ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2017 року Справа № 913/1383/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Ковтонюк Л.В.,

Корнілової Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Сталь"на ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 03.05.2017 р. (судді: Колядко Т.М., Скакун О.А., Стойка О.В.)у справі№913/1383/16 господарського суду Луганської областіза первісним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Аурум Транс"доПублічного акціонерного товариства "Сталь"провитребування майна з незаконного володіння за зустрічним позовомПублічного акціонерного товариства "Сталь"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Аурум Транс"прозобов'язання виконати умови договору за участю представників: від позивача за первісним позовом не з'явилисьвід відповідача за первісним позовомне з'явилисьВ С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 30.03.2017 р. у справі №913/1383/16 відмовлено в задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Аурум Транс" до Публічного акціонерного товариства "Сталь" про витребування майна з чужого незаконного володіння, а також відмовлено в задоволенні зустрічного позову Публічного акціонерного товариства "Сталь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аурум Транс" про зобов'язання виконати умови договору (забрати обладнання).

Публічне акціонерне товариство "Сталь" звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на зазначене рішення.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 03.05.2017 р. у справі №913/1383/16 вказану апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом повернуто без розгляду.

Дана ухвала мотивована тим, що до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі (п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України).

Не погодившись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом, Публічне акціонерне товариство "Сталь" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 03.05.2017 р. та передати справу на розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм процесуального права.

Скаржник, зокрема, посилається на те, що ним оскаржувалось рішення місцевого господарського суду лише в частині відмови в задоволенні зустрічного позову, а тому, розмір судового збору за подання апеляційної скарги у даному випадку мав визначатись саме в залежності від ставки судового збору, що підлягала сплаті при поданні зустрічної позовної заяви.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.09.2017 р., касаційну скаргу відповідача за первісним позовом прийнято до провадження та призначено до розгляду на 25.09.2017 р.

Крім того, вказаною ухвалою зобов'язано скаржника надати суду оригінал апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Сталь" на рішення господарського суду Луганської області від 30.03.2017 р., яку було повернуто ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 03.05.2017 р.

Відповідна вимога господарського суду касаційної інстанції виконана скаржником 18.09.2017 р.

До початку судового розгляду представник позивача за первісним позовом, керуючись приписами ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, подав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечив проти її задоволення.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, зокрема, додаються докази сплати судового збору.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Керуючись наведеними правовими нормами, Донецький апеляційний господарський суд повернув апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сталь" на рішення господарського суду Луганської області від 30.03.2017 р. у справі №913/1383/16, оскільки апелянтом було сплачено судовий збір у меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством, чинним на дату звернення з апеляційною скаргою.

Так, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду у даній справі мав становити 23 581 грн. 67 коп., а саме: 110 % від 20 059 грн. 88 коп. судового збору, що підлягав сплаті за подання первісного позову майнового характеру + 110 % від 1 378 грн. 00 коп. судового збору, що підлягав сплаті за подання зустрічної позовної заяви немайнового характеру.

Тобто, за висновками апеляційного господарського суду розмір судового збору не залежить від того, чи оскаржує апелянт рішення суду першої інстанції в цілому або в певній частині (лише щодо зустрічного позову).

Однак, скаржником було сплачено лише 1 760 грн. 00 коп. судового збору (110 % судового збору, що підлягав сплаті за подання зустрічної позовної заяви). Вказане стало підставою для повернення апеляційної скарги без розгляду.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з такою правовою позицією господарського суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

За змістом ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Згідно зі ст. 1 вказаного закону судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим законом, і включається до складу судових витрат.

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого ст. 55 Конституції України.

Як вбачається зі ст. 3 Закону України "Про судовий збір" об'єктами справляння судового збору є, зокрема, позовна заява та інша заява, передбачена процесуальним законодавством; апеляційна і касаційна скарги на судові рішення, заява про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заява про скасування рішення третейського суду, заява про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання зустрічної позовної заяви у справі, яка розглядається) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 наведеної статті встановлено розміри ставок судового збору залежно від документа і дії, за яку він справляється, та платника судового збору.

Так, в пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" зазначено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду встановлено ставку у відсотковому співвідношенні (110 %) до ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до цієї ж статті за подання до господарського суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано, зокрема, за характером спору (майновий/немайновий).

Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

В свою чергу, за приписами ч.ч. 3, 5 ст. 6 зазначеного закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. За подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що у контексті визначення розміру судового збору за подання апеляційної скарги "ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви", має визначатися за розміром ставок, встановлених ст. 4 Закону України "Про судовий збір" на момент пред'явлення відповідного позову. Об'єктом, з якого розраховується розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги, є саме позовна заява (зустрічна позовна заява), а базою для такого розрахунку - ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні відповідної позовної заяви (у разі об'єднання в одній заяві вимог майнового та/або немайнового характеру, декількох вимог немайнового характеру - загальна сума усіх вимог у відсотковому співвідношенні до ціни позову та/або у фіксованому розмірі).

Таким чином, оскільки кожна позовна заява є самостійним, окремим об'єктом справляння судового збору, то за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у відсотковому співвідношенні до розміру судового збору, що підлягав сплаті при поданні кожної окремої відповідної позовної заяви, незалежно від оспорюваної суми, зменшення розміру судового збору судом на підставі ст. 8 Закону України "Про судовий збір" і розподілу судом при ухваленні рішення судових витрат пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Отже, у разі оскарження в апеляційному порядку судового рішення, ухваленого за наслідками розгляду первісного та зустрічного позовів лише в частині вирішення одного із позовів судовий збір має сплачуватися, виходячи із розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні відповідного позову.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний суд України, про що, зокрема, свідчить його постанова від 31.05.2017 р. у справі №911/1106/16.

Враховуючи викладене, висновок апеляційного господарського суду про відсутність доказів сплати Публічним акціонерним товариством "Сталь" судового збору у встановленому законом розмірі суперечить фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства.

За таких обставин, ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 03.05.2017 р. підлягає скасуванню, а справа - передачі до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття чи повернення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Сталь" на рішення господарського суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11110, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сталь" задовольнити частково.

Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 03.05.2017 р. у справі №913/1383/16 скасувати.

Справу №913/1383/16 передати до Донецького апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття чи повернення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Сталь" на рішення господарського суду Луганської області від 30.03.2017 р.

Головуючий суддя А.С. Ємельянов

Судді Л.В. Ковтонюк

Ж.О. Корнілова