ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2015 року Справа № 922/488/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скарги Харківської міської радина постановуХарківського апеляційного господарського суду від 08.06.2015р. у справі господарського суду№922/488/15 Харківської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Адепт" доХарківської міської радипро за участю представників сторін: позивача - відповідача -визнання недійсним пункту рішення та визнання чинним договору пр. Обраменко І.О. - дов. б/н від 01.04.15р. не з'явився

В С Т А Н О В И В:

У січні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Адепт" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради про визнання недійсним та скасування п.1.4 Додатку 1 до рішення ХХХV сесії Харківської міської ради ІV скликання "Про припинення та надання у користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам" №88/05 від 27.04.2005р. та визнання чинним Договору на право тимчасового користування землею №2360, зареєстрованого 29.03.2001р., щодо користування земельною ділянкою за адресою: м. Харків, вул. Саратовська, 51, площею 1,1422 га, строком до 04.01.2024р., для експлуатації виробничих та допоміжних будівель і споруд.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.04.2015р. (суддя Кухар Н.М.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2015р. (судді Черленяк М.І., Ільїн О.В., Хачатрян В.С.) позовні вимоги задоволено, визнано недійсним та скасовано п.1.4 Додатку 1 до рішення ХХХV сесії Харківської міської ради ІV скликання "Про припинення та надання у користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам" №88/05 від 27.04.2005р. та визнано чинним Договір на право тимчасового користування землею №2360, зареєстрованого 29.03.2001р., щодо користування земельною ділянкою за адресою: м. Харків, вул. Саратовська, 51, площею 1,1422 га, строком до 04.01.2024р., для експлуатації виробничих та допоміжних будівель і споруд.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Харківська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення і постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відзиві на касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Адепт" проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає судові рішення законними та обґрунтованими, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення залишити без змін.

Заслухавши присутнього в судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 05.11.1998р. товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Адепт" (позивач) на підставі Договору купівлі-продажу та Акту прийому-передачі придбало у акціонерного товариства Фірми "КЖБІ і К" об'єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м.Харків, вул.Саратовська, 51, право власності на які було зареєстровано у КП "Харківське МіськБТІ" 15.01.1999р. за реєстровим № 2639.

На підставі листів акціонерного товариства Фірми "КЖБІ і К" та TOB НВП "Адепт" рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради №877 від 14.07.1999р. було припинено користування AT Фірми "КЖБІ і К" частиною земельної ділянки та передано її TOB НВП "Адепт", у зв'язку з чим 21.03.2001р. між сторонами у справі було укладено відповідний Договір на право тимчасового користування землею №2360, зареєстрований 29.03.2001р., за умовами якого позивач прийняв у тимчасове користування земельну ділянку за адресою м.Харків, вул.Саратовська, 51, площею 1,1422 га, строком до 04.01.2024р. для експлуатації виробничих та допоміжних будівель і споруд.

Листом від 12.06.2004р. №40 позивач звернувся до Харківської міської ради з проханням припинити право користування частиною земельної ділянки площею 27 кв.м., яка знаходиться у тимчасовому користуванні ТОВ НПП "Адепт" по вул.Саратовська, 51 на підставі Договору №2360 від 29.03.2001р.

Проте, судами встановлено, що даний лист адресату направлений не був, а був переданий позивачем товариству з обмеженою відповідальністю "Фактор-Друк", розташованому за тією ж адресою, що й позивач (м.Харків, вул.Саратівська, 51), саме на користь якого позивач відмовився від частини земельної ділянки, що перебувала у його тимчасовому користуванні.

Пізніше, з метою встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та отримання Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, позивачем були замовлені у 2014 році відповідні роботи у ліцензованій організації - TOB "Харківземінформ".

На підставі технічної документації із землеустрою на земельну ділянку, складеної на замовлення позивача, у 2014 році позивачу стало відомо, що рішенням сесії Харківської міської ради №88/05 від 27.04.2005р. (п.1.4 Додатку 1) припинено дію Договору на право тимчасового користування землею №2360 від 21.03.2001р. за добровільною відмовою позивача з посиланням на лист TOB НВП "Адепт" №40 від 12.06.2004р., хоча із тексту цього листа видно, що позивач просив припинити право користування лише частиною земельної ділянки площею 0,0027 га, а не всієї земельної ділянки, та не відмовлявся і не просив припиняти дію Договору на право тимчасового користування землею №2360 від 21.03.2001р.

Крім того, у зазначеному рішенні ради зазначено про припинення права користування позивачем частиною земельної ділянки, площею 0,0027 га по вул.Саратовській, 51, а також про необхідність позивачу оформити право оренди земельної ділянки по вул.Саратовській, 51, яка залишається у його користуванні.

Судами встановлено, що з моменту укладення Договору на право тимчасового користування землею по теперішній час позивач безперервно користується зазначеною земельною ділянкою у відповідності з її цільовим призначенням, та належним чином сплачує необхідні платежі, про що свідчать Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складений 06.09.2010р. Управлінням Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель, Лист Аудиторської фірми "Фінансовий експерт" №4 від 05.02.2014р. та Довідка позивача №26 від 28.11.2014р.

Відповідно до листа Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 24.11.2014р. №7168/9/20-38-15-03-16, ТОВ НВП "Адепт", платник земельного податку, відповідно до Договору на право тимчасового користування від 29.03.2001р. №2360, займає земельну ділянку, загальною площею 11422,00 кв.м., за адресою: м.Харків, вул.Саратовська, 51. Станом на 24.11.2014р. ТОВ НВП "Адепт" заборгованості зі сплати земельного податку не має.

Той факт, що відповідач зараховував плату згідно спірного Договору до територіальної громади міста, свідчить про те, що відповідач був достеменно обізнаний про відкрите користування земельною ділянкою позивачем та не заперечував проти цього, навіть після прийняття ним у 2005 році оскаржуваного рішення.

Проте, не зважаючи на те, що позивач відкрито та безперервно користується земельною ділянкою за адресою: м.Харків, вул.Саратовська, 51, загальною площею 1,1422 га, про існування спірного рішення відповідача йому стало відомо лише у вересні 2014 року, оскільки про прийняття даного рішення його не було повідомлено.

17.12.2014р. позивачем було направлено на адресу відповідача лист з проханням скасувати п.1.4. Додатку 1 сесії Харківської міської ради №88/05 від 27.04.2005р., який, на думку позивача, був прийнятий безпідставно та з порушенням вимог чинного законодавства, однак лист позивача залишився без відповіді.

Розглядаючи справу по суті, суди виходили з того, що відповідно до ст.7 Земельного кодексу України (у редакції, що діяла на час укладення спірного договору), було передбачено можливість надання земельних ділянок у постійне або тимчасове користування. При цьому, постійним визнавалось землекористування без заздалегідь встановленого строку, а тимчасовим - землекористування із встановленим строком. Даною нормою була передбачена можливість передачі земельних ділянок із земель державної власності у тимчасове користування, у тому числі промисловим підприємствам, яким і є позивач.

Правовідносини, пов'язані з орендою землі, було врегульовано ст.8 Земельного кодексу України.

При цьому, відповідно до ст.19 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, дійсній на момент укладення договору на право тимчасового користування землею), за користування земельною ділянкою орендар мав сплачувати платіж у вигляді орендної плати.

Згідно із п.2.1 Договору №2360, плата за користування земельною ділянкою по вул. Саратовська, 51 вноситься у вигляді земельного податку.

При цьому, позивачу було надано земельну ділянку саме у тимчасове користування, а не в оренду.

Таким чином, твердження відповідача про те, що на дані правовідносини поширюються вимоги законодавства, якими врегульовано питання оренди земельної ділянки, визнані судами такими, що не відповідають дійсності, що також стосується і ст.33 Закону України "Про оренду землі", на яку посилався відповідач, стверджуючи, що у разі припинення права користування частиною земельної ділянки (що зумовлює зміну меж земельної ділянки) договір оренди має поновлюватися у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди. Даним абзацом ст.33 зазначеного Закону було доповнено у 2011 році, тобто після того, як позивач отримав у користування земельну ділянку. Таким чином, дія цієї норми не може поширюватися на правовідносини, урегульовані Договором №2360 від 21.03.2001р., а також не може використовуватися відповідачем для обґрунтування законності прийнятого ним рішення про припинення зазначеного договору.

Згідно із п. 7 Перехідних положень Земельного кодексу України (у редакції, що діяла на час прийняття Харківською міською радою оскаржуваного рішення), юридичні особи, які одержали у тимчасове користування земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки. Тобто, із прийняттям нового Земельного кодексу позивач не втратив право користування земельною ділянкою по вул. Саратівська, 51, набуте ним за Договором №2360.

Відповідно до ст.141 Земельного кодексу України (на час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення), право користування земельною ділянкою припинялося у разі: добровільної відмови від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим кодексом; припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Судами встановлено, що заяву про добровільну відмову від права користування земельною ділянкою до Харківської міської ради позивач не подавав. Доказів отримання такої заяви відповідачем судам не надано.

Таким чином, суди дійшли до висновку, що жодна із зазначених підстав не могла бути використана відповідачем у якості обґрунтування прийнятого ним рішення від 27.04.2005р. №88/05, так як земельна ділянка використовувалась позивачем без порушень земельного та екологічного законодавства, за користування нею систематично сплачувалась відповідна плата, земельна ділянка у встановленому порядку не вилучалась, позивач не відмовлявся від права користування земельною ділянкою по вул.Саратівській, 51.

Відмова позивача від права користування незначною частиною зазначеної земельної ділянки не може бути підставою для припинення права користування всією земельною ділянкою.

Крім того, відповідно до Технічної документації із землеустрою на земельну ділянку та Витягу з ДЗК від 22.09.2014р., земельна ділянка за кадастровим номером 63101388:16:001:0003 за адресою: м.Харків, вул.Саратовська, 51, яка знаходиться у користуванні позивача, має площу 1,1422 га, тобто таку, що повністю відповідає умовам Договору на право тимчасового користування землею №2360 від 21.03.2001р.

Таким чином, у користуванні позивача знаходиться земельна ділянка, площею 1,1422 га, без будь-якого вилучення її частин (у тому числі і площею 0,0027 га), про що свідчать Технічна документація із землеустрою на земельну ділянку від 22.09.2014р. з Актом погодження меж земельної ділянки від 03.09.2014р., Витягом з ДЗК про земельну ділянку від 22.09.2014р.

Відтак, враховуючи, що заяви про припинення користування всією земельною ділянкою позивачем власнику землі не надавалось, розмір земельної ділянки після припинення права користування її частиною, згідно Акту обстеження та визначення меж від 18.12.2014р., відповідає розміру земельної ділянки, зазначеному у Договорі (1,1422 га), суди дійшли до висновку, що оскаржуване рішення ради від 27.04.2005р. прийнято відповідачем безпідставно та з порушенням вимог чинного на той час законодавства припинено право користування земельною ділянкою позивачем, у зв'язку з чим дане рішення скасоване судами в частині п.1.4 Додатку 1, який стосується прав позивача.

Враховуючи, що рішення виконавчого комітету Харківської міської ради №877 від 14.07.1999р., на підставі якого був укладений даний Договір, недійсним не визнано, весь час користування земельною ділянкою, починаючи з 1998 року і по теперішній час, позивач сплачує податок на землю, а відповідач зараховує плату до територіальної громади міста, розмір земельної ділянки, зазначений у спірному Договорі, відповідає розміру земельної ділянки, яка знаходиться на даний час у користуванні позивача, суди дійшли до висновку, що Договір на право тимчасового користування землею № 2360 від 21.03.2001р. є чинним.

За таких підстав, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про задоволення позовних вимог.

Посилання Харківської міської ради в касаційній скарзі на те, що хоча площа земельної ділянки 1.1422га за договором від 21.03.2001р. та технічною документацією із землеустрою 2014 року не змінилась, але змінилась конфігурація та межі земельної ділянки, - не підтверджені матеріалами справи.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Харківської міської ради, оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судами було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2015р. у справі №922/488/15 господарського суду Харківської області залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова