Історія справи
Постанова ВГСУ від 24.07.2014 року у справі №904/8452/13
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2014 року Справа № 904/8452/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Ходаківської І.П.суддівФролової Г.М. (доповідача), Яценко О.В. за участю представників:позивачаКухаров О.О., дов. від 16.07.14 Рябуха В.М., дов. від 16.07.14 відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Будторг"на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.02.2014у справі№904/8452/13 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Будторг"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Трейдінг"простягнення боргу за договором підряду
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Перспектива Будторг" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Трейдінг" про стягнення 155083,92 грн. заборгованості, 12006,20 грн. пені, 2517,55 грн. 3% річних та 5000 грн. витрат на послуги адвоката. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати вартості виконаних робіт та обґрунтовано приписами статей 525, 526, 625, 837, 854 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2013 (суддя Юзіков С.Г.) у справі №904/8452/13, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.02.2014 (судді: Тищик І.В. - головуючий, Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.) у позові відмовлено. Судові рішення мотивовані, зокрема, тим, що підрядні роботи, виконані позивачем, не були передбачені умовами договору, на спірні роботи сторонами не була узгоджена проектно-кошторисна документація, про виконання додаткових робіт і збільшення кошторису підрядник (позивач) замовника (відповідача) не повідомив, внаслідок чого у відповідності до приписів статті 877 Цивільного кодексу України підрядник позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Перспектива Будторг" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 853, 877, 882 Цивільного кодексу України. Заявник зазначає, що судами попередніх інстанцій не було належним чином досліджено обставини справи, що призвело до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Скаржник надав також доповнення до касаційної скарги. Заявник звертає увагу, що додаткові роботи були погоджені сторонами та виконувались з матеріалів замовника, а відтак суди необґрунтовано застосували до спірних правовідносин положення статті 877 Цивільного кодексу України.
Відзив на касаційну скаргу не надано.
Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представників позивача, присутніх у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 12.06.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Трейдінг" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перспектива Будторг" (підрядник) було укладено договір підряду №2/06П, за умовами якого підрядник зобов'язався виконати роботи з внутрішнього обладнання приміщень Меморіального комплексу "Холокост" в осях 4-10 на отм.21.000, по вул. Шолом-Алейхема, м. Дніпропетровськ, згідно з кошторисом №2-1-1 та проектною документацією №16/08-АР1, а замовник зобов'язався передати підряднику об'єкт ремонту (фронт робіт), прийняти та оплатити виконані будівельні роботи. Відповідно до пункту 1.2 договору будівельні роботи містять комплекс робіт зі створення гіпсокартонних перегородок та внутрішнього оздоблення приміщень згідно з проектом. На момент підписання договору замовник передав підряднику проект, а підрядник надав договірну ціну на роботи, яку замовник підтвердив. Згідно з пунктом 1.4 договору замовник надає підряднику матеріали для виконання робіт. Пунктом 2.1 договору погоджено, що ціна робіт складається з фактично виконаних обсягів робіт, які відповідають проектним рішенням, перерахованим у вартість відповідно до розцінок Додатку № 1 для кожного об'єкта ремонту.
17.06.2012 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору №2/06П від 12.06.2012, якою пункт 1.1 договору доповнено наступним змістом: "Підрядник зобов'язаний виконати роботи з демонтажу газобетонних та цегляних перегородок блок Д 3 поверх, блок Г та Д 7 поверх згідно з кошторисом №2-1-1 та договірною ціною від 14.06.2012".
Також установлено, що 28.12.2012 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору №2/06П від 12.06.2012, якою пункт 1.1 договору доповнено наступним змістом: Підрядник зобов'язаний виконати за завданням замовника роботи з внутрішнього обладнання приміщень Меморіального комплексу "Холокост" блок "Д", "Е", 3-й поверх, по вул. Шолом-Алейхема, м. Дніпропетровськ, згідно з кошторисом №2-1-1 та проектною документацією №16/08-АР1, а замовник зобов'язався передати підряднику об'єкт ремонту (фронт робіт), прийняти та оплатити виконані будівельні роботи, також строк дії договору продовжено до 30.03.2013.
Судами установлено, що на виконання умов договору, позивач виконав підрядні роботи на загальну суму 456856,67 грн. Однак, оплата виконаних робіт відповідачем була здійснена у розмірі 301772,75 грн.
З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Будторг" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Трейдінг" 155083,92 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи, а також 12006,20 грн. пені, 2517,55 грн. 3% річних та 5000 грн. витрат на послуги адвоката.
Відмовляючи у задоволенні позову, господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що оплата виконаних робіт відповідачем була здійснена в межах ціни, узгодженої кошторисами, вартість додаткових робіт, передбачених додатковою угодою від 28.12.2012 сторонами не погоджувалась.
При цьому судами установлено, що проведені позивачем роботи у блоках Г, Д, Е, які відображені у актах виконаних робіт КБ-2В №3 від 31.08.2012, №4 від 31.10.2012 та №5 від 28.02.2013, на загальну суму 150931,45 грн. є додатковими роботами, які збільшують погоджений сторонами кошторис на вказану суму.
Втім, такі висновки визнаються колегією суддів передчасними, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Статтею 844 Кодексу унормовано, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.
За приписами статті 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.
Якщо підрядник не виконав обов'язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, виконання додаткових робіт було погоджено сторонами згідно з додатковою угодою від 28.12.2012 до договору №2/06П від 12.06.2012, підписаною сторонами.
Відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
За приписами статті 882 цього Кодексу передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Однак, судами попередніх інстанцій при прийнятті судових рішень по суті спору наведеним правовим положенням юридичного аналізу в контексті спірних правовідносин надано не було, в той час, як у даному випадку необхідно було враховувати вказані норми в комплексі.
Таким чином, для правильного вирішення даного спору суду необхідно застосувати відповідні норми права, якими регулюються спірні правовідносини та встановити усі обставини, що входять до предмета доведення такого позову. Наведене свідчить про те, що поза увагою судів залишилися питання, з якими пов'язане законне вирішення спору по суті.
Відтак, доводи касаційної скарги частково підтвердженні матеріалами справи. Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Разом з цим, до повноважень касаційної інстанції віднесено скерування справи на новий розгляд за результатами розгляду касаційної скарги. Порушення судами процесуальних норм, та не з'ясування обставин від яких залежить законність рішення у спорі є підставою для скасування переглянутих судових актів та скерування справи для нового розгляду.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Будторг" задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.02.2014 у справі №904/8452/13 господарського суду Дніпропетровської області та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2013 у даній справі скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Головуючий І.Ходаківська
Судді Г.Фролова
О.Яценко