Історія справи

Ухвала КГС ВП від 04.02.2018 року у справі №920/137/13-г
Постанова ВГСУ від 25.11.2014 року у справі №920/137/13-г
Постанова ВГСУ від 28.03.2017 року у справі №920/137/13-г
Постанова ВГСУ від 11.08.2015 року у справі №920/137/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 року Справа № 920/137/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Катеринчук Л.Й.

Куровського С.В.

За участю: арбітражного керуючого Ковези А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 по справі № 920/137/13-г за заявою Компанії Айвекс Інк. про визнання банкрутом Публічного акціонерного товариства "Будшляхмаш",-

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 17.01.2013 року порушено провадження по справі № 920/137/13-г про банкрутство ПАТ "Будшляхмаш", на підставі ст.ст.11, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за загальною процедурою.

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Сумської області від 04.03.2014 по справі № 920/137/13-г /суддя Спиридонова Н.О./ затверджено реєстр вимог кредиторів, зокрема, визнано кредиторські вимоги ПАТ "ВіЕйБі Банк", а саме: визнано 13888948,82 грн. - заборгованість по кредитному договору №263 від 27.12.2005 та додатковими угодами №2, 3, 4, 5 до нього і включено їх до першої черги реєстру вимог кредиторів, як такі, що забезпечені заставою; визнано 2880261,34 грн. - заборгованість по іпотечним договорам від 18.08.2009 року та від 19.08.2009 року та включено їх до реєстру вимог кредиторів у першу чергу, як такі, що забезпечені заставою; визнано 73587,60 грн. судових зборів по справах №43/378-22/286 та №34/12 та включено їх в реєстр вимог кредиторів у четверту чергу; визнано 1147,00 грн. судового збору за подання заяви про визнання кредиторських вимог та включено їх до першої черги реєстру вимог кредиторів; в інші частині в задоволенні заяви ПАТ "ВіЕйБі Банк" відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 по справі № 920/137/13-г / колегія суддів у складі : Пуль О.А., Білоусова Я.О., Хачатрян В.С./ ухвалу Господарського суду Сумської області від 04.03.2014 скасовано в частині затвердження реєстру вимог кредиторів з визнанням кредиторських вимог ПАТ "ВіЕйБі Банк" у розмірі 2880261,34 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів до першої черги; прийнято в цій частині нове судове рішення, яким відмовлено ПАТ "ВіЕйБі Банк" у визнанні кредиторських вимог на суму 2880261,34 грн. та включенні їх до першої черги реєстру вимог кредиторів; в іншій частині ухвалу господарського суду Сумської області від 04.03.2014 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.07.2014 по справі № 920/137/13-г постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 28.10.2014 по справі № 920/137/13-г скасовано постанову ВГСУ від 03.07.2014, справу про банкрутство ПАТ "Будшляхмаш" направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

В касаційній скарзі ПАТ "ВіЕйБі Банк" просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 скасувати, посилаючись на те, що вона постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а ухвалу господарського суду Господарського суду Сумської області від 04.03.2014 в частині розгляду кредиторських вимог ПАТ "ВіЕйБі Банк" до боржника залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення розпорядника майна боржника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Провадження по даній справі про банкрутство ПАТ "Будшляхмаш" здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 року.

В газеті "Урядовий кур'єр" 21.03.2013 опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ПАТ "Будшляхмаш".

Відповідно до ч.15 ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після публікації оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно ст. 14 цього Закону.

ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" 19.04.2013 звернувся до суду із заявою про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 91 358 205,99 грн (а.с.100-228 т.3).

В подальшому, Банк в поясненнях до суду від 21.10.2013 уточнив свої вимоги до ПАТ "Будшляхмаш", просив визнати кредитором по справі на загальну суму 17 693 919,77 грн (а.с.133-136 т.6).

Як вбачається із матеріалів справи, 27.12.2005 року між ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (Кредитодавець) і ВАТ "Будшляхмаш" (Позичальник) укладено кредитний договір № 263, відповідно до умов якого, погоджених у редакціях додаткових угод № 1 від 29.12.2005 року і від 28.03.2006 року, № 2 від 26.12.2006 року, № 3 від 07.03.2008 року, № 4 від 13.07.2009 року, № 5 від 04.02.2010 року, Банк зобов'язався надати ВАТ "Будшляхмаш" грошові кошти (кредит) у формі непоновлювальної мультивалютної кредитної лінії з максимальним лімітами: в сумі 1500000,00 доларів США, із строком повернення -до 16.08.2010 року, і 5000000,00 грн., із строком повернення -до 24.12.2010 року, а ВАТ "Будшляхмаш" -своєчасно повернути вказані грошові кошти та відсотки за користування кредитом на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.1.3. Кредитного договору передбачено, що процентна ставка за користування кредитом становить: 15,25 % річних по траншах кредиту у доларах США (строк надання кредиту -до 10.10.2009 року, згідно Додаткової угоди № 4 від 13.07.2009 року) і 21,5 % річних по траншах кредиту у гривнах (строк надання кредиту -до 24.12.2010 року включно, згідно Додаткової угоди № 3 від 07.03.2008 року).

Додатковою угодою № 5 від 04.02.2010 року сторони погодили, що проценти, нараховані за період з 28.08.2009 року по січень 2010 року та проценти, які будуть нараховані за лютий -березень 2010 року сплачуються в строк до 25.03.2010 року, а термін дії траншу кредиту в сумі 1500000 доларів США зі сплатою 15,25 % річних продовжено до 16.08.2010 року.

Рішенням Господарського суду м.Києва по справі №43/378-22/286 від 27.01.2012, яка залишено без змін судом апеляційної та касаційної інстанції, стягнуто з ПАТ "Будшляхмаш" на користь ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" 1097000 доларів США боргу по кредиту за договором №263, що еквівалентно 8764810,60 грн., 136291,67 доларів США пені за прострочення сплати кредиту, що еквівалентно 1088943,18 грн., 10980,16 доларів США пені за прострочення сплати відсотків, що еквівалентно 87729,28 грн., 38940,61 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 2580,64 грн. інфляційних втрат за прострочення сплати кредиту, 43043,85 грн. інфляційних втрат за прострочення сплати процентів за користування кредитом і 47851,60 грн. судових витрат.

Як вбачається із матеріалів справи, з метою забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитним договором №263 від 27.12.2005 між сторонами укладено іпотечний договір від 29.12.2005, із договорами про внесення змін та доповнень, відповідного до якого ПАТ "Будшляхмаш" передав в іпотеку Банку предмет іпотеки - споруду ліварного цеху, побутові приміщення цеху №1 загальною площею 4001,90 м2, що знаходиться за адресою : м.Київ, вул.Дягтярівська, 21.

Також, з метою забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитним договором №263 від 27.12.2005, зокрема, щодо повернення кредитних коштів, а також зобов'язань із сплати всіх інших санкцій, комісій, виплат та штрафних санкцій, визначених у кредитному договорі, між сторонами 13.07.2009 укладено договір застави майна, згідно з яким ПАТ "Будшляхмаш" надав Банку в заставу майнові права, що полягають у праві вимоги передачі права власності на обладнання, грейдер New Holland - F 156,6 в кількості 1штука; автокран Grove - GMK 3050 в кількості 1 штука; міні-самоскид Sontige в кількості 4 штуки; навантажувач фронтальний Volvo - L 60 F в кількості 2 штуки; екскаватор САSЕ -788 Р в кількості 4 штуки; дизельний генератор Gеkо 380000ЕD-S/DЕDА SS в кількості 3 штуки, загальною вартістю 1500000,00 дол. США, що по курсу НБУ станом на дату укладення договору становить 11436600,00 грн., від компанії Webbing LTD (Тоrtola, Вritish Virgin Islands) відповідно до контракту №09-07-09 від 09.07.2009 року, укладеного між Webbing LTD та заставодавцем зі всіма змінами, доповненнями та додатками до нього.

Також, ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" ( новий кредитор) та ВАТ "Будшляхмаш" (кредитор) 13.07.2009 укладено договір відступлення права вимоги (з відкладальною обставиною) від 13.07.2009 року, згідно з яким кредитор відступив новому кредитору право вимоги (з відкладальною обставиною) майнових прав, що полягають у праві вимоги передачі права власності на вищевказане майно. Відкладальною умовою, відповідно до договору, є невиконання або неналежне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором №263 від 27.12.2005 року, укладеному між ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та ВАТ "Будшляхмаш" та/або заставодавцем за договором застави.

Загальна сума заборгованості ПАТ "Будшляхмаш" перед ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" по кредитному договору №263 від 27.12.2005 року та додатковими угодами №2, 3 ,4, 5 до нього, відповідно до розрахунку Банку, становить 14 738 923,82 грн.

Також, як вбачається із матеріалів справи, Банк заявив до боржника вимоги, за зобов'язаннями, відповідно до яких ВАТ "Будшляхмаш" є майновим поручителем ТОВ "Декорт" за кредитним договором №80 від 18.08.2009 року.

Так, між ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та ТОВ "Декорт" 18.08.2009 року укладено кредитний договір №80, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти з лімітом в сумі 3000000,00 грн. з терміном користування до 17.08.2012 року, процентною ставкою 21,5% річних.

З метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором №80 між ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та ПАТ "Будшляхмаш" укладено іпотечні договори від 18.08.2009 року та від 19.08.2009 року. Відповідно до умов іпотечного договору від 18.08.2009 іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором №80 передав, а іпотекодержатель прийняв в іпотеку нерухоме майно - споруда УМС площею 1324,2 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська, 21.

Відповідно до п. 1.3 вказаного договору сторони узгодили, що предметом іпотеки забезпечується зобов'язання позичальника у розмірах, зазначених у кредитному договорі, що складається із суми кредиту, процентів за користування кредитом, можливих штрафних санкцій, комісії, відшкодування збитків, витрат по зверненню стягнення на предмет іпотеки.

Згідно умов іпотечного договору від 19.08.2009 року іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором №80 передав, а іпотекодержатель прийняв в іпотеку нерухоме майно - споруду складу виробничо-диспетчерського відділу, площею 319,3 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська, 21.

Відповідно до п. 1.3 даного договору сторони узгодили, що предметом іпотеки забезпечується зобов'язання позичальника у розмірах, зазначених у кредитному договорі, що складається із суми кредиту, процентів за користування кредитом, можливих штрафних санкцій, комісії, відшкодування збитків, витрат по зверненню стягнення на предмет іпотеки.

Загальна сума заборгованості ПАТ "Будшляхмаш" перед ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" за кредитним договором №80 від 18.08.2009, в яких боржник виступає майновим поручителем, відповідно до розрахунку Банку, становить 2 880 261,34 грн.

Також, Банк просив визнати його кредиторські вимоги до ПАТ "Будшляхмаш" в сумі 73 587,60 грн та в сумі 11 470 грн - витрати по сплаті судових збрів (державного мита).

Визнаючи кредиторські вимоги ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до боржника в сумі 13888948,82 грн - як заборгованість за кредитним договором №236 від 27.12.2005, що складається із простроченої заборгованість за кредитом 1097000,00 доларів США, загальної заборгованість за процентами 348990,74 доларів США, пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту 20790,93 доларів США, пені за несвоєчасне погашення кредиту 84103,33 доларів США, інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту 1363567,11 грн., інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів 129157,90 грн., суд першої інстанції виходив з того, що заявлені грошові вимоги є конкурсними, заявлені у строк, визначений ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", підтверджуються відповідними доказами, зокрема рішенням Господарського суду м.Києва по справі №43/378-22/286 від 27.01.2012, яке є чинним, а отже, підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів в першу чергу, як такі, що забезпечені заставою майна боржника, згідно укладених договорів іпотеки та застави.

Відмовляючи ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" у визнанні грошових вимог до боржника в сумі 599475,00грн. (сума штрафу, нарахована ПАТ "ВіЕйБі Банк" згідно з п.3.3.16 кредитного договору №263 від 27.12.2005 за неповідомлення ПАТ "ВіЕйБі Банк" про порушення провадження у справі про банкрутство), Господарський суд Сумської області виходив з того, що вказана сума нарахована боржнику вже після порушення справи про банкрутство ВАТ "Будшляхмаш" та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, що є порушенням ст.ст.1, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Визнаючи грошові вимоги Банку в сумі 2 880 261,34 грн, що ґрунтуються на іпотечних договорах від 18.08.2009 та 19.08.2009, суд першої інстанції виходив з того, що вказані вимоги підтверджуються наявними у справі доказами, грунтуються на вимогах ст.ст.11, 33 Закону України "Про іпотеку", а отже, підлягають включенню до першої черги вимог кредиторів, як такі, що забезпечені заставою майна боржника.

Також, ухвалою суду першої інстанції визнано та включено, відповідно до п.4 ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошові вимоги Банку в сумі 73 587,60 грн до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу, як вимоги, що складаються із сплачених сум на судовий збір по справам 43/378-22/286 та №34/12, що підтверджуються належними доказами та не забезпечені заставою боржника, та, відповідно до п.1 ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в першу чергу реєстру вимог кредиторів, вимоги Банку в сумі 11 470 грн, як витрати по сплаті судового збору у зв'язку із зверненням із кредиторськими вимогами до ПАТ "Будшляхмаш" по даній справі.

Скасовуючи ухвалу Господарського суду 04.03.2013 в частині визнання кредиторських вимог ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до боржника в сумі 2 880 261,34 грн., господарський суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку, що боржник - ПАТ "Будшляхмаш", відповідно до договору іпотеки є тільки майновим поручителем за зобов'язаннями позичальника - ТОВ "Декорт", а оскільки боржник, не є позичальником за кредитним договором №80 від 18.08.2009 і не отримував грошові кошти в кредит у банка за цим договором, то боржник не має зобов'язань повернути кошти та сплатити відсотки, а також інші платежі за даним кредитним договором.

Таким чином, Харківський апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що кредиторські вимоги ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до ПАТ "Будшляхмаш" в сумі 2 880 261,34 грн, які ґрунтуються на договорах іпотеки від 18.08.2009 та 19.08.2009, є такими, що не мають статусу грошових, а отже не підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів.

Але з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна.

Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає.

Відповідно до вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із ст.41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Кредитор, відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Кредиторські вимоги Банку в сумі 2 880 261,34 грн ґрунтуються на іпотечних договорах від 18.08.2009 та 19.08.2009, відповідно до умов яких боржник виступав майновим поручителем ТОВ "Декорт" за кредитним договором №80 від 18.08.2009, предметами вказаних договорів, відповідно, є споруда УМС загальною площею 1324,20 м2 і споруда складу виробничо-диспетчерського відділу загальною площею 319,30 м2, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 21.

Пунктом 1.3 Договорів іпотеки передбачено, що іпотекою забезпечується зобов'язання позичальника у розмірах, зазначених у кредитному договорі, що складається із суми кредиту, процентів за користування кредитом, можливих штрафних санкцій, комісії, відшкодування збитків, витрат зі звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст.553 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Статтею 544 ЦК України визначено, що боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього. Якщо один із солідарних боржників не сплатив частку, належну солідарному боржникові, який у повному обсязі виконав солідарний обов'язок, несплачене припадає на кожного з решти солідарних боржників у рівній частці

Отже, відповідно до ст.ст.553, 554 ЦК України порука - це забезпечувальне зобов'язання, яке виникає внаслідок невиконання боржником основного зобов'язання і у цьому випадку боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ч.1 ст. 543 ЦК України в разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відтак, сутність солідарного обов'язку полягає в тому, що у випадку невиконання боржником грошового зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор має право вимагати виконання цього грошового зобов'язання одночасно як від боржника, так і від поручителя.

Разом з тим, майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки (ст. 11 Закону України "Про іпотеку").

Викладене свідчить, що майновий поручитель за іпотечним договором несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання як солідарний боржник, а іпотекодержатель має право вимагати виконання основного зобов'язання як від боржника і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо. У разі пред'явлення таких вимог до майнового поручителя останній відповідає перед іпотекодержателем в межах взятих на себе зобов'язань. При цьому норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не обмежують право кредитора (заставодержателя) на звернення з грошовими вимогами до поручителя у випадку, якщо основний боржник не сплатив борг.

Таким чином, заставодержатель може задовольнити свої вимоги за рахунок майнового поручителя шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) (ст. 590 ЦК України), а у разі порушення щодо майнового поручителя справи про банкрутство - шляхом заявлення до такого боржника грошових вимог у встановленому порядку. Незаявлення грошових вимог у справі про банкрутство має наслідком їх погашення, внаслідок чого такий кредитор (заставодержатель) втратить можливість задоволення своїх вимог за рахунок поручителя.

Крім того, згідно з ч.6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено обов'язок розпорядника майна (ліквідатора) окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав. Таким чином, на відміну від вимог конкурсних кредиторів, грошові вимоги заставних кредиторів підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів автоматично.

У свою чергу, згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Отже, відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна, незалежно від наявності чи відсутності заяв за даними обліку боржника, зобов'язаний внести вимоги кредиторів, забезпечені заставою майна боржника, окремо до реєстру вимог кредиторів та окремо внести до реєстру відомості про майно боржника, що є предметом застави, яке використовується виключно для позачергового задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про те, що вимоги Банку в сумі 2 880 261,34 грн, що виникли внаслідок невиконання боржником зобов'язання за кредитним договором №80 від 18.08.2009, не є грошовими і не підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів, у справі про банкрутство, є помилковим і не відповідає вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Закону України "Про іпотеку" та ЦК України.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що господарський суд першої інстанції належним чином перевіривши фактичні обставини справи, давши належну оцінку зібраним по справі та дослідженим судом доказам, з урахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дійшов до обґрунтованого висновку, про визнання кредиторських вимог ПАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк" в сумі 13888948,82 грн., як заборгованість по кредитному договору №263 від 27.12.2005, вимог в сумі 2 880 261,34 грн. як заборгованість по іпотечним договорам від 18.08.2009 року та від 19.08.2009 року, вимог в сумі 73587,60 грн. як витрати на судовий збір по господарським справам та вимог в сумі 1147,00 грн. судового збору за подання заяви про визнання кредитором ПАТ "Будшляхмаш".

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Ухвала Господарського суду Сумської області від 04.03.2014 щодо розгляду кредиторських вимог ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" по справі про банкрутство ПАТ "Будшляхмаш" постановлена у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для її скасування не вбачається.

З висновками господарського суду апеляційної інстанції, викладеними в постанові Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.2014, якою скасовано ухвалу Господарського Сумської області від 04.03.2014 в частині визнання та включення до реєстру вимог кредиторів вимоги ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в сумі 2 880 261,34 грн, погодитись не можна, так як вони є помилковими, а тому постанова Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 по справі № 920/137/13-г підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 1119, 11110-11113 ГПК України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 по справі № 920/137/13-г скасувати.

Ухвалу Господарського суду Сумської області від 04.03.2014 щодо кредиторських вимог ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" по справі № 920/137/13-г залишити в силі.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Катеринчук Л.Й.

Куровський С.В.