Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 року Справа № 905/200/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДанилової М.В.суддівДанилової Т.Б., Добролюбової Т.В.за участю представників:позивача, відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКонцерну "Тріон"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 23.11.2015 р. у справі №905/200/15 господарського суду Донецької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"доКонцерну "Тріон"простягнення штрафу у розмірі 54 380,00 грн.

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Концерна "Тріон" штрафу у розмірі 54 380 грн. 00 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 04.08.2015 р. (суддя Макарова Ю.В.), позов задоволено: стягнуто з Концерна "Тріон" на користь ДП "Придніпровська залізниця" штраф у розмірі 54 380 грн. 00 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827 грн. 00 коп.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.11.2015 р. (колегія у складі суддів: головуючий суддя Бойченко К.І., судді Стойка О.В., Колядко Т.М.), рішення господарського суду Донецької області від 04.08.2015 р. залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Концерн "Тріон" звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків судів обставинам справи та порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 20.04.2016 р. справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Данилова Т.Б., Добролюбова Т.В.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.04.2016 р. касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

Від позивача до Вищого господарського суду України надійшла заява про заміну Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" його правонаступником - Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне задовольнити дане клопотання.

Сторони про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, проте, не скористались правом присутності своїх представників в судовому засіданні касаційної інстанції 18.05.2016 р.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Концерн "Тріон" зі станції відправлення Красноармійськ Донецької залізниці за залізничною накладною № 48081426 від 29.11.2014 р. на станцію Ямниця Львівської залізниці здійснило відправлення вагону № 65299208 з вантажем - вугілля кам'яне марки Т.

Відповідно до зазначеної накладної відповідачем у спірному вагоні вказано масу вантажу - 69 000 кг.

Правильність внесення відомостей в накладну підтвердив своїм підписом представник відправника.

Провізна плата склала 10 876,00 грн.

03.12.2014 р. при прибутті вантажу на попутну станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці у відповідності до ст. 24 Статуту залізниць України залізницею проведено перевірку маси вантажу, за результатами якої встановлено, що маса вантажу у вагоні №65299208 не відповідає масі, вказаній відповідачем у накладній № 48081426.

За даним фактом залізницею складено комерційний акт РА № 004928/587 від 03.12.2014 р., згідно з розділом Д якого: зважування вагону здійснене 03.12.2014 р. на 150-тоних вагонних електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, які пройшли державну повірку 15.10.2014 р.

При зважуванні виявилось у вагоні - брутто 94 750 кг, тара по документу 22 800 кг, нетто - 71 950 кг; різниця ваги проти накладної в сторону збільшення на 2 950 кг; навантаження вантажу рівномірне, нижче бортів на 10 см, без поглиблень; за документом та в наявності маркування відсутнє; торцеві двері та розвантажувальні люка з обох сторін закриті; течі вантажу немає; в технічному відношенні вагон справний.

При надходженні вантажу на станцію призначення Ямниця Львівської залізниці номер комерційного акту залізницею через риску добавлений цифрою 25 та у розділі Є комерційного акту зроблено відмітку про те, при переважуванні вантажу різниці проти цього акту не виявлено.

Надлишок вантажу масою 2 950 кг був відправлений за досильною накладною № 47126974 у вагоні № 65489221, спірний вагон був відправлений з вагою 69 000 кг на станцію призначення за накладною № 47000625.

Приймаючи рішення у даній справі суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони -одержувача.

Згідно зі ст. 24 Статуту залізниць вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1 розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 863/5084), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, "кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів своїм підписом підтверджує представник відправника.

Згідно з п. 5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць. Факт неправильного зазначення відправником зазначених відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Згідно з п. 10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 р., зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002 р. за № 567/6855, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці (далі - Правила № 567/6855).

Пунктом 22 "Правил видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Згідно зі ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно із ст. 118 Статуту залізниць (5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення).

У даному випадку провізна плата вагона № 65299208 складає 10 876,00 грн.: сума штрафних санкцій 10 876,00 грн. х 5 = 54 380,00 грн.

Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 861/5082, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів посвідчуються актами.

За змістом ст. 129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України за № 334 від 28.05.2002 р.

За п. 4 Правил складання актів комерційні акти на місцях загального користування складаються у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно зі ст.122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках, передбачених ст. 129 Статуту (з урахуванням п. 3.23 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 р. за № 04-5/601 та Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007 р. № 01-8/917) щодо штрафу нарахованого у розмірі відповідно до ст. 118 Статуту, штраф підлягає стягненню за сам факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, касаційна інстанція не приймає до уваги доводи касаційної скарги, в зв'язку з чим оскаржувані судові рішення залишає без змін.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Концерну "Тріон" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.11.2015 по справі № 905/200/15 господарського суду Донецької області залишити без змін.

Головуючий суддя М. Данилова

Судді: Т. Данилова

Т. Добролюбова