ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2014 року Справа № 904/5625/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого, Костенко Т.Ф., Сибіги О.М.перевіривши матеріали касаційної скаргидержавного підприємства "Придніпровська залізниця"на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.12.2013у справігосподарського суду Дніпропетровської областіза позовомдержавного підприємства "Придніпровська залізниця"довідкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"простягнення 114 123,72 грн. в судовому засіданні взяли участь представники:від позивача:Шуба Я.С. - дов. №33 від 01.01.2014;від відповідача:Лосєв Д.В. - дов. №52-16/47 від 23.01.2014;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 19.09.2013 господарського суду Дніпропетровської області (суддя Панна С.П.) позов задоволено повністю.
Стягнуто з ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ДП "Придніпровська залізниця" плату за користування вагонами у розмірі 110 118, 12 грн., 3 942, 60 грн. збору за зберігання вантажу, судовий збір у розмірі 2 282, 47 грн.
Рішення мотивоване тим, що відповідно до ст.46 Статуту залізниць України одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами.
Постановою від 09.12.2013 Дніпропетровського апеляційного господарського суду (судді: Прудніков В.В. - головуючий, Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П.) рішення від 19.09.2013 господарського суду Дніпропетровської області скасовано. У задоволені позову ДП "Придніпровська залізниця" відмовлено.
Постанова мотивована тим, що позивачем не доведено факту неможливості подачі вагонів на колії станції призначення за період їх затримки, тому підстави для затримки вагонів та нарахування плати за їх користування, за час затримки відсутні.
Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції ДП "Придніпровська залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 33, 46, 47 Статуту залізниць України; ст.ст. 33 34 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.
Господарськими судами встановлено, що 06.11.2008 ДП "Придніпровська залізниця" та ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" уклали договір №ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч "Про експлуатацію під'їзної колії ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці". Договір регулює відносини щодо подачі і забирання вагонів.
Відповідно п.п. 6 та 7 договору вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.
Максимальна кількість вагонів у кожній партії, що передається власнику колії, становить не більше 55 вагонів (220 вісей).
На виконання вищевказаного договору, ДП "Придніпровська залізниця" прийняті порожні вагони власності ДП "Трансгарант-Україна" до перевезення на адресу одержувача - ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".
На шляху прямування, відповідно до вимог п.п. 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999 за №113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458, на станції Приворот вищевказані вагони затримані на підставі наказу №39 від 18.01.2013 через зайнятість колій на станції призначення Кривий Ріг у зв'язку з неприйняттям вагонів відповідачем на свою під'їзну колію.
Станцією Приворот складено акт №3 від 18.01.2013 (ГУ-23а) про затримку вагонів та акт загальної форми №3 від 18.01.2013 (ГУ-23). Повідомлення про затримку вагонів станцією призначення вручено представникам ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" в порядку і строки, визначені п.10 Правил користування вагонами та контейнерами.
За час затримки вагонів, залізницею нараховано плату за користування спірними вагонами за відомостями плати форма ГУ-46 №№30019133, 31019135 та збір за зберігання вантажу по накопичувальній картці форма ФДУ-92 за №29019056 на загальну суму 114 123, 72 грн., які працівниками ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" підписані із запереченням: "З сумою за затримку не згодні. ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" готовий був прийняти вагони на під'їзну колію".
Згідно з технологічним процесом роботи зайнятість приймально-відправних колій по станції Кривий Ріг планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку УЗ і власних вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів і ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції. Згідно п.14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.08.2005 за № 5076, приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.
Апеляційним господарським судом встановлено, що відповідно Положення про зайнятість колій за наказом №39 на колії станції №3 з 22:40 год. 17.01.2013 до 11:20 год. 19.01.2013, з 18:30 год. 19.01.2013 до 09:00 20.01.2013, з 16:20 23.01.2013 до 13:15 год. 24.01.2013, з 16:20 год. 25.01.2013 до 16:50 год. 26.01.2013, з 02:10 год. 27.01.2013 до 13:45 год. 28.01.2013, з 17:30 год. 28.01.2013 до 10:55 год. 29.01.2013 за актами загальної форми ГУ-23 №№ 384/456, 466-472/482-488, 604-611/633-640, 689-690/706-707, 711/750, 764/768 мала місце затримка вагонів на колії станції Кривий Ріг з вини одержувача - ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". Посилання на акти загальної форми, як на підтвердження затримки вагонів на колії станції Кривий Ріг з вини одержувача, зазначені також у Положенні про зайнятість колій по коліях №№5, 6, 8, 9, 11, 14.
Однак, як встановлено господарським судом апеляційної інстанції акт загальної форми ГУ - 23 за №3 складено з порушенням вимог п. 8 Правил користування вагонами та контейнерами, за яким, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції та вантажовласником. Наданий позивачем акт загальної форми підписано лише представниками залізниці, тому він не може служити належним доказом підтвердження викладених в них обставин. Доказів виклику представників вантажоотримувача для підписання акту загальної форми залізницею не надано. Акт про відмову в підписанні цього акту не складався.
Правила користування вагонами та контейнерами є спеціальною правовою нормою, яка визначає порядок і умови користування вагонами та контейнерами, порядок визначення плати за їх користування.
Апеляційним господарським судом також встановлено, що спірні вагони простояли на станції затримки протягом 10 діб, однак згідно Положення про зайнятість колій, в цей період ДП "Придніпровська залізниця" здійснювало подачу відповідачу під завантаження-вивантаження інших вагонів.
З Положення про зайнятість колій вбачається, що колія №5 вільна з 04:50 год. 26.01.2013 до 12:55 26.01.2013 (протягом 8 год. 05 хв.); колія № 1б з 13:30 20.01.2013 до 03:45 год. 21.01.2013 (14 год. 15 хв.), з 04:25 год. 22.01.2013 до 17:40 год. 22.01.2013 (13 год. 15 хв.), з 01:00 год. 24.01.2013 до 17:50 год. 24.01.2013 (16 год. 50 хв.), з 09:10 год., 26.01.2013 до 00:20 год. 27.01.2013 (15 год. 10 хв.). Доказів неможливості подачі спірних вагонів на ці колії у зазначений час позивач господарським судам не надав. У Положенні про зайнятість колій позивач посилається, що деякі колії певний час використовувались для проведення маневрових робіт, і обгону локомотива, згідно ЄТП роботи під'їзної колії на станції Кривий Ріг, але будь - яких доказів проведення цих робіт господарським судам не надав. Щодо колії № 1б, то відповідно до ЄТП роботи під'їзної колії на станції Кривий Ріг - ця колія також є приймально-відправного призначення, у тому числі для парних та непарних вантажних поїздів.
Статтею 46 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами.
Відповідно ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами та контейнерами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.
Плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватися лише за наявності вини у сторони у зобов'язані.
Статтею 129 Статуту залізниць України встановлено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.09.2004 за №856 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.10.2004 за №1316/9915 встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділ) 1 Тарифного керівництва N1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом N1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.
У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Відповідно п.п. 9, 10, 13 вищевказаних Правил користування вагонами і контейнерами, про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.
Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.
Отже, апеляційний господарський обґрунтовано дійшов висновку, що позивач не надав належних доказів на підтвердження факту неможливості подачі вагонів на колії станції призначення за період їх затримки, отже підстави для затримки вагонів та нарахування плати за їх користування відсутні.
Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Дніпропетровським апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова суду відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для її скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.1115, п.1 ст.1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 09.12.2013 Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі справи № 904/5625/13 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді Т.Ф. Костенко
О.М. Сибіга