Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2014 року Справа № 910/3434/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіХодаківської І.П. (доповідач),суддівФролової Г.М., Яценко О.В.,розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Присадки"на постанову від 26.06.2014 Київського апеляційного господарського судуу справі№910/3434/14 господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Присадки"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Кредитне Брокерське Агентство"простягнення 10 248, 02 грн. За участю представників сторін:

Від позивача - Гавриш М.Д. (дов. від 24.12.12)

Від відповідача - Ніжнік Н.О. (дов. від 19.08.14)

Відповідно до розпорядження Секретаря другої судової палати від 16.09.2014 справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Фролова Г.М., Яценко О.В.

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Присадки" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитне Брокерське Агенство" про стягнення грошових коштів у розмірі 10 248,02 грн.. з яких 9 000,00 грн. основного боргу, 759,70 грн. - 3 % річних, 488,32 - сума індексу інфляції.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.04.2014 (суддя Курдельчук І.Д.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2014 у складі: Куксова В.В., Авдеєва П.В., Яковлєва М.Л. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Присадки" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст.536, 625, 1212, 1214 Цивільного кодексу України, ст.217 господарського кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що як зазначав відповідач 04.04.2011 між сторонами було досягнуто домовленість щодо надання послуг з оцінки майна та земельної ділянки з метою укладення Договору застави позивачем в АБ "Укргазбанк".

На виконання вказаної домовленості, відповідач підписав примірник Договору № 447 на проведення незалежної оцінки майна від 04.04.2011 та надіслав для підписання позивачу.

Відповідно до п. 2.2. Договору позивач, як замовник, зобов'язується протягом 1 (одного) банківського дня з дня отримання рахунку сплатити на користь відповідача, як оцінювача, передоплату у розмірі - 9000 грн.

Відповідач зареєстрував вказаний належним чином у журналі реєстру договорів, який являється внутрішнім документом ТОВ "Кредитне Брокерське Агентство".

Відповідач також зазначав, що роботи по Договору виконані ним належним чином, після надання замовником документів та інформації для проведення робіт, але не були прийняті позивачем, як замовником, у зв'язку з відмовою банку у наданні кредиту ТОВ "Присадки".

Відповідач передав позивачу, відповідно до п. 2.2. Договору, рахунок № СФ-0000574 від 04.04.2011 на суму 9000 грн., який був оплачений позивачем того ж дня з зазначенням всіх реквізитів даного рахунку.

05.04.2011 ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Присадки" здійснило перерахування грошових коштів ТОВ "Кредитне Брокерське Агентство", вказавши призначення платежу: "оплата за послуги по оцінці майна по р. 574 від 04.04.2011р. в т. ч. ПДВ 1500,00 грн. Док. № 373 от 05.04.2011" (відповідно до банківської виписки № 63 від 05.04.2011).

Зазначаючи, що ним було помилково перераховано відповідачу грошові кошти у розмірі 9000 грн., оскільки між сторонами не укладалось жодних договорів, послуги по оцінці майна не отримував, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1. ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Відповідно до ч. 1. ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2. ст. 638 ЦК України визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1. ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Відповідно до ч. 2. ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до ч. 3. ст. 642 ЦК України особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

З урахуванням вищевикладеного, судами зроблено висновок, що позивач здійснив дії щодо схвалення умов домовленості та перерахував грошові кошти на рахунок відповідача, прийнявши пропозицію щодо замовлення послуг з оцінки майна, що відповідає приписам ч. 2 ст. 642 ЦК України.

Крім того, в матеріалах справи наявний звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 4,0388 га, що належить ТОВ "НВП "Присадки", та розташована за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Світошинська, 3 та Звіт про оцінку майна, які були підготовлені відповідачем у 2011 році, на підставі чого судами зазначено, що відповідачем було надано документальне підтвердження того, що останнім були надані обумовлені сторонами послуги.

Відповідно до ч. 1. ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Враховуючи викладене, а також ненадання позивачем доказів в обгрунтування своєї вимоги, суди правомірно дійшли висновку про відсутність підстав для застосування ст. 1212 ЦК України та для повернення відповідачем позивачу грошових коштів у розмірі - 9 000 грн., а також стягнення з відповідача річних та інфляційних втрат.

Що стосується посилання касатора на те, що ухвалою господарського суду м.Києва від 05.03.2014 його було зобов'язано надати письмові пояснення щодо встановлення особи, винної у помилковому перерахуванні коштів відповідачу та притягнення цієї особи до відповідальності і на виконання цієї ухвали позивачем листом №64 від 20.03.2014 були надані суду відповідні пояснення та докази, воно не приймається до уваги, оскільки судами встановлено, що листом №64 від 20.03.2014 позивачем надано суду лише копію листа №637 від 15.07.2011, тобто, доказів, які б підтверджували притягнення до відповідальності за помилкове перерахування коштів заступника директора з фінансових питань ОСОБА_9 шляхом оголошення догани, та пояснень вказаної особи щодо причин допущення даної помилки, суду не надано.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції про відмову в позові, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишено без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Присадки" залишити без задоволення.

Постанову від 26.06.2014 Київського апеляційного господарського суду у справі №910/3434/14 господарського суду м. Києва залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді Г. Фролова

О. Яценко