Історія справи

Постанова ВГСУ від 27.10.2014 року у справі №2/37
Постанова ВГСУ від 25.02.2015 року у справі №2/37

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 року Справа № 2/37 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. -головуючий, Жукової Л.В. (доповідач), Нєсвєтової Н.М.,

розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора Рівненської області на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 24.12.2014 р. у справі № 2/37 господарського суду Рівненської областіза позовомзаступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України в особі відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів"допублічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача1. дочірнє підприємство "Рівне-ТДК" відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів", 2. комунальне підприємство "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації", 3. товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Восток", 4. товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард", 5. товариство з обмеженою відповідальністю "Декуріон"про визнання права власності та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володінняв судовому засіданні взяли участь представники від:

прокурора: Збарих С.М. (посв. від 05.09.2014р.) №028728;

позивача 1: Степаненко В.В. (дов. від 17.09.2014р.);

позивача 2: не з`явилися;

відповідача: не з`явилися;

третьої особи 1: не з`явилися;

третьої особи 2: не з`явилися;

третьої особи 3: не з`явилися;

третьої особи 4: Губар В.Є. (дов. від 01.04.2014р.);

третьої особи 5: не з`явилися;

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Рівненської області звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України в особі Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" до Закритого акціонерного товариства "Завод "Технопривод" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ДП "Рівне-ТДК" Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів", КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації", ТОВ фірма "Восток", ТОВ "Компанія з управління активами "Форвард", ТОВ "Компанія "Транфер-Фінанс" про визнання права власності та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, в якому просив поновити строк звернення до суду з позовними вимогами про визнання права власності та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, визнати право власності за ВАТ '"РЗТА" на будівлю тросового виробництва загальною вартістю 4 944 900,00 грн., яка розташована по вул. Б. Штейнгеля, 4а в с. Городок Рівненського району Рівненської області, до складу якої входять: - комплекс, дільниця збирання тросів, дільниця термообробки, дільниця мехобробки (літ. А-2), вартістю 4 270 300,00 грн., площею 54171,5 м2; - їдальня (літ. Г-2), вартістю 117 000,00 грн., площею 1128,5 м2; - будівля управління (літ. В-3). вартістю 557 600,00 грн., площею 3769,0 м2 та витребувати вищевказане нерухоме майно з не законного володіння ЗАТ "Завод "Технопривод".

Заступник прокурора Рівненської області 24.03.2011 року відмовився від позову в частині витребування будівлі тросового виробництва, що по вул. Б. Штейнгеля, 4а в с. Городок Рівненського району Рівненської області з незаконного володіння ЗАТ "Завод "Технопривод" на користь ВАТ "РЗТА" та просив припинити провадження у цій частині.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 25.03.2011р. (суддя Марач В.В.) позов задоволено частково, визнано право власності за ВАТ "Рівненський завод транкторних агрегатів" на будівлю тросового виробництва загальною-вартістю 4944900 грн., яка знаходиться в с. Городок Рівненського району Рівненської області, вул. Б.Штейнгедя, 4-а, до складу якої входять: комплекс, дільниця збирання тросів, дільниця термообробки, дільниця мехобробки (літ. А-2), вартістю 4270300 грн., площею 54171,5 кв. м.; їдальня (літ. Г-2), вартістю 17000 грн., площею 1 128,5 кв. м; будівля управління ( літ. В-3) вартістю 557600 грн., площею 3769,0 кв.м.. В решті позовних вимог припинено провадження у справі. В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції вказав, що володільцем будівлі тросового виробництва загальною вартістю 4944900 грн., яка знаходиться в с. Городок Рівненського району Рівненської області, вул. Б.Штейнгеля, 4-а, до її передачі ДП "Рівне-ТДК" та відчуження її останнім ЗАТ "Завод "Технопривод" являлося ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів", то, відповідно, останнє і є власником вищезазначеної будівлі. А відтак позов заступника прокурора Рівненської області в частині визнання за ВАТ "РЗТА" права власності на будівлю тросового виробництва є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.08.2014р. (колегія суддів у складі: Дужич С.П., Мамченко Ю.А., Саврій В.А.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.10.2014 р., постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.08.14 р. у справі № 2/37 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії прийняття до провадження апеляційної скарги ТОВ "Декуріон".

Рівненський апеляційний господарський від 24.12.2014 року (головуючий суддя: Бучинська Г.Б., судді: Філіпова Т.Л., Василишин А.Р.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕКУРІОН" на рішення господарського суду Рівненської області від 25.03.2011 року у справі №2/37 задовольнив частково. Рішення господарського суду Рівненської області від 25.03.2011 року у справі №2/37 скасував в частині задоволених позовних вимог. В цій частині прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову про визнання права власності за ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" на будівлю тросового виробництва загальною вартістю 4944900 грн., які знаходяться в с. Городок Рівненського району Рівненської області вул. Б. Штейнгеля, 4А до складу якого входять: комплекс, дільниця збирання тросів, дільниця термообробки, дільниця мехобробки (літ. А-2), вартістю 4270300 грн., площею 54171,5 кв. м.; їдальня (літ. Г-2), вартістю 17000 грн., площею 1 128,5 кв. м; будівля управління ( літ. В-3) вартістю 557600 грн., площею 3769,0 кв.м. - відмовив. В решті рішення залишив без змін. Стягнув з ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" на користь ТОВ "Декуріон" 18270 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Заступник прокурора Рівненської області подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.12.2014 року, а рішення господарського суду Рівненської області від 25.03.2011 року залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.

ТОВ "Декуріон" скористалося правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржений судовий акт залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами встановлено, що в 1997 році ВАТ "РЗТА", як засновником, було утворено дочірнє підприємство "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА", статут якого було затверджено наказом ФДМ України від 08.04.1997 року та зареєстровано розпорядженням виконкому Рівненської міської ради народних депутатів № 634 від 24.04.1997 року.

Відповідно до п.4.1 Статуту ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА", майно ДП "Рівне-ТДК" ВАТ РЗТА складають основні фонди та обігові кошти, закріплені за ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА" засновником ВАТ "РЗТА" на праві повного господарського відання, які відображаються в балансі підприємства. Право власності на це майно належить засновнику, а відповідно до п.4.3 цього Статуту, відчуження майна може здійснюватися за погодженням з засновником.

3 листопада 1999 року на особовому рахунку ФДМ України в реєстрі власників іменних цінних паперів ВАТ "РЗТА" обліковувалось 1 070 362 акції, що становить 36,71 % статутного капіталу товариства.

17.05.2002 року, рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ "РЗТА" затверджено Статут ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА" у новій редакції, згідно п.3.4 якого, ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА" має відокремлене майно, яке належить йому на праві власності, у тому числі майно, передане йому засновником.

Крім того, відповідно до п.5.2 Статуту, одним з джерел формування майна ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА" є основні засоби, обігові кошти та інше майно.

Передане підприємству засновником ВАТ "РЗТА" майно, належить ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА" на праві власності (п.5.3 Статуту).

3 жовтня 2002 року, рішенням Ради товариства ВАТ "РЗТА" (протокол №3) товариством-засновником передано до статутного фонду ДП "Рівне-ТДК" ВАТ РЗТА в якості внеску для формування цілісного майнового комплексу обладнання тросового виробництва залишковою балансовою вартістю 2 901176 грн.

Наказом голови правління ВАТ "РЗТА" №226 від 04.10.2002 року, на виконання рішення Ради товариства, ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА" передано майно ВАТ "РЗТА" - обладнання тросового виробництва у кількості 421 одиниці на суму 2 901 176,2 грн. (додаток №1 до цього наказу).

Як вбачається з протоколу № 8 від 29.08.2003 року, позачерговими загальними зборами акціонерів ВАТ "РЗТА", прийнято рішення про внесення, в рахунок викупу нової емісії акцій товариства ЗАТ "Завод "Технопривод" - будівлю тросового виробництва до статутного фонду останнього.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 12.12.2003 року порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "РЗТА" та накладено арешт на майно, а 21 січня 2004 р. призначено розпорядником майна підприємства арбітражного керуючого Гонтар Н.Б. Рішенням господарського суду Рівненської області від 11.01.2005 року у справі №14/4, визнано за ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА" право власності на будівлю тросового виробництва ВАТ "РЗТА", що по вул. Б. Штейнгеля, 4а в с. Городок, Рівненського району, Рівненської області, до складу якої входять: - комплекс, дільниця збирання тросів, дільниця термообробки, дільниця мехобробки (літ. А-2), вартістю 4 270 300 грн., площею 54171,5 м2; - їдальня (літ. Г-2), вартістю 117 000,00 грн., площею 1128,5 м2; - будівля управління (літ. В-3) вартістю 557 600,00 грн., площею 3769,0 м2.

В обґрунтування рішення суд вказав, що рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ "РЗТА" від 17.10.1996 року, засновник передав підприємству в повне господарське відання майно у вигляді основних засобів та обігових коштів, у тому числі, - будівлю корпусу №6, розташованого по вул. Барона Штейнгеля, 4а с. Городок Рівненського району, до складу якої входять приміщення: - дільниця збирання тросів, - дільниця термообробки, - дільниця мехобробки - літ. А-ІІ, площею 54171,5 м2; управління - літ В-3, площею 1351,4 м2; прохідна - літ Б-І, площею 310,5 м2; їдальня - літ Г-2, площею 947,9 м2; про що було складено інвентаризаційний опис та акт прийому-передачі основних засобів від 01.06.1997 року.

Крім того, 11.02.2005 року, на підставі рішення господарського суду Рівненської області від 11.01.05 року, у справі 14/4, в КП "Рівненське ОБТІ" зареєстровано за ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА" право власності на споруду тросового виробництва.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.05.2005 року між ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА" та ЗАТ "Завод "Технопривод" укладено Договір обміну нерухомості на цінні папери, а 01.06.2005 року - Додаткову угоду до нього.

Відповідно до Договору, у власність ЗАТ "Завод "Технопривод", в обмін на 4 958 000 шт. простих іменних акцій, перейшла споруда тросового виробництва, а саме: - комплекс, дільниця збирання тросів, дільниця термообробки, дільниця мехобробки (літ. А-2), площею 54171,5 м2; - їдальня (літ. Г-2), площею 1128,5 м2; - будівля управління (літ. В-3), площею 3769,0 м2.

Водночас, 03.06.2005 року передано у власність ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА" 4 958 000 штук простих іменних акцій, номінальною вартістю 1 грн. за 1 акцію., на загальну суму 4 958 000 грн., що підтверджується актом від 03.06.2005 р.

03.06.2005 року, вищевказане нерухоме майно на праві власності зареєстровано в КП "РОБТІ" за ЗАТ "Завод "Технопривод", що підтверджується інформаційною довідкою № 25590553.

При цьому, постановою Вищого господарського суду України від 21.11.2006 року, рішення господарського суду Рівненської області від 11.01.05 р. по справі №14/4 скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд.

10.01.2007 року, ухвалою господарського суду Рівненської області припинено провадження у справі №14/4, у зв'язку з відмовою позивача від позовних вимог.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 14.04.06 року у справі №14/162 визнано недійсним рішення загальних зборів та ради товариства ВАТ "РЗТА", визнано частково недійсним статуту ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА", визнано недійсними: - протокол загальних зборів акціонерів ВАТ "РЗТА" від 17 травня 2002 року №6; - пункти 4.1.3, 4.1.4, абз.2 п.5.2 ст. 5 статуту ДП "Рівне-ТДК", затвердженого загальними зборами акціонерів ВАТ "РЗТА" 17.05.02 року; рішення ради ВАТ "РЗТА" щодо визначення розміру статутного внеску ВАТ "РЗТА" в ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА" в сумі 2 906 176 грн. Дане рішення набрало законної сили.

Предметом позову по даній справі є визнання права власності за ВАТ "РЗТА" на нерухоме майно з підстав його вибуття без волевиявлення власника.

Враховуючи вказані обставини справи, господарський суд першої інстанції задоволив позовні вимоги прокурора в частині визнання права власності за ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" на будівлю тросового виробництва загальною вартістю 4944900 грн., яка знаходиться в с. Городок, Рівненського р-ну, Рівненської обл.., вул.. Б. Штейнгеля, 4А, до с кладу якої входять: комплекс, дільниця збирання тросів, дільниця термообробки, дільниця мехобробки (літ. А-2), вартістю 4270300 грн., площею 54171,5 кв. м.; їдальня (літ. Г-2), вартістю 17000 грн., площею 1 128,5 кв. м; будівля управління ( літ. В-3). вартістю 557600 грн., площею 3769,0 кв.м. Однак Рівненський апеляційний господарський суд не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

ВАТ "РЗТА", як засновником, було утворене дочірнє підприємство "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА", статут якого було затверджено наказом ФДМ України від 08 квітня 1997 року та зареєстровано 24 квітня 1997 року.

3 жовтня 2002 року на виконання рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "РЗТА" від 17.05.02 р., рішенням Ради товариства ВАТ "РЗТА" (протокол №3) товариством-засновником було передано до статутного фонду ДП "Рівне-ТДК" ВАТ РЗТА в якості внеску для формування цілісного майнового комплексу обладнання тросового виробництва залишковою балансовою вартістю 2 901 176,00 грн.

При цьому, 04.10.2002 року, наказом голови правління ВАТ "РЗТА" №226, на виконання рішення Ради товариства, ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА" передано майно ВАТ "РЗТА" - обладнання тросового виробництва у кількості 421 одиниці на суму 2 901176,2 грн. (додаток №1 до наказу).

Відповідно до п.4.1 Статуту ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА", зареєстрованого розпорядженням виконкому Рівненської міської ради народних депутатів №634 від 24.04.1997 року, майно ДП "Рівне-ТДК" ВАТ РЗТА складають основні фонди та обігові кошти, закріплені за ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА" засновником ВАТ "РЗТА" на праві повного господарського відання, які відображаються в балансі підприємства. Право власності на закріплене майно належить засновнику. Джерелами формування майна підприємства є майно, яке передане у відання підприємства засновником з балансу на баланс на праві повного господарського віддання (п. 4.2 статуту).

Відповідно до п.4.3 цього Статуту, відчуження, застава та списання основних фондів підприємства здійснюється за погодженням із засновником.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про власність" (в редакції чинній на час створення ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА"), здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства. До права повного господарського відання застосовуються правила про право власності, якщо інше не встановлено законодавчими актами України.

Статтею 136 ГК України передбачено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Враховуючи вимоги статуту та чинного законодавства, ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РТЗА" мало право розпоряджатися та відчужувати майно, яке складало його основні фонди (в тому числі і передане засновником), за умови погодження таких дій з засновником підприємства.

29.08.2003 року позачерговими загальними зборами акціонерів ВАТ "РЗТА" (на яких був присутній представник Фонду державного майна України), оформлених протоколом № 8 від 29.08.2003 р., прийнято рішення про внесення, в рахунок викупу нової емісії акцій товариства ЗАТ "Завод "Технопривод" - будівлю тросового виробництва до статутного фонду, до складу якої входять спірні об'єкти нерухомості.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом голови правління ВАТ "РЗТА" від 21.07.2004 р. № 94, на виконання рішення загальних зборів акціонерів, директору ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА" було доручено прийняти участь у викупі акцій нової емісії ЗАТ "Завод "Технопривод" за рахунок внеску будівлі тросового виробництва.

30.05.2005 року між ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА" та ЗАТ "Завод "Технопривод" укладено Договір обміну нерухомості на цінні папери.

Відповідно до Договору, у власність ЗАТ "Завод "Технопривод", в обмін на 4 958 000 шт. простих іменних акцій, перейшла споруда тросового виробництва, а саме: - комплекс, дільниця збирання тросів, дільниця термообробки, дільниця мехобробки (літ. А-2), площею 54171,5 м2; - їдальня (літ. Г-2), площею 1128,5 м2; - будівля управління (літ. В-3), площею 3769,0 м2.

Згідно ст.ст. 715, 716 ЦК України, за договором міни кожна з сторін зобов'язується передати іншій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. До даного договору застосовується, зокрема, положення про купівлю-продаж.

За приписами ст. 658 ЦК України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу, та інших випадків встановлених законом, належить власникові майна.

Суд враховує пояснення прокурора, що рішенням господарського суду Рівненської області від 14 квітня 2006 року, у справі №14/162 (яке набрало законної сили), визнано недійсними з моменту їх прийняття: - рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "РЗТА" від 17 травня 2002 (протокол №6); - пункти 4.1.3, 4.1.4, абз.2 п.5.2 ст. 5 Статуту ДП "Рівне-ТДК", затвердженого загальними зборами акціонерів ВАТ "РЗТА" 17.05.2002 року - "основні засоби та обігові кошти, інше майно, передане Засновником Підприємству", рішення ради ВАТ "РЗТА" щодо визначення розміру статутного внеску ВАТ "РЗТА" в ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА" в сумі 2 906 176 грн. (протокол ради товариства №3 від 03.10.2002р.).

Судом апеляційної інстанції враховано, що на час підписання договору обміну нерухомості на цінні папери та Додаткової угоди до нього, Статут ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА" в редакції 1997р. передбачав можливість відчуження майна ДП лише за погодженням з засновником ВАТ "РЗТА".

Відтак, господарський суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що погодження засновника на відчуження майна підтверджується рішенням загальних зборів від 29.08.2003р. та наказом голови правління ВАТ № 94 від 21.07.2004р., а відтак дії щодо передачі спірного майна від ДП до відповідача в обмін на цінні папери є схваленими засновником - ВАТ "РЗТА".

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За таких обставин, Рівненський апеляційний господарський суд, дійшов обґрунтованого висновку, що правочин, на підставі якого ЗАТ "Завод "Технопривод" придбав спірні об'єкти нерухомості, а саме: Договір обміну нерухомості на цінні папери від 30.05.2005 р., як на час винесення рішення по справі, так і на час звернення скаржника із апеляційною скаргою, є дійсним та в судовому порядку недійсним не визнавався.

Пункт 5 розділу І вказаного закону, визначає класифікацію об'єктів приватизації, на які розповсюджується дія закону.

Проте, як вбачається з наведеної класифікації, ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА" не входить до будь-якої з груп об'єктів приватизації, визначених п.5 розділу І закону.

Відповідно до п.140 розділу XIV закону, до виконання плану приватизації (розміщення акцій) ВАТ, щодо яких передбачається закріплення у державній власності пакетів акцій відповідно до розділу VI цієї Програми, або до розміщення акцій у кількості, що становить 75 відсотків загальної кількості акцій ВАТ, цьому товариству та державним органам приватизації забороняється, зокрема, відчужувати майно (необоротні активи), що належить товариству, та здійснювати операції з борговими вимогами та зобов'язаннями (факторинг), якщо на дату укладення відповідної угоди балансова вартість таких активів або зобов'язань перевищує суму, еквівалентну 14000 EUR за курсом, встановленим Національним банком України, або перевищує 10 відсотків підсумку балансу ВАТ.

Таким чином, положення Закону України "Про Державну програму приватизації", по-перше, не регулюють діяльність ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА", яке не відноситься до будь-якої групи об'єктів приватизації, визначених вказаним законом. По-друге, положення п.140 вказаного закону, на які посилається позивач, застосовуються до можливості укладання правочинів щодо відчуження майна відкритими акціонерними товариствами, в той час договір обміну нерухомості на цінні папери від 30.05.05 р., укладений між ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА" та ЗАТ "Завод "Технопривод".

Крім того, апеляційний суд оцінює критично твердження скаржника, викладені в апеляційній скарзі, що заступник прокурора Рівненської області не мав права звертатися з даним позовом до господарського суду в інтересах держави в особі ФДМ України та ВАТ "РЗТА", виходячи з наступного.

Статтею 20 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів, прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч.2 ст. 2 ГПК України).

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як вбачається з матеріалів справи, кількість акцій держави у статутному фонді ВАТ складала 36,71 %, таким чином заступник прокурора Рівненської області вправі був звернутися з даним позовом на захист майна держави.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи ТОВ "Декуріон" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішенням господарського суду Рівненської області від 25.03.2011 р., яке на його думку, стосується його прав і обов'язків.

В матеріалах справи міститься копія виписки з ЄДР юридичних та фізичних осіб ПАТ "Завод "Технопривод", копія переліку акціонерів станом на 02.07.2014 р., копія виписки про стан рахунку в цінних паперах, з яких вбачається, що ТОВ "Декуріон" був акціонером ЗАТ "Завод "Технопривод" на час прийняття оскаржуваного рішення, а відтак дане рішення може вплинути на права і інтереси ТОВ "Декуріон".

Враховуючи той факт, що спірні об'єкти нерухомості правомірно обліковувались на балансі ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА", діючим законодавством України та установчими документами ДП передбачена можливість розпорядження майном, що знаходиться в його розпорядженні на праві господарського відання, в тому числі шляхом укладення правочинів щодо відчуження такого майна, укладення договору обміну нерухомості на цінні папери здійснювалось без порушень діючого законодавства; факт скасування судового рішення, яким визнано право власності не є підставою для визнання договору обміну недійсним, колегія суду приходить до висновку про передчасність позовних вимог прокурора.

Згідно статті 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

А тому, беручи до уваги приписи законодавства та встановлені під час здійснення судового провадження обставини справи, судова колегія вважає прийняту у справі постанову такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для зміни чи скасування якої не вбачається.

Викладені у касаційній скарзі доводи зводяться до переоцінки наданих до матеріалів справи доказів, що за приписами статті 1117 ГПК України виходить за межі повноважень касаційної інстанції, у зв'язку з чим колегія суддів вважає їх непереконливими та такими, що спростовуються встановленими судом апеляційної інстанції під час розгляду справи фактичними обставинами.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Рівненської області залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.12.2014 р. у справі № 2/37 залишити без змін.

Головуючий Черкащенко М.М.

Судді Жукова Л.В.

Нєсвєтова Н.М.