Оригінал, пристрій і методика: як перевіряються цифрові докази

Для перевірки автентичності аудіо- чи відеозапису або цифрового зображення експерту потрібні відомості про походження файлу, спосіб його створення та, за можливості, первинний носій і відповідний пристрій. Без цих даних можливості дослідження можуть бути обмеженими.

Про роботу з такими доказами говорили під час круглого столу «Цифрова криміналістика та судова експертиза: виклики епохи цифрових доказів», організованого Комітетом НААУ з питань експертного забезпечення адвокатської діяльності та Комітетом НААУ з питань кримінального права та процесу.

Модерували обговорення голови цих комітетів Віоллета Федчишина та Анжеліка Моісєєва. Вони зосередили дискусію на практичних питаннях адвокатів: як правильно сформулювати завдання експерту, перевірити суперечливі висновки та оцінити надійність методів виявлення матеріалів, створених за допомогою штучного інтелекту.

Читайте статтю: Цифрові відбитки, Jira та ChatGPT: практика Верховного Суду щодо меж допустимості електронних доказів

Цифровий звукозапис сьогодні можна змінити за допомогою доступного програмного забезпечення. На це звернув увагу старший науковий співробітник лабораторії досліджень об’єктів інформаційних технологій та інтелектуальної власності Львівського НДІ судових експертиз Юрій Харабуга. Судовий експерт відзначив, що окремі фрази можуть бути вирізані, перенесені в інший контекст або згенеровані голосом конкретної людини. Тому сторона захисту має порушувати питання про надання оригіналу запису, який пропонується використати як доказ.

За його словами, адвокати нерідко переносять до клопотань стандартні питання з методичних рекомендацій без урахування обставин конкретного провадження. Тому перед призначенням експертизи варто консультуватися з експертом щодо коректності запитань і матеріалів, необхідних для дослідження.

Під час дискусії Ю.Харабуга також застеріг від ототожнення точної цифрової копії з перезаписом. Якщо первинний файл конвертували в інший формат, після цього в нього могли внести зміни. Тому слід з’ясовувати, у якому форматі створювався запис, як його переносили на інший носій і чи існує підтвердження незмінності даних.

Завідувач сектору комп’ютерно-технічних, телекомунікаційних досліджень та досліджень відеозвукозапису Інституту судових експертиз імені М. С. Бокаріуса Ольга Брендель пояснила, що копія може бути об’єктом дослідження, коли її ідентичність оригіналу підтверджена документально й технічно. Для цифрових файлів це може встановлюватися через порівняння контрольних сум: за відсутності змін вони збігатимуться.

ВИДЕО: Как проверить документ, подписанный электронной цифровой подписью?

Для встановлення того, на якому пристрої створено запис, самого файлу недостатньо. Експерту потрібно надати відповідну апаратуру, а також відомості про її ремонт, заміну окремих елементів чи інші технічні зміни після створення запису. Такі обставини можуть вплинути на характеристики експериментальних зразків, із якими порівнюватиметься досліджуваний матеріал.

Окремо О.Брендель наголосила, що експерт не має права самостійно збирати або витребувати об’єкти дослідження. Сторона, яка ініціює експертизу, повинна забезпечити надання матеріалів. Під час дослідження голосу адвокат також не може самостійно підтвердити належність порівняльного зразка конкретній особі. За відсутності підтвердження слідства або суду питання можна сформулювати як встановлення того, чи належать голоси на двох записах одній особі, без зазначення її прізвища, імені та по батькові. [35:42–37:47]

Євген Сивоконь, який представляв відділ досліджень відеозвукозапису Науково-дослідного центру незалежних судових експертиз Міністерства юстиції України, звернув увагу, що технічні зміни файлу не завжди свідчать про фальсифікацію. Перекодування може автоматично відбутися під час експорту із системи відеоспостереження або пересилання через месенджер, а відсутність метаданих сама по собі не підтверджує підроблення. Оцінювати слід сукупність виявлених ознак та їх взаємозв’язок.

Поширення deepfake створює дві протилежні проблеми: синтетичний матеріал можуть подати як справжній, а автентичний запис — поставити під сумнів через саму технічну можливість його підробити. Тому факт існування відповідної технології ще не доводить штучного походження конкретного файлу. Для висновку експерт має дослідити ознаки, наявні саме в наданому матеріалі.

Чинні науково-методичні рекомендації окремо не визначають завдання щодо встановлення ознак синтетичного походження голосу. Таке дослідження потребує комплексного аналізу структури цифрового файлу, акустичних і спектральних характеристик, а за відповідних питань — також лінгвістичних ознак мовлення.

Межі сучасної експертизи матеріалів, створених за допомогою штучного інтелекту, розкрив завідувач лабораторії досліджень цифрових доказів Київського НДІ судових експертиз Євген Тимко. Він розповів, що під час міжнародного тестування з виявлення deepfake у зображеннях результати загалом були приблизно 50 на 50. Кращі показники продемонстрували моделі штучного інтелекту, навчені розпізнавати такі зображення. Водночас використання подібних систем у судовій експертизі ускладнюється тим, що алгоритм працює як «чорний ящик», а експерт не може повністю пояснити, як отримано результат.

За його словами, у науковій літературі описані методи виявлення матеріалів, створених за допомогою штучного інтелекту, однак формалізованих і валідованих експертних методик наразі немає. Валідація має підтверджувати наукову обґрунтованість методу, а у висновку мають бути чітко визначені межі його застосування.

Є.Тимко також звернув увагу на необхідність зрозумілого викладення експертного висновку. Складні технічні положення мають бути пояснені так, щоб їх могла зрозуміти людина без спеціальних знань. За наявності кількох висновків із різними результатами експерта доцільно викликати до суду, де сторони зможуть поставити питання щодо проведеного дослідження, використаних методів і зроблених висновків.

Під час круглого столу також повідомили, що Міністерство юстиції працює над уніфікацією експертних спеціальностей і доопрацюванням науково-методичних рекомендацій. У них мають бути визначені типові питання, предмети й об’єкти досліджень, а також вимоги до матеріалів, необхідних для виконання конкретних експертних завдань.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.