Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2014 року Справа № 904/7366/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької Л. Рогач за участю представників:позивачаКозятинський І.П. - довіреність від 14.07.2014 р. відповідачівКвач В.В. - довіреність від 10.01.2014 р.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго"на постанову від 07.08.2014 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 904/7366/13 господарського суду Дніпропетровської області за позовомПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго"до Комунального підприємства "Кривбасводоканал"простягнення 4 372 357,58 грн.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України № 03-05/1698 від 09.09.2014 р., у зв'язку із перебуванням судді Рогач Л.І. у відпустці, для вирішення питання щодо можливості прийняття касаційної скарги ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.08.2014 р. у даній справі, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Дроботова Т.Б., судді: Волковицька Н.О., Гоголь Т.Г.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.09.2014 р. у складі колегії суддів: Дроботової Т.Б. - головуючого, суддів: Волковицької Н.О., Гоголь Т.Г. касаційна скарга прийнята до розгляду та призначена на 23.09.2014 р.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України № 03-05/1859 від 22.09.2014 р. у зв'язку із виходом з відпустки судді Рогач Л.І., розгляд касаційної скарги здійснювався у складі колегії суддів, затвердженому рішенням зборів суддів Вищого господарського суду України від 13.05.2014 № 1, про що повідомлено присутніх у судовому засіданні представників сторін. Відводів складу суду не заявлено.

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2013 р. ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до КП "Кривбасводоканал" про стягнення 5 646 122,88 грн., з яких заборгованості за спожиту активну електроенергію за період з червня 2012 р. по вересень 2013 р. у розмірі 5 259 831,32 грн., заборгованості за реактивну електроенергію за період з вересня 2012 р. по вересень 2013 р. у сумі 113 412,72 грн., 3 % річних у розмірі 52 212,73 грн., пені у розмірі 220 666,11 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог том 1 а.с. 231-232), посилаючись на приписи статей 526, 549, 625 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, з огляду на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 100097/297 від 28.12.2004 р. про постачання електричної енергії щодо своєчасної та повної оплати поставленої електроенергії.

У відзиві на позовну заяву КП "Кривбасводоканал" заперечуючи проти задоволення позовних вимог вказувало на здійснення ним відповідно до умов договору зняття показань розрахункових приладів обліку та подання їх значень енергопостачальнику за встановленою договором формою, яким, в свою чергу безпідставно виставлялись рахунки на обсяг електроенергії, яка була значно більшою ніж визначена за допомогою розрахункових приладів обліку, у зв'язку з чим відповідач не погоджувався з нарахованою позивачем заборгованістю за активну електроенергію у сумі 131 443,07 грн. та за реактивну електроенергію у розмірі 2 424,78 грн., оскільки вказані суми не були зазначені та підтверджені у звітах про споживання електричної енергії відповідачем у спірний період.

У клопотанні КП "Кривбасводоканал" просило суд, згідно з пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, зменшити розмір неустойки до десяти відсотків від нарахованої суми (том 2 а.с. 59-62).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2013 р. (суддя Єременко А.В.) позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з КП "Кривбасводоканал" на користь ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" 5 131 510, 23 грн. боргу за активну електричну енергію, 111 256,57 грн. боргу за реактивну електричну енергію, 206 164, 16 грн. пені та 48 497, 47 грн. 3% річних.

Мотивуючи рішення та частково відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за активну та реактивну енергію, стягнення пені та 3 % річних на загальну суму 148 694,45 грн., суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведений факт невідповідності розрахункового обліку відповідача вимогам нормативно-технічних документів та зниження в зв'язку з цим середньої фактичної величини споживання електричної потужності.

Крім того, стосовно клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки, згідно з пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції дійшов висновку, що враховуючи часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення пені, а також те, що як відповідач так і позивач є постачальниками комунальних послуг споживачам, у тому числі й для населення, та знаходяться в рівних економічних умовах при здійсненні своєї господарської діяльності, відсутні виняткові обставини та підстави на зменшення розміру штрафних санкцій.

За апеляційною скаргою ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду порушене провадження та призначено справу до розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду провадження у справі зупинено, у зв'язку з призначенням за клопотанням позивача судової електротехнічної експертизи, яка проведена не була внаслідок несплати позивачем вартості експертизи та ухвалою суду від 25.07.2014 р. поновлено провадження у справі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.08.2014 р. (судді: Крутовських В.І., Дмитренко А.К., Іванов О.Г.), за результатами перегляду в апеляційному порядку, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2013 р. залишено без змін, з тих же підстав.

ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.08.2014 р. скасувати та прийняти нове рішення про повне задоволення позовних вимог та стягнення з КП "Кривбасводоканал" 5 646 122,88 грн., з яких заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 5 259 831,32 грн., заборгованість за реактивну електроенергію у сумі 113 412,72 грн., 3 % річних у сумі 52 212,73 грн. та пеня на суму 220 666,11 грн., не погоджуючись з висновками суду про недоведеність позивачем факту невідповідності лічильників електричної енергії відповідача вимогам Правил улаштування електроустановок та Правил користування електричною енергією та залишенням судом поза увагою доведення позивачем правомірності здійснення ним донарахування коштів за електроенергію відповідачу через зменшення номінального навантаження трансформаторів струму засобів обліку електричної енергії.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 28.12.2004 р. між ВАТ"Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (правонаступником якого згідно Статуту є ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго") (енергопостачальник) та КП "Кривбасводоканал" (споживач) був укладений договір №100097/271-ЕНЕРГО про постачання електричної енергії для споживачів Дніпропетровської області, предметом якого є постачання і передача електроенергії енергопостачальником та оплата спожитої електроенергії споживачем. Вказаний договір укладений з протоколом погодження розбіжностей від 01.05.2005 р.

Відповідно до пункту 3.1. договору для визначення обсягів фактично спожитої електроенергії споживач зобов'язаний знімати показання розрахункових приладів обліку та подавати їх значення енергопостачальнику за встановленою формою (додаток 5).

Графік зняття показань лічильників та порядок їх подання енергопостачальнику визначені в додатку 11.

Згідно з пунктом 2 додатку 3 до договору "Порядок розрахунків за спожиту електроенергію та здійснення інших платежів" обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, визначаються на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених Правилами користування електричною енергією.

Пунктом 2.1. додатку 3 до договору "Порядок розрахунків за спожиту електроенергію та здійснення інших платежів" передбачено, що у разі зменшення середнього завантаження за розрахунковий період вимірювальних трансформаторів струму в порівнянні з передбаченим технічними умовами, проектною документацією та вимогами ПУЕ щодо завантаження трансформаторів струму (при мінімальній споживаній потужності завантаження трансформаторів струму має бути менше 5%), споживач розраховується за обсяг електричної енергії, який визначається, виходячи з навантаження електроустановок споживача в окремій точці розрахункового обліку на рівні 5% завантаження трансформаторів струму та часу роботи струмоприймачів.

Згідно пункту 2.4. додатку 3 до договору "Порядок розрахунків за спожиту електроенергію та здійснення інших платежів" підтвердженням фактичного обсягу спожитої споживачем електроенергії за звітний місяць здійснюється сторонами за формою звіту про спожиту електроенергію, що відображена у додатку 5, протягом двох діб після завершення розрахункового періоду.

Відповідно до пункту 4 додатку 3 до договору "Порядок розрахунків за спожиту електроенергію та здійснення інших платежів" до першої, другої та третьої щотижневої середи розрахункового періоду оплачує за кожний тиждень 30 відсотків обсягу електричної енергії, заявленого на розрахунковий період; остання оплата у поточному розрахунковому періоді здійснюється за два банківських дні до кінця розрахункового періоду у сумі, що дорівнює різниці між вартістю 100% очікуваного споживання електроенергії у розрахунковому періоді та попередніх поточних платежів за електроенергію; остаточний розрахунок за фактично спожиту електроенергію у розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі рахунку, наданого енергопостачальником, протягом 5-ти календарних днів з моменту його отримання, але не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

У пункті 4.3 договору закріплено, що споживач здійснює економічну компенсацію витрат енергопостачальника які виникають через перетоки реактивної електроенергії, шляхом платежів на поточний рахунок енергопостачальника протягом 5 днів після отримання рахунку-фактури енергопостачальника.

Протоколом погодження розбіжностей від 01.05.2005 р. до договору останній доповнено пунктом 11.8., згідно якого датою укладення цього договору та підписання додатків до нього вважати дату підписання обома сторонами протоколу погодження розбіжностей до договору, а саме: 01.05.2005 р.

Судами під час розгляду справи встановлено, що звіти про споживання КП "Кривбасводоканал" електроенергії за період з липня 2012 року по вересень 2013 року, містять дані про обсяги спожитої електричної енергії через недозавантаження електричної схеми відповідача по окремим точкам обліку електроенергії з причини невідповідності розрахункових засобів обліку нормативно-технічним документам, які погодженого Відповідачем.

Позивачем донараховано обсяг активної електричної енергії на суму 128 321,09 грн. та реактивної електричної енергії на суму 2 424,78 грн.

Судами також встановлено, що в період з червня 2012р. по вересень 2013 р. позивач виставив відповідачу рахунки на оплату спожитої активної електричної енергії та в період з вересня 2012 р. по вересень 2013 р. рахунки на оплату реактивної електричної енергії, до яких позивачем включена вартість електричної енергії, визначена у звітах про споживання електроенергії, а також, вартість обсягів електричної енергії, донарахованих позивачем через недозавантаження електричної схеми відповідача.

Відповідачем здійснена оплати спожитої активної електричної енергії за липень 2012 р. у сумі 579 440, 62 грн.; за серпень 2012 р. у сумі 586 265, 94 грн.; за вересень 2012 р. у сумі 611 148, 61 грн.; за жовтень 2012 р. у сумі 595 478, 09 грн.; за листопад 2012 р. у сумі 772 210, 70 грн.; за грудень 2012 р. у сумі 1 302 057, 49 грн.; за січень 2013 р. у сумі 777 946, 06 грн.; за березень 2013 р. у сумі 808 150, 24 грн.; за серпень 2013 р. у сумі 3 121, 98 грн.; реактивної електричної енергії - за вересень 2012 р. у сумі 15 165,01 грн.; за жовтень 2012 р. у сумі 13 085, 94 грн.; за листопад 2012 р. у сумі 14 511, 02 грн.; за грудень 2012 р. у сумі 1 156,30 грн.; за січень 2013 р. у сумі 4 916, 76 грн.; за лютий 2013 р. у сумі 9 671,00 грн.; за березень 2013 р. у сумі 10 252, 32 грн.; за червень 2013 р. у сумі 50,02 грн.

При цьому, доказів оплати спожитої активної електроенергії у сумі 5 131 510, 23 грн. та реактивної електроенергії у сумі 111 256, 57 грн. відповідачем не надано, чим порушено умови укладеного між сторонами договору № 100097/297 від 28.12.2004 р. про постачання електричної енергії та приписи статті 193 Господарського кодексу України,статей 525, 526 Цивільного кодексу України щодо виконання зобов'язання належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, у зв'язку з чим суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за активну електричну енергію у розмірі 5 131 510, 23 грн. та заборгованості за реактивну електричну енергію 111 256, 57 грн., а також нарахованих позивачем пені та 3 % річних у розмірі 206 164, 16 грн. та 48 497, 47 грн. відповідно.

Сторонами судові рішення у даній справі в цій частині не оскаржуються.

Разом з цим, здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції та відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості по оплаті активної електричної енергії у розмірі 128 321,09 грн. та заборгованості по оплаті реактивної електричної енергії у розмірі 2 156,15 грн. судами встановлено, що на підставі Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 р., позивачем були складені акти про невідповідність розрахункового обліку метрологічним характеристикам, вимогам ПУЕ та ПКЕЕ: від 12.03.2011р.; № 279/100097 від 15.10.2011 р.; № 45/100097 від 15.03.2011 р.; № 275/100097 від 15.10.2011 р.; від 10.10.2012 р.

Привалами користування електричною енергією врегульовані взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) та пунктом 3.4 передбачено, що якщо протягом 2 послідовних розрахункових періодів спостерігається зменшення середнього завантаження вимірювальних трансформаторів струму до рівня, меншого ніж передбачений проектною документацією, вимогами ПУЕ та/або технічними характеристиками заводу-виробника щодо завантаження трансформаторів струму, то протягом наступного розрахункового періоду постачальник електричної енергії, електропередавальна організація або споживач має право звернутися до власника засобів обліку щодо приведення обліку у відповідність до вимог ПУЕ або технічних характеристик заводу-виробника засобів обліку, за винятком випадків обліку електричної енергії, використаної споживачами з нерівномірним споживанням електричної енергії протягом року (зменшення відповідно до технологічного циклу роботи споживаної потужності у 5 та більше разів протягом строку, який є не меншим одного розрахункового періоду). У разі звернення до власника засобів обліку споживача або електропередавальної організації, або постачальника електричної енергії щодо невідповідності обліку вимогам ПУЕ або технічним характеристикам заводу-виробника засобів обліку сторонами складається акт про невідповідність метрологічних характеристик, у якому, в тому числі, зазначається термін приведення засобів обліку їх власником за його рахунок у відповідність до вимог ПУЕ або технічних характеристик заводу-виробника засобів обліку. У такому разі сторонами переглядається величина дозволеної потужності. Термін приведення обліку у відповідність до вимог ПУЕ або до технічних характеристик заводу-виробника засобів обліку має не перевищувати 1 місяць (для обліку в мережах 0,4 кВ) та 3 місяці (для обліку в мережах 6 кВ та вище) з дня складення акта. У разі відмови представника власника засобу обліку від підпису в акті робиться відповідний запис. У цьому випадку акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менш ніж трьома уповноваженими представниками сторони, що складає акт.

Пунктом 6.21 вказаних Правил передбачено, що у разі зниження споживачем протягом двох розрахункових періодів середньої фактичної величини споживання електричної потужності та/або обсягу споживання електричної енергії до рівня, який нижче мінімально допустимого рівня завантаження схеми обліку (а саме, значення обсягу електричної енергії, визначеного за показами засобів обліку менше значення обсягу електричної енергії, визначеного як добуток навантаження електроустановок на мінімально допустимому рівні завантаження схеми обліку на тривалість визначеного в договорі часу роботи струмоприймачів протягом розрахункового періоду), електропередавальна організація (постачальник електричної енергії) має висунути вимогу до власника цих засобів обліку щодо приведення розрахункового обліку відповідно до вимог нормативно-технічних документів (якщо таке зниження споживання електричної потужності та/або обсягу споживання електричної енергії не передбачено проектними рішеннями). Мінімально допустимий рівень завантаження схеми обліку визначається: у разі, якщо схема обліку не обладнана трансформаторами струму, виходячи із струму навантаження, який дорівнює порогу чутливості лічильника прямого включення; у разі встановлення у схемі обліку трансформаторів струму, виходячи з величини, яка є більшою: мінімального струму первинних обмоток трансформаторів струму, при яких нормується їх похибка, або добутку порога чутливості засобу обліку (лічильника) на коефіцієнт трансформації трансформаторів струму. До закінчення одного повного розрахункового періоду з дня надання такої вимоги вперше розрахунки за спожиту електричну енергію проводяться за показами встановлених засобів обліку. Після закінчення цього терміну та за умов, що розрахунковий облік належить споживачу та не був приведений у відповідність до вимог нормативно-технічних документів, обсяг спожитої електричної енергії розраховується, виходячи з навантаження електроустановок споживача на рівні мінімально допустимого рівня завантаження схеми обліку та визначеного в договорі часу роботи струмоприймачів.

Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що в актах про невідповідність розрахункового обліку метрологічним характеристикам, вимогам ПУЕ та ПКЕЕ № 279/100097 від 15.10.2011 р.; № 45/100097 від 15.03.2011 р.; № 275/100097 від 15.10.2011 р., наданих позивачем, відсутні відомості щодо двох послідовних розрахункових періодів, протягом яких спостерігається зменшення середнього завантаження вимірювальних трансформаторів струму відповідача, не вказано термін приведення засобів обліку у відповідність до вимог ПУЕ або технічних характеристик заводу-виробника.

Вказані акти не встановлюють факту невідповідності засобів обліку конкретним вимогам нормативно-технічних документів та не містять конкретних вимог до відповідача щодо приведення засобів обліку у відповідність із цими нормами.

При цьому, судами встановлено, що зазначені вище акти від 12.03.2011 р.; № 279/100097 від 15.10.2011 р.; № 45/100097 від 15.03.2011 р.; № 275/100097 від 15.10.2011 р. передані відповідачу, про що свідчить підпис працівників канцелярії КП "Кривбасводоканал", однак підписи працівників відповідача підтверджують лише отримання відповідачем зазначених актів та не можуть бути доказом участі відповідача в їх складанні, тобто позивачем ці акти складені позивачем в односторонньому порядку.

Крім того, в акті про невідповідність розрахункового обліку метрологічним характеристикам, вимогам ПУЕ та ПКЕЕ від 10.10.2012 р. не зазначені відомості щодо двох послідовних розрахункових періодів, протягом яких спостерігається зменшення середнього завантаження вимірювальних трансформаторів струму відповідача, не зазначено про те, що завантаження трансформаторів струму не відповідає вимогам.

Вказаний акт підписаний представником споживача - енергетиком ділянки із вказівкою на незгоду з відомостями, зазначеними в акті, а саме, з пунктом ПУЕ 1.5.16., ПУЕ 1.5.30, ПУЕ 1.5.31.

Судами зазначено, що жоден з актів не містить відповідних вихідних даних, на підставі яких розраховано обсяг електроенергії на рівні мінімального рівня споживання.

Згідно з частиною другою статті 43 та статтею 33 Господарського кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (стаття 32 цього Кодексу).

За приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що позивачем не доведений факт невідповідності розрахункового обліку відповідача вимогам нормативно-технічних документів та зниження в зв'язку з цим середньої фактичної величини споживання електричної потужності, а відтак і наявності підстав для стягнення з відповідача заборгованості по оплаті активної електричної енергії у розмірі 128 321,09 грн. та заборгованості по оплаті реактивної електричної енергії у розмірі 2 156,15 грн., а також пені та 3 % річних у розмірі 14 501,95 грн. та 3 715,26 грн. відповідно.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Беручи до уваги викладене, судова колегія вважає рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника, судова колегія вважає непереконливими такими, що спростовуються матеріалами справи та встановленими судами обставинами.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.08.2014 р. у справі № 904/7366/13та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2013 р. залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач