ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2016 року Справа № 910/29402/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Прокопанич Г.К.
суддів Палія В.В.
Селіваненка В.П.
за участю представників:
Позивача: Ярошенко О.М., дов. від 22.10.2015 № 20/11-1352; Лопатіна Г.В., дов. від 22.10.2015 № 20/11-1350;
Відповідача -1: не з'явився;
Відповідача -2: Лосякова І.В., дов. від 11.01.2016 № 77;
Відповідача -3: не з'явився;
розглянувши касаційну скаргу концерну "СоюзЕнерго" на рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2016
у справі № 910/29402/15 господарського суду міста Києва
за позовом публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
концерну "СоюзЕнерго"
Державного підприємства "Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації"
про зобов'язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2015 публічне акціонерне товариство "Івано-Франківський арматурний завод" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", концерну "СоюзЕнерго", Державного підприємства "Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації", просило (з урахуванням заяви про уточнення (роз'яснення) змісту позовних вимог від 19.05.2016) (т. 2, а.с. 145-146) визнати неправомірними дії концерну "СоюзЕнерго" з використання Технічних умов ТУ У 28.1-31965106-024:2014 "Засувки клинові з висувним шпинделем" та Технічних умов ТУ У 28.1-31965106-019:2014 "Затвори зворотні сталеві" та заборонити концерну "СоюзЕнерго" будь-які дії, спрямовані на використання будь-яким чином Технічних умов ТУ У 28.1-31965106-024:2014 "Засувки клинові з висувним шпинделем" та Технічних умов ТУ У 28.1-31965106-019:2014 "Затвори зворотні сталеві", у тому числі відтворення, здавання в майновий найм, прокат, виготовлення з використанням цих Технічних умов продукції, її реалізацію, ввезення на митну територію України та інше передбачене законодавством України використання, а також транспортування, зберігання або володіння з метою введення в цивільний обіг примірників творів; визнати неправомірними дії Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" щодо погодження концерну "СоюзЕнерго" Технічних умов ТУ У 28.1-31965106-024:2014 "Засувки клинові з висувним шпинделем" та Технічних умов ТУ У 28.1-31965106-019:2014 "Затвори зворотні сталеві" та заборонити Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" використовувати будь-яким чином продукцію, що виготовлена за вказаними Технічними умовами; зобов'язати Державне підприємство "Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" анулювати державну реєстрацію Технічних умов ТУ У 28.1-31965106-024:2014 "Засувки клинові з висувним шпинделем" та Технічних умов ТУ У 28.1-31965106-019:2014 "Затвори зворотні сталеві" (т. 1, а.с. 10-16).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.12.2015 у справі призначалась судова експертиза, проведення якої доручалось Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (т. 2, а.с. 89-92).
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.05.2016 (суддя Бондарчук В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 (головуючий Сотніков С.В., судді Пантелієнко В.О., ШипкоВ.В.) (т. 3, а.с. 14-25) позов задоволено частково. Взнано неправомірними дії концерну "СоюзЕнерго" з розроблення та використання Технічних умов ТУ У 28.1-31965106-024:2014 "Засувки клинові з висувним шпинделем"та Технічних умов ТУ У 28.1-31965106-019:2014 "Затвори зворотні сталеві" та заборонено концерну "СоюзЕнерго" будь-які дії, спрямовані на використання будь-яким чином Технічних умов ТУ У 28.1-31965106-024:2014 "Засувки клинові з висувним шпинделем" та Технічних умов ТУ У 28.1-31965106-019:2014 "Затвори зворотні сталеві", у тому числі відтворення, здавання в майновий найм, прокат, виготовлення з використанням цих Технічних умов продукції, її реалізацію, ввезення на митну територію України, розроблення, погодження та реєстрацію на їх основі інших Технічних умов та інше передбачене законодавством України використання, а також транспортування, зберігання або володіння з метою введення в цивільний обіг примірників творів; зобов'язано Державне підприємство "Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" анулювати державну реєстрацію Технічних умов ТУ У 28.1-31965106-024:2014 "Засувки клинові з висувним шпинделем" та Технічних умов ТУ У 28.1-31965106-019:2014 "Затвори зворотні сталеві". В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат (т. 2, а.с. 154-163).
Не погодившись з прийнятими судовими актами, концерн "СоюзЕнерго" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просив оскаржені судові рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог, справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду, посилаючись на порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права (т. 3, а.с. 50-56).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.09.2016 касаційну скаргу концерну "СоюзЕнерго" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.09.2016 (т. 3, а.с. 48-49).
У поясненнях на касаційну скаргу публічне акціонерне товариство "Івано-Франківський арматурний завод" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень і просить залишити їх без змін, а скаргу - без задоволення.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.
У судове засідання 20.09.2016 представники відповідачів - Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", Державного підприємства "Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" не з'явились, причин неявки не повідомили.
Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників відповідачів - Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", Державного підприємства "Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації".
У доповненнях до касаційної скарги концерн "СоюзЕнерго" просив надати у судовому засіданні дозвіл представнику або представникам скаржника на проведення відео і аудіо-фіксації, надати можливість оголосити доповнення до касаційної скарги; оголосити постанову касаційної інстанції та видати її нарочно.
У судовому засіданні представник заявника касаційної скарги відмовився від клопотання в частині здійснення ним або іншою особою аудіо та відеофіксації судового процесу.
Інші клопотання представника концерну "СоюзЕнерго" охоплюються приписами Розділу XII1 ГПК України та додаткового вирішення не потребують.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представників позивача, другого відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у 1999 році публічним акціонерним товариством "Івано-Франківський арматурний завод" розроблено, погоджено та затверджено Технічні умови ТУ У 00218271.007-99 на виготовлення "Задвижки клиновые", які отримали погодження Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", що підтверджується печаткою підприємства на титульній сторінці Технічних умов та були зареєстровані в Держстандарті України, про що свідчить запис у книзі обліку за № 090/001351.
Також у 1999 році позивачем було розроблено, погоджено та затверджено Технічні умови ТУ У 00218271.006-99 на виготовлення "Затворы обратные поворотные", які отримали погодження Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", що підтверджується печаткою підприємства на титульній сторінці Технічних умов та були зареєстровані в Держстандарті України, про що свідчить запис у книзі обліку за № 090/001350.
У 2014 концерном "СоюзЕнерго" було розроблено Технічні умови ТУ У 28.1-31965106-024:2014 "Засувки клинові з висувним шпинделем" та Технічні умови ТУ У 28.1-31965106-019:2014 "Затвори зворотні сталеві".
08.12.2014 вищевказані Технічні умови були зареєстровані Державним підприємством "Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" та внесені до бази даних "Технічні умови України".
30.09.2015 рішенням комітету з конкурсних торгів Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" було акцептовано пропозицію концерну "СоюзЕнерго" (оголошення №208356 в ВДЗ №350) від 05.10.2015, який запропонував до постачання еквівалент "клапану зворотного поворотника" ИА 44077-600М-03, що був виготовлений за Технічними умовами ТУ 28.1-31965106-019:2014 "Затвори зворотні сталеві".
Вважаючи, що Технічні умови, які були розроблені концерном "СоюзЕнерго" у 2014 році є ідентичними Технічним умовам, що розроблені публічним акціонерним товариством "Івано-Франківський арматурний завод" у 1999 році та, відповідно, порушуються авторські права публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод" шляхом неправомірного використання об'єкта авторського права, а саме, Технічних умов ТУ У 00218271.007-99 на виготовлення "Задвижки клиновые" та Технічних умов ТУ У 00218271.006-99 на виготовлення "Затворы обратные поворотные", останній звернувся з даним позовом.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
Згідно ст. 435 ЦК України первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 8 Закону України від 23.12.1993 № 3792-XII "Про авторське право і суміжні права" об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме, літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо).
Згідно ч. 2, 3 ст. 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права" охороні за цим Законом підлягають всі твори, зазначені у частині першій цієї статті, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо). Передбачена цим Законом правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі.
Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05.06.2014 № 1315-VII "Про стандартизацію" технічні умови - це нормативний документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинна відповідати продукція, процес або послуга, та визначає процедури, за допомогою яких може бути встановлено, чи дотримані такі вимоги.
Згідно ч. 3 ст. 16 Закону України "Про стандартизацію" право власності на стандарти, кодекси усталеної практики і технічні умови, прийняті підприємствами, установами та організаціями, і видані ними каталоги належать відповідним підприємствам, установам та організаціям.
Як зазначалось вище, місцевим господарським судом у справі призначалась судова експертиза.
Відповідно до висновку експерта № 006/16 за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 11.03.2016:
- Технічні умови "Технические условия ТУУ 00218271.007-99 "Задвижки клиновые" мають ознаки об'єкта авторського права як літературний письмовий твір наукового характеру;
- Технічні умови "Технические условия ТУУ 00218271.006-99 "Затворы обратные поворотные" мають ознаки об'єкта авторського права як літературний письмовий твір наукового характеру;
- Так, мало місце часткове використання твору ТУУ 00218271.007-99 на виготовлення "Задвижки клиновые", розробленого публічним акціонерним товариством "Івано-Франківський арматурний завод" при створенні твору технічного характеру ТУУ 28.1-31965106-024:2014 "Засувки клинові з висувним шпинделем" концерну "СоюзЕнерго";
- Так, мало місце часткове використання твору ТУУ 00218271.006-99 на виготовлення "Затворы обратные поворотные", розробленого публічним акціонерним товаристома "Івано-Франківський арматурний завод" при створенні твору технічного характеру ТУУ 28.1-31965106-019:2014 "Затворы обратные стальные" концерну "СоюзЕнерго".
Відповідно до ч. 1-3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом. Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, відтворення творів; переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів тощо.
Згідно п. "а" ч. 1 ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.
Суди попередніх інстанцій, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким дали необхідну оцінку, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, встановивши, що концерном "СоюзЕнерго" неправомірно використано (співпадіння і у зовнішній формі вираження творів) об'єкти авторського права публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод", а саме, Технічні умови ТУ У 00218271.007-99 на виготовлення "Задвижки клиновые" та Технічні умови ТУ У 00218271.006-99 на виготовлення "Затворы обратные поворотные", дійшли обґрунтованого висновку щодо порушення авторських прав позивача, а тому й правомірно частково задовольнили позов.
Частиною 2 ст. 1117 ГПК України передбачено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції.
У доповненнях до касаційної скарги заявник зазначає про неправильне розподілення судом першої інстанції судових витрат, а саме, судового збору та витрат на проведення судової експертизи.
Відповідно до ч. 2, 5, 6 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Що стосується розподілу витрат зі сплати судового збору, то, як встановлено судом першої інстанції, при зверненні з позовом публічним акціонерним товариством "Івано-Франківський арматурний завод" сплачено 3 654,00 грн., з другого відповідача на користь позивача суд стягнув 2 436,00 грн. з врахуванням часткового задоволення позовних вимог.
Та обставина, що судом не покладено витрати на Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" не суперечить приписам ч. 2 ст. 49 ГПК України.
Разом з тим, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що позивачем понесені витрати зі сплати вартості експертизи, рішення суду першої інстанції та, відповідно, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін оскаржений судовий акт в частині стягнення з концерну "СоюзЕнерго" на користь позивача 12 122,88 грн. витрат на проведення судової експертизи не відповідає вимогам ст. 49 ГПК України.
За таких обставин резолютивна частина постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 підлягає зміні.
Разом з тим, неправильне застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм процесуального права у вказаній частині не призвело до прийняття неправильних по суті судових актів.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу концерну "СоюзЕнерго" задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 у справі № 910/29402/15 змінити, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції:
"Апеляційну скаргу концерну "СоюзЕнерго" задовольнити частково.
Рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2016 у справі № 910/29402/15 в частині стягнення з концерну "СоюзЕнерго" на користь публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод" 12 122,88 грн. витрат на проведення судової експертизи скасувати.
В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2016 у справі № 910/29402/15 залишити без змін.".
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді: В.В. Палій
В.П. Селіваненко