Історія справи

Постанова ВГСУ від 20.04.2016 року у справі №913/224/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року Справа № 913/224/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Кочерової Н.О.,

Мележик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01 березня 2016 року у справі № 913/224/14 Господарського суду Луганської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ в особі філії АТ "Укрексімбанк" м. Луганськ, до Публічного акціонерного товариства "Лисичанський склозавод "Пролетарій", м. Лисичанськ Луганської області, про стягнення 58 882 947, 86 грн, 34 590 476,80 доларів США, 9 176 482,38 євро,

за участю представників сторін:

позивача - Ісаєва Л.М. (дов. № 010-01/9767 від 14.12.12);

відповідача - не з'явились,

в с т а н о в и в:

У січні 2014 року позивач ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Луганськ, пред'явив у господарському суді позов до відповідача ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" про стягнення 58 882 947, 86 грн., 34 590 476,80 доларів США, 9 176 482,38 євро.

Вказував, що 06.07.07 між ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (правонаступником якого є ПАТ "Державний експортно- імпортний банк України") та ЗАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" (правонаступником якого є ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій") було укладено генеральну угоду № 6107N2, яка регулює загальні засади співпраці між банком та позичальником щодо фінансування довгострокової програми розвитку діяльності позичальника та містить усі напрями його діяльності, зазначені в бізнес-плані позичальника.

Зазначав, що в рамках кредитної угоди № 18105К21/2109 від 30.09.05 були укладені наступні договори: кредитний договір № 6107К9 від 18.05.07; кредитний договір № 6107К14 від 06.07.07; кредитний договір № 6107К15 від 10.07.07 кредитний договір № 6108К1 від 15.02.08; кредитний договір № 6108К7 від 14.05.08 та кредитний договір № 6109К4 від 09.02.09.

Посилаючись на порушення відповідачем умов договору в частині дотримання строків повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами, позивач просив стягнути з відповідача на його користь 58 882 947,86 грн., 34 590 476,80 доларів США, 9 176 482,38 євро, з яких: заборгованість за кредитами - 52 797 945,11 грн., 32 381 765,77 доларів США та 8 600 000 євро; заборгованість за процентами - 3 649 631,44 грн., 1 413 940,25 доларів США та 365 500,02 євро; прострочена заборгованість за нарахованою комісією за управління кредитом - 1 093 313,59 грн.; пеня за прострочення основного боргу (по кредиту) - 1 239 285,10 грн., 760 072,00 доларів США та 201 861,11 євро; пеня за прострочення процентів - 89 186,14 грн., 34 698,78 доларів США та 9 121євро; пеня за прострочення сплати комісії за управління кредитом - 13 586,48 грн.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 10 червня 2014 року (колегія суддів у складі: Лісовицького Є.А. - головуючого, Василенко Т.А., Віннікова С.В.) позов задоволено частково.

Вирішено стягнути з ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Луганськ, заборгованість за кредитами - 52 797 945,11 грн., 32 381 765,77 доларів США та 8 600 000 євро, заборгованість за процентами - 3 522 766,38 грн., 1 413 940,25 доларів США та 365 500,02 євро, прострочену заборгованість за нарахованою комісією за управління кредитами - 1 093 313,59 грн., пеню за прострочення основного боргу (по кредиту) - 1 239 285,10 грн., 760 072,00 доларів США, 201 861,11 євро, пеню за прострочення процентів - 89 186,14 грн., 34 698,78 доларів США, 9 121,00 євро, пеню за прострочення комісії за управління кредитами - 13 586,48 грн., витрати по сплаті судового збору - 73 080 грн.

В решті позову провадження у справі припинено.

Рішення в частині задоволення позову мотивоване посиланнями на порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитами та комісії за управління кредитами, що є підставою для покладення на нього обов'язку по їх сплаті разом з нарахованою пенею.

Рішення в частині припинення провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача 126 865,06 грн. обґрунтоване відсутністю між сторонами предмету спору.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01 березня 2016 року (колегія суддів у складі: Дучал Н.М. - головуючого, Геза Т.Д., Склярук О.І.) рішення місцевого суду змінено, резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції:

"Позов ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Луганську, до ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", в особі філії AT "Укрексімбанк" в м. Луганську заборгованість за кредитами - 52 797 945,11 грн., 32 381 765,77 доларів США, 8 600 000 євро, заборгованість за процентами - 3 522 766,38 грн., 1 413 940,25 доларів США, 365 500,02 євро, заборгованість за нарахованою комісією за управління кредитами - 1 093 313,59 грн., пеню за прострочення основного боргу (по кредиту) - 1 203 503,85 грн., пеню за прострочення процентів - 87 484,92 грн., пеню за прострочення комісії за управління кредитами - 13 008,97 грн., судовий збір - 71 632,19 грн.

Припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення 71 724, 68 грн. заборгованості по прострочених процентах за користування кредитом.

В задоволенні решти вимог відмовити."

Постанова в частині часткової відмови в задоволенні вимог про стягнення пені обґрунтована посиланнями на ту обставину, що позивачем заявлено вимоги про стягнення пені в іноземній валюті - доларах США та євро, що є порушенням вимог ст.ст. 192, 533 ЦК України та ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'зань".

Також апеляційний суд виходив з того, що після порушення провадження у справі відповідачем сплачено борг за процентами в сумі 71 724, 68 грн., що відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України є підставою для припинення провадження у зв'язку з відсутністю спору між сторонами у вказаній частині вимог, а 55 140,38 грн. боргу було сплачено відповідачем до порушення провадження у справі місцевим судом, що є наслідком відмови в задоволенні означених вимог, а не припинення провадження, як помилково вважав суд першої інстанції.

У касаційній скарзі ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Луганськ, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції приписів ст. 192, ч. 3 ст. 549, ст. 627 ЦК України та ст.ст. 7, 44, 56 Закону України "Про Національний банк України", просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення пені за прострочення основного боргу по кредиту в сумі 760 072 доларів США та 201 861,11 євро, пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом в сумі 34 698,78 доларів США та 9 121 євро та постановити в скасованій частині нове рішення про задоволення означених вимог.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 06.07.07 між ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (правонаступником якого є ПАТ "Державний експортно- імпортний банк України") та ЗАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" (правонаступником якого є ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій") було укладено генеральну угоду № 6107N2, яка регулює загальні засади співпраці між банком та позичальником щодо фінансування довгострокової програми розвитку діяльності позичальника та містить усі напрями його діяльності, зазначені в бізнес-плані позичальника.

Відповідно до положень та умов генеральної угоди банк проводить кредитні операції в межах лімітів, визначених п. 4.5 генеральної угоди, на підставі та з урахуванням умов кредитного договору, укладеного в рамках цієї генеральної угоди (п. 4.1 генеральної угоди).

Термін користування кредитом за цією генеральною угодою встановлюється до 10.10.13 (п. 4.3 генеральної угоди, у редакції додаткової угоди № 6107N2-22 від 10.07.13).

Процентна ставка визначається у кредитному договорі за згодою сторін відповідно до ст. 6 генеральної угоди (п. 4.4 генеральної угоди).

Загальний ліміт заборгованості за генеральною угодою не може перевищувати суми, що еквівалентна 55 000 000 доларів США.

Ліміт заборгованості за кредитним договором встановлюється у порядку та на умовах, визначених у кредитному договорі, укладеному банком з позичальником, який є невід'ємною частиною генеральної угоди (п. 4.5.2 генеральної угоди).

Загальна сума всіх чинних лімітів заборгованості за кредитними договорами у будь-який момент до цієї генеральної угоди не може перевищувати суми загального ліміту заборгованості за генеральною угодою (п. 4.5.3. генеральної угоди).

В рамках генеральної угоди № 6107N2 від 06.07.07 між сторонами були укладені наступні договори:

1) кредитна угода № 18105К21/2109 від 30.09.05, згідно якої банк зобов'язався відкрити позичальнику невідновлювану кредитну лінію з лімітом заборгованості 17 580 000 доларів США, сплатою процентів у розмірі річної процентної ставки, яка визначається наступним чином: LIBOR (6m) + 4,74 % річних, але не менше 10,35 % річних (п. 4.1.1 кредитної угоди № 18105К21/2109 від 30.09.05, у редакції додаткової угоди № 1805К21-38/2109 від 10.07.13) та з кінцевим строком погашення основного боргу до 10.10.13.

2) кредитний договір № 6107К9 від 18.05.07, згідно якого банк зобов'язався відкрити позичальнику невідновлювану кредитну лінію з кредитним лімітом 5 500 000 доларів США, кінцевим терміном погашення кредиту до 10.10.13 та процентною ставкою за кредитом - 10,5 % річних.

3) кредитний договір № 6107К14 від 06.07.07, згідно якого банк зобов'язався відкрити позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з кредитним лімітом: а) невідновлювана кредитна лінія за рахунок власних ресурсів банку - 6 020 000,00 євро; б) невідновлювана кредитна лінія за рахунок власних ресурсів банку - 2 580 000 євро, сплатою річних у розмірі 10 % та з кінцевим строком погашення основного боргу до 10.10.13.

4) кредитний договір № 6107К15 від 10.07.07, згідно якого банк зобов'язався відкрити позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з кредитним лімітом 6 045 000 доларів США, процентна ставка за кредитом в розмірі 10,5 % річних та з кінцевим строком погашення основного боргу до 10.10.13.

5) кредитний договір № 6108К1 від 15.02.08, згідно якого банк зобов'язався відкрити позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з кредитним лімітом: для заборгованості в доларах США - 3 801 765,77 доларів США; для заборгованості в гривні - 11 500 000 грн., сплатою 10,5 % річних за кредитом у доларах США та 17,5 % річних за кредитом у гривні та з кінцевим строком погашення основного боргу до 10.10.13.

6) кредитний договір № 6108К7 від 14.05.08, згідно якого банк зобов'язався відкрити позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з кредитним лімітом: для заборгованості в доларах США - 3 600 000 доларів США; для заборгованості в гривні - 30 300 000 грн., сплатою 10,5 % річних за кредитом у доларах США та 17,5 % річних за кредитом у гривні та з кінцевим строком погашення основного боргу до 10.10.13.

7) кредитний договір № 6109К4 від 09.02.09, згідно якого банк зобов'язався відкрити позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з кредитним лімітом 10 997 945,11 грн., сплатою процентів в розмірі 17,5 % річних та з кінцевим строком погашення основного боргу до 10.10.13.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України).

Статтею 530 ЦК України встановлено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судами встановлено, що на виконання своїх договірних зобов'язань в рамках генеральної угоди № 6107N2 від 06.07.07 банк надав позичальнику грошові кошти в розмірі, визначеному кредитними договорами, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по особливому рахунку відповідача та меморіальними ордерами, проте у зв'язку з порушенням відповідачем своїх договірних зобов'язань утворилась наступна заборгованість:

1) за кредитною угодою № 18105К21/2109 від 30.09.05: 13 435 000 доларів США прострочена заборгованість за кредитом; 590 972,08 доларів США прострочена заборгованість за процентами; 278 456,13 грн. прострочена заборгованість за комісію за управління кредитним договором;

2) за кредитним договором № 6107К9 від 18.05.07: 5 500 000 доларів США прострочена заборгованість за кредитом; 225 437,51 доларів США прострочена заборгованість за процентами; 118 696,05 грн. прострочена заборгованість за комісією за управління кредитним договором;

3) за кредитним договором № 6107К14 від 06.07.07: 2 580 000 євро та 6 020 000 євро прострочена заборгованість за кредитом; 109 650,01 євро та 255 855,01 євро прострочена заборгованість за процентами; 69 856,41 грн. та 162 998,29 грн. прострочена заборгованість за комісію за управління кредитним договором;

4) за кредитним договором № 6107К15 від 10.07.07: 6 045 000 доларів США прострочена заборгованість за кредитом; 269 758,14 доларів США прострочена заборгованість за процентами; 130 457,73 грн. прострочена заборгованість за комісію за управління кредитним договором ;

5) за кредитним договором № 6108К1 від 15.02.08: 11 500 000 грн. та 3 801 765,77 доларів США прострочена заборгованість за кредитом; 788 229,16 грн. та 167 122,52 доларів США прострочена заборгованість за процентами; 40 250 грн. та 106 356,32 грн. прострочена заборгованість за комісією за управління кредитним договором;

6) за кредитним договором № 6108К7 від 14.05.08: 3 600 000 доларів США та 30 300 000 грн. прострочена заборгованість за кредитом; 160 650 доларів США та 2 107 584,80 грн. прострочена заборгованість за процентами; 76 253,20 грн. та 80 295 грн. прострочена заборгованість за комісію за управління кредитним договором;

7) за кредитним договором № 6109К4 від 09.02.09: 10 997 945,11 грн. прострочена заборгованість за кредитом; 753 817,48 грн. прострочена заборгованість за процентами; 29 694,46 грн. прострочена заборгованість за комісію за управління кредитним договором.

Судами встановлено, що станом на 13.12.13 загальна сума заборгованості ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" перед ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" за вказаними кредитними договорами становить: по тілу кредиту 52 797 945,11 грн., 32 381 765,77 доларів США, 8 600 000 євро; по процентах за користування кредитом 3 649 631,44 грн., 1 413 940,25 доларів США, 365 500,02 євро; по комісії за управління кредитом 1 093 313,59 грн.

Водночас, апеляційним судом встановлено, що позивачем при зверненні з позовом до суду (22.01.14), не було враховано погашення відповідачем до порушення провадження у справі прострочених процентів за користування кредитом за договором № 6108К7 від 14.05.08 в сумі 30 772,29 грн., що підтверджується меморіальними ордерами № 3395 від 08.01.14, № 750 від 26.12.13, № 1394 від 20.12.13, № 1620 від 18.12.13, № 2526 від 16.12.13; а також погашення відповідачем прострочених процентів за користування кредитом за договором № 6109К4 від 09.02.09 в сумі 24 368,09 грн., що підтверджується меморіальними ордерами № 3396 від 08.01.14 та № 1744 від 21.01.14.

Зазначені обставини стали обґрунтованою підставою для відмови апеляційним судом в задоволенні вимог про стягнення 55 140,38 грн. процентів за користування кредитними коштами.

Крім того, після порушення провадження у справі відповідачем сплачено 71 724,68 грн. прострочених процентів за користування кредитом за договором № 6109К4 від 09.02.09, що підтверджується меморіальними ордерами № 1251 від 24.01.14, № 2161 від 29.01.14, № 1271 від 06.02.14, № 5199 від 11.02.14, № 4713 від 25.02.14, № 5213 від 26.02.14, № 5397 від 04.03.14, № 4804 від 13.03.14, № 1012 від 03.04.14, № 4711 від 10.04.14, № 5095 від 06.05.14, № 3828 від 20.05.14.

Встановивши відсутність між сторонами спору в частині стягнення з відповідача 71 724,68 грн. процентів за користування кредитом за договором № 6109К4 від 09.02.09, апеляційним судом обґрунтовано припинено провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитними договорами становить: 52 797 945,11 грн., 32 381 765,77 доларів США, 8 600 000 євро за кредитами; 3 522 766, 38 грн., 1 413 940,25 доларів США та 365 500,02 євро по процентах за користування кредитами та 1 093 313,59 грн. по комісії за управління кредитами, яка була правильно постановлена до стягнення з відповідача.

Крім того, п. 8.1 генеральної угоди та умовами кредитних договорів сторонами передбачено сплату пені за порушення позичальником грошових зобов'язань.

Згідно зі ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За порушення відповідачем зобов'язань за кредитним договором позивачем здійснено нарахування пені: за прострочення погашення основного боргу 1 239 285,10 грн., 760 072 доларів США, 201 861,11 євро; за прострочення сплати процентів 89 186,14 грн., 34 698,78 доларів США, 9 121,25 євро; за прострочення сплати комісії за управління кредитом 13 586,48 грн.

Приписами ст. 192 ЦК України встановлено, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях (ч. 1 ст. 533 ЦК України).

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (ч. 3 ст. 533 ЦК України).

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" № 15-93 від 19.02.93, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Таким чином, максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України. Оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.04.15 у справі № 909/660/14.

Здійснивши перерахунок заявленої позивачем до стягнення з відповідача суми пені в гривнях, суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про те, що останній є арифметично не вірним та правильно задовольнив вимоги про стягнення пені за прострочення повернення кредиту в сумі 1 203 503,85 грн., пені за прострочення процентів за користування кредитом в сумі 87 484,92 грн. та пені за прострочення сплати комісії за управління кредитом в сумі 13 008,97 грн.

Встановивши, що позивачем також здійснено нарахування пені не в національній валюті України - гривні, а в іноземній валюті - доларах США та євро, судом апеляційної інстанції обґрунтовано відмовлено в задоволенні вимог про стягнення пені в доларах США та євро.

Натомість, суд першої інстанції зазначеного вище не врахував та помилково виходив з можливості нарахування пені, за порушення грошового зобов'язання в іноземній валюті.

Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Доводи касаційної скарги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про можливість нарахування пені в іноземній валюті суперечать вказаним вище нормам матеріального права та позиції Верховного Суду України, тому їх слід залишити поза увагою суду.

Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 1117 ГПК України, не входить до меж перегляду справи в суді касаційної інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційних скарг правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Луганську, залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01 березня 2016 року у справі № 913/224/14 залишити без змін.

Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська

Судді: Н.О. Кочерова

Н.І. Мележик