Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2014 року Справа № 902/3/13-г(15)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівУдовиченка О.С., Міщенка П.К., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

на ухвалу та на постанову у справі господарського судугосподарського суду Вінницької області від 27.12.2013 року Рівненського апеляційного господарського суду від 26.02.2014 року №902/3/13-г(15) Вінницької області

за заявою до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Бельгійське виробниче підприємство ПроТекс ГК"про визнання банкрутом

За участю представників сторін: ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" -Гіндрюка Т.С.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 27.12.2013 року у справі №902/3/13-г (15) (суддя Лабунська Т.І.) зобов'язано ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" оплатити на користь арбітражного керуючого Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Бельгійське виробниче підприємство - ПроТекс ГК" Бойка Олега Васильовича послуги за виконання повноважень розпорядника майна у справі №902/3/13-г(15) за період з 02.01.2013 року по 30.09.2013 року включно в розмірі передбаченому законодавством про банкрутство та затвердженому ухвалою господарського суду Вінницької області від 10.10.2013 року.

Не погодившись із винесеною ухвалою, ініціюючий кредитор - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до суду із апеляційною скаргою в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 27.12.2013 року у справі №902/3/13-г(15), оскільки оскаржувана ухвала за результатами розгляду клопотання арбітражного керуючого Бойка О.В. винесена судом без виклику сторін у справі, що є порушенням норм процесуального права.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.02.2014 року у справі №902/3/13-г (15) (Головуючий суддя - Демидюк О.О., судді: Тимошенко О.М., Бригінець Л.М.) ухвалу господарського суду Вінницької області від 27.12.2013 року залишено без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Не погодившись із процесуальними актами попередніх судових інстанцій, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.02.2014 року та ухвалу господарського суду Вінницької області від 27.12.2013 року, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм процесуального права, зокрема приписів ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. 43 ГПК України, та ст. 22 ГПК України, в частині дотримання права сторони на участь у судовому засіданні.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 11113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду (п. 2).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу господарського суду Вінницької області, якою зобов'язано ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" оплатити на користь арбітражного керуючого Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Бельгійське виробниче підприємство - ПроТекс ГК" Бойка О.В. послуги за виконання повноважень розпорядника майна у справі №902/3/13-г(15) за період з 02.01.2013 року по 30.09.2013 року включно в розмірі передбаченому законодавством про банкрутство та затвердженому ухвалою господарського суду Вінницької області від 10.10.2013 року, винесено 27.12.2013 року, при цьому виклик сторін у судове засідання судом першої інстанції не здійснювався.

Здійснюючи апеляційний перегляд ухвали суду першої інстанції за апеляційною скаргою ініціюючого кредитора, судом другої інстанції встановлено наступне.

Відповідно до ч.ч. 12, 14 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року внесених змін) (Далі по тексту- Закон про банкрутство) оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

01.10.2013 року відбулись загальні збори кредиторів та засідання комітету кредиторів ТОВ "Спільне Українсько-Бельгійське виробниче підприємство - ПроТекс ГК" (протокол №1, протокол №2) на яких серед інших, було прийнято рішення про встановлення оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) ТОВ "Спільне Українсько-Бельгійське виробниче підприємство - ПроТекс ГК" Бойка О.В. в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання своїх повноважень у справі №902/3/13-г (15), відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

10.10.2013 року ухвалою господарського суду Вінницької області у справі №902/3/13-г(15) затверджено оплату послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна) в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень у справі №902/3/13-г(15) відповідно до п.10 ст. 31 Закону про банкрутство, за рахунок ініціюючого кредитора - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

У матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують виконання ініціюючим кредитором - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" вимоги ухвали господарського суду Вінницької області від 10.10.2013 року щодо оплати послуг арбітражного керуючого Бойка О.В.

23.12.2013 року на адресу господарського суду Вінницької області надійшло клопотання (№ 902/3/23-12 від 23.12.2013 року) від арбітражного керуючого Бойка О.В. з проханням зобов'язати ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" оплатити на користь арбітражного керуючого (розпорядника майна) Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Бельгійське виробниче підприємство - ПроТекс ГК" послуги за виконання повноважень у справі № 902/3/13-г(15) за період з 02.01.2013 року по 30.09.2013 року включно.

Дане клопотання мотивоване тим, що ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" незважаючи на неодноразові звернення арбітражного керуючого Бойка О.В. та всупереч вимогам ухвали суду від 10.10.2013 року не здійснив оплату послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна) у справі № 902/3/13-г(15) за період з 02.01.2013 року по 30.09.2013 року включно.

Відповідно, суд першої інстанції розглянув та задовольнив клопотання арбітражного керуючого (№ 902/3/23-12 від 23.12.2013 року) без виклику представників сторін у справі.

Посилання ініціюючого кредитора на неналежне повідомлення про місце, дату та час судового засідання відхилено апеляційним господарським судом з огляду на те, що: по-перше, Господарський процесуальний кодекс не містить конкретного переліку випадків, коли ухвалу суду може бути винесено без виклику сторін в судове засідання; по-друге, оскаржувана ухвала не пов'язана з ходом розгляду справи по суті та не може ніяким чином на нього вплинути, її винесення не зумовлене необхідністю з'ясування судом певних обставин чи витребування доказів, оскаржувана ухвала не породжує та не змінює прав чи обов'язків між кредиторами та боржником у справі; по-третє, винесення оскаржуваної ухвали пов'язане виключно з невиконанням ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" покладеного на нього ухвалою від 10.10.2013 року обов'язку по оплаті послуг розпорядника майна Бойка О.В. за період з 02.01.2013 року по 30.09.2013 року включно, тобто, оскаржувана ухвала є похідною від винесеної ухвали щодо затвердження оплати послуг арбітражному керуючому від 10.10.2013 року.

Однак колегія суддів Вищого господарського суду України з таким висновком погодитись не може, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 5 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

В силу ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ГПК України сторони серед іншого мають право знайомитися брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Виходячи із наведених норм, суд касаційної інстанції вважає, що питання щодо розгляду клопотання про зобов'язання ініціюючого кредитора оплатити на користь арбітражного керуючого послуги за виконання повноважень розпорядника майна у справі, повинно вирішуватися в судовому засіданні з метою надання сторонам та іншим учасникам процесу можливості скористатися процесуальними правами, передбаченими ст. ст. 22, 43 ГПК України.

Відповідно до ст. 11110 ГПК України порушення норм процесуального права є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

Оскільки заявлене арбітражним керуючим клопотання розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, відповідно до ч. 2 ст. 11110 ГПК України така ухвала місцевого суду підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов хибного висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого суду прийнята правомірно, а тому постанова апеляційної інстанції також підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням норм процесуального права.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню повністю.

Крім наведеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне звернути увагу суду першої інстанції на таке.

Виходячи з вимог частини 12, 14 статті 31 Закону про банкрутство, фактичне отримання арбітражним керуючим оплати послуг неможливо без затвердження самостійною ухвалою господарського суду розміру, періоду, джерела та порядку оплати послуг арбітражного керуючого.

При винесенні вказаної ухвали, господарський суд, що здійснює правосуддя в процедурах банкрутства, надає правовий аналіз підставам виникнення та письмовим доказам, що підтверджують розмір оплати послуг арбітражного керуючого.

Вказана ухвала є правовою підставою для фактичного здійснення оплати послуг арбітражного керуючого, а також, є правовою підставою для добровільної оплати послуг арбітражного керуючого у розмірі та порядку, встановленому господарським судом.

В даному випадку, суди попередніх інстанцій правомірно послались на абзац 2 п. 10 ст. 31 Закону про банкрутство, згідно якого, оплата послуг арбітражного керуючого за період від дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.

Проте, судом першої інстанції, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, не надано відповідної правової оцінки розрахункам суми виплат наданих до суду арбітражним керуючим Бойком О.В. та письмовим доказам, що їх підтверджують, а саме, судом не з'ясовано в ухвалі розмір мінімальної заробітної плати, офіційно встановлений на момент звернення Бойка О.В. із заявою до господарського суду, що є порушенням вимог п. 12 ст. 31 спеціального Закону, а зазначено лише період, з 02.01.2013 року по 30.09.2013 року включно.

Без дослідження вказаних обставин висновки господарського суду про наявність обов'язку ініціюючого кредитора оплатити послуги розпорядника майна Бойка О.В. не є обґрунтованими та такими, що відповідають приписам Закону про банкрутство.

При новому розгляді суду першої інстанції слід враху вати викладене та розглянути клопотання арбітражного керуючого за участю представників сторін відповідно до вимог чинного законодавства.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.02.2014 року та ухвалу господарського суду Вінницької області від 27.12.2013 року у справі №902/3/13-г(15) скасувати.

Справу №902/3/13-г(15) направити на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук