Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2014 року Справа № 920/2152/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівЄвсікова О.О., Кролевець О.А. (доповідач у справі), Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта"на рішення господарського суду Сумської області від 05.05.2014 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 р. у справі № 920/2152/13 господарського суду Сумської областіза позовомУкраїнського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта"доУправління майна комунальної власності Сумської міської радипровизнання частин договору недійснимиза участю представників:

позивача: Мельник О.В.

відповідача: Пейкова І.О.

в с т а н о в и в :

Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" (далі - УДППЗ "Укрпошта") в особі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта" звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до Управління майна комунальної власності Сумської міської ради (далі - Управління) про визнання частини II Додатку № 3 "Розрахунок розміру місячної орендної плати за оренду нерухомого майна" до договору оренди № ФМ-925 від 01.11.1999 р. в редакції зміни № 3 до Розрахунку від 08.08.2011 р. недійсною.

Позовні вимоги обґрунтовані нормами ст. ст. 203, 215 ЦК України та посиланням на те, що оскаржуване положення договору суперечить ч. 3 ст. 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Методиці розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 23.06.2010 р. № 3964-МР , та Методиці розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ України від 04.10.1995 р. № 786.

Рішенням господарського суду Сумської області від 05.05.2014 р. (суддя Жерьобкіна Є.А.) в задоволенні позову відмовлено з огляду на недоведення позивачем наявності передбачених ЦК України підстав для визнання оскаржуваної частини договору недійсною.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 р. (судді Істоміна О.А., Білецька А.М., Гончар Т.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же мотивів.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, УДППЗ "Укрпошта" в особі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 05.05.2014 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 р. як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.11.1999 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області як орендодавцем та УДППЗ "Укрпошта" в особі Сумської дирекції як орендарем було укладено договір оренди державного майна № 128, за умовами якого орендодавець передав орендарю у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 85,2 кв. м., розташоване за адресою: м. Суми, вул. Лесі Українки, 2, 1-й поверх, для розміщення відділення поштового зв'язку.

У зв'язку з переходом права власності на вказані нежитлові приміщення до комунальної власності територіальної громади міста Суми 10.04.2003 р. між Управлінням та УДППЗ "Укрпошта" в особі Сумської дирекції було укладено зміни № 1 до договору оренди державного майна № 128 від 01.11.1999 р., змінено його номер на № ФМ-925 та викладено в новій редакції.

В подальшому, 16.01.2010 р. між сторонами укладено зміни № 2 до договору оренди № ФМ-925.

Відповідно до п. 4.1 договору в редакції зі змінами від 16.01.2010 р. орендна плата за об'єкт оренди розраховується на підставі діючої Методики розрахунків і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженої відповідним рішенням Сумської міської ради. Базова ставка орендної плати встановлюється відповідним рішенням Сумської міської ради.

Судами з'ясовано, що між сторонами 08.08.2011 р. було укладено Додаток № 3 "Розрахунок розміру місячної орендної плати за оренду нерухомого майна" до договору оренди № ФМ-925 від 01.11.1999 р. Згідно з зазначеним розрахунком, відповідно до рішення Сумської міської ради від 27.07.2011 р. № 696-МР, встановлено орендну плату в розмірі 1,00 грн. на рік на строк з 01.08.2011 р. по 31.12.2011 р. Розмір місячної орендної плати за січень 2012 року розраховується за відповідною формулою. Базова ставка орендної плати за використання 1 кв. м. нерухомого майна, встановлена рішенням Сумської міської ради від 23.06.2010 р. № 3964-МР, становить 8,50 грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць розраховується шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначав, що вказані умови договору щодо розміру орендної плати суперечать ст. 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", дія якого поширюється на позивача, оскільки розмір орендної плати за користування приміщенням має бути встановлений на рівні бюджетних організацій та складати 1 гривню на рік, а тому мають бути визнані недійсними на підставі ст. 215 ЦК України.

Правочином, згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір, згідно з ст. 11 ЦК України, є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов'язків.

Стаття 204 ЦК України встановлює, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В той же час, приписами статті 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до приписів ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст правочину становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ціна, згідно з ч. 2 ст. 189 ГК України, є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається у договорі у гривнях.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" однією з істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.

З приписів ч. 2 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що методика розрахунку орендної плати, пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем для об'єктів, що перебувають у комунальній власності, визначаються органами місцевого самоврядування.

При розгляді справи судами встановлено, що орендна плата визначена сторонами відповідно до положень Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженої рішенням Сумської міської ради № 3964-МР від 23.06.2010 р. (далі - Методика).

В пунктах 8, 13 Методики передбачено можливість надання пільги зі сплати орендної плати за рішенням Сумської міської ради. Розмір місячної орендної плати за оренду нерухомого майна організаціям і установам, які утримуються за рахунок міського, обласного та державного бюджетів, державним видавництвам та підприємствам з книгорозповсюдження, вітчизняним видавництвам і підприємствам книгорозповсюдження книжкової продукції, що забезпечують підготовку, випуск та (чи) розповсюдження не менше ніж 50% книжкової продукції державного мовою (за винятком видань рекламного та еротичного характеру), становить 0,08 грн. за умови використання об'єкта за цільовим призначенням.

Розділом ІІ Методики визначено порядок та умови надання пільг орендарям майна комунальної власності. Рішення про зменшення розміру орендної плати приймається виключно Сумською міською радою згідно поданої на ім'я міського голови заяви строком не більше, ніж на 1 бюджетний рік, якщо інше не передбачено рішенням ради. До заяви про зменшення орендної плати орендар зобов'язаний надати відповідний перелік документів.

Судами встановлено, що згідно рішення Сумської міської ради № 696-МР від 27.07.2011 р. УДППЗ "Укрпошта" було надано пільгу по сплаті орендної плати у розмірі 1,00 грн. на рік строком з 01.08.2011 р. по 31.12.2011 р.

Пунктом 11 розділу II Методики визначено, що у разі непогодження орендаря з рішенням ради про розмір пільг або про термін їх надання клопотання про перегляд цього рішення може бути подане на ім'я міського голови не раніше, ніж через півроку з дня його прийняття.

Отже, позивач мав право ініціювати внесення змін до договору оренди шляхом звернення з відповідною заявою до орендодавця, якщо ним отримано статус підприємства зв'язку, що розповсюджує періодичні видання редакцій державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами.

Така заява повинна подаватись орендарем із додержанням вимог, передбачених ст. 188 ГК України та розглядатись орендодавцем з урахуванням п. 8 Методики, згідно з яким рішення щодо застосування до орендаря пільгової орендної плати у розмірі 1,00 грн. за вищенаведеними видами діяльності приймається Сумською міською радою. Орендодавець, отримавши відповідну заяву орендаря, зобов'язаний передати її на розгляд Сумської міської ради і після отримання позитивного рішення ради внести зміни до чинного договору оренди.

З огляду на відсутність доказів дотримання позивачем вимог ст. 188 ГК України та ст. ст. 651 - 654 ЦК України щодо звернення до відповідача з заявами про зміну цільового призначення орендованого приміщення або з проектом змін до договору оренди із застосуванням до орендаря пільгової орендної плати в розмірі 1,00 грн., колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відповідність чинному на той час законодавству оскаржуваних змін до договору.

Що стосується посилань позивача на порушення вимог ч. 3 ст. 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" при укладенні оскаржуваних змін до договору, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" державні та комунальні телерадіоорганізації, редакції державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємства зв'язку, що їх розповсюджують, користуються орендою та послугами поштового, телеграфного і телефонного зв'язку в порядку та за тарифами, встановленими для бюджетних організацій.

Отже, дана норма закону поширюється на ті підприємства зв'язку, що розповсюджують саме державні, комунальні періодичні видання та періодичні видання, засновані об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, про що вірно зазначено судами попередніх інстанцій.

Судами, з посиланням на п. 2.2.8.3 Положення про Сумську дирекцію УДППЗ "Укрпошта", встановлено, що одним з її завдань є надання послуг з розповсюдження періодичних друкованих видань по передплаті і вроздріб на території України.

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що оскільки відділення поштового зв'язку здійснюють різноманітні послуги, такі як приймання, пересилка та видача поштових відправлень, грошових переказів, надання послуг міжнародної прискореної пошти, електронної пошти тощо, то для визначення розміру орендної плати необхідно визначити площу, необхідну для кожного з видів діяльності орендаря з подальшим застосуванням для кожної зони відповідних ставок орендної плати.

При розгляді справи судами встановлено, що при укладенні змін до договору в 2010 році цільове використання приміщення залишилось незмінним - для розміщення відділення поштового зв'язку. Як наслідок, розмір орендної плати визначено з урахуванням цільового використання приміщення із застосуванням передбаченого Методикою коефіцієнту.

З огляду на дане, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що при укладенні договору оренди та змін до нього сторони погодили його істотні умови, зокрема, розмір орендної плати.

Враховуючи викладене, а також наведені вище норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що місцевим та апеляційним господарськими судами вірно встановлено відсутність передбачених ст. 215 ЦК України підстав для визнання частини II Додатку № 3 "Розрахунок розміру місячної орендної плати за оренду нерухомого майна" до договору оренди № ФМ-925 від 01.11.1999 р. в редакції зміни № 3 до Розрахунку від 08.08.2011 р. недійсною.

Твердження скаржника, викладені в касаційній скарзі, висновків господарських судів не спростовують.

Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судами в порядку ст. ст. 43, 101, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст. ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 05.05.2014 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 р. у справі № 920/2152/13 залишити без змін.

Головуючий суддяО. Євсіков СуддіО. Кролевець О. Попікова