Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2014 року Справа № 925/281/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кочерової Н.О. (доповідач),суддівГольцової Л.А., Саранюка В.І.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Золекс"на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 28.04.2014у справі№ 925/281/14 господарського суду Черкаської області за позовомпублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Золекс",третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Атем",прозвернення стягнення на нерухоме майноза участю представників сторін:

від позивача: Беседін В.І., дов. від 01.04.2014

від відповідача: Куркова А.В., дов. від 19.03.2014

від третьої особи: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2014 року публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Золекс" про звернення стягнення на нерухоме майно - земельну ділянку загальною площею 5,4301 га, розташовану за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Обухова, 66, в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами № 6407К2/2416 від 16.02.2007, № 6407К9/2429 від 04.06.2007, № 151107К77 від 10.12.2007, № 151107К78 від 10.12.2007, № 6408К8/2463 від 25.04.2008, укладеними в рамках Генеральної угоди № 6407N1/2416 від 16.02.2007.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за вказаними кредитними договорами та наявністю у відповідача перед позивачем заборгованості, яка, за твердженням відповідача, має бути погашена шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 151108Z19 від 14.03.2008, укладеним між сторонами у справі в забезпечення виконання зобов'язань за вказаними кредитними договорами.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 08.04.2014 (суддя: Анісімов І.А.) призначено судову експертизу та зупинено провадження у даній справі.

При цьому, місцевий господарський суд дійшов висновку про необхідність призначення судової експертизи для вирішення питання, яке потребує спеціальних знань, щодо визначення початкової ціни предмету іпотеку, у зв'язку з чим зупинив провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2014 (колегія суддів у складі: Буравльов С.І. - головуючий, Андрієнко В.В., Шапран В.В.) відмовлено у прийнятті апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Золекс" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 08.04.2014 у справі № 925/281/14.

Постанова апеляційного господарського суду мотивована відсутністю у апелянта права на оскарження ухвали про призначення експертизи, оскільки згідно зі ст. 106 ГПК України така ухвала про не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, а в частині зупинення провадження у справі ухвала господарського суду Черкаської області від 08.04.2014 скаржником в апеляційній скарзі не заперечується.

В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Золекс" просить ухвалу місцевого та ухвалу апеляційного господарських судів скасувати, а справу передати на розгляд до господарського суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.06.2014 касаційну скаргу прийнято до провадження в частині вимог про скасування ухвали Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2014 та відмовлено у прийнятті в частині вимог про скасування ухвали господарського суду Черкаської області від 08.04.2014, оскільки згідно ст. 107 ГПК України зазначена ухвала не підлягає оскарженню в касаційному порядку без попереднього апеляційного перегляду.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи господарський суд Черкаської області ухвалою від 08.04.2014 призначив у даній справі проведення судової експертизи для вирішення питання, яке потребує спеціальних знань, щодо визначення початкової ціни предмету іпотеку, у зв'язку з чим зазначеною ухвалою зупинив провадження у справі на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Однак, зазначеною статтею, статтею 41 ГПК України, яка регламентує порядок призначення та проведення судової експертизи, та іншими нормами цього Кодексу не передбачено можливості оскарження ухвали місцевого господарського суду про призначення судової експертизи.

Разом з тим, згідно з ч. 5 ст. 79, а також п. 6 ч. 1 ст. 106 ГПК України ухвалу про зупинення провадження у справі може бути оскаржено.

Отже, ухвалу про призначення судової експертизи може бути оскаржено лише в частині зупинення провадження у справі і лише з підстав її невідповідності вимогам ст. 79 ГПК України.

Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги ТОВ "Золекс" на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 08.04.2014 про призначення експертизи та зупинення провадження у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зміст апеляційної скарги стосується оскарження зазначеної ухвали саме в частині призначення судової експертизи, а в частині зупинення провадження у справі ухвала скаржником не заперечується.

Однак, такий висновок суду є помилковим та спростовується наявною в матеріалах справи апеляційною скаргою ТОВ "Золекс" (т. 3, а.с. 106-109), зі змісту якої вбачається, що відповідач оскаржував ухвалу господарського суду Черкаської області від 08.04.2014 в частині зупинення провадження у справі.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" у вирішенні питань, пов'язаних з оскарженням відповідних ухвал, господарським судам необхідно враховувати таке.

Якщо апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга з урахуванням вимог частини першої статті 106 та частини першої статті 11113 ГПК не може бути розглянута господарським судом.

У разі коли апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення (згаданий пункт 1 частини другої статті 79 ГПК).

Якщо ж в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження.

Однак, суд апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали від 28.04.2014 наведені вище положення постанови Пленуму ВГСУ не врахував, у зв'язку з чим дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для прийняття апеляційної скарги до провадження та її розгляду в частині зупинення провадження.

Разом з цим, судом апеляційної скарги також не враховано, що згідно п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи.

При цьому, господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі (ч.1 ст.79 ГПК України), і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках призначення господарським судом судової експертизи (п.1 ч.2 ст.79 ГПК України).

Виходячи зі змісту частини другої статті 79 ГПК України, необхідною передумовою для застосування такого необов'язкового виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог, а призначення судової експертизи у відповідності до ст.41 ГПК України можливе у випадку, коли при вирішенні господарського спору виникають питання, які потребують спеціальних знань.

Однак, суд апеляційної інстанції не врахував наведеного та неправомірно відмовив у прийняття апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Черкаської області від 08.04.2014 в повному обсязі, у зв'язку з чим ухвала апеляційного господарського суду від 20.02.2014 підлягає скасуванню, як така, що винесена з порушенням норм процесуального права, а справа направленню до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Золекс" задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2014 у справі № 925/281/14 скасувати, а справу передати до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Головуючий Н. Кочерова

Судді Л. Гольцова

В. Саранюк