Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2014 року Справа № 5006/28/25пд/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.за участю представників: від позивача:не з'явився; від відповідача 1:не з'явився;від відповідача 2:Калантай М.А., дов. №юр-149 від 18.06.2012р.;від третьої особи 1:не з'явився;від третьої особи 2:не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуРегіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій областіна постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.05.2013р.у справі господарського суду№5006/28/25пд/2012 Донецької областіза позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій областідо 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Кристал"; 2.Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Експрес-Банк" в особі Донецької філії ПАТ "Акціонерний банк "Експрес-банк"треті особи1.Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном 2.Орендне підприємство "Костянтинівський завод скловиробників ім. 13-ти розстріляних робітників" провизнання недійним договору застави рухомого майнаВ С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.03.2013р. (складене 01.04.2013р.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.05.2013р. у справі №5006/28/25пд/2012, позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним договір застави рухомого майна №04-09/39-05 від 28.10.2005р. в частині передачі у заставу ванни печі №2 інв. №1441, №з/п 3 (додаток №1 в новій редакції). В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, з прийнятими судовими актами не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою разом з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти і передати справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.01.2014р. задоволено Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області про поновлення строків на подання касаційної скарги, відновлено строк на її подання, зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Ухвалами від 27.01.2014р. та 10.02.2014р. Вищий господарський суд України відкладав розгляд касаційної скарги.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Експрес-Банк" в особі Донецької філії просило оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 17.02.2014р. представник другого відповідача заперечував проти задоволення касаційної скарги. Інші учасники судового процесу уповноважених представників не направили. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку, що касаційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 10.10.2000р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Донецькій області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Кристал" (орендар) оформлений договір оренди №665, відповідно до умов якого орендодавець передає в тимчасове платне користування державне майно - цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: 85114, м. Костянтинівка, Донецької області, вул. Шмідта б.3, який входить до балансу ОП "Костянтинівський завод скловиробів", склад і вартість якого визначається згідно акту оцінки та передаточному балансу вказаного підприємства.

05.10.2005р. між Акціонерним банком "Експрес-Банк" в особі Донецької філії, (правонаступник Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Експрес-Банк" в особі Донецької філії ПАТ "Акціонерний банк "Експрес-банк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промисловий дім "Кристал" оформлений кредитний договір про відкриття кредитної лінії №04-01/18-05, відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в сумі 8 000 000грн., строком на 3 роки з 05.10.2005р. по 04.10.2008р. зі сплатою 20% річних.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором, 28.10.2005р. між цими ж сторонами оформлений договір застави рухомого майна №04-09/39-05 (з подальшими змінами щодо складу майна в редакції додаткової угоди №1 від 20.04.2006р.).

Згідно положень ч. 2 ст. 1115 ГПК України, касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно зі ст. ст. 42, 43 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи, а якщо спір вирішується колегіально - більшістю голосів суддів. У такому ж порядку вирішуються питання, що виникають у процесі розгляду справи (ст. 47 ГПК України).

У відповідності зі ст. 82 ГПК України, при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення. Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому, необхідно мати на увазі, що, згідно зі ст. 43 ГПК України, наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, заявник касаційної скарги зазначає, що господарськими судами попередніх інстанцій не в повному обсязі прийнято до уваги рішення господарського суду Донецької області від 17.12.2010р. у справі №12/503в, в рамках якої проведено судову економічно-будівельну експертизу, за висновками якої всі поліпшення на орендованих скловарних печах, склоформуючих автоматах та технологічних лініях, підлягають віднесенню до невід'ємних поліпшень.

Також заявник касаційної скарги наполягає, що майно, яке було передано у забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором, є безумовною власністю держави.

Отже, вирішуючи спір у даній справі господарські суди попередніх інстанцій не з'ясували в повному обсязі правову природу майна по договору застави №04-09/39-05 від 28.10.2005р.

Наведене свідчить, що під час розгляду справи місцевим господарським судом та апеляційною інстанцією допущені порушення ст. ст. 42, 43, 47, 43, 82, 99, 101 ГПК України.

В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи приписи ст. 1117 ГПК України, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 25.03.2013р. (складене 01.04.2013р.) та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 29.05.2013р. у справі №5006/28/25пд/2012 підлягають скасуванню, як винесені без дослідження всіх обставин справи, що мають істотне значення для правильного розгляду спору по суті, з направленням справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області - задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.05.2013р. та рішення господарського суду Донецької області від 25.03.2013р. (складене 01.04.2013р.) у справі №5006/28/25пд/2012 - скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя О.О. Євсіков