Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2014 року Справа № 25/21/07

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Катеринчук Л.Й.

Куровського С.В.

За участю представників : Фонду державного майна України - Янчука М.А.; Генеральної прокуратури України - Томчук М.О.; арбітражного керуючого Васильцова А.А. та його представника - Семенюка В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційні скарги ТОВ "Юридична компанія "ЮРРЕСУРС" та ліквідатора ВАТ "Мелітопольський завод "Автокольорлит" Васильцова А.А.

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.03.2014 по справі № 25/21/07 за заявою УПФ України в м. Мелітополі до ВАТ "Мелітопольський завод "Автокольорлит" про банкрутство, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.01.2007 порушено провадження по справі № 25/21/07 про банкрутство ВАТ "Мелітопольський завод "Автокольорлит", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.03.2008 по справі № 25/21/07 відкрито процедуру санації боржника строком на 12 місяців до 12.03.2009, керуючим санацією призначено директора підприємства-боржника Щербину О.В., розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Марчевського Д.І., відповідно до вимог ст.53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.07.2009 по справі № 25/21/07 затверджено план санації боржника - ВАТ "Мелітопольський завод "Автокольорлит", строк процедури санації, повноважень керуючого санацією та розпорядника майна боржника продовжено до 01.12.2009.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 20.06.2012 по справі № 25/21/07 визнано боржника - ВАТ "Мелітопольський завод "Автокольорлит" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором боржника Васильцова А.А.

До Господарського суду Запорізької області 03.09.2013 Фондом державного майна України подано клопотання про звільнення арбітражного керуючого Васильцова А.А. від виконання ним обов"язків ліквідатора ВАТ "Мелітопольський завод "Автокольорлит".

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.12.2013 по справі № 25/21/07 /суддя : Дьоміна А.В./ залишено без задоволення клопотання Фонду державного майна України про припинення повноважень ліквідатора боржника Васильцова А.А.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.03.2014 по справі № 25/21/07 /судді : Геза Т.Д., Агапов О.Л., Мартюхіна Н.О./ ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.12.2013 скасовано, прийнято нове рішення, яким усунено арбітражного керуючого Васильцова А.А. від виконання ним обов"язків ліквідатора ВАТ "Мелітопольський завод "Автокольорлит".

В касаційних скаргах ТОВ "Юридична компанія "ЮРРЕСУРС" та ліквідатор ВАТ "Мелітопольський завод "Автокольорлит" Васильцев А.А. просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.03.2014, посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.12.2013 залишити без змін.

Фонд державного майна України у відзиві на касаційні скарги просить суд залишити скарги без задоволення, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на те, що висновки суду Донецького апеляційного господарського суду відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, Фонд державного майна України в клопотанні про припинення повноважень ліквідатора боржника Васильцова А.А. посилається на те, що даним арбітражним керуючим неналежним чином виконуються повноваження ліквідатора ВАТ "Мелітопольський завод "Автокольорлит", а саме: ліквідатором банкрута не надано на погодження Фонду державного майна України перелік ліквідаційної маси ВАТ "Мелітопольський завод "Автокольорлит" та не погоджено з останнім кандидатуру організатора аукціону з продажу майна, що є затягуванням процесу ліквідації підприємства (а.с.50-52 т.16).

Залишаючи клопотання Фонду державного майна України про припинення повноважень ліквідатора боржника Васильцова А.А. без задоволення, господарський суд першої інстанції виходив з того, що посилання Фонду державного майна України у вищевказаному клопотанні на порушення ліквідатором боржника норм ст.96 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції чинній з 19.01.2013 року, є помилковим, так як дана стаття Закону не регулює продаж майна боржника, а лише передбачає погодження переліку ліквідаційної маси з органом, уповноваженим управляти державним майном, що передує процедурі продажу майна банкрута. Вказаний висновок суду першої інстанції обгрунтований тим, що провадження у даній справі здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19 січня 2013.

Таким чином, Господарський суд Запорізької області дійшов до висновку про те, що наведені Фондом державного майна України обставини, не свідчать про невиконання або неналежне виконання арбітражним керуючим Васильцовим А.А. своїх обов'язків та не можуть слугувати підставою для усунення його від виконання обов'язків ліквідатора ВАТ "Мелітопольський завод "Автокольорлит".

Донецький апеляційний господарський суд, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та звільняючи Васильцова А.А. від виконання ним обов"язків ліквідатора боржника, виходив з того, що Головним управління юстиції України у Запорізькій області МЮУ проведено перевірку діяльності арбітражного керуючого Васильцова А.А., під час якої було виявлено в діяльності вказаного арбітражного керуючого порушення ч.12 ст.96 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 22.12.2011р. №4212-VІ), ч.18 ст.11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", пунктів 1.1,1.3,7.1-7.4 Порядку погодження планів санацій, мирових угод і переліків ліквідаційних мас, а саме: за час виконання ліквідатором ВАТ "Мелітопольський завод "Автокольорлит" Васильцовим А.А. своїх повноважень ним безпідставно не погоджувався перелік ліквідаційної маси банкрута з Фондом Державного майна України на його вимогу та безпідставно не погоджувалась з Фондом державного майна України кандидатура організатора аукціону з продажу державного майна ВАТ "Мелітопольський завод "Автокольорлит"; станом на час розгляду справи ліквідатор боржника доказів усунення вищевказаних порушень не надав.

Відтак, господарський суд апеляційної інстанції, дійшов до висновку, що вищевказані обставини свідчить про неналежне виконання арбітражним керуючим Васильцовим А.А. своїх обов'язків ліквідатора боржника, що згідно п.9 ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є підставою для його усунення від обов"язків ліквідатора ВАТ "Мелітопольський завод "Автокольорлит".

Але з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Відповідно до ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає.

Згідно ст. 41 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Провадження по даній справі про банкрутство ВАТ "Мелітопольський завод "Автокольорлит" порушено за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19 січня 2013 р.

Відповідно до п. 11 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"/ в редакції чинній з 19.01.2013/ положення цього Закону, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Із матеріалів справи вбачається, що ВАТ "Мелітопольський завод "Автокольорлит" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру постановою Господарського суду Запорізької області від 20.06.2012.

Таким чином, у даній справі в процедурі ліквідації ВАТ "Мелітопольський завод "Автокольорлит" застосовуються норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 і лише продаж майна в ліквідаційній процедурі здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції чинній після 19.01.2013.

Відповідно до ч.9 ст.3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків є невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом.

Згідно із п.6 ст.3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Права та обов"язки ліквідатора боржника визначені ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Судом першої інстанції встановлено, що арбітражним керуючим Васильцовим А.А. дотримані вимоги п.6 ст.ст.3-1, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо належного виконання обов'язків ліквідатора боржника, а вимога Фонду державного майна України про погодження переліку ліквідаційної маси з органом, уповноваженим управляти державним майном, що передує процедурі продажу майна банкрута та погодження кандидатури організатора аукціону з продажу державного майна ВАТ "Мелітопольський завод "Автокольорлит", є необгрунтованою, так як вказані положення містяться у редакції закону, яка є чинною після 19.01.2013 і не підлягає застосуванню в даному випадку.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, в порушення вимог ст.ст.99-101 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд належним чином не дослідив обставини справи та вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім того, припиняючи повноваження ліквідатора боржника, господарським судом апеляційної, в порушення вимог Закону не було вирішено питання щодо виконання обов"язів ліквідатора ВАТ "Мелітопольський завод "Автокольорлит" до призначення нового ліквідатора боржника, у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.2 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Статтею 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що до повноважень ліквідатора боржника належить, зокрема: прийняття до свого відання майно боржника, вжиття заходів по забезпеченню його збереження; виконання функції з управління та розпорядження майном банкрута; виконання повноваження керівника (органів управління) банкрута; отримання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується в першу чергу ; передача у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню.

Тобто, припиняючи повноваження ліквідатора боржника Васильцова А.А. і не вирішивши питання стосовно покладення виконання обов'язків ліквідатора боржника на арбітражного керуючого Васильцова А.А., до призначення нового ліквідатора, у встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку, судом апеляційної інстанції було фактично залишено боржника - ВАТ "Мелітопольський завод "Автокольорлит" без керівника підприємства.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, з висновками, викладеними в постанові Донецького апеляційного господарського суду від 19.03.2014, якою скасовано ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.12.2013 по справі № 25/21/07, погодитись не можна, так як вони є помилковими і тому постанова підлягає скасуванню.

Ухвала Господарського суду Запорізької області від 04.12.2013 по справі про банкрутство ВАТ "Мелітопольський завод "Автокольорлит" постановлена у відповідності до вимог закону та фактичних обставин справи і підстав для її скасування не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117 - 11113, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги ТОВ "Юридична компанія "ЮРРЕСУРС" та ліквідатора ВАТ "Мелітопольський завод "Автокольорлит" Васильцова А.А. задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.03.2014 по справі № 25/21/07 скасувати.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.12.2013 по справі № 25/21/07 залишити в силі.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Катеринчук Л.Й.

Куровський С.В.