Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року Справа № 909/599/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Кондратової І.Д., Малетича М.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 11.07.2016у справі№909/599/13господарського судуІвано-Франківської областіза позовомЗаступника Тернопільського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі: 1)Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, 2)Скала-Подільської сільської ради Борщівського району Тернопільської областідоДержавного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат"простягнення коштів за участю представників від:позивача-1не з'явилися, були належно повідомлені,позивача-2 не з'явилися, були належно повідомлені,відповідачаДанюк І.В. (дов. від 24.02.16),прокуратуриГрищенка М.А. (посв. від 22.01.15)

В С Т А Н О В И В :

30.05.16 до господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява заступника військового прокурора Тернопільського гарнізону вих. №25/2/1748вих.-16 (вх.№5289/16) про поновлення пропущеного з поважних причин строку пред'явлення до виконання наказу від 12.12.13 №1386.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 14.06.16 у справі № 909/599/13 (суддя Малєєва О.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.07.16 (колегія суддів у складі: головуючий-суддя: Мелех І.Б., судді: Желік М.Б., Марко Р.І.) вказану заяву заступника військового прокурора Тернопільського гарнізону про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання від 26.05.16, поновлено строк пред'явлення до виконання наказу господарського суду Івано-Франківської області від 12.12.13 №1386, визначено строк пред'явлення наказу до виконання з 15.06.16 по 15.06.17.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені заяви військового прокурора Тернопільського гарнізону про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 16.07.13, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.07.16 у даній справі, задоволено позов заступника Тернопільського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, в особі Скала-Подільської сільської ради Борщівського району Тернопільської області до Державного підприємства "Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат" про стягнення коштів у розмірі 42 796,63 грн. у рахунок відшкодування збитків, заподіяних державі, внаслідок порушень вимог природоохоронного законодавства; стягнуто з ДП "Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат" на користь Скала-Подільської сільської ради Борщівського району Тернопільської області 42 796,63 грн. шкоди, завданої лісовим ресурсам, з них: 12 838,99 грн. (30%) - у дохід спеціального фонду Державного бюджету України; 21 398,31 грн. (50%) у дохід спеціального фонду Скала-Подільської сільської ради Борщівського району Тернопільської області, 8 559,33 грн. (20%) у дохід спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради; стягнуто з Державного підприємства "Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат" у дохід Державного бюджету України 1 720,50 грн. судового збору.

На виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.07.13 у даній справі 12.12.13 було видано накази №1385, №1386

З матеріалів справи вбачається, що заступник військового прокурора Тернопільського гарнізону звернувся до господарського суду Івано-Франківської області із заявою від 26.05.16 про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, у якій просив поновити пропущений строк пред'явлення до виконання судового наказу №1386 від 12.12.13 про примусове виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.07.13 у справі №909/599/13. В обґрунтування поданої заяви, заявник посилається на те, що наказ про примусове виконання рішення господарського суду №1386 було скеровано Скала-Подільською селищною радою Борщівського району Тернопільської області до відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції для виконання, у результаті чого було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 13.01.14 №41433438. У подальшому, як зазначає заявник, виконавче провадження №41433438 було приєднано до зведеного виконавчого провадження та передано до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Івано-Франківській області. Зазначає, що у травні 2015 року військовою прокуратурою Івано-Франківського гарнізону за дорученням військової прокуратури Тернопільського гарнізону скеровано заяву про вступ прокурора до вищевказаного виконавчого провадження, на яку відповідь не було отримано і жодної інформації щодо стану виконавчого провадження прокуратурі не надавалось.

Задовольняючи заяву, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у даному випадку стягувач не здійснив належних дій по повторному пред'явленню наказу до виконання, а прокуратура дізналася про його повернення стягувачу 28.04.16. Тому було поновлено пропущений з поважних причин строк пред'явлення до виконання наказу суду.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суддів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.3 ЗУ "Про виконавче провадження" державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, накази господарських судів та ухвали господарських судів у випадках, передбачених законом.

Згідно із ч.1 ст.116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Відповідно до приписів ч.1 ст.119 ГПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Пунктом 2 ч.2 ст.22 ЗУ "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Із приписів ст.50 ГПК України вбачається, що процесуальний строк, це строк протягом якого має бути вчинена відповідна процесуальна дія, а положеннями ч.1 ст.53 вказаного кодексу визначено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно цієї норми суд у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Відтак причини пропуску строку мають бути поважними, що відповідно, дає підстави для його поновлення.

Статтею 31 ЗУ "Про виконавче провадження" встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до ст.47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи, відсутні будь-які докази надсилання органами ВДВС наказу та постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 29.04.14, а отже, зумовлює неможливість виконання у примусовому порядку рішення у даній справі.

Зважаючи на наведені положення законодавства, враховуючи наявні докази у справі, а також те, що стягувач не здійснив належних дій по повторному пред'явленню наказу до виконання, а прокуратура дізналася про повернення виконавчого документу (наказу) стягувачу лише 28.04.16, суд касаційної інстанції вважає обґрунтованим висновок судів про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.

Доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови та ухвали у справі, а тому їх слід залишити без змін, такі як ухвалені при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 14.06.16 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.07.16 у справі №909/599/13 залишити без змін.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді І. Д. Кондратова

М.М. Малетич