Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2014 року Справа № 925/882/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Демидової А.М.,

суддів Воліка І.М.,

Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БАНК БОГУСЛАВ"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 08.07.2014 р. (судді: Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г.) у справі№925/882/14 господарського суду Черкаської області за позовомПублічного акціонерного товариства "БАНК БОГУСЛАВ" доТовариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Маргарин" простягнення коштів за участю представників: від позивачаГончар Н.Б., довіреність №22 від 26.12.2013 р. Гордієць С.С., довіреність №33 від 26.12.2013 р.від відповідачане з'явились В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "БАНК БОГУСЛАВ" (далі - ПАТ "БАНК БОГУСЛАВ") звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Маргарин" (далі - ТОВ "БМБ Маргарин") про стягнення заборгованості за договором про надання овердрафту №15/01-ОВ-05/2012 від 19.03.2012 р. в розмірі 584 649 грн. 67 коп., а саме: 499 951 грн. 48 коп. основного боргу, 20 039 грн. 15 коп. пені, 3 093 грн. 73 коп. 3 % річних, 46 995 грн. 44 коп. збитків від інфляції, 12 015 грн. 14 коп. процентів, 514 грн. 01 коп. пені, нарахованої на прострочену суму сплати процентів, 101 грн. 30 коп. 3 % річних, нарахованих на прострочену суму сплати процентів та 1 129 грн. 42 коп. збитків від інфляції, нарахованих на прострочену суму сплати процентів.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 30.05.2014 р. порушено провадження у справі №925/882/14.

30 травня 2014 року позивачем подано заяву про застосування заходів до забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 30.05.2014 р. у справі №925/882/14 вказану заяву ПАТ "БАНК БОГУСЛАВ" задоволено частково, позов забезпечено шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах позовних вимог в розмірі 584 649 грн. 67 коп. та судових витрат в розмірі 13 519 грн. 99 коп., які обліковуються на його рахунках в банківських установах.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2014 р. у справі №925/882/14 апеляційну скаргу ТОВ "БМБ Маргарин" задоволено, ухвалу господарського суду Черкаської області від 30.05.2014 р. скасовано, в задоволенні заяви ПАТ "БАНК БОГУСЛАВ" про застосування заходів до забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим апеляційною інстанцію судовим ріненням, ПАТ "БАНК БОГУСЛАВ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2014 р. та забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах позовних вимог та судових витрат в розмірі, які обліковуються на рахунках останнього в банківських установах.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.08.2014 р., колегією суддів у складі: головуючий суддя - Демидова А.М., судді: Волік І.М., Ємельянов А.С. (доповідач у справі), касаційну скаргу ПАТ "БАНК БОГУСЛАВ" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 19.08.2014 р.

В судове засідання 19.08.2014 р. з'явились представники позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Крім того, ТОВ "БМБ Маргарин" 19.08.2014 р. подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з пребуванням постійного представника відповідача на лікарняному та неможливістю його негайної заміни.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представника відповідача.

Представники позивача, з врахуванням заявлених в судовому засіданні уточнень до касаційної скарги, просили постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2014 р. скасувати, ухвалу господарського суду Черкаської області від 30.05.2014 р. у справі №925/882/14 залишити в силі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, заслухавши представників позивача, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналогічні положення закріплено в постанові пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову".

Так, п.п. 1, 3 вказаної постанови пленуму Вищого господарського суду України передбачено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (ст. 65 Господарського процесуального кодексу України).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Зі змісту вищенаведених правових норм вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду.

Як вбачається з матеріалів оскарження, предметом судового розгляду по справі №925/882/14 є вимога майнового характеру, а саме вимога про стягнення грошових коштів.

Отже, виконання судового рішення по вказаній справі в майбутньому безпосередньо залежить від тих обставин, що майно, а саме грошові кошти, які належать відповідачу та обліковуються на його рахунках, можуть зникнути, або зменшитись за кількістю.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що вжиття судом першої інстанції заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти ТОВ "БМБ Маргарин" у межах позовних вимог в розмірі 584 649 грн. 67 коп. та судових витрат в розмірі 13 519 грн. 99 коп., які обліковуються на рахунках останнього в банківських установах, безпосередньо пов'язано з предметом позову по справі №925/882/14 та забезпечить виконання рішення суду першої інстанції у випадку задоволення даного позову.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.

Так, судами попередніх інстанцій досліджені фактичні обставини, якими позивач обґрунтував необхідність застосування заходів забезпечення позову.

Згідно із ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

При цьому, визначення належності та допустимості доказів, на підставі яких судом першої інстанції задоволено клопотання позивача про застосування заходів до забезпечення позову, фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, що встановлено ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає безпідставним та необґрунтованим висновок господарського суду апеляційної інстанції про відмову в застосуванні заходів до забезпечення позову з мотивів недоведеності можливості зникнення або зменшення грошових коштів відповідача, в наслідок чого прийнята апеляційним господарським судом постанова підлягає скасуванню.

Як передбачено ч. 2 ст. 11113 Господарського процесуального кодексу України, касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки господарського суду першої інстанції такими, що відповідають дійсним правам і обов'язкам сторін, наданим ними доказам, нормам матеріального та процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування ухвали господарського суду першої інстанції у даній справі, тому вказаний судовий акт підлягає залишенню в силі.

З огляду на приписи ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на відповідача .

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БАНК БОГУСЛАВ" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2014 р. у справі №925/882/14 скасувати.

Ухвалу господарського суду Черкаської області від 30.05.2014 р. у справі №925/882/14 залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Маргарин" (19602, Черкаська обл., Черкаський район, село Руська Поляна, "Урочище Кленове", буд. 5, код ЄДРПОУ 32606706) на користь Публічного акціонерного товариства "БАНК БОГУСЛАВ" (04080, м.Київ, вул.Нижньоюрківська, буд. 81, код ЄДРПОУ 34540113) 609 грн. 50 коп. судового збору за розгляд касаційної скарги.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Черкаської області.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді: І.М. Волік

А.С. Ємельянов