04.2015 по лоту № 55826 ДП "Інформаційний центр", оформлені протоколом № 67 від 20.04.2015 про придбання предмета іпотеки в порядку ст. 49 Закону України "Про іпотеку", а саме: торгівельного комплексу (літ. А-2) загальною площею 27 041,6 кв.м, котельні (літ. Б) загальною площею 48,4 кв.м; насосної станції (літ В) загальною площею 61,8 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, Геологів проїзд, буд. 7/1; визнання недійсним акта № 40215178/2 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 06.05.2015; визнання недійсним свідоцтва про придбання ПАТ "Альфа-Банк" нерухомого майна з прилюдних торгів (свідоцтво про право власності), виданого 06.08.2015 приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Гусєвою Людмилою Василівною на підставі акта № 40215178/2 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 06.05.2015.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.10.2015 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/26494/15.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.12.2015 (суддя Андреїшина І.О.) справу № 910/26494/15 направлено за виключною підсудністю до господарського суду Хмельницької області.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2016 (колегія суддів у складі: Тищенко А.І. - головуючого, Михальської Ю.Б., Отрюха Б.В.) ухвалу господарського суду міста Києва від 09.12.2015 у справі № 910/26494/15 скасовано, матеріали даної справи направлено до господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2016 у справі № 910/26494/15, ПАТ "Альфа-Банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначену постанову та залишити без змін ухвалу господарського суду міста Києва від 09.12.2015 у даній справі про направлення справи за підсудністю до господарського суду Хмельницької області. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.04.2016 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу ПАТ "Альфа-Банк" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 26.04.2016 о 10 год. 30 хв.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач, відповідач-2, відповідач-3 та треті особи передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористались.

Розглянувши клопотання Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відкладення розгляду справи, яке надійшло до Вищого господарського суду України 26.04.2016 до початку судового засідання електронною поштою, заслухавши думку представника відповідача-1, враховуючи строк розгляду касаційної скарги, встановлений ст. 1118 ГПК України, зважаючи на те, що ухвалою Вищого господарського суду України від 14.04.2016 про призначення до розгляду касаційної скарги явка представників учасників судового процесу обов'язковою не визнавалася, додаткові документи від них не витребовувались, а також з урахуванням особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачених ст. 1117 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновків, що заявлене клопотання про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Заслухавши представника відповідача-1, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 13, 15 ГПК України, підсудність справ визначається за предметними і територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ (ст. 16 ГПК України).

Передаючи справу № 910/26494/15 за виключною підсудністю до господарського суду Хмельницької області, місцевий господарський суд керувався положеннями ч. 3 ст. 16 ГПК України, відповідно до якої справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

З урахуванням наведеної норми, зважаючи на те, що предмет іпотеки за іпотечним договором, зокрема, торгівельний комплекс з інфраструктурою (автостоянки, офіси, товарні склади), загальною площею 27 151,8 кв.м, знаходиться за адресою: м. Хмельницький, Геологів проїзд, буд. 7/1, суд першої інстанції дійшов висновку, що спір має вирішуватись за місцезнаходженням саме предмета іпотеки.

Разом з тим, згідно з приписами ч. 5 ст. 16 ГПК України справи у спорах, у яких відповідачем є вищий чи центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються господарським судом міста Києва.

Якщо відповідачем у справі є орган, зазначений у частині п'ятій статті 16 ГПК України, то така справа у будь-якому разі підлягає розгляду у господарському суді міста Києва (п. 20.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам").

Як вбачаться з ухвали господарського суду міста Києва від 09.12.2015 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2016 у справі № 910/26494/15, одним з відповідачів у даній справі (відповідачем-2) є Міністерство юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби.

Як встановлено апеляційним господарським судом та вбачається з матеріалів справи, місцезнаходженням відповідача-2 є: м. Київ, вул. Городецького, 13.

Відповідно до положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 395/2011, Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 № 17 "Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції" на Міністерство юстиції покладено завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб). Міністерство юстиції є правонаступником Державної виконавчої служби в частині реалізації державної політики у вказаній сфері.

З урахуванням положень ч. 5 ст. 16 ГПК України щодо виключної підсудності справ у спорах, у яких відповідачем є центральний орган виконавчої влади, колегією суддів касаційної інстанції визнається вірним висновок апеляційного господарського суду про підсудність даної справи господарському суду міста Києва.

Щодо посилань скаржника на положення ст. 48 Закону України "Про іпотеку", згідно з якою іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна, колегія суддів зазначає, що наведена норма не виключає застосування положень ч. 5 ст. 16 ГПК України щодо виключної підсудності справ у спорах, у яких відповідачем є центральний орган виконавчої влади, господарському суду міста Києва.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2016 у справі № 910/26494/15 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.М. Волік

С.Р. Шевчук