Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року Справа № 5023/615/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Плюшка І.А.суддівКочерової Н.О. (доповідач), Самусенко С.С.,розглянувши касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 04.02.2014у справі№ 5023/615/12 господарського суду Харківської області за позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доІзюмського комунального підприємства теплових мережпростягнення 7 822 325, 13 грн.за заявоюДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"провидачу дублікату наказу та поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконанняза участю представників сторін:

від позивача: Чижевська Р.В., дов. від 30.12.2013

від відповідача: Закаблуков А.С., дов. від 27.01.2014

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 року дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення судового наказу до виконання та про видачу дублікату наказу на підставі ст.ст. 119, 120 ГПК України, посилаючись на поважність причин пропуску такого строку та втрату наказу господарського суду Харківської області від 10.04.2012 у справі № 5023/615/12 не з вини ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.01.2014 (суддя Смірнова О.В.) в задоволенні заяви про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу від 10.04.2012 у справі № 5023/615/12 до виконання та видачу дублікату наказу від 10.04.2012 відмовлено.

При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що підстави для відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання та видачі дублікату наказу відсутні, оскільки наказ був вчасно пред'явлений стягувачем до виконання, докази втрати оригіналу наказу відсутні, а надана позивачем довідка про втрату наказу № 31/10-5415 від 27.11.2013 підписана керівником та головним бухгалтером ДК "Газ України НАК "Нафтогаз України" не підтверджує втрати наказу іншою, ніж стягувач особою.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 (колегія суддів у складі: Черленяк М.І. - головуючий, Івакіна В.О., Шепітько І.І.) апеляційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 14.01.2014 - без змін з тих же підстав.

В касаційній скарзі ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" просить ухвалу місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи рішенням господарського суду Харківської області від 22.03.2012 у справі № 5023/615/12 позовні вимоги задоволено частково, зменшено розмір пені на 50%, відстрочено виконання рішення на три місяці - до 01.07.2012 та стягнуто з Ізюмського комунального підприємства теплових мереж на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Харківської філії основний борг за поставлений природний газ в розмірі 6832688,27 грн., пеню в розмірі 267984,70 грн., три відсотки річних в розмірі 170577,32 грн., інфляційні витрати в розмірі 283090,13 грн. та 64380,00 грн. судового збору.

10.04.2012 на виконання вказаного рішення господарським судом Харківської області видано відповідний наказ, в якому зазначено, що він набирає чинності 10.04.2012 та дійсний для пред'явлення до виконання до 11.04.2013.

04.05.2012 стягувач подав до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області заяву про відкриття виконавчого провадження за вказаним наказом.

За даним наказом постановою від 17.05.2012р. було відкрито виконавче провадження, яке виконувалось в межах зведеного виконавчого провадження.

30.11.2012 Ізюмською міською радою прийнято Рішення № 1489 про припинення Ізюмського комунального підприємства теплових мереж шляхом ліквідації та створено ліквідаційну комісію, у зв'язку з чим, 12.12.2012 державним виконавцем відповідно до ст. 67 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, а наказ передано ліквідаційній комісії.

21.10.2013 стягувач направив Голові ліквідаційної комісії Ізюмського комунального підприємства теплових мереж заяву про повернення на адресу ДК "Газ України" наказу господарського суду Харківської області від 10.04.2012 у справі № 5023/615/12, посилаючись на те, що рішенням Ізюмської міської ради № 1598 від 28.12.2012 було скасовано зазначене вище рішення № 1489 від 30.11.2012 та припинено повноваження ліквідаційної комісії Ізюмського комунального підприємства теплових мереж.

Однак, ліквідаційна комісія Ізюмського комунального підприємства теплових мереж наказ господарського суду Харківської області від 10.04.2012 у справі № 5023/615/12 не повернула, що на думку стягувача свідчить про втрату вказаного наказу та стало підставою для звернення до господарського суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу господарського суду Харківської області від 10.04.2012 у справі №5023/615/12.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Разом з цим, згідно ч. 1 ст. 120 ГПК України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

Таким чином, стягувач має право звернутися до господарського суду з відповідною заявою про видачу дублікату наказу, однак він має право звернутися в межах строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 22 вказаного Закону виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються, в т.ч. і для: виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою господарського суду Харківської області від 30.10.2012 у даній справі (№ 5023/615/12) відстрочено виконання рішення господарського суду Харківської області від 22.03.2012 по справі № 5023/615/12 до 28.02.2013.

Однак, суди попередніх інстанцій не врахували зазначених вище норм закону, не взяли до уваги ухвалу господарського суду Харківської області від 30.10.2012 про відстрочення виконання рішення та не з'ясували належним чином чи закінчився строк для пред'явлення позивачем наказу господарського суду Харківської області від 10.04.2012 у справі № 5023/615/12 до виконання на момент звернення позивача із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення судового наказу до виконання та про видачу дублікату наказу.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України до заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

Господарський процесуальний кодекс не зобов'язує стягувача або державного виконавця наводити причини втрати наказу. Підставою для видачі наказу є подана заява з документами, які підтверджують факт втрати наказу. ГПК не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дублікату наказу з мотивів її необґрунтованості.

Відмовляючи у задоволенні поданої позивачем заяви про видачу дублікату наказу, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач не надав доказів втрати наказу, передбачених ч.3 ст.120 ГПК України. При цьому, суди відхилили надану ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" довідку № 31/10-5415 від 27.11.2013 про втрату наказу, підписану керівником та головним бухгалтером позивача, оскільки така довідка не підтверджує втрати наказу іншою, ніж стягувач особою.

Однак, колегія суддів вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними, оскільки обов'язок доказування втрати наказу законодавством покладено на стягувача, який у даній справі надав зазначену вище довідку № 31/10-5415 від 27.11.2013 про його втрату. При цьому, слід зазначити, що обставини фактичної наявності наказу у ліквідаційній комісії чи в будь-якому іншому місці є недоведеними, у зв'язку з чим суди не з'ясували, чи направлявся державним виконавцем наказ господарського суду Харківської області від 10.04.2012 у справі № 5023/615/12 до ліквідаційної комісії та не вирішили питання щодо знаходження такого наказу після припинення повноважень ліквідаційної комісії Ізюмського комунального підприємства теплових мереж.

З огляду на викладене, оскаржувані позивачем ухвалу місцевого та постанову апеляційного господарських судів не можна визнати законними та обґрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді суду належить врахувати наведене вище, на підставі наданих та додатково витребуваних доказів встановити фактичні обставини справи та, в залежності від встановленого прийняти рішення у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 14.01.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 у справі № 5023/615/12 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий І. Плюшко

Судді: Н. Кочерова

С. Самусенко