ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2016 року Справа № 911/5479/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач) Воліка І.М.,суддівДемидової А.М. розглянувши касаційну скаргуОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 у справі№ 911/5479/15 господарського суду Київської області за позовомОСОБА_5 до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "АМОС" 2. ОСОБА_4 провизнання недійсним договору; визнання недійсним рішення загальних зборів; визнання права власностів судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: ОСОБА_6, договір № 23-12/15/ФО від 23.12.2013

- відповідача 1: Гринь Ю.П., дов. б/н від 07.06.2016

- відповідача 2: не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Київської області від 17.02.2016 у справі № 911/5479/15 (суддя Карпечкін Т.П.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 (у складі головуючого судді Пономаренка Є.Ю., суддів Дідиченко М.А., Андрієнка В.В.) позов ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "АМОС" та ОСОБА_4 задоволено в повному обсязі, визнано недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "АМОС", укладений 21.10.2015 між ОСОБА_5 та ОСОБА_4; визнано за ОСОБА_5 право власності на частку в розмірі 100 відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "АМОС"; визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "АМОС", оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ "ВКФ "АМОС" №21/10/15 від 21.10.2015.

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішення, ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення і неправильне застосування норм процесуального права, зокрема ст.ст. 22, 31, 34, 41, 64 ГПК України, просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 17.02.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 у справі № 911/5479/15 і прийняти нове рішення, у якому відмовити у задоволенні позову ОСОБА_5 до ТОВ "ВКФ "АМОС" та ОСОБА_4. Також скаржник просить зупинити виконання рішення господарського суду Київської області від 17.02.2016 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 у справі № 911/5479/15 до закінчення перегляду справи в порядку касаційного провадження.

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів касаційної інстанції не вбачає підстав для його задоволення.

13.06.2016 від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу та письмові пояснення, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, оскільки судами попередніх інстанцій було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а оскаржувані судові рішення є обґрунтованими і законними. Також зазначає про вчинення ОСОБА_4 дій щодо відчуження нерухомого майна, яке належить ТОВ "ВКФ "АМОС". Позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Відповідач 1 не скористався правом, наданим ст.1112 ГПК України, не надав відзив на касаційну скаргу, що в силу положень ст.1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судових актів, що оскаржуються.

В судовому засіданні 14.06.2016 для підготовки вступної та резолютивної частини постанови оголошувалась перерва до 16.06.2016 на 10-50 год.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_5 з 19.02.2015 була єдиним учасником товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "АМОС" з часткою 100 відсотків статутного капіталу, що в грошовому еквіваленті становить 40 000,00 грн, згідно із статутом ТОВ "ВКФ "АМОС", редакція якого затверджена рішенням загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколом №08/02/15 від 12.02.2015 та зареєстрована 19.02.2015 за №13551050037006898 реєстраційною службою Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області.

Відповідно до матеріалів реєстраційної справи 21.10.2015 на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ВКФ "АМОС" від 21.10.2015 та прийнятих загальними зборами учасників ТОВ "ВКФ "АМОС", рішень, оформлених протоколом №21/10/15 від 21.10.2015, державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області проведена державна реєстрація змін до установчих документів товариства, які пов'язані зі зміною складу учасників (замінено учасника товариства), та внесено зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах (змінено директора товариства).

За відомостями, отриманими з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 23.12.2015 корпоративні права, що раніше належали позивачу - гр. ОСОБА_5 у ТОВ "ВКФ "АМОС", належать гр. ОСОБА_4.

Як зазначає позивач, 22.12.2015 з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців йому стало відомо про проведення реєстраційних змін, які пов'язані з відчуженням корпоративних прав ТОВ "ВКФ "АМОС" у розмірі 100% за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі та зміни керівника ТОВ "ВКФ "АМОС" ОСОБА_8 на ОСОБА_4, який обліковується як єдиний учасник ТОВ "ВКФ "АМОС" з часткою 100% статутного капіталу та його керівник. При цьому, позивач стверджує, що перехід права власності на частку в розмірі 100% статутного капіталу товариства до гр. ОСОБА_4 та зміни у складі учасників та органів управління ТОВ "ВКФ "АМОС" здійснено без її згоди та волевиявлення як попереднього учасника і власника 100% статутного капіталу товариства, оскільки нею не підписувалися договір купівлі-продажу 100% частки статутного капіталу ТОВ "ВКФ "АМОС" від 21.10.2015 та протокол загальних зборів учасників ТОВ "ВКФ "АМОС" від 21.10.2015.

23.12.2015 на підставі заяви ОСОБА_5 про вчинення злочину щодо заволодіння шахрайським шляхом на підставі підроблених документів її корпоративними правами Броварським відділом поліції ГУ Національної поліції у Київській області було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство), та внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань передбачені законом відомості.

На виконання постанови Броварського відділу поліції ГУ Національної поліції у Київській області від 05.01.2016 у кримінальному провадженні №1205110130004810, Київським обласним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України проведено експертні дослідження та складено висновок експерта №4-05/4 від 12.01.2016, згідно з яким за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи у кримінальній справі встановлено, що підпис від імені ОСОБА_5 в графі "продавець" на договорі купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ВКФ "АМОС" від 21.10.2015, виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою; підпис від імені ОСОБА_5 в графі "учасник" протоколу №21/10/15 загальних зборів учасників ТОВ "ВКФ "АМОС" від 21.10.2015, виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою; підпис від імені ОСОБА_8 в першій графі "запрошений" протоколу №21/10/15 загальних зборів учасників ТОВ "ВКФ "АМОС" від 21.10.2015 виконаний не ОСОБА_8, а іншою особою.

На запит місцевого господарського суду Броварським відділом поліції ГУ Національної поліції у Київській області листом від 08.02.2016 №1794/109/1003/03-16 надано, окрім належним чином завіреної копії висновку експерта від 12.01.2016 № 4-05/4, також належним чином завірену копію висновку експерта від 05.02.2016 № 4-05/69 про здійснення технічної експертизи відбитка печатки.

Згідно вказаного висновку від 05.02.2016 № 4-05/69 відтиск круглої печатки ТОВ "ВКФ "АМОС" в графі "підписи" протоколу № 21/10/15 загальних зборів учасників ТОВ "ВКФ "АМОС" від 21.10.2015 нанесений за допомогою кліше для високого друку; відтиск круглої печатки ТОВ "ВКФ "АМОС" в графі "підписи" протоколу №21/10/15 загальних зборів учасників ТОВ "ВКФ "АМОС" від 21.10.2015 нанесений не печаткою ТОВ "ВКФ "АМОС".

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Згідно з п. 21 постанови пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" висновки експертиз, які було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної, оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії.

Судами першої та апеляційної інстанцій прийнято як належні і допустимі докази висновок судово-почеркознавчої експертизи від 12.01.2016 № 4-05/4 та висновок технічної експертизи від 05.02.2016 № 4-05/69, оскільки зазначені висновки були складені без порушень вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998. Зазначені висновки експертів мають всі необхідні обов'язкові реквізити, оформлені на бланку експертної установи, підписані експертом, який безпосередньо проводив дослідження, а підписи у заключній частині дослідження засвідчені відбитком печатки Київського обласного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

При цьому, на дослідження експерту були поставлені питання, які мають безпосереднє значення для встановлення або спростування факту підроблення документів, чіткий та визначений характер, а також відповідають рекомендованому переліку питань до експертиз подібного характеру, затверджених Інструкцією.

У вступній частині вказаних висновків судового експерта ОСОБА_9 було попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без причин від виконання покладених на експерта обов'язків відповідно до ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

Згідно з листом Державного Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №19/8-4/32аз від 18.03.2016 рішенням Експертно-кваліфікаційної комісії МВС України від 02.12.2014 (свідоцтво НОМЕР_1) майору міліції ОСОБА_9 підтверджено кваліфікацію судового експерта з правом самостійного проведення судово-почеркознавчих експертиз.

Відповідно до Реєстру атестованих судових експертів, держателем якого є Міністерство юстиції України, експерт ОСОБА_9 має право у тому числі здійснювати судово-почеркознавчі експертизи та експертизи відбитків печатки відповідно до свідоцтв про присвоєння кваліфікації судового експерта НОМЕР_2 від 02.12.2014 та НОМЕР_3 від 14.12.2011.

Також на стадії апеляційного перегляду справи судом апеляційної інстанції прийнято як належний доказ висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, складений за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №3875/3876/16-32 від 15.03.2016, призначеної 25.02.2016 постановою слідчого відділу Броварського ВП ГУНП в Київській області в межах розслідування кримінальної справи, якою було встановлено факти підроблення підписів ОСОБА_5 на протоколі загальних зборів учасників ТОВ "ВКФ "АМОС" від 21.10.2015 та договорі купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ВКФ "АМОС" від 21.10.2015.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. Такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч.ч. 1-5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Зважаючи на те, що висновки судово-почеркознавчих експертиз, проведених в межах розслідування кримінальної справи №1205110130004810, свідчать про підроблення підпису позивача на договорі купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ВКФ "АМОС" від 21.10.2015 та протоколі загальних зборів учасників ТОВ "ВКФ "АМОС" від 21.10.2015, на підставі ст.ст. 15, 16, 190, 203, 215, 216, 236, 316, 317, 321, 328, 392 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відсутність волевиявлення ОСОБА_5 на відчуження належної їй частки у статутному капіталі ТОВ "ВКФ "АМОС" та внесення відповідних змін до установчих документів товариства, що є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ВКФ "АМОС" від 21.10.2015 відповідно до ч. 3 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Також суди дійшли висновку про наявність підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "ВКФ "АМОС", оформленого протоколом загальних зборів учасників ТОВ "ВКФ "АМОС" №21/10/15 від 21.10.2015, у зв'язку з недоведеністю факту скликання таких загальних зборів, повідомлення та присутності єдиного учасника товариства - ОСОБА_5 на цих загальних зборах учасників ТОВ "ВКФ "АМОС", тобто до протоколу загальних зборів внесено недостовірні відомості щодо присутності позивача та його участі в прийнятті рішень, сфальсифіковано підпис позивача на протоколі загальних зборів учасників товариства №21/10/15 від 21.10.2015.

За таких обставин, враховуючи недійсність договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ВКФ "АМОС" від 21.10.2015, який згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, не відбулося переходу права власності на частку у статутному капіталі ТОВ "ВКФ "АМОС", у зв'язку з чим суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про перехід 100% частки ОСОБА_5 у статутному капіталі ТОВ "ВКФ "АМОС" до ОСОБА_4 порушує право власності позивача, яке підлягає відновленню шляхом визнання права власності ОСОБА_5 на 100% частку у статутному капіталі ТОВ "ВКФ "АМОС".

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. ст.1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що судами попередньої інстанцій було встановлено відсутність волевиявлення позивача на укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ВКФ "АМОС" від 21.10.2015, а також неможливість проведення 21.10.2015 загальних зборів учасників ТОВ "ВКФ "АМОС" і прийняття рішення такими загальними зборами, зокрема, про вихід ОСОБА_5 зі складу учасників ТОВ "ВКФ "АМОС" та включення нового учасника до складу товариства, без участі позивача як єдиного учасника ТОВ "ВКФ "АМОС", колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність правових підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ВКФ "АМОС" від 21.10.2015, визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "ВКФ "АМОС", оформленого протоколом № 21/10/15 від 21.10.2015, а також визнання за ОСОБА_5 права власності на частку в розмірі 100% статутного капіталу ТОВ "ВКФ "АМОС".

Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаного висновку суду, спростовуються вищенаведеним, та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції.

З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник в силу ст. 33 ГПК України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування рішення господарського суду Київської області від 17.02.2016 і постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 у справі № 911/5479/15.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 та рішення господарського суду Київської області від 17.02.2016 у справі №911/5479/15 залишити без змін.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

С у д д я І.М. Волік

С у д д я А.М. Демидова