Історія справи

Постанова ВГСУ від 21.01.2015 року у справі №924/887/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2015 року Справа № 924/887/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фідобанк"на рішення та постановуГосподарського суду Хмельницької області від 30.09.2014 Рівненського апеляційного господарського суду від 19.11.2014у справі№ 924/887/14 Господарського суду Хмельницької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Хмельницький цукровий завод"доПублічного акціонерного товариства "Фідобанк" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Пруняк Володимир Івановичпровизнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконаннюза участю представників сторін:

позивача: Стеценко О.С., дов. від 06.01.2015 б/н

відповідача: Журавель Л.В., дов. від 24.10.2014 № 1453

третя особа, яка не заявляє самостійних

вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Хмельницький цукровий завод" звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" про визнання виконавчого напису, вчиненого 30.09.2013 приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пруняк В.І. на іпотечному договорі від 23.10.2007, посвідченому приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Корніловою О.М. за реєстром № 6080 про звернення стягнення на нерухоме майно, яке належить ПАТ "Хмельлницький цукровий завод", на користь ПАТ "Фідобанк" таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 30.09.2014 у справі № 924/887/14 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Танасюк О.Є., судді Заверуха С.В., Гладій С.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Василишин А.Р., судді Бучинська Г.Б., Філіпова Т.Л.), позов задоволено; визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 30.09.2013, вчинений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пруняк В.І. за реєстровим № 2065 на іпотечному договорі від 23.10.2007, посвідченому приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Корніловою О.М. за реєстровим № 6080, про звернення стягнення на нерухоме майно, яке належить Публічному акціонерному товариству "Хмельницький цукровий завод", на користь Публічного акціонерного товариства "Фідобанк".

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Фідобанк" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.09.2014 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 у справі № 924/887/14, прийняти нове рішення, яким відмовити Публічному акціонерному товариству "Хмельницький цукровий завод" у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

До Вищого господарського суду України надійшов відзив Публічного акціонерного товариства "Хмельницький цукровий завод" на касаційну скаргу, в якому позивач просить оскаржувані судові рішення у справі № 924/887/14 залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак третя особа не скористалася передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 23.10.2007 між АТ "Факторіал-Банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "СЕБ Банк" (найменування якого в подальшому змінено на Публічне акціонерне товариство "Фідобанк"), та Публічним акціонерним товариством "Хмельницький цукровий завод" було укладено договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 004-г/00-07 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого відповідач при наявності вільних кредитних ресурсів зобов'язався надати позивачу грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, надалі за текстом - кредит (п. 1.1 Кредитного договору).

Підпунктом 1.1.1 Кредитного договору передбачено, що надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами (траншами) зі сплатою 17,0 % річних та комісій, в розмірі та в порядку визначеному тарифами комісійних винагород по наданню кредитів, які містяться в додатку 1 до цього договору, що є невід'ємною складовою частиною договору в межах максимального ліміту - 21000000 грн.

Згідно із пп. 1.1.3 Кредитного договору кінцевий термін погашення заборгованості за кредитом встановлюється 12.12.2008 на умовах, визначених Кредитним договором.

З метою забезпечення виконання позивачем зобов'язань за Кредитним договором 23.10.2007 сторонами укладено іпотечний договір (надалі - Іпотечний договір), який посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Корніловою О.М. за реєстровим № 6081, відповідно до умов якого позивач передав відповідачу в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно.

Підпунктом 1.3.2 Іпотечного договору визначено, що предметом іпотеки разом із нерухомим майном є також право на користування земельними ділянками, на яких воно розташоване.

Як визначено п. 1.4 Іпотечного договору, за згодою сторін по цьому Іпотечному договору предмет іпотеки оцінюється у загальну суму 17944445,20 грн.

Згідно зі п.п. 2.1, 2.3 Іпотечного договору іпотека виникає з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Відповідач набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі достроково, у разі, якщо зобов'язання, забезпечене іпотекою, не буде виконано повністю або частково (в разі несвоєчасної сплати процентів та/або частини кредиту).

Відповідно до п. 4.1 Іпотечного договору, в разі невиконання або неналежного виконання позивачем зобов'язання за Кредитним договором та/або цього договору, звернення стягнення на передане в іпотеку майно може бути здійснено згідно статті 38 Закону України "Про іпотеку" у позасудовому порядку, шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя. За домовленістю сторін, у разі порушення умов договору кредиту та/або цього договору Відповідач надсилає Позивачу та боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення письмову вимогу про усунення порушення; в цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у тридцятиденний строк з дня одержання письмової вимоги та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги; факт одержання Позивачем та боржником вищезазначеної письмової вимоги Відповідача підтверджується повідомленням, яке надається поштовим відділенням Відповідачу з відповідною відміткою поштового відділення в цьому повідомленні про вручення рекомендованого листа одержувачу; якщо протягом встановленого строку вимога Відповідача залишається без задоволення, Відповідач вправі задовольнити свої вимоги шляхом продажу предмета іпотеки від свого імені будь-якій особі-покупцеві.

Згідно із п. 4.3 Іпотечного договору звернення на предмет іпотеки здійснюється: за рішенням суду; на підставі виконавчого напису нотаріуса; у позасудовому порядку, на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 29.03.2010 у справі № 16/2294 стягнуто з позивача на користь Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк" в особі Хмельницького територіального відділення ПАТ "СЕБ Банк" 6972560 грн. 01 коп. прострочених нарахованих процентів, 1871030 грн. 44 коп. пені за несвоєчасну сплату кредиту та процентів, 14074321 грн. 69 коп. боргу за несплаченою частиною кредиту, 2200000 грн. штрафу за порушення строку сплати траншів, 25500 грн. витрат по оплаті державного мита та 226 грн. 45 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 27.12.2010 у справі № 16/2294 затверджено мирову угоду між позивачем та відповідачем, в якій сторони визнають факт наявності заборгованості у позивача за Кредитним договором, яка на дату укладання мирової угоди складала 25143638 грн. 59 коп.; позивач зобов'язується погашати кредит у розмірі 23603716 грн. 80 коп. за встановленим графіком, здійснивши останній платіж 31.07.2013.

Місцевий та апеляційний господарські суди визначили, що 14.03.2013 відповідач звернувся до позивача з вимогою за вих. № 17-3-3/33 про негайне погашення заборгованості за Кредитним договором в загальній сумі 9322579 грн. 56 коп., якою попередив позивача, що в разі невиконання та залишення без задоволення цієї вимоги, відповідач буде змушений розпочати процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса на іпотечному договорі або звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вказана вимога була отримана представником позивача 15.03.2013, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення кореспонденції.

Судами з'ясовано, що 30.09.2013 відповідач звернувся до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Пруняк В.І. із заявою про вчинення виконавчого напису на іпотечному договорі про звернення стягнення на предмет іпотеки, до якою відповідачем були додані: оригінал іпотечного договору від 23.10.2007 за р/н 6080 (із змінами та доповненнями); копія договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № 004-г/00-07 від 23.10.2007 із копіями додаткових договорів, лист за вих. № 17-3-3/33 від 14.03.2013 (вимога про сплату заборгованості за кредитним договором № 004-г/00-07 від 23.10.2007); поштові підтвердження надіслання та отримання рекомендованої кореспонденції; розрахунок заборгованості станом на дату подання заяви (станом на 30.09.2013); копія довіреності уповноваженого представника відповідача.

На підставі вказаної заяви приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пруняк В.І. 30.09.2013 за реєстраційним № 2065 було вчинено виконавчий напис на Іпотечному договорі з пропозицією звернути стягнення на нерухоме майно, що належить позивачу та знаходиться за наступними адресами:

- цукровий склад, площею 2265,7 кв.м., інвентарний номер 00305, що знаходиться за адресою:м. Хмельницький, вул. Заводська, буд. 55/12;

- меморіальний склад, площею 371,1 кв.м., інвентарний номер 00034, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Заводська, буд. 55/1;

- фасувальний цех, площею 959,5 кв.м., інвентарний номер 00036, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Заводська, 34/2;

- приміщення кладової, площею 76,5 кв.м., інвентарний номер 10039, що знаходиться адресою: м. Хмельницький, Копистинське шосе, 1/4;

- станція по перекачуванню жомокислих вод, площею 25,6 кв.м., інвентарний номер 00003, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Заводська, 44/3;

- автоматична вагова будка жомова №1, площею 118,1 кв.м., інвентарний номер 10034, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Заводська, 44/1;

- автомобільна будка №1, площею 257,2 кв.м, інвентарний номер 10036, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, Копистинське шосе, 1/1;

- вагова будка, площею 293,8 кв.м., інвентарний номер 10050, що знаходиться заадресою: м. Хмельницький, вул. Заводська, 34/3;

- бокс для ремонту тракторів, площею 119,8 кв.м, інвентарний номер 10040, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, Копистинське шосе, 1/5;

- бокс тракторних лопат, площею 127,0 кв.м., інвентарний номер 00020, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Заводська, 34/7;

- будівля заводоуправління, площею 779,3 кв.м., інвентарний номер 00027, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Заводська, 59;

- будівля ТЕЦ з фундаментами під котли, площею 3956,3 кв.м., інвентарний номер 00009, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Заводська, 55/10;

- вагова будка з 30-тонною ваговою, площею 274,1 кв., інвентарний номер 10053, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Заводська, 34/9;

- будівля водонасосної станції, площею 187,7 кв.м., інвентарний номер 00004, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Прибузька (вул. Радянська), 52/1;

- газорозподільний пункт ТЕЦ, площею 22,8 кв.м. інвентарний номер 00010, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Заводська, 55/10-А;

- гараж і площадка автомобільна, площею 212,3 кв.м., інвентарний номер 00017, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Заводська, 55/19;

- будівля головного корпусу, площею 9836,8 кв.м., інвентарний номер 00011, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Заводська, 55/9;

- матеріальний склад балонів, площею 31,2 кв.м., інвентарний номер 00024, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Заводська, 55/2;

- майстерня заводу (мехмайстерня), площею 619,8 кв.м., інвентарний номер 00014, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Заводська, 55/16;

- майстерня автопарку, площею 469,9 кв.м., інвентарний номер 00019, що знаходиться адресою: м. Хмельницький, вул. Заводська, 34/5;

- пилорама, площею 127,0 кв.м., інвентарний номер 00008, що знаходиться за адресою: Хмельницький, вул. Заводська, 55/24;

- розчиний вузол заводу площею 493,8 кв.м., інвентарний номер 00007, що знаходиться: адресою: м. Хмельницький, вул. Заводська, 55/6;

- сировинна лабораторія „РЮПРО", площею 201,6 кв.м., інвентарний номер 00012, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Заводська, 34/4;

- склад металовиробів, площею 157,6 кв.м., інвентарний номер 00023, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Заводська, 55/21;

- склад насіння, площею 1053,8 кв.м., інвентарний номер 10041, м. Хмельницький, вул. Копистинське шосе, 1/6;

- склад під цемент, площею 32,0 кв.м., інвентарний номер 00025, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Заводська, 55/1-А;

- станція підйому буряків, площею 145,7 кв.м., інвентарний номер 00002, що знаходить за адресою: м. Хмельницький, вул. Заводська, 55/9-А;

- будівля столярної майстерні, площею 401,2 кв.м., інвентарний номер 00031, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Заводська, 55/18;

- трансформаторна підстанція головного корпусу, площею 179,9 кв.м., інвентарний номер 00013, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Заводська, 55/11;

- центральна іригаційна станція, площею 192,8 кв.м., інвентарний номер 00005, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Заводська, 55/3.

У виконавчому написі вказано, що строк платежу настав 31.07.2013; стягнення проводиться за період з 01.01.2013 по 29.09.2013.

Згідно із виконавчим написом за рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, запропоновано задовольнити вимоги відповідача по поверненню заборгованості за Кредитним договором в загальній сумі 9273849 грн. 87 коп., в тому числі: сума простроченої заборгованості по сплаті кредиту - 9196380 грн. 59 коп.; сума прострочених нарахованих відсотків за користування кредитними коштами - 77469 грн. 28 коп..

З наявних в матеріалах справи доказів суди попередніх інстанцій з'ясували, що 07.10.2013 заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Хмельницькій області Лабчуком Р.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 40100970, відповідно до якої на підставі виконавчого напису від 30.09.2013 за № 2065, для задоволення вимог Відповідача по поверненню заборгованості за Кредитним договором в сумі 9273849 грн. 87 коп. звернено стягнення на нерухоме майно, що належить позивачу.

Посилаючись на те, що вказана у виконавчому написі сума заборгованість не є безспірною, позивач звернувся з позовом до суду про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 30.09.2013.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем була отримана вимога відповідача про погашення заборгованості за кредитним договором; при зверненні до нотаріуса відповідачем не було подано будь-яких первинних документів на підтвердження безспірності заборгованості, оформлених відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність"; розрахунок боргу, здійснений відповідачем в односторонньому порядку, та вимога відповідача про сплату заборгованості не можуть вважатися документами, які підтверджують безспірність вимог відповідача; суми заборгованості, зазначені у вимозі відповідача від 14.03.2013 та оспорюваному виконавчому написі від 30.09.2013 є різними, і відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про наявність заборгованості у розмірі, вказаному у виконавчому написі.

За таких обставин місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що сума заборгованості ПАТ "Хмельницький цукровий завод" перед ПАТ "Фідобанк" у розмірі 9273849,87 грн. не є безспірною.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи оскаржуване в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, погодився із здійсненою місцевим господарським судом правовою оцінкою обставин вчинення виконавчого напису та вищевказаним висновком суду першої інстанції, вказавши про те, що приватний нотаріус при вчиненні виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, та безспірності характеру правовідносин сторін, чим порушив норми ст. 88 Закону України "Про нотаріат", п. 284 Інструкції та підпункту Б частини 2 пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України, переглядаючи у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції у цій справі, виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частиною 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно із ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Приписами ст. 88 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" від 29.06.1999 № 1172 передбачено, що для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами, а також звернення стягнення на заставлене майно нотаріусу подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Пунктом 3.1. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 N 296/5 передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

При цьому, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 N 1172.

Згідно із п. 3.5. глави 16 вищевказаного Порядку при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 N 1172.

Тобто, вказаними приписами законодавства встановлено, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що в господарських судах при вирішенні спору між боржниками і стягувачами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, вирішується питання про захист права, заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства, тобто розглядається справа за наявності між боржниками і стягувачами спору про право.

Господарські суди при розгляді позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, перевіряють лише належність банку, як кредитору, права звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення його вимог за кредитним договором, правильність вимог, зазначених у виконавчому написі, а також встановлюють наявність (відсутність) об'єктивних обставин, при яких виконавчий напис втратив чинність та не підлягає виконанню.

При цьому, господарські суди не повинні перевіряти правильність виконавчого напису з позиції законності дій приватного нотаріуса при його вчиненні та здійснювати оцінку його діям при вчиненні виконавчого напису, оскільки за змістом статей 1, 2, 18 ГПК України, статей 1 і 3 Закону України "Про нотаріат" нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі, а у відповідності до статті 50 названого Закону нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.

Відповідно до абз. 3 пункту 8 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24 жовтня 2011 року № 10 зазначено, що до господарського суду не можуть оскаржуватися дії нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права, заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства.

Враховуючи приписи ст. 33 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку доказування стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, на позивача був покладений обов'язок довести відсутність (або інший розмір) заборгованості за Кредитним договором, якщо ним оспорюється визначена у виконавчому написі нотаріуса сума боргу, зокрема надати докази погашення заборгованості за Кредитним договором, зробити власний контррозрахунок належних до сплати сум. Натомість Публічним акціонерним товариством "Хмельницький цукровий завод" в процесу розгляду справи не надано заперечень та документальних підтверджень щодо розміру заборгованості за Кредитним договором.

Отже, не врахувавши вищенаведені норми чинного законодавства та роз'яснення пленуму Вищого господарського суду України, суди попередніх інстанцій в межах господарського спору про право, основаного на вчинені нотаріальної дії, надали оцінку діям нотаріуса, який не є відповідачем в господарській справі. При цьому апеляційним господарським судом також безпідставно зазначено про те, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусом не були дотримані вимоги Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки вказана Інструкція втратила чинність згідно із наказом Міністерства юстиції від 22.02.2012 № 296/5.

Зважаючи на викладене, ухвалені у справі судові рішення не можна визнати законними і обґрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню. Оскільки, обставини справи не потребують додаткового дослідження, Вищий господарський суд України вважає можливим не передавати справу на новий судовий розгляд та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Згідно із п. 11 ч. 2 ст. 11111 ГПК України у постанові має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений Публічним акціонерним товариством "Фідобанк" за подання апеляційної та касаційної скарг, підлягає відшкодуванню за рахунок Публічного акціонерного товариства "Хмельницький цукровий завод"

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" задовольнити.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.09.2014 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 у справі № 924/887/14 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У позові відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Хмельницький цукровий завод" на користь Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" 609,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги та 852,60 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити Господарському суду Хмельницької області видати наказ.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

Т. Козир