ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2015 року Справа № 908/1743/15-г
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ГРІН БАНК"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 11.08.2015 (головуючий суддя Дучал Н.М., судді Склярук О.І., Ушенко Л.В.) та рішення Господарського суду Запорізької області від 18.05.2015 (суддя Хуторной В.М.)у справі№ 908/1743/15-г Господарського суду Запорізької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "ГРІН БАНК"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ПРІМА ОПТ"простягнення 16.550.877,76 грн.,за участю представників:позивачане з'явились,відповідачане з'явились, В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.05.2015 у справі №908/1743/15-г, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.08.2015, позовні вимоги задоволені частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРІМА ОПТ" на користь Публічного акціонерного товариства "ГРІН БАНК" заборгованість за кредитом у розмірі 15.000.000,00 грн., прострочену заборгованість за процентами за користування кредитними коштами у розмірі 1.211.250,51 грн., поточну заборгованість за процентами за користування кредитними коштами у розмірі 253.333,44 грн. В частині стягнення пені за непогашені своєчасно проценти в сумі 86.293,81 грн. в позові відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного суду скасувати, а рішення місцевого суду змінити в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 86.293,81 грн.
Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, зокрема Розпорядження Кабінету Міністрів від 30.10.2014 № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція". Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судами не було враховано тієї обставини, що дія вказаного Розпорядження Кабінету Міністрів на час спірних правовідносин була призупинена.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники сторін не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників сторін.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 19.03.2014 між ПАТ "ГРІН БАНК" (Банк) та ТОВ "ПРІМА ОПТ" (Позичальник) був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 0009/1053.
За умовами п. 1.1 договору Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію і надає йому кредити (транші), ліміт заборгованості за якими в сумі не перевищує 15.000.000,00 грн. зі сплатою 19,00 % річних та кінцевим строком повернення не пізніше 18.09.2015.
Сторони домовилися (п. 1.6 договору), що будь-яке порушення Позичальником умов цього договору надає право Банку в порядку, передбаченому цим договором та/або чинним законодавством України, незалежно від встановлених цим договором строків виконання зобов'язання, вимагати від Позичальника дострокового погашення кредиту та інших передбачених цим договором платежів.
Відповідно до умов п. 2.3 договору проценти за користування кредитом розраховуються Банком виходячи із фактичної наданої суми кредиту та фактичного терміну користування ним.
У п. 3.2.3 договору сторони дійшли згоди, що Банк має право у будь-який момент припинити видачу кредиту та/або достроково витребувати надані раніше кредитні кошти та проценти за користування кредитом, вимагати сплати неустойки, відшкодування збитків у випадках, зокрема: невиконання або неналежного виконання Позичальником умов цього договору; несплати або прострочки Позичальником сплати процентів за користування Кредитом або заборгованості за кредитом - як всієї, так і її частини тощо.
За несвоєчасне погашення кредиту та або сплату процентів, комісій Банк має право стягнути з Позичальника пеню у розмірі чинної на період прострочки подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки (п. 4.1 договору).
Факт надання банком позичальнику кредитних коштів в сумі 15.000.000,00 грн. підтверджується меморіальним ордером № ТR.5167.23.406 від 19.03.2014.
Вимогою № 20-18/1087/2 від 22.10.2014 позивач повідомив відповідача про невиконання останнім зобов'язань зі сплаті відсотків за користування кредитними коштами, право Банку на дострокове отримання кредитних коштів та всіх платежів за договором, загальний розмір заборгованості, а також просив вжити заходів зі своєчасного та повного виконання зобов'язань перед ПАТ "ГРІН БАНК" за Договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
За умовами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦКУкраїни).
Згідно зі ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Як встановлено судами, факт наявності заборгованості відповідача за Договором станом на 04.03.2015 в сумі 15.000.000,00 грн. за кредитом, простроченої заборгованості за процентами за користування кредитними коштами в сумі 1.211.250,51 грн., поточної заборгованості за процентами за користування кредитними коштами в сумі 253.333,44 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.
З урахуванням наведеного суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов'язань за договором позивачем на підставі п. 4.1 Договору також нарахована пеня за період з 13.10.2014 по 04.03.2015 в сумі 86.293,81 грн.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на час проведення антитерористичної операції встановлено заборону нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території цих населених пунктів. Банки та інші фінансові установи зобов'язані скасувати зазначеним у ст. 2 Закону особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
За приписами ст. 1 наведеного Закону періодом проведення антитерористичної операції визначено час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про введення в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Вказаним Законом, який є спеціальним, дія якого поширюється лише на визначене коло суб'єктів, визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Листом від 27.10.2014 № 18-112/64138 Національний банк України нагадав всім банкам про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та повідомив, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.
Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у десятиденний строк з дня опублікування Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014, у період з 14.04.2014 до її закінчення.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено м. Донецьк.
05.11.2014 Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 у справі № 826/18327/14, за адміністративним позовом ТОВ "Тар Альянс" до Кабінету Міністрів України визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України" від 30.10.2014 № 1053-р".
Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України К/800/19383/15 від 28.07.2015 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Разом з тим Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 відповідно до ст.ст. 107, 112 Конституції України введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".
Відповідно до ст.ст. 10, 11 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" антитерористична операція проводиться лише за наявності реальної загрози життю і безпеці громадян, інтересам суспільства або держави у разі, якщо усунення цієї загрози іншими способами є неможливим. Рішення щодо проведення антитерористичної операції приймається залежно від ступеня суспільної небезпеки терористичного акту керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України за письмовим дозволом Голови Служби безпеки України або керівником координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України за письмовим дозволом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим з Головою Служби безпеки України. Про рішення щодо проведення антитерористичної операції негайно інформується Президент України.
Згідно з ч. ч. 1, 7 ст. 4 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" координацію діяльності суб'єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України.
Статтею 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.
Відповідно до рішення РНБО України від 13.04.2014, введеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014, Антитерористичним центром при Службі Безпеки України видано наказ від 07.10.2014 № 33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", згідно з яким визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014.
Отже, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014 визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.
Крім того проведення антитерористичної операції на території м. Донецька є загальновідомим фактом, який на підставі ст. 35 ГПК України не потребує доказування.
Прийняття ж Кабінетом Міністрів України Розпорядження № 1079-р від 05.11.2014 не скасовує Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та не робить його недійсним.
Згідно зі спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням ТОВ "ПРІМА ОПТ" станом на 19.03.2015 є м. Донецьк.
Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", який є чинним, на час проведення антитерористичної операції встановлено мораторій щодо нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14.04.2014. Дію даного Закону в частині введення мораторію зупинено не було.
Отже, з урахуванням визначеної компетентним органом території проведення антитерористичної операції та терміну її проведення положення ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо введення мораторію на нарахування пені підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи, а також на довільному тлумаченні чинного законодавства.
Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ГРІН БАНК" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 18.05.2015 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.08.2015 у справі №908/1743/15-г - без змін.
Головуючий суддяО.О. ЄвсіковсуддіО.А. Кролевець О.В. Попікова