Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року Справа № 916/1582/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. (доповідач) - головуючий, судді Палій В.В. і Прокопанич Г.К.,

розглянувши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Одеса,

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.07.2015

та додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.07.2015

зі справи № 916/1582/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" (далі - Товариство), м. Москва Російської Федерації,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - Підприємець)

про стягнення 73 080 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду Одеської області з позовом (з урахуванням подальших уточнень позовних вимог) про стягнення з Підприємця 73 080 грн. компенсації за порушення його майнових авторських прав на аудіовізуальний твір "Маша и Медведь".

Позовні вимоги з посиланням, зокрема, на приписи статей 418, 435, 440, 443, 1109, 1108 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 52 Закону України від 23.12.1993 № 3792-XII "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон № 3792) мотивовано порушенням майнових прав позивача на персонаж "Маша" шляхом продажу відповідного товару - "Цукерки - годинник "Маша и Медведь", який містить малюнок із зображенням названого об'єкта авторського права, що є самостійною складовою аудіовізуального твору "Маша и Медведь".

Справа неодноразово розглядалася господарськими судами.

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.02.2015 (суддя Щавинська Ю.М.) у задоволенні позову відмовлено. Прийняте місцевим судом рішення з посиланням на приписи статей 3, 435, 440, 443 ЦК України та статей 8, 1, 9, 15, 31, 32, 52 Закону № 3792 мотивовано тим, що стягнення з відповідача компенсації за порушення ним авторських прав позивача шляхом продажу однієї одиниці товару - цукерок під назвою "Цукерки - годинник "Маша и Медведь", прибуток від реалізації якої склав 0,48 грн., не може відповідати критеріям справедливості, добросовісності та розумності як загальним засадам цивільного законодавства, встановленим статтею 3 ЦК України.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.07.2015 (колегія суддів у складі: Мишкіна М.А. - головуючий суддя, судді Будішевська Л.О., Лавриненко Л.В.) рішення місцевого суду зі справи скасовано та позов задоволено частково: з Підприємця на користь Товариства стягнуто 12 180 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав; у решті позовних вимог відмовлено. Постанову апеляційного суду з посиланням на приписи статей 3, 418, 426, 431, 435, 440, 441, 443 ЦК України та статей 8, 9, 15, 31, 50, 52 Закону № 3792 мотивовано порушенням Підприємцем майнових авторських прав позивача та наявністю підстав для стягнення компенсації у визначеному апеляційним судом розмірі.

Додатковою постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.07.2015 (колегія суддів у складі: Мишкіна М.А. - головуючий суддя, судді Будішевська Л.О., Лавриненко Л.В.) з Підприємця на користь Товариства стягнуто по 150,30 грн. судового збору за розгляд його апеляційної та касаційної скарг на рішення господарського суду Одеської області від 10.07.2014 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.09.2014, що мотивовано неприйняттям раніше рішення щодо стягнення судового збору за розгляд згаданих скарг.

У касаційній скарзі Підприємець просить Вищий господарський суд України згадані постанову і додаткову постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права, а рішення місцевого суду зі справи залишити в силі.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Представники учасників у судове засідання не з'явилися.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим судом у справі встановлено, що:

- 01.04.2008 товариством з обмеженою відповідальністю "Студія "АНИМАКОРД" (замовник; далі - Студія) та ОСОБА_4 (автор-виконавець; далі - ОСОБА_4) укладено авторський договір замовлення № ОК-2/2008 (далі - Авторський договір);

- відповідно до пункту 1.3 акта прийому-передачі робіт від 23.09.2008 до Авторського договору автор-виконавець передав виключне право на сценарій восьми серій дитячого телевізійного серіалу "Маша и Медведь" ("Первая встреча", "Весело-весело встретим Новый год", "До весны не будить", "Ловись, рыбка", "Весна пришла", "Позвони мне, позвони", "С волками жить", "Следы невиданных зверей") в повному обсязі замовнику;

- 12.05.2008 на підставі службового завдання № 1/МиМ-С1 Студією доручено режисеру-постановнику ОСОБА_5 створити авторським трудом творчого колективу службовий аудіовізуальний анімаційний твір - серію анімаційного серіалу "Маша и Медведь" під робочою назвою "Первая встреча", що підтверджується актом приймання фільму від 06.01.2009 до службового завдання;

- 08.06.2010 Товариством (ліцензіат) та громадянином ОСОБА_4 (ліцензіар) укладено ліцензійний договір про надання права використання творів образотворчого мистецтва (виключна ліцензія) № ЛД-1/2010 (далі - Ліцензійний договір); беручи до уваги те, що ліцензіар має виключні права на використання створених одноособовою творчою працею ліцензіара малюнків "Маша и Медведь", які використовуються при створенні персонажів аудіовізуального твору - анімаційного серіалу "Маша и Медведь", ці малюнки, а також DVD-диск із записом вказаних малюнків та першої серії анімаційного серіалу "Маша и Медведь" використовуються для ідентифікації предмета цього договору і є його невід'ємною частиною, а ліцензіат зацікавлений у використанні зображень даних персонажів (творів) у своїй комерційній діяльності та бажає придбати на умовах цього договору виключне право на використання персонажів;

- згідно з пунктом 1.1 Ліцензійного договору ліцензіар надає ліцензіату на строк дії цього договору за оплачувану ліцензіатом винагороду право використання творів у встановлених договором межах, на умовах виключної ліцензії, тобто без збереження за ліцензіаром права видачі ліцензій на використання творів способами, передбаченими договором, іншим особам;

- відповідно до пункту 2.1 Ліцензійного договору право використання творів способами, передбаченими цим договором, надаються ліцензіаром ліцензіату на території всіх країн світу, на строк з дати укладення цього договору до 30.06.2025 включно;

- пунктом 2.2 Ліцензійного договору встановлено, що ліцензіар надає ліцензіату право використовувати твори як разом, так і окремо, способами передбаченими цим договором;

- за пунктами 2.5 - 2.7 Ліцензійного договору ліцензіат має право видавати субліцензії без попередньої згоди ліцензіара, реєструвати твори або їх частини, назви та персонажів як торговельні марки (пункти 2.5 - 2.7 договору);

- відповідно до пункту 2.10 Ліцензійного договору якщо треті особи порушують виключне право ліцензіара, а таке порушення буде зачіпати права ліцензіата, то названі особи зобов'язуються разом захищати свої права. Відмова ліцензіара від захисту своїх прав, як і його бездіяльність не є перешкодою для самостійного вжиття ліцензіатом доречних заходів захисту його прав в передбаченому законом порядку;

- первинним власником аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь", а також його частини - персонажу "Маша" є Студія на підставі виконання договорів на створення аудіовізуального твору автором-виконавцем (сценаристом) та режисером - постановником;

- 08.06.2010 Студією (правовласник) і Товариством (набувач) укладено Договір про відчуження виключного права на аудіовізуальний твір (серіал "Маша и Медведь) № 010601-МиМ (далі - Договір), за яким правовласник передав набувачеві виключне право на аудіовізуальний твір (8 серій) - серіал "Маша и Медведь", а набувач зобов'язався сплатити правовласнику обумовлену договором винагороду; основні ідентифікаційні характеристики серій аудіовізуального твору передбачені додатком № 1 (далі - Додаток; пункти 1.1 та 1.2 Договору);

- згідно з пунктом 2 Додатку одночасно з передачею права на аудіовізуальний твір правовласник передає набувачу у повному обсязі виключні права на всі юридично значущі охоронювані елементи аудіовізуального твору (включно, але не обмежуючись, із назвою аудіовізуального твору та його окремих серій, графічним зображенням, мальованими зображеннями персонажів аудіовізуального твору, їх іменами, текстом), незалежно від того чи поіменовані вказані елементи безпосередньо в таких додатках до договорів;

- Товариство є власником виключних майнових прав у повному обсязі також і на персонажі аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь", в тому числі персонаж "Маша";

- 27.03.2014 представником Товариства в магазині "Овєн", що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. М. Говорова, 3-б, придбано цукерки під назвою "Цукерки-годинник "Маша и Медведь" із зображенням персонажу "Маша" за 2,30 грн., що підтверджується фіскальним та касовим чеками від 27.03.2014;

- на упаковці вказаних цукерок розміщено малюнок із зображенням персонажу "Маша", на тильній стороні та на звороті упаковки зазначено текст - "Маша и Медведь наклейка в подарок", а також вказано, що "Цукерки годинник", виробник "ahb", виготовлено в КНР для України, дата виробництва 03.11.2012, маса нетто 14 г, штрих код з цифровим номером "8435124142893";

- 01.04.2014 Товариством направлено Підприємцю запит з вимогою надати інформацію та наявні документи відносно постачальників придбаного контрафактного товару, який було отримано відповідачем о 18 годині того ж дня, у відповіді на який відповідач пояснив, що визнає факт продажу цукерок із зображенням персонажу "Маша" та зазначає про нездійснення першого продажу товару, у підтвердження чого надав видаткову накладну від 25.03.2014 № 47, за якою придбав цей товар у кількості 20 шт., вартістю 1,82 грн. одна, у фізичної особи - підприємця ОСОБА_6;

- відповідач вжив заходів щодо припинення продажу названих цукерок шляхом повернення залишку товару у кількості 19 штук, що підтверджується видатковою накладною (повернення) від 01.04.2014 № ВП-0000001;

- дохід відповідача від реалізації згаданої цукерки склав 0,48 грн.

Апеляційним судом додатково встановлено, що висновок експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 12.06.2015 № 5п щодо можливого розміру доходів позивача від ліцензійного використання спірного позначення не може бути взятий до уваги через істотні недоліки проведення експертизи.

Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь Товариства компенсації за порушення його майнових авторських прав на аудіовізуальний твір "Маша и Медведь".

За змістом статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31-33 Закону № 3792: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку; використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Використання твору без дозволу суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону № 3792, за яке пунктом "г" частини другої статті 52 цього Закону передбачена можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

Суд апеляційної інстанції на відміну від місцевого суду, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким дав необхідну оцінку, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, встановивши, що виключні майнові авторські права на аудіовізуальний твір "Маша и Медведь" та його складові частини належать Товариству, тоді як з боку Підприємця мало місце використання персонажу "Маша" шляхом продажу відповідного товару із зображенням згаданого об'єкта авторського права за відсутності необхідного дозволу позивача, дійшов обґрунтованого висновку щодо порушення відповідачем майнових авторських прав позивача, а тому й правомірно частково задовольнив позов, визначивши мінімально можливу відповідно до чинного законодавства суму компенсації.

З огляду на наведене відсутні й підстави для скасування додаткової постанови апеляційної інстанції щодо розподілу судового збору за розгляд попередніх апеляційної та касаційної скарг.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у оскаржуваній постанові апеляційного суду. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, постанова та додаткова постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідають встановленим ним фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.07.2015 та додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.07.2015 зі справи № 916/1582/14 залишити без змін, а касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - без задоволення.

Суддя Б.Львов

Суддя В.Палій

Суддя Г.Прокопанич