Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2014 року Справа № 904/750/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р.,суддівАкулової Н.В., Владимиренко С.В. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алан" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 у справі № 904/750/14 господарського суду Дніпропетровської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алан" до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських міських електричних мереж простягнення безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 59 942,48 грнв судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Півкозак О.В., дов. б/н від 03.02.2014

- відповідача: Козятинський І.П., дов. № 245/1001 від 14.07.2014

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2014 у справі № 904/750/14 (суддя Петрова В.І.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Алан" до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських міських електричних мереж було задоволено повністю, стягнуто з ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських міських електричних мереж на користь ТОВ "Алан" безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 59 942,48 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 (у складі головуючого судді Кузнецової І.Л., суддів Дарміна М.О., Подобєда І.М.) скасовано рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2014 у справі № 904/750/14, прийнято нове рішення про відмову в позові.

Не погоджуючись з прийнятою у даній справі постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Алан" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема ч. 1 ст. 174, ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України, п. 1 постанови НКРЕ № 910 від 17.10.2005 та п.п. 4.4, 5.2 Правил користування електричною енергією, ст. 4, 32-34, 43, 101, 103 ГПК України, просить залишити в силі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2014 у справі № 904/750/14.

Також у додаткових поясненнях від 18.09.2014 скаржник посилається на те, що законодавством прямо не заборонено споживати електричну енергію понад договірний обсяг і це не є правопорушенням у сфері господарювання, вважає, що перевищення договірної величини споживання електричної енергії у червні 2013 фактично не було, а постачальник електричної енергії зловживає своїм монопольним становищем на ринку.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України, не надав відзив на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 04.01.2008 між ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (постачальником) та ТОВ "Алан" (споживачем) укладено додаткову угоду № 5/1102 до договору про постачання електричної енергії № 518 від 27.05.2002.

Укладеною додатковою угодою вказаний договір викладено в новій редакції, на підставі розділу 1 якої постачальник зобов'язався продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач - оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з пп. 3.2.1 п. 3.2 договору в новій редакції споживач має право по зверненню не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення поточного розрахункового періоду за зміною (коригуванням) договірної величини споживання електричної енергії цього періоду в порядку, визначеному умовами розділу 5 договору та додатку "обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам".

У пп.4.2.2 п.4.2 договору встановлена відповідальність споживача за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, визначених згідно з вимогами розділу 5 договору у вигляді сплати постачальнику двократної вартості різниці фактично спожитих та договірних величин.

Відповідно до п. 5.4 договору звернення споживача щодо коригування договірних величин споживання електричної енергії протягом поточного розрахункового періоду розглядаються постачальником протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення.

Коригування в сторону збільшення здійснюється в разі відсутності дефіциту установлених регіону граничних величин споживання електричної енергії, відсутності заборгованості споживача, за умови своєчасних поточних платежів, виконання графіків погашення заборгованості та здійснення авансового платежу за очікуване збільшення обсягів електроспоживання.

Додатковою угодою № 5/546 від 01.11.2012 внесені зміни до абз.4 п.1 додатку №3 договору, згідно з якими розрахунковий період для обліку і розрахунку спожитої електроенергії за показами розрахункових засобів обліку встановлюється з 1 числа до такого ж числа наступного місяця.

В додатку №1 до договору "обсяги постачання електричної енергії споживачу" сторонами узгоджені обсяги споживання електричної енергії, що постачається по місяцях 2013 року, які дорівнюють, у тому числі, в червні цього року по 500тис.кВт/год.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ТОВ "Алан" звернулося до постачальника з листом № 548/06 від 19.06.2013 про збільшення на звітний період, яким є червень 2013 року, договірної величини споживання електроенергії та встановлення її на рівні 560 тис.кВт/год., зазначаючи при цьому про здійснення попередньої оплати. Вказаний лист отримано постачальником 20.06.2013.

На підставі платіжного доручення № 2665 від 20.06.23013 ТОВ "Алан" сплачено 72 878 грн 40 коп. за збільшення ліміту на активну електроенергію згідно з направленим листом.

Листом № 9007/6075 від 20.06.2013 та листом № 11910/1001 від 01.07.2013 постачальник повідомив ТОВ "Алан" про відмову в коригуванні у зв'язку з тим, що товариство звернулося з листом про його проведення у червні 2013 року в сторону збільшення 20.06.2013 і додатково заявлений обсяг електроспоживання оплачено 20.06.2013 - за 4 робочих дні до закінчення розрахункового періоду, тобто з порушенням договірних умов в частині оплати та звернення.

Відповідно до акту прийняття-передавання товарної продукції за червень 2013 року, підписаного представниками сторін та скріпленого печатками підприємств, позивачем спожито 549 350кВт/год.

01.07.2013 позивачем отримано повідомлення № 518/31-221/6/1 про припинення подачі електроенергії внаслідок перевищення договірної величини споживання на 49 350кВт/год.

За перевищення договірної величини споживання електроенергії у червні 2013 року постачальником для оплати виставлено рахунок №518/31-221/6/5 на суму 59 942 грн. 48 коп., який оплачено позивачем 05.07.2013.

Задовольняючі позовні вимоги про стягнення зазначених грошових коштів як безпідставно набутих відповідачем, суд першої інстанції послався, на те, що законодавством і договором про постачання електричної енергії не передбачено право енергопостачальника відмовити споживачу в корегуванні (збільшенні) договірних величин електроспоживання у разі порушення ним строку звернення із заявою щодо коригування договірної величини споживання електроенергії.

Суд апеляційної інстанції не погодився з такими висновками суду першої інстанції, оскільки позивач при зверненні до відповідача з заявою про коригування договірної величини споживання електричної енергії не дотримався порядку коригування, визначеного умовами договору та приписами п. 4.4 Правил користування електричною енергією щодо строків звернення з такою заявою і відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та умов договору був зобов'язаний сплатити енергопостачальнику двократний розмір різниці фактично спожитої і договірної величини споживання електричної енергії.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 276 Господарського кодексу України загальна кількість енергії, яка відпускається, визначається за погодженням сторін. Пропозиції абонента щодо кількості та видів енергії, строків її відпуску є пріоритетними за наявності виробничих можливостей у енергопостачальника.

Згідно з ч.ч. 1, 3, 4, 5 п. 4.4 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.

У разі коригування за заявою споживача договірної величини споживання обсягу електричної енергії здійснюється відповідне коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності.

Датою коригування вважається дата попередньої оплати додатково заявлених обсягів активної електричної енергії. У разі, якщо договором про постачання електричної енергії попередня оплата не передбачена, датою коригування вважається дата прийняття постачальником електричної енергії рішення про коригування договірних величин на підставі письмового звернення споживача. Для споживача, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, та/або споживача постачальника за нерегульованим тарифом, електроустановки якого обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, за дату коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності приймається дата отримання постачальником електричної енергії звернення від споживача.

Згідно з п. 5.1 Правил договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Отже, пропозиції споживача щодо коригування договірних величин споживання електричної енергії є пріоритетними за умови здійснення попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником заяви споживача не пізніше строку, встановленого ч. 3 п. 4.4 Правил користування електричною енергією, та за відсутності заборгованості з оплати спожитої електричної енергії.

Судами було встановлено, що звертаючись до постачальника з заявою про коригування договірної величини споживання електричної енергії на червень 2013 року ТОВ "Алан" не дотримався порядку коригування, визначеного умовами договору та приписами Правил користування електричною енергією щодо строків звернення з заявою про коригування, оскільки звернувся з такою заявою за 4 робочих дні до закінчення розрахункового періоду.

В червні 2013 року ТОВ "Алан" спожито 54 9350 кВт/год електричної енергії, перевищення договірної величини споживання електричної енергії склало 49 350 кВт/год.

Сплата споживачем енергопостачальнику двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини споживання електричної енергії передбачена приписами ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та умовами укладеного між сторонами договору.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ"Алан" про стягнення з ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" грошових коштів в сумі 59 942,48 грн, сплачених за перевищення договірної величини споживання електричної енергії.

З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник в силу ст. 33 ГПК України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та оскільки в силу вимог ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень у справі № 904/750/14.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алан" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 у справі № 904/750/14 залишити без змін.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

С у д д я Н.В. Акулова

С у д д я С.В. Владимиренко