ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 року Справа № 2/264

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М. - головуючого (доповідач у справі) Короткевича О.Є., Полякова Б.М.,розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз"на постанову та ухвалувід 11.01.2017 Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 господарського суду Львівської областіза заявоюПрокурора Львівської області в інтересах держави в особі Пустомитівської районної ради Львівської областіпро визнання недійсною біржової угоди від 02.10.2002 № 96-02/5 про купівлю-продаж матеріальних цінностей загальною вартістю 4 020 840 грн. 00 коп.у справі№ 2/264 господарського суду Львівської областіза заявоюДержавної податкової інспекції у м. Львовідо відкритого акціонерного товариства "Кінескоп"провизнання банкрутомліквідаторарбітражний керуючий Надлонок А.І.

в судовому засіданні взяли участь представники:

- ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" - Гарбузюк Р.О., довір.,

Волощук П.Ю., довір.,

- Генеральної прокуратури України - Збарах С.М., посв.,

- ПАТ "Іскра" - Мирочинський А.М., довір.,

- ТОВ "Спектргаз" - Мирочинський А.М., довір.,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Львівської області перебуває справа № 2/264 про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Кінескоп" (далі - ВАТ "Кінескоп").

Постановою арбітражного суду Львівської області від 10.11.1999 ВАТ "Кінескоп" визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 08.05.2002 до провадження у справі про банкрутство ВАТ "Кінескоп" застосовано положення закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Піщухіна М.К.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 04.02.2015 усунуто Піщухіна М.К. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута, ліквідатором ВАТ "Кінескоп" призначено арбітражного керуючого Надлонка А.І.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.10.2016 (суддя Чорній Л.З.) відмовлено у задоволенні заяви, поданої прокурором Львівської області в інтересах держави в особі Пустомитівської районної ради Львівської області про визнання недійсною біржової угоди №96-02/5 від 02.10.2002, укладеної між ВАТ "Кінескоп" і відкритим акціонерним товариством "Іскра" (далі - ВАТ "Іскра") про купівлю-продаж матеріальних цінностей, а саме: двох станцій катодного захисту та зовнішнього газопроводу ГРС "Винники" Д 500в, загальною вартістю згідно оцінки експерта 4 020 840,00 грн.

Не погодившись із цією ухвалою суду, публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (далі - ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз") звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 12.10.2016, визнати недійсною біржову угоду №96-02/5 від 02.10.2002, укладену між ВАТ "Кінескоп" і ВАТ "Іскра" про купівлю-продаж матеріальних цінностей.

Крім того, також не погодившись із вказаною ухвалою суду, перший заступник прокурора Львівської області звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 12.10.2016 та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити заяву прокурора та визнати недійсною біржову угоду №96-02/5 від 02.10.2002, укладену між ВАТ "Кінескоп" і ВАТ "Іскра" про купівлю-продаж матеріальних цінностей а саме: двох станцій катодного захисту та зовнішнього газопроводу ГРС "Винники" Д 500в.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2017 (головуючий суддя - Гриців В.М., судді: Давид Л.Л., Кордюк Г.Т.) апеляційні скарги залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Львівської області від 12.10.2016 - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та додатковими поясненнями до неї, в якій просило скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2017, ухвалу господарського суду Львівської області від 12.10.2016 в частині відмови у задоволенні заяви про визнання недійсною біржової угоди №96-02/5 від 02.10.2002, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального права, зокрема ч.1 ст.26, ч.2 ст.30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін) (далі - Закон про банкрутство), ч. 2 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування", а також норм процесуального права.

Публічне акціонерне товариство "Іскра" (далі - ПАТ "Іскра") звернулося до Вищого господарського суду України з відзивом на касаційну скаргу та просило суд рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України звернулось до Вищого господарського суду України з заявою №17.2-ВИХ/86-17 від 14.03.2017 про залучення його до участі у справі як учасника провадження у справі про банкрутство ВАТ "Кінескоп". Однак, з огляду на повноваження Вищого господарського суду України та межі перегляду справи в касаційній інстанції, встановлені ст. 1117 ГПК України, зазначена заява задоволенню не підлягає.

Заслухавши пояснення представників ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз", Генеральної прокуратури України, ПАТ "Іскра", ТОВ "Спектргаз", обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні заяви, поданої прокурором Львівської області в інтересах держави в особі Пустомитівської районної ради Львівської області про визнання недійсною біржової угоди, суд першої інстанції виходив з того, що укладенням оспорюваного правочину не порушено вимог ч. 1 ст. 26 Закону про банкрутство, спірний газопровід не належить до об'єктів комунальної інфраструктури та його не було віднесено до переліку майна, яке не підлягало приватизації.

Разом з цим, керуючись нормами частини 1 статті 140, частини 1 статті 142 Конституції України, частини 2 статті 10, частин 1-5, 9 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції станом на дату укладення оспорюваного правочину) суд дійшов висновку, що права та інтереси Пустомитівської районної ради не могли бути і не були порушені укладенням оспорюваної угоди.

При цьому, місцевий суд визнав необґрунтованими посилання прокурора на положення частини 2 статті 30 Закону про банкрутство, оскільки ВАТ "Кінескоп" створене у процесі корпоратизації, не є державним підприємством, а належить до господарських товариств з державною часткою в статутному капіталі. Відтак, на думку суду першої інстанції, на продаж майна, яке увійшло до статутних фондів акціонерних товариств, утворених в процесі корпоратизації і щодо яких було прийняте рішення про приватизацію шляхом продажу акцій, вимоги Закону України "Про приватизацію державного майна" не поширюються.

З вказаними висновками господарського суду першої інстанції повністю погодився апеляційний суд.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується із зазначеними висновками попередніх судових інстанцій, оскільки вони є передчасними, зробленими без належної оцінки обставин справи та з порушенням вимог законодавства.

Так, як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 04.05.2016 прокурор Львівської області в інтересах держави в особі Пустомитівської районної ради Львівської області звернувся до господарському суду з заявою про визнання недійсною на підставі ст.48 ЦК УРСР біржової угоди №96-02/5 від 02.10.2002, укладену між ВАТ "Кінескоп" і ВАТ "Іскра" про купівлю-продаж матеріальних цінностей а саме: двох станцій катодного захисту та зовнішнього газопроводу ГРС "Винники" Д 500в. Вказана заява мотивована тим, що згідно приписів ч.1 ст. 26, ч.2 ст.30 Закону про банкрутство (в редакції, щодіяла на момент укладення біржової угоди) та ч. 2 ст.5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції, що діяла на момент укладення біржової угоди), зовнішній газопровід ГРС "Винники" (нова) - ГРС "Винники" (стара) з двома катодними станціями належить до об'єктів інженерної інфраструктури, які пов'язані з постачанням газу споживачам, а тому не міг бути відчужений за біржовою угодою від 02.10.2002. Окрім цього, прокурор зазначив, що спірний газопровід з двома катодними станціями, як об'єкт комунальної інфраструктури, не підлягав включенню до ліквідаційної маси ВАТ "Кінескоп", а мав бути переданий до комунальної власності територіальної громади Пустомитівського району Львівської області.

Місцевим та апеляційним судом встановлено, а матеріалами справи підтверджується, що ВАТ "Кінескоп" утворене внаслідок корпоратизації державного підприємства "Завод кінескопів" згідно з наказом міністра Мінмашпрому України №94 від 25.01.1995 відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.1993 та "Положення про порядок корпоратизації", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 508 від 05.07.1993. Державна реєстрація ВАТ "Кінескоп" проведена 30.01.1995.

Як встановлено судами під час розгляду справи, Фонд державного майна України наказом від 20.06.1995 № 174-ДКП прийняв рішення про приватизацію (продаж належних державі акцій) ВАТ "Кінескоп". За результатами продажу акцій частка належних державі акцій у статутному капіталі ВАТ "Кінескоп" становить 99,975%. За наказом Фонду державного майна України від 14.07.2004 №1451 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області здійснює повноваження з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі ВАТ "Кінескоп".

З наявних матеріалів справи вбачається, що за оспорюваною біржовою угодою №96-02/5 від 02.10.2002 ВАТ "Кінескоп" продало, а ВАТ "Іскра" купило товарно-матеріальні цінності, а саме: введені в експлуатацію у 1993 році дві станцій катодного захисту вартістю 3089,83 грн. з ПДВ і 2890,20 грн. з ПДВ відповідно та зовнішній газопровід ГРС "Винники" Д 500в довжиною 610 пог. м. інв.№45548 вартістю 33407,66 грн. з ПДВ. Названа угода зареєстрована у Львівській філії товарної біржі "Західно-Українська біржа нерухомості", а 03.10.2002 сторонами складено акт прийому-передачі майна, яке є предметом купівлі-продажу.

Вподальшому, 09.06.2003 ВАТ "Кінескоп" і ВАТ "Іскра" уклали зміни та доповнення №1 до біржової угоди №96-02/5, якими замінили текст: "Зовнішній газопровід ГРС "Винники" Д 500в довжина - 610 пог. м., інв.№45548, рік введення в експлуатацію - 1993 по ціні 33407,66 грн. з ПДВ" на "Зовнішній газопровід 500в від ГРС "Винники" до точки врізки в газопровід високого тиску ВАТ "Іскра", довжиною -808,5м., інв.№45548, рік введення в експлуатацію - 1993 по ціні 44210,42 грн. з ПДВ". Разом з цим, 17.06.2003 сторони підписали зміни та доповнення до акту прийому-передачі майна від 03.10.2002 до біржової угоди від 02.10.2002.

Отже, враховуючи предмет спору, вирішуючи питання про визнання недійсною біржової угоди, суду першої інстанції, насамперед, слід було надати оцінку, чи міг спірний газопровід бути предметом біржової угоди та чи відповідає її укладення вимогам до біржових операцій, встановленим ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" (в редакції, чинній на момент укладення оспорюваної угоди). В контексті зазначеного ухвалені судові рішення не містять жодного висновку. При цьому, місцевий суд не надав оцінки, що зміни та доповнення №1 до біржової угоди №96-02/5 були укладені сторонами на іншій, ніж сама угода товарній біржі - у Львівській філії товарної біржі "Українська інвестиційна" та взагалі не були зареєстровані на біржі, як того вимагає закон. Відтак, суд дійшов необґрунтованого висновку про відповідність змін та доповнень до біржової угоди вимогам законодавства.

До того ж, слід зауважити, що оскільки біржова угода була укладена під час ліквідаційної процедури у справі про банкрутство ВАТ "Кінескоп", то суд мав перевірити відповідність порядку продажу майна банкрута приписам ст. 30 Закону про банкрутство (в редакції, чинній на момент укладення оспорюваної угоди).

Так, згідно частин 1-3 названої норми, після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. При цьому продаж майна підприємств-банкрутів, заснованих на державній власності, здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про приватизацію державного майна" та інших нормативно-правових актів з питань приватизації.

У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Проте, в контексті наведеного судом першої інстанцій питання продажу спірного газопроводу саме на біржі не досліджувалось, жодного висновку стосовного дотримання порядку продажу майна ВАТ "Кінескоп" ухвала суду не містить.

Згідно ст. 25 Закону про банкрутство (в редакції, чинній на момент укладення оспорюваної угоди), ліквідатор з дня свого призначення, серед іншого, приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; формує ліквідаційну масу; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

За приписами ч.1 ст. 26 Закону про банкрутство в названій редакції усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів державного житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Індивідуально визначені речі, що належать банкруту на підставі речових прав, крім права власності і повного господарського відання, не можуть бути включені до складу ліквідаційної маси (ч.3 ст. 26 Закону про банкрутство).

Однак, судом не встановлювалось, чи здійснив ліквідатор інвентаризацію майна банкрута згідно законодавства, чи включено спірний газопровід до складу ліквідаційної маси ВАТ "Кінескоп", які належні докази підтверджують право власності або повного господарського відання банкрута на зовнішній газопровід 500в від ГРС "Винники" до точки врізки в газопровід високого тиску ВАТ "Іскра", довжиною - 808,5м., інв.№45548, рік введення в експлуатацію - 1993, що був предметом купівлі-продажу згідно оспорюваної біржової угоди (з урахуванням внесених змін). При цьому, в контексті наведеного, судом також не розглядалось питання застосування у даному випадки положень ч.3 ст. 26 цього закону та не надало оцінку, чи підпадає спірний газопровід під ознаки індивідуально визначеної речі, що належить банкруту на підставі речових прав, крім права власності і повного господарського відання.

У зв'язку з тим, що місцевий господарський суд не надав належної юридичної оцінки спірному майну та відповідного права банкрута на нього, є передчасним висновок господарського суду Львівської області про те, що газопровід, що є об'єктом оспорюваного договору, не належить до об'єктів комунальної інфраструктури.

До того ж, суд першої інстанції залишив без належної оцінки викладені ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" у письмових поясненнях від 12.08.2016 № 2/264-6 доводи в обґрунтування клопотання про витребування від ТОВ "Спектргаз" документів на газопровід (т. 66, а.с.148). Більше того, з оскаржуваної ухвали та наявних матеріалів справи не вбачається, що суд взагалі розглянув згадане клопотання ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" та прийняв відповідне рішення.

На думку колегії суддів, без дослідження технічної документації на спірний газопровід та його ідентифікації висновок суду першої інстанції про те, що "розбіжності в протяжності газопроводу між будівельним паспортом та оспорюваним договором не можуть впливати на дійсність останнього", є неправомірним та передчасним.

Без належного дослідження обставин справи місцевий суд також зробив висновок про те, що прокуратура, пропустивши строки самостійного звернення до суду, через 13 років повторно звертається з таким же позовом.

Так, дійсно, у 2003 році прокурор міста Львова в інтересах держави в особі Фонду Державного майна України звертався до суду з позовом про визнання недійсною біржової угоди №96-02/5 від 02.10.2002. Проте, з наявних матеріалів справи вбачається, що підстави зазначеного позову інші, як і орган, за захистом інтересів якого прокурор звертався до суду (т. 66, а.с. 79-80).

До викладено слід додати, що суд першої інстанції, виклавши доводи заяви прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Пустомитівської районної ради Львівської області від 29.04.2016 про подання її в межах строку позовної давності, власних висновків в контексті зазначеного на навів.

Разом з цим, висновок суду про те, що права та інтереси Пустомитівської районної ради Львівської області не могли бути і не були порушені укладенням оспорюваної угоди, ґрунтується виключно на позиції ПАТ "Іскра", викладеної представником останнього в поясненнях від 17.08.2016 (т. 66, а.с.202-203), та повністю відтворює зміст цих пояснень.

При цьому, пояснення ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" від 21.07.2016 (т. 66, а.с.105) щодо можливості подання прокурором позову в інтересах територіальної громади Пустомитівського району в особі Пустомитівської районної ради Львівської області залишені судом першої інстанції без будь-якої оцінки та аналізу.

Згідно зі ст.ст. 42, 43, 47 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Відповідно до п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Ухвалюючи ж рішення про відмову у задоволенні заяви прокурора з мотивів недоведеності та відсутності відповідних доказів, суд першої інстанцій в порушення п. 3 ч. 1 ст. 84 ГПК України належно не обґрунтував відхилення поданих як прокурором, так і ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз", доказів.

З урахуванням викладеного, ухвалу місцевого суду не можна вважати законною та обґрунтованою.

На вказані недоліки при ухваленні судом першої інстанції рішення апеляційний суд уваги не звернув та їх не усунув. При цьому, суд апеляційної інстанції припустився аналогічних порушень, не надавши зазначеним вище обставинам жодної правової оцінки, що є порушенням приписів ст. 101 ГПК України, на яку між тим, суд послався в оскаржуваній постанові та яка, зокрема, надає суду право повторно розглянути справу.

Так, зокрема, суд апеляційної інстанції залишив без будь-якої правової оцінки доводи і заперечення ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз", зазначені в апеляційній скарзі та письмових поясненнях до неї, прийняв постанову при неповному з'ясуванні обставин, на які посилаються учасники провадження у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 105 ГПК України у постанові апеляційної інстанції мають бути зазначені, зокрема, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.

Таким чином, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, суд апеляційної інстанції повинен у мотивувальній частині постанови навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято (чи взято) до уваги судом.

У порушення наведених норм процесуального законодавства, як і суд першої інстанції, апеляційний господарський суд при прийнятті постанови не надав належної оцінки доводам ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" про перебування на балансі ВАТ "Кінескоп" об'єктів соціальної сфери та інженерних об'єктів, задіяних в інфраструктурі міста та області (зокрема, газопроводу-перемички d=500 ммм "Винники") та не вжив заходів щодо з'ясування і встановлення цієї обставини.

Аналогічне порушення допустив суд апеляційної інстанції, не надавши належної правової оцінки доводам ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" про невідповідність біржової угоди та змін до неї приписам ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" (в редакції, чинній на момент укладення біржової угоди).

Також залишились без відповідної оцінки апеляційного суду доводи заявника апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції неправовомірно не застосовано до спірних правовідносин Закон України "Про приватизацію державного майна". Як вказував заявник, оскільки план приватизації не був виконаний, передані органу приватизації акції утвореного ВАТ не були продані, їх власник (держава) не змінився, Фондом державного майна України наказ про завершення приватизації не видавався, відтак, правовий статус майна не змінився. Проте, питання завершення приватизації та правового статусу майна банкрута на момент укладення оспорюваної угоди було залишено поза увагою.

На думку касаційного суду, з'ясування вказаних вище обставин має суттєве значення при розгляді заяви прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Пустомитівської районної ради Львівської області про визнання недійсною біржової угоди №96-02/5 від 02.10.2002.

У зв'язку із викладеним, колегія суддів зазначає про неповноту дослідження обставин справи, передчасність та невідповідність наведеним нормам законодавства висновків у винесених судами першої та апеляційної інстанцій рішеннях.

Таким чином, виходячи з повноважень касаційного суду, передбачених нормами п. 3 ст. 1119 ГПК України, ухвала місцевого суду та постанова апеляційного господарського суду підлягають скасуванню з передачею справи в частині розгляду заяви прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Пустомитівської районної ради Львівської області про визнання недійсною біржової угоди від 02.10.2002 №96-02/5 на новий розгляд до суду першої інстанції. Місцевому ж суду при новому розгляді справи слід усунути недоліки, викладені в даній постанові, вжити заходів щодо з'ясування всіх обставин справи, розглянувши в цій частині справу та ухваливши рішення відповідно до норм законодавства (ч. 1 ст. 11112 ГПК України).

Керуючись нормами ст.ст. 42, 43, 47, 43, 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" задовольнити.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2017 та ухвалу господарського суду Львівської області від 12.10.2016 у справі № 2/264 скасувати.

3. Справу № 2/264 в частині розгляду заяви прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Пустомитівської районної ради Львівської області про визнання недійсною біржової угоди від 02.10.2002 №96-02/5 передати на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Головуючий В.М. Коваленко

Судді О.Є. Короткевич

Б.М. Поляков

Постанова виготовлена та підписана 17.03.2017