Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року Справа № 910/7803/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. (доповідач) - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.,

розглянувши касаційну скаргу приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Маскарт", м. Дніпропетровськ,

на рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2013

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2014

зі справи № 910/7803/13

за позовом приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Маскарт" (далі - Фірма)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Хадо-Холдінг" (далі - Товариство), м. Харків,

Державної служби інтелектуальної власності України (далі - Служба), м. Київ,

про припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг,

за участю представників сторін:

Фірми - Коваленка С.О.,

Товариства - Первомайського О.О.,

Служби - Ресенчука В.М., Потоцького М.Ю.,

з оголошенням у судовому засіданні 08.04.2014 перерви до 15.04.2014,

ВСТАНОВИВ:

Фірма звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про дострокове припинення дії свідоцтва України від 15.10.2004 № 44053 на знак для товарів і послуг "Ревитализант", власником якого є Товариство, у зв'язку з перетворенням знака в позначення, що стало загальновживаним як позначення товарів і послуг певного виду після дати подання заявки (25.09.2002), а також просила зобов'язати Службу внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та здійснити необхідну офіційну публікацію.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.12.2013 (суддя Бондарчук В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2014 (колегія суддів у складі: Верховець А.А. - головуючий суддя, судді Доманська М.Л., Шипко В.В.), у задоволенні позову відмовлено.

Прийняті судові рішення з посиланням на приписи пункту 3 статті 18 Закону України від 15.12.1993 № 3689-ХІІ "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (далі - Закон № 3689) та статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано відсутністю підстав для дострокового припинення дії названого свідоцтва України.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України та додаткових письмових поясненнях до неї Фірма просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Товариство подало відзив на касаційну скаргу та додаткові письмові пояснення, в яких зазначило про безпідставність доводів скарги і просило судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення місцевим та апеляційним господарськими судами обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Відповідно до статті 1 Закону № 3689 знак - це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Згідно з приписами статті 5 Закону № 3689: правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом; об'єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень; право власності на знак засвідчується свідоцтвом.

За приписами пункту 3 статті 18 Закону № 3689 дія свідоцтва припиняється за рішенням суду у зв'язку з перетворенням знака в позначення, що стало загальновживаним як позначення товарів і послуг певного виду після дати подання заявки.

З огляду на наведене попередні судові інстанції, повно і всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким дали необхідну оцінку, з дотриманням норм матеріального і процесуального права та з наведенням у судових рішеннях зі справи необхідного мотивування, встановивши зміст і обсяг правової охорони торговельної марки Товариства "Ревитализант" за чинним свідоцтвом України № 44053, зареєстрованої для товарів 1, 4 класів та послуг 35 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, з'ясувавши питання щодо можливості перетворення згаданого знака в позначення, що стало загальновживаним як позначення товарів та/або послуг певного виду після дати подання заявки (25.09.2002), беручи до уваги як висновок судового експерта науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності від 14.10.2013 № 127/13, так і відсутність з боку позивача доказів фактичного існування відповідних товарів та/або послуг різних виробників, -

дійшли обґрунтованих висновків стосовно недоведеності втрати спірною торговельною маркою здатності відрізняти товари і послуги Товариства від однорідних товарів і послуг інших осіб, а тому й правомірно відмовили в задоволенні даного позову.

Доводи Фірми, наведені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2014 зі справи № 910/7803/13 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Маскарт" - без задоволення.

Суддя Б.Львов

Суддя І.Бенедисюк

Суддя В.Харченко