Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року Справа № 917/1475/15 Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Студенця В.І.,суддів:Васищака І.М., Грека Б.М.,за участю представників сторін позивача - Сидорук Н.В.; відповідача - Моргун С.І.;розглянувши касаційну скаргу Комунального підприємства "Спецкомунтранс"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від07.12.2015у справі№ 917/1475/15за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"доКомунального підприємства "Спецкомунтранс"простягнення 44 787,46 грн

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі - ПАТ "СК "АХА Страхування") звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Комунального підприємства "Спецкомунтранс" (далі - КП "Спецкомунтранс") про стягнення в порядку регресу матеріальних збитків в сумі 44 787, 46 грн.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15.07.2015 порушено провадження у справі № 917/1475/15 за позовом ПАТ "СК "АХА Страхування" до КП "Спецкомунтранс" про стягнення 44 787, 46 грн.

Рішенням Господарського суду Полтавської області (суддя Іваницький О.Т.) від 24.09.2015 у позові повністю відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І., Плужник О.В.) від 07.12.2015 рішення Господарського суду Полтавської області від 24.09.2015 скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено. Стягнуто з КП "Спецкомунтранс" на користь ПАТ "СК "АХА Страхування" 44 787, 46 грн збитків.

Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду, КП "Спецкомунтранс" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Полтавської області від 24.09.2015.

Касаційна скарга мотивована тим, що постанова Харківського апеляційного господарського від 07.12.2015 прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між ПАТ "СК "АХА Страхування" та ТОВ "ПБК Інбітек" 29.05.2013 укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № РМ131877ГА/13скв, предметом якого є страхування транспортного засобу "Volkswagen" державний реєстраційний № НОМЕР_1.

За участю транспортного засобу "Volkswagen" державний реєстраційний № НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_6 та транспортного засобу "Mersedes-Benz" державний реєстраційний № НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7 18.07.2014 сталася дорожньо-транспортна пригода

Згідно з постановою Миргородського міськрайонного суду від 06.08.2014 вищезазначена дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_7 Правил дорожнього руху України.

У результаті ДТП пошкоджено застрахований у ПАТ "СК "АХА Страхування", транспортний засіб "Volkswagen", д/н № НОМЕР_1, який належить ТОВ "ПБК Інбітек", (далі - cтрахувальник) на праві приватної власності.

Згідно з умовами договору, на підставі страхового акту №1.001.14.12147/\/ЕSКО33091 та зібраних документів розраховано та виплачено страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 44 787, 46 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 144351 від 02.12.2014.

У зв'язку з викладеним і відповідно до умов договору страхування ПАТ "СК "АХА Страхування" відшкодувало ТОВ "ПБК Інбітек", витрати на ремонт автомобіля в сумі 44 787, 46 грн, яке позивачем сплачено на рахунок ТОВ "Порше Мобіліті".

Винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області визнано гр. ОСОБА_7, під керуванням якого перебував "Mersedes-Benz", д/н № НОМЕР_2.

Крім того, в інформаційній базі МТСБУ АІПС по даному факту ДТП також зазначено, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_7 вимог Правил дорожнього руху України.

Також матеріалами справи підтверджено наявність трудових відносин між КП "Спецкомунтранс" та ОСОБА_7 який працював водієм на підприємстві на момент дорожньо-транспортної пригоди.

ПАТ "СК "АХА Страхування" 30.04.2015 направило КП "Спецкомунтранс" регресну вимогу № ЛВ8011, в якій просило виплатити страхове відшкодування на користь товариства у сумі 44 787, 46 грн, але страхове відшкодування відповідачем не сплачено.

Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога ПАТ "СК "АХА Страхування" до КП "Спецкомунтранс" про стягнення з відповідача 44 787, 46 грн матеріальних збитків в порядку регресу.

Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з такого. ПАТ "СК "АХА Страхування" не додано до позовної заяви платіжного документу про підтвердження своєчасної та повної оплати відповідного страхового платежу ТОВ "ПБК Інбітек" за 2-й період фактичного надання послуг. Таким чином, у позивача відсутні докази і вони не надані до суду, про підтвердження того, що в момент настання страхового випадку транспортний засіб "Volkswagen" д/н № НОМЕР_1 був застрахований, та договір добровільного страхування на другий річний період дії був чинний.

Огляд пошкодженого транспортного засобу було проведено без участі представника КП "Спецкомунтранс", що в свою чергу ставить під сумнів сам факт проведення такого огляду та наявності пошкоджень зазначених в копії Акту огляду транспортного засобу та правильності визначення суми завданої шкоди. ПАТ "СК "АХА Страхування" не додано до позовної заяви Кошторис збитків, який передбачено умовами договору добровільного страхування. Позивачем не надано суду доказів надання йому послуг по договору добровільного страхування наземного транспорту № РМ138177Га/13скв від 29.05.2013, а саме Акту прийняття-передачі наданих послуг, які б підтвердили факт надання послуг по страхуванню та виплаті страхового відшкодування по даному договору.

Крім цього, предметом спору є відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті ДТП в порядку регресу, а позивач просить стягнути на його користь з КП "Спецкомунтранс": борг в порядку регресу та стягнути в порядку регресу матеріальні збитки останнього в сумі - 44 787, 46 грн. Жодним документом по справі не підтверджується будь-який борг КП "Спецкомунтранс" перед позивачем та вина в заподіянні позивачу матеріальних збитків в сумі 44 787, 46 грн.

Суд апеляційної інстанції, приймаючи нове рішення про задоволення позовних вимог виходив із того, що ПАТ "СК "АХА Страхування" виконало умови договору страхування укладеного відповідно до Правил "Добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного)" затвердженого Державною комісією з регулювання ринку фінансових послуг України, та відшкодувало реально завдані збитки, які мають відшкодовуватись страховиком відповідно до розміру матеріального збитку встановленого на підставі рахунку відповідно до ринкової вартості деталей на момент ремонту транспортного засобу. У зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в сумі 44 787, 46 грн, визнав законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За змістом положень ч. 1 ст. 355 Господарського кодексу України об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються ЦК України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

Згідно зі ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.

Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.

Підсумовуючи викладене, можна зробити наступні висновки:

1. Страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача й строк такої вимоги почав спливати з моменту заподіяння шкоди.

2. У зв'язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача із залишком строку позовної давності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23.09.2015 зі справи 910/22731/14.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як встановлено господарськими судами, винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області визнано гр. ОСОБА_7, під керуванням якого перебував "Mersedes-Benz", д/н НОМЕР_2.

Крім того, в інформаційній базі МТСБУ АІПС по даному факту ДТП також зазначено, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_7 вимог Правил дорожнього руху України.

Матеріалами справи також підтверджено наявність трудових відносин між КП "Спецкомунтранс" та ОСОБА_7, який працював водієм на підприємстві на момент дорожньо-транспортної пригоди.

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації транспортного засобу марки "Mersedes-Benz", д/н НОМЕР_2 будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, не була застрахована, а тому саме КП "Спецкомунтранс" є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Volkswagen", д/н НОМЕР_5 відповідно до норм Цивільного кодексу України.

Оскільки КП "Спецкомунтранс" є власником транспортного засобу, яким під час ДТП керував його працівник ОСОБА_7, а отже, й особою, відповідальною за завдані у цьому разі збитки, зважаючи на положення ст. 1172 ЦК України, є саме КП "Спецкомунтранс".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 07.10.2014 зі справи 914/3831/13.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанцій обґрунтовано дійшов висновку, що до ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування", як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування засобів наземного транспорту № РМ138177ГА/13скв, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до п. 26.10 договору страхування - при пошкодженні ТЗ внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається шляхом складання кошторису вартості відновлення ТЗ Кошторису збитків, в який включається вартість запасних частин, деталей, обладнання та матеріалів, що підлягають заміні, без урахування експлуатаційного зносу, а також вартість ремонтних робіт. Кошторис збитків складається страховиком, виходячи з відновлення пошкодження ТЗ на базі СТО на підставі рахунків з СТО.

Відповідно до звіту № 523 вартість відновлювального ремонту автомобіля "Volksvagen", д/н НОМЕР_1, в результаті пошкодження в ДТП, становить 62 822, 00 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону України "Про страхування" розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначається за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Сторонами договору добровільного страхування наземного транспорту досягнуто згоди, що розмір збитку та виплата страхового відшкодування визначається на підставі рахунку СТО.

Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу (оціночну), але не кінцеву суму, що необхідна для відновлення транспортного засобу.

Згідно з кошторисом збитків (ремонтна калькуляція АУДАТЕКС № 1.001.14.1 від 28.07.2014, яка складалася на основі комп'ютерної програми Аudatex) та рахунку № АД-000006095 від 29.07.2015 вартість ремонту на базі станції технічного обслуговування ТОВ "Автомобільний дом "СОЛЛІ-ПЛЮС" склала 60 533, 57 грн.

Відповідно до розрахунку розмір суми страхового відшкодування складає 44 787, 46 грн.

За згодою зі cтрахувальником, на підставі страхового акту № 1.001.14.12147/\/ЕSКО33091, оплата здійснювалась шляхом безготівкового розрахунку на рахунок ТОВ "Порше Мобіліті" одним платежем у розмірі 44 787, 46 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 144351 від 02.12.2014.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що збитки на виконання умов договору страхування розраховані на підставі кошторису збитків (калькуляція Аudatex) та рахунку з СТО. Сума необхідна для відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу, відповідно до умов договору добровільного страхування, була перерахована на банківський рахунок ТОВ "Порше Мобіліті", про що свідчить вищезазначене платіжне доручення.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи КП "Спецкомунтранс", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положення ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом апеляційної інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Спецкомунтранс" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 у справі № 917/1475/15 - без змін.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Васищак І.М.

Грек Б.М.