Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2015 року Справа № 902/1239/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П. - головуючого (доповідач), Прокопанич Г.К., Шаргала В.І.розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 08.12.2014у справігосподарського суду Вінницької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доМогилів-Подільського міського комунального підприємства "Теплоенергетик" простягнення 2211614,23 грн. заборгованості за участю представників:

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось з позовом до Могилів-Подільського міського комунального підприємства "Теплоенергетик" про стягнення за договором купівлі-продажу природного газу №13/3250-ТЕ-1 від 28.12.2012 суму основного боргу, що складає 1 741 754, 51 грн., пеню в розмірі 196 149, 65 грн., інфляційні в розмірі 219 178, 14 грн., 3% річних в розмірі 54 531, 92 грн., загалом 2211614,23 грн. за природний газ, спожитий в січні - квітні 2013 року та жовтні - грудні 2013 року.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 29.10.2014 у справі №902/1239/14 припинено провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача 1 741 754,51 грн. боргу відповідно до ч.1 п. 1-1 ст. 80 ГПК України, в зв'язку з його сплатою відповідачем.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 29.10.2014, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.12.2014 з даної справи, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 54531,92 грн. - 3 % річних, 219 178,14 грн. - інфляційних; 98 074,83 грн. - пені; в позові у частині стягнення 98 074,83 грн. пені відмовлено.

Вказані судові рішення мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу №13/3250-ТЕ-1 від 28.12.2012, сплатою відповідачем основної суми боргу після подання позовної заяви та обставинами, які вказують на наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, з посиланням на норми права.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати в частині зменшення розміру пені на 98 074, 83 грн. та прийняти в цій частині нове рішення яким позов задовольнити, мотивуючи скаргу тим, що судові рішення в оскаржуваній частині прийняті з порушенням норм матеріального права, зокрема ст. 233 ГК України, ст.ст. 549-552 ЦК України та процесуального права, зокрема ст.ст. 4-2, 43, 83, 84 ГПК України, без дослідження усіх істотних обставин справи. Зокрема як зазначається скаржником, при розгляді даної справи, суд дослідив лише ступінь виконання зобов'язання божником, не виконавши при цьому вимоги закону щодо оцінки майнового стану сторін, які беруть участь у зобов'язанні, та інших інтересів сторін, які заслуговують на увагу, що призвело до порушення ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України; відповідачем не надано доказів щодо винятковості таких обставин.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2012 між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Могилів-Подільським міським комунальним підприємством "Теплоенергетик" (покупець) укладено договір № 13/3250-ТЕ-1 купівлі-продажу природного газу (надалі - договір).

Згідно п. 2.1. договору, продавець передає покупцю в період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ обсягом до 3 728,742 тис. куб.м.

Згідно з п. 5.2. договору ціна за 1000 куб. м природного газу становить 1 091 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1 091 грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ -1 309,20 грн..

У п. 6.1. Договору сторони погодили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п. 7.2. договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього Договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як встановлено судами, позивач на виконання договірних зобов'язань передав відповідачу протягом січня - квітня 2013р. та жовтня - грудня 2013р., а відповідач прийняв природний газ в обсязі 3 139,795 тис. куб м. на загальну суму 4110619,63 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, що містяться в матеріалах справи.

Відповідач виконав договірні зобов'язання частково, у зв'язку з чим в останнього станом на день подачі позовної заяви виникла заборгованість в сумі 1741754,51 грн., яку відповідач сплатив після звернення позивача з позовом до суду згідно платіжних доручень № 1 від 13.10.2014 та № 2 від 13.10.2014, що і стало підставою для припинення провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача 1741754,51 грн. боргу відповідно до ч.1 п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Розглядаючи решту позовних вимог про стягнення з відповідача 54531,92 грн. - 3% річних, 196149,65 грн. - пені та 219178,14 грн. - інфляційних, господарський суд попередніх інстанцій, керуючись положенням ст. 549, ч. 3 ст. 551, 611, 625 ЦК України, ч. 1 ст. 230, п. 6 ст. 231, 233 ГК України, ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", п. 3 ст. 83 ГПК України, дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 54 531,92 грн. та інфляційних в сумі 219 178,14 грн., оскільки мало місце прострочення грошових зобов'язань за договором, а в частині стягнення пені - зменшив її розмір, оскільки, як встановлено судом, підставою для зменшення штрафних санкцій у даному випадку є такі обставини, як те, що: - газ використовувався відповідачем для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання і єдиним джерелом розрахунків за спожитий природний газ є отримання коштів від споживачів, а основною причиною несвоєчасних розрахунків за спожитий природний газ є наявність різниці у тарифах на теплову енергію, та її несвоєчасне відшкодування із боку держави; - державою взято на себе обов'язок щодо відшкодування заборгованості за використаний природний газ підприємствами паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, зокрема ПАТ НАК "Нафтогаз України"; - прострочка з оплати газу за договором №13/3250-ТЕ-1 від 28.12.2012 виникла саме через несвоєчасність відшкодування із боку держави різниці у тарифах на теплову енергію; - затверджені тарифи НКРЕ України, як у 2013 році та і інших періодах не покривають всіх витрат, що у свою чергу призводить до виникнення різниці у тарифах на теплову енергію, яка не відшкодовується державою своєчасно і відповідно унеможливлює розрахунок за спожитий природний газ та ставить підприємство у тяжкий матеріальний стан.

Отже, апеляційним господарським судом під час перегляду справи встановлені обставини справи, що підтверджуються певними доказами, яким попередній суд дав належну оцінку, права переоцінки яких в силу приписів ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція позбавлена, з огляду на що висновок господарського суду попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог та зменшення розміру пені на 50% від заявленої позивачем суми колегія визнає правомірним та обґрунтованим, оскільки суд наділений таким правом, а встановлені судом обставини вказують на правильність такого висновку.

Зважаючи на викладене, колегія не вбачає порушення судом першої і апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, котрі встановлюють правила доказування, розподілу обов'язків доказування, належності й припустимості доказів, порядку збирання і дослідження доказів, та вважає судові рішення такими, що відповідають чинному законодавству України і обставинам справи, отже і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119- 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 08.12.2014 у справі № 902/1239/14 залишити без змін.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: Г.К. Прокопанич

В.І. Шаргало