Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року Справа № 915/2212/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Грека Б.М.,

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2016р. у справі № 915/2212/15 господарського суду Миколаївської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" до Публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" про стягнення 7853022,39 грн.,

за участю представників:

Позивача: ОСОБА_2, дов. № 14-132 від 13.05.2014р.,

Відповідача: ОСОБА_3, дов. № 09-01/58 від 11.10.2016р.

В с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України", Позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" (далі - ПАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль", Відповідач) про стягнення 2561830,43 грн. пені, 4948451,43 грн. інфляційних втрат і 342740,53 грн. 3% річних, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору №1184/14-ТЕ-22 від 03.12.2013р. купівлі-продажу природного газу.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.03.2016р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.08.2016р., у задоволенні позову ПАТ "НАК "Нафтогаз України" відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, ПАТ "НАК "Нафтогаз України", у поданій касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 549-552, 615, 625, 631, 638, 654 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 43, 83, 84, 11128 Господарського процесуального кодексу України, просить скасувати рішення суду першої інстанції у даній справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України".

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 17.10.2016р., у зв'язку з відрядженням судді Могила С.К., здійснено зміну складу колегії суддів для розгляду вказаної касаційної скарги у складі: Малетича М.М. - головуючий (доповідач), Грека Б.М. та Стратієнко Л.В.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 03.12.2013р. між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (Продавець) і ПАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 1184/14-ТЕ-22 (далі - Договір № 1184/14-ТЕ-22), відповідно до умов якого (зі змінами, внесеними додатковою угодою від 30.04.2014р. № 2), Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю у 2014 році природний газ, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ (далі - газ) на умовах цього договору. Газ, що продається за цим Договором, використовується Продавцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням (п.п. 1.1., 1.2. Договору № 1184/14-ТЕ-22).

У пункті 2.1. договору (зі змінами, внесеними додатковою угодою від 30.10.2014р. № 4) сторони погодили, що Продавець передає Покупцеві з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. газ обсягом до 26775,765 тис. куб. м.

Згідно умов Договору № 1184/14-ТЕ-22 (п.п. 3.3., 3.4.), приймання- передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Не пізніше 5-го числа, наступного за місцем продажу газу, Покупець зобов'язався надати Продавцеві підписані та скріплені печаткою Покупця та газотранспортного підприємства три примірники акту приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язався повернути Покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акту, що підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати у письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

При цьому, відповідно до п. 4.1. Договору № 1184/14-ТЕ-22, кількість газу, яка подається Покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу Покупця.

В п. 6.1. Договору № 1184/14-ТЕ-22 сторони також погодили, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Крім того, умовами Договору № 1184/14-ТЕ-22 (п.п. 7.1., 7.2.) передбачалось, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором. У разі невиконання Покупцем умов п. 6.1. цього Договору Продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем п.6.1. умов цього Договору він зобов'язувався сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно п. 11. Договору № 1184/14-ТЕ-22 він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Як видно з матеріалів справи, на підставі актів приймання-передачі від 31.01.2014р., 28.02.2014р., 31.03.2014р., 31.10.2014р., 31.11.2014р. і 31.12.2014р. ПАТ "НАК "Нафтогаз України" було передано, а ПАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" - прийнято газ на загальну суму 26606856,72 грн.

Водночас, як встановлено судами попередніх інстанцій, ПАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" в період дії Договору № 1184/14-ТЕ-22 оплачувало отриманий газ з порушенням строків, встановлених у п. 6.1. цієї угоди.

Разом з цим, 03.10.2014р. Головним Управлінням Державної казначейської служби України в Миколаївській області, Департаментом фінансів Миколаївської обласної державної адміністрації, Управлінням житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації, Департаментом фінансів Миколаївської міської ради, Департаментом житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, ПАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" ПАТ "НАК "Нафтогаз України" було укладено договір № 573/30 про організацію взаєморозрахунків (відповідно до пункту 2 статті 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік") (далі - Договір № 573/30), за яким (п. 1.) предметом цього договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до п. 24 ст. 14 та п. 2 ст. 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" і Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2014р. № 30.

Умовами Договору № 573/30, визначеними у його п. 9., сторони встановили, що ПАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" перераховує на рахунок ПАТ "НАК "Нафтогаз України" кошти в сумі 12471923,79 грн., у тому числі податок на додану вартість 2078653,97 грн., для погашення заборгованості за спожитий природний газ згідно з договором від 03.12.2013р. № 1184/14-ТЕ-22 за 2014р.

Крім того сторони встановили (підпункт 2 п. 12. Договору № 573/30), що з метою виконання цього договору вони зобов'язуються не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору.

Згідно п. 15. Договору № 573/30, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Крім того, в п. 17. Договору № 573/30 сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору.

В наступному, на виконання умов Договору № 573/30 ПАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" платіжним дорученням № 2 від 27.10.2014р. перерахувало ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 12471923,79 грн.

Вимогами ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у даній справі, з посиланням на ст.ст. 11-16, 258, 525, 526, 530, 611, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216-217, 231, 264-265 Господарського кодексу України, та на неналежне виконання умов договір купівлі-продажу природного газу № 1184/14-ТЕ-22 від 03.12.2013р. щодо повного та своєчасного розрахунку за поставлений природний газ, є стягнення з ПАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" 2561830,43 грн. пені, 4948451,43 грн. інфляційних втрат і 342740,53 грн. 3% річних.

Місцевий господарський суд, з яким погодився і апеляційний господарський суд, посилаючись на положення ст.ст. 525, 526, 625, 629, 655 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, умови договору купівлі-продажу природного газу № 1184/14-ТЕ-22 від 03.12.2013р. та договору № 573/30 про організацію взаєморозрахунків (відповідно до пункту 2 статті 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік") від 03.10.2014р., встановивши при цьому, що вартість природного газу, поставленого ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за Договором № 1184/14-ТЕ-22 ПАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" було оплачено в рахунок погашення заборгованості за отриманий у 2014 році природний газ за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України в межах строків та відповідно до Договору № 573/30, яким сторони змінили порядок і строк проведення таких розрахунків, та засвідчили, що після виконання умов Договору № 1184/14-ТЕ-22 вони не мають жодних претензій один до одного стосовно предмету договору, дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з Відповідача, визначених у позовній заяві сум пені, 3% та інфляційних витрат.

На думку колегії суддів касаційної інстанції, висновки судів попередніх інстанцій, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, з дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про залишення без змін рішення суду першої інстанції, а тому підстав для зміни чи скасування його постанови, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2016р. у справі № 915/2212/15 - без змін.

Головуючий - суддя Малетич М.М.

Судді Грек Б.М.

Стратієнко Л.В.