ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Справа № 905/1266/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Владимиренко С.В. - доповідач,суддів:Демидової А.М., Шевчук С.Р.розглянув касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Енергобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ"Енергобанк" Брайко Станіслава Анатолійовича на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 25.10.2016р.та рішеннягосподарського суду Донецької області від 02.08.2016р.у справі№905/1266/16 господарського суду Донецької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Енергобанк"до Святогірської міської радипростягнення 239389,96грн.

за участю представників

позивача - Кохановський В.С.;

відповідача - Рубльова М.В.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Енергобанк" звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Святогірської міської ради про стягнення суми заборгованості за договором на оплату авансового внеску у розмірі 239389,96грн.

Рішенням господарського суду Донецької області 02.08.2016р. (колегією суддів у складі: головуючий суддя - Огороднік Д.М., судді: Паляниця Ю.О., Сажнева М.В.) у справі №905/1266/16 відмовлено Публічному акціонерному товариству "Енергобанк" у задоволенні позову.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.10.2016р. (колегією суддів у складі: головуючий суддя - Склярук О.І., судді: Агапов О.Л., Ушенко Л.В.) рішення господарського суду Донецької області від 02.08.2016р. залишено без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням та постановою, Публічне акціонерне товариство "Енергобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ"Енергобанк" Брайко Станіслава Анатолійовича звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій зазначаючи про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.10.2016р. та рішення господарського суду Донецької області від 02.08.2016р. у справі №905/1266/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а також стягнути з відповідача судовий збір за подання касаційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши представників сторін, суддю-доповідача, перевіривши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Святогірської міської ради №10-XL-6 від 29.11.2013р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та надання дозволу на продаж земельної ділянки ПАТ "ЕНЕРГОБАНК", розглянувши звернення громадянина Новака Олексія Альбертовича від імені Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та надання дозволу на продаж даної земельної ділянки для обслуговування виробничих будівель по вул.Шевченка, 1, м.Святогірськ, вирішено: 1) затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ПАТ "Енергобанк" для обслуговування виробничих будівель по вул.Шевченка,1, м. Святогірськ; 2) надати ПАТ "Енергобанк" в оренду терміном на 10 років земельну ділянку площею 1,1479 га (кадастровий номер 1414170500:01:001:0213) для обслуговування виробничих будівель по вул. Шевченка,1, м.Святогірськ із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення комунальної власності Святогірської міської ради; 3) надати дозвіл ПАТ "Енергобанк" на викуп земельної ділянки площею 1,1479 га (кадастровий номер 1414170500:01:001:0213) для обслуговування виробничих будівель по вул. Шевченка,1, м.Святогірськ із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення комунальної власності Святогірської міської ради; 4) провести експертну грошову оцінку вищезазначеної земельної ділянки згідно "Положення про конкурсний відбір суб'єктів оціночної діяльності у сфері оцінки земель", затвердженого рішенням міської ради від 30.05.2011р. №5-VIII-6; 5) рекомендувати ПАТ "Енергобанк" укласти в місячний термін з міською радою договір оренди земельної ділянки та зареєструвати право оренди в Державному реєстрі речових прав та нерухоме майно; укласти договір з міською радою на оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки в 20-ти денний термін з дня ухвалення даного рішення; 6) встановити авансовий внесок в розмірі 20% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає суму 239389,96грн.

На виконання вказаного рішення Святогірської міської ради №10-XL-6 між позивачем та відповідачем 17.12.2013р. укладено договір №12 на оплату авансового внеску, відповідно до п.1.1 якого сторона-1 (відповідач) на замовлення сторони-2 (позивача) надає послуги, а саме на конкурсній основі укладає договір з організацією, яка має відповідну ліцензію на виготовлення експертної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 1,1479 га за адресою: м. Святогірськ, вул. Шевченка,1.

У п.1.2 договору сторони погодили, що фінансування робіт з надання послуг здійснюється позивачем, шляхом перерахування авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Розділом 2 вказаного договору сторони узгодили свої взаємні права та обов'язки, а саме відповідно до п.2.1.1., в редакції додаткової угоди,сторона - 1 зобов'язана після отримання від сторони -2 обумовленої у п.3.1. договору суми, повинна надати послугу, зазначену у п.1.1. договору до 30.12.2014р.

Згідно з пп.2.1.2., 2.1.3. договору у випадку неможливості виконання послуги, зазначеної у п.1.1. у 5 - ти денний термін повідомити про це сторону -2. Повернути отримані кошти, шляхом перерахування їх на рахунок сторони-2 у випадку неможливості виконання послуги.

Відповідно до п.2.3. договору сторона -2 зобов'язана: 2.3.1. перерахувати на рахунок сторони - 1 суму, передбачену п.3.1. договору для можливості надання послуги, зазначеної у п.1.1. договору.

Згідно п.3.1. договору за виконання послуги, зазначеної у п.1.1. договору, сторона -2 сплачує стороні -1 авансовий внесок у розмірі 239389,96грн., що становить 20% вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки.

Оплата проводиться не пізніше 10 днів після оформлення цього договору, шляхом перерахування авансового внеску на розрахунковий рахунок сторони -1(п.3.2. договору).

Відповідно до п.3.3. договору сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки. У разі відмови фізичної або юридичної особи від укладення договору купівлі - продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається, а відповідне рішення міської ради про продаж земельної ділянки скасовується (п.3.4. договору).

Договір набирає чинності з 17.12.2013р. і припиняє дію після отримання стороною-2 звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки за актом приймання - передачі або відмови її від укладення договору купівлі - продажу земельної ділянки (п.6.1. договору).

Як встановлено судами, 20.01.2014р. між позивачем та відповідачем підписана додаткова угода до договору №12, в якій сторони погодили п. 2.1.1 договору викласти в наступній редакції: "...після отримання від сторони 2 обумовленої у п. 3.1 договору суми, повинна надати послугу, зазначену у п. 1.1. до 30.12.2014 року".

На виконання умов договору про оплату авансового платежу від 17.12.2013р. позивач перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 239389,96 грн. у відповідності до п.3.1. договору, що підтверджується меморіальним ордером №253904 від 29.01.2014р., стягнення якого з відповідача і є предметом спору у даній справі.

При цьому, судами встановлено та з матеріалів справи вбачається, що підставою для виникнення спору у даній справі за твердженням позивача, є неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків за договором №12 від 17.12.2013р., а саме неукладення останнім договору з організацією, яка має відповідну ліцензію на виготовлення експертної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 1,1479га за адресою: м. Святогірськ, вул. Шевченка,1.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, у яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

За змістом ст.526 Цивільного кодексу Україні та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Цими ж статтями передбачено також, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій, здійснивши належну правову оцінку поданих сторонами доказів у відповідності до вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, встановили, що на виконання умов договору №12 про оплату авансового внеску, конкурсною комісією з відбору на конкурсних засадах суб'єктів оціночної діяльності у сфері оцінки земель 21.02.2014р. визначено переможцем конкурсу з відбору суб'єктів оціночної діяльності для визначення ринкової вартості земельної ділянки для продажу у власність шляхом викупу - Донецьку регіональну філію державного підприємства "Центр державного земельного кадастру". 24.10.2014р. між відповідачем, як замовником, та Донецькою регіональною філією державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", як підрядником, укладено договір №44 від 24.10.2014р., відповідно до п.1.1. якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт: Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення загальною площею 1,1479 га для обслуговування виробничих приміщень по вул. Шевченко,1 у м. Святогірськ Донецької області в об'ємі і вартості, відповідно до прикладеного кошторису. Як встановлено судами, згідно акту №1 здачі - приймання робіт за договором №44 від 24.10.2014р. Донецька регіональна філія державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" виконала свої зобов'язання перед відповідачем, а саме здійснила експертну грошову оцінку та експертизу земельної ділянки несільськогосподарського призначення загальною площею 1,1479 га для обслуговування виробничих приміщень по вул.Шевченка,1 у м.Святогірську, у звязку з чим відповідач по справі перерахував Донецькій регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" грошові кошти за отримані послуги, що підтверджується наявною у матеріалах справи випискою з банківського рахунку. Тобто, судами встановлено, що свої зобов'язання за договором на оплату авансового внеску відповідач виконав у повному обсязі.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскільки це суперечить меті касаційного перегляду справи, що полягає у перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відтак, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій зазначені вище обставини, а також з огляду на вказані Публічним акціонерним товариством "Енергобанк" у позовній заяві підстави позову, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для стягнення спірної суми грошових коштів з відповідача, оскільки останнім виконано свої зобов'язання перед позивачем за договором №12 від 17.12.2013р. належним чином та в повному обсязі.

Водночас, колегія суддів касаційної інстанції вважає вірними висновки апеляційного господарського суду стосовно помилковості зазначення позивачем у суді апеляційної інстанції додаткових підстав виникнення спору у даній справі, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції та які обґрунтовуються порушенням відповідачем ст.ст. 570, 665, 693 Цивільного кодексу України. При цьому, зазначаючи в касаційній скарзі про те, що матеріали справи містять докази, які свідчать, що саме відповідач не вчинив необхідних дій, спрямованих на укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, заявником касаційної скарги не спростовано вірних висновків судів попередніх інстанцій стосовно того, що договір купівлі-продажу між позивачем та відповідачем взагалі не укладався, а матеріали справи не містять документів, які б свідчили про відмову відповідача від його укладання, а відтак, обов'язків за договором купівлі-продажу земельної ділянки у відповідача не викникло, як і не виникло правових підстав для застосування ст.570 Цивільного кодексу України.

Таким чином, зважаючи на те, що доводи заявника касаційної скарги щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права ґрунтуються на неправильному розумінні та тлумаченні ним положень чинного в Україні законодавства, що унеможливлює прийняття таких доводів судом касаційної інстанції в якості підстави для зміни або скасування оскаржуваних рішення та постанови судів попередніх інстанцій, а доводи про порушення судами норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи у суді касаційної інстанції та фактично зводяться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією суду касаційної інстанції з огляду на зазначені вище вимоги ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України не вбачає законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ"Енергобанк" Брайко Станіслава Анатолійовича залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.10.2016р. у справі №905/1266/16 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М. Демидова

С.Р. Шевчук