ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2015 року Справа № 904/5097/14 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Корсака В.А.- головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б.,за участю представників:позивача відповідачаБілей Ю.О. (дов. від 01.01.2015 р. № 31) Дарій Л.М. (дов. від 25.12.2014 р. №52-16/229)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 р.у справі № 904/5097/14 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомДержавного підприємства "Придніпровська залізниця"до проПублічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" стягнення 55 591, 08 грн.

В С Т А Н О В И В:

У липні 2014 р. Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на свою користь 53 303, 64 грн. плати за користування вагонами, 2 287, 44 грн. збору за зберігання вантажу та понесених витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 827, 00 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, Державне підприємство "Придніпровська залізниця" зазначає про те, що з вини Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яким несвоєчасно забиралися вагони на свою під'їзну колію, відбулась затримка вагонів на шляху прямування, що призвело до скупченості вагонів на станції призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2014 р. у даній справі (суддя Євстигнеєва Н.М.), залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 р. (колегія суддів: головуючий Кузнецова І.Л., судді Сизько І.А., Герасименко І.М.), позов задоволено, з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" стягнуто 53 303, 64 грн. плати за користування вагонами, 2 287, 44 грн. збору за зберігання вантажу та 1 827 грн. судового збору.

Не погодившись з судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2014 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 р., та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Придніпровська залізниця" відмовити повністю, посилаючись на неналежне встановлення обставин справи та невідповідність висновків судів попередніх інстанцій цим обставинам, що призвело до невірного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" просить залишити касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2014 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 р. без змін як такі, що винесені при належному встановлені обставин та дослідженні матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.12.2014 р. касаційну скаргу у справі № 904/5097/14 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 21.01.2015 р.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із статтею 307 Господарського кодексу України встановлює, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі статтею 21 Закону України "Про залізничний транспорт ", статтею 71 Статуту залізниць України взаємовідносини залізниці з контрагентами визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів, іншими нормативно-правовими актами та відповідними договорами. Порядок та умови експлуатації залізничних під'їзних колій, подачі та збирання вагонів визначаються договором.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.11.2013 р. між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (залізниця) та відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (власник колії), яке відповідно до статуту у новій редакції, зареєстрованого державним реєстратором 20.01.2014 р., змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" було укладено договір №ПР/М-13-2/11-131387/ НЮдч/2013/у/ТО/1466, на підставі якого експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці спареною стрілкою №2/4 в парній горловині станції. Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом, межею під'їзної колії є знак "Межа під'їзної колії", який встановлено біля вхідного сигналу Ч станції Допоміжна власника колії на відстані 4779 метрів від стрілки примикання.

Відповідно до пункту 4 договору рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції по сигналізації на залізницях України та Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії.

Згідно з пунктом 5 договору передача (здача) вагонів для під'їзної колії здійснюється: порожніх вагонів під навантаження через інтервал часу - 1,5 год.; маршрутів, завантажених аглорудою через інтервал часу - 5,0 год.; маршрутів, завантажених вапняком через інтервал часу - 4,5 год.; передача розбірних поїздів - за повідомленнями. Повідомлення про подачу вагонів на під'їзну колію передаються старшим прийомоздавальником станції по транспорту УЗ не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичного подавання вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.

Відповідно до пункту 6 договору сторонами узгоджено, що вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.

Згідно пункту 8 договору про готовність вагонів до забирання диспетчера цеху зовнішнього транспорту УЗ по прямому телефонному зв'язку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг. Повідомлення передається не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.

Відповідно до пункту 11 договору передбачено, що час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.

Згідно пункту 15 договору власник колії сплачує залізниці плату за користування вагонами згідно з Правилами перевезення вантажів та збір за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання, незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї), згідно з Правилами зберігання вантажів на підставі ст.62 Статуту залізниць України по передплаті через ЄТехПД з відповідними оголошеними Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.

Відповідно до пункту 20 Договору про експлуатацію колії цей договір укладено терміном на один рік з 11.12.2013 р. до 10.12.2014 р. включно.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство "Придніпровська залізниця" за накладними, копії яких містяться в матеріалах справи, прийняв порожні вагони власності ТОВ"Євразтранс Україна", ТОВ"СВТЛ" до перевезення на адресу одержувача ПАТ"ПГЗК", станцією та залізницею призначення в яких зазначена станція Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

Судами встановлено, що Державне підприємство "Придніпровська залізниця" своєчасно повідомило Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про готовність залізниці передати вагони, про що зроблено відповідні записи у книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

Крім того, вагони, що перевозились на підставі вказаних накладних, за наказами від 10.01.2014 р. №15 о 21 год. 15 хв. та №16 о 23 год.47 хв. були затримані відповідно на станціях Мусіївка та Кривий Ріг - Західний Придніпровської залізниці у зв'язку з неприйняттям їх вантажовласником ПАТ "ПГЗК" по причині скупчення вагонів на станції Кривий Ріг, що прибули на його адресу і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що також прибув на його адресу.

Відповідно до наказу від 10.01.2014р. № 15 Державним підприємством "Придніпровська залізниця" було затримано вагони №№ голова 52906369 хвіст 54776026 у кількості 59 вагонів, індекс поїзда 4011-8-4672 з вантажем на своїх осях, що перевозились у поїзді №2144; наказом від 10.01.2014 р. №16 вагони №№ голова 53187209 хвіст 52230000 у кількості 59 вагонів, індекс поїзда 4000-53-4672 з вантажем на своїх осях, що перевозились у поїзді №2150.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.01.2014 р. о 22 год.10 хв. та 11.01.2014 р. о 00 год.40 хв. станціями Мусіївка та Кривий Ріг - Західний Придніпровської залізниці Публічному акціонерному товариству "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" були вручені повідомлення про затримку вагонів згідно з наказами №15 та №16, які зі сторони відповідача підписані без застережень.

За наведеними фактами станціями затримки Мусіївка та Кривий Ріг - Західний Придніпровської залізниці складено акти загальної форми ГУ-23 від 10.01.2014 р. №№2, 5, а також акти про затримку вагонів форми ГУ-23а від 10.01.2014 р. №№2, 5.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 11.01.2014 р. в журналі №4 диспетчерських розпоряджень по Криворізькій дирекції залізниці на відміну наказів по затриманих поїздах форми ДУ-58 об 15 год. 40 хв. зареєстровано наказ №20 про надання дозволу станції Кривий Ріг-Західний Придніпровської залізниці відправити поїзд № 2150, який був затриманий за наказом № 16, з оформленням усіх необхідних документів.

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 5 від 10.01.2014 р. затримані вагони, що прибули поїздом № 2150, відправлені 11.01.2014 р. о 16 год. 30 хв. поїздом № 2150.

15.01.2014 р. в журналі №4 диспетчерських розпоряджень по Криворізькій дирекції залізниці на відміну наказів по затриманих поїздах форми ДУ-58 об 00 год. 55 хв. зареєстровано наказ №32 про надання дозволу станції Мусіївка Придніпровської залізниці відправити поїзд №2144, який був затриманий за наказом № 15, з оформленням усіх необхідних документів.

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а №2 від 10.01.2014 р. затримані вагони, що прибули поїздом № 2144, відправлені 15.01.2014 р. о 02 год. 15 хв. поїздом № 2144.

За час затримки вищезазначених вагонів, згідно відомостей форми ГУ-46 №№13019067, 14019069, 17019095, 17019096, 17049182, 18019097, 22019108, 25019113, 26029178 Державним підприємством "Придніпровська залізниця" було нараховано плату за користування вагонами у сумі 53 303 грн. 64 коп. та збору за зберігання вантажу по накопичувальній картці форми ФДУ-92 №15019015 в сумі 2 287 грн. 44 коп., які представники Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" підписали із застереженням про готовність прийняти вагони внаслідок наявності вільних колій.

Беручи до уваги викладені обставини та відсутність оплати з боку Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до суду з даним позовом.

Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами; сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до статті 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Згідно приписів статті 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 14 розділу 1 Тарифного керівництва № 1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно пункту 8 Правил зберігання вантажів, відповідно до якого збір за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо), а також - згідно розділу Ш пункту 2.1 Тарифного керівництва № 1, яким визначено розмір збору за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) за добу. Таким чином, збір за зберігання є регульованим і не потребує додаткового погодження з вантажовласником.

Відповідно до пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Згідно пункту 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23 а, Актів загальної форми ГУ-23.

Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися начальником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями (пункт 4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами).

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (пункт 8 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами).

Згідно пункту 9 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Відповідно до пункту 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Згідно приписів пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Як вбачається з матеріалів справи, накази про затримку вагонів на підходах до станції призначення були видані Державним підприємством "Придніпровська залізниця" через наявність на коліях станції призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці неприйнятих Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" вагонів, що надійшли на його під'їзну колію.

Відповідно до пункту 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. N334 акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

Згідно з пунктом 8 Правил користування вагонами та контейнерами, як зазначено вище, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті зазначається час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів та їх номери.

Судами встановлено, що надані Державним підприємством "Придніпровська залізниця" акти загальної форми ГУ-23 складені після закінчення затримки вагонів, в них відповідно до вимог пункту 8 Правил користування вагонами та контейнерами вказано час початку та закінчення затримки вагонів, їх номери, а також вказані акти підписані представниками обох сторін - як Державного підприємства "Придніпровська залізниця", так і Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", що свідчить про погодження з боку останніх з даними, зазначеними в цих актах, у тому числі, щодо періоду затримки вагонів.

Доводи Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" щодо невідповідності актів загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника, складених на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, у зв'язку з їх підписання з боку Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" не уповноваженими особами, судами попередніх інстанцій були спростовані та відхилені як безпідставні, а вказані акти були визнані належними у розумінні приписів пункту 3 Правил складання актів доказами зайнятості колій станції призначення з вини Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

При цьому, з приписів Правил складання актів вбачається, що акт форми ГУ-23 на станції призначення може бути складений навіть без участі представника вантажовласника, лише за участі не менше двох осіб для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, зокрема, підтвердження обставинами та матеріалами справи наявності факту затримки вагонів за наказами від 10.01.2014 р. №15 та від 10.01.2014 р. № 16 з вини Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яким несвоєчасно забиралися раніше прибулі вагони на свою під'їзну колію, що призвело до скупченості вагонів на станції призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці, а також відсутність належних доказів на спростування наведеного, суди попередніх інстанцій, на думку колегії суддів касаційної інстанції, дійшли цілком вмотивованого висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" нарахованих останнім плати за користування вагонами у розмірі 53 303, 64 грн. та збору за зберігання вантажу у розмірі 2 287, 44 грн.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що постанова апеляційного суду у даній справі, якою підтримано рішення суду першої інстанції, прийнята при повному з'ясуванні фактичних обставин справи у відповідності з нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування не вбачається. Натомість, доводи, викладені у касаційній скарзі, судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та матеріалами справи.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 р. у справі № 904/5097/14 залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова