Постанова ВГСУ від 14.12.2016 року у справі №б11/102-09/3/24

Друк

Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Справа № Б11/102-09/3/24 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКоваленка В.М.(доповідач у справі)суддіКороткевича О.Є.,суддіПогребняка В.Я.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл-П", м. Київна постановувід 04.10.2016 Київського апеляційного господарського судуУ справі№ Б11/102-09/3/24 господарського суду Київської областіза заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл-П", м. Київ (товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд-стандарт")до закритого акціонерного товариства "Укрбудінвест", м. Ірпінь Київської областіпровизнання банкрутом(керуючий санацією) ліквідатор арбітражний керуючий Григоренко О.М.в судовому засіданні взяли участь представники:

ТОВ "Інтеграл-П"Поліщук Р.М., довір., Київської обласної державної адміністрації (Департамент регіонального розвитку та житлово-комунального господарстваКозяр Н.В., довір.,уповноваженої особи акціонерів Корячка В.О. Корячко В.О., особисто, паспорт, ОСОБА_8, ордер, договір, посвідченняВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.06.2009 порушено провадження у справі № Б11/102-09 про банкрутство закритого акціонерного товариства "Укрбудінвест" (далі - ЗАТ "Укрбудінвест", Боржник) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл-П" (товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд-стандарт") (далі - ТОВ "Інтеграл-П", Кредитор) в порядку норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності внесених з 19.01.2013 змін, далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.06.2013 припинено процедуру розпорядження майном та введено процедуру санації, керуючим санацією Боржника призначено арбітражного керуючого Мілютіну Л.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.06.2015 достроково припинено повноваження арбітражного керуючого Мілютіної Л.В., як керуючого санацією Боржника, та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Григоренко О.М.

Постановою господарського суду Київської області від 21.12.2015 (головуючий суддя: - Лутак Т.В., суддя Антонова В.М., суддя Наріжний С.Ю.) ЗАТ "Укрбудінвест" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Григоренко О.М., яку зобов`язано вчинити дії у ліквідаційній процедурі Боржника відповідно до норм Закону про банкрутство тощо.

Не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, уповноважена особа акціонерів ЗАТ "Укрбудінвест" - Корячко В.О. звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову господарського суду Київської області від 21.12.2015.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 (головуючий суддя - Верховець А.А., суддя Разіна Т.І., суддя Чорногуз М.Г.) апеляційну скаргу задоволено, постанову господарського суду Київської області від 21.12.2015 скасовано, матеріали справи повернуто до господарського суду Київської області.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням апеляційної інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеграл-П" (далі - ТОВ "Інтеграл-П") звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 скасувати, постанову господарського суду Київської області від 21.12.2015 залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема ст. 16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 21 Закону про банкрутство, а також норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представників скаржника, Київської обласної державної адміністрації (Департамент регіонального розвитку та житлово-комунального господарства) та уповноваженої особи акціонерів - Корячка В.О., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про визнання Боржника банкрутом, місцевий суд послався на дати відкриття процедури санації, затвердження плану санації та здійснення через два роки після відкриття процедури санації заміни керуючого санації, а також на подання головою комітету кредиторів клопотання про визнання Боржника банкрутом.

При цьому клопотання уповноваженої особи акціонерів Боржника про продовження процедури санації було відхилено, як подане без належних повноважень. Згідно ж поданого керуючим санацією висновку план санації виконати неможливо, фінансові документи свідчать про неможливість відновлення платоспроможності, що у сукупності із рішенням комітету кредиторів та звітом керуючого санацією дає підстави для визнання Боржника банкрутом.

Також суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для призначення у справі судової бухгалтерської експертизи. Крім цього згідно рішення комітету кредиторів боржника ліквідатором слід призначити арбітражного керуючого Григоренко О.М. та продовжувати здійснювати процедуру ліквідації за нормами нової редакції Закону про банкрутство (в редакції, що діє з 19.01.2013).

Скасовуючи постанову господарського суду Київської області від 21.12.2015, апеляційний господарський суд вказав на порушення норм законодавства при складенні керуючим санацією звіту, що був покладений в основу рішення місцевого суду про визнання Боржника банкрутом (відсутність необхідних відомостей, документів, доказів), а також на те,що арбітражний керуючий Григоренко О.М. є заінтересованою особою у справі. Крім цього апеляційний суд вказав на існуючі стосовно майна (об'єкту нерухомого майна) провадження, яке було включено до плану санації та мало бути використано при виконанні цього плану.

Заявник касаційної скарги, заперечуючи проти наведених висновків апеляційного господарського суду вказує, що під час процедури санації порушені норми ст. 21 Закону про банкрутство - не виконаний у встановлений строк план санації, у тому числі щодо погашення вимог кредиторів за рахунок продажу майна Боржника, що стало підставою для прийняття комітетом кредиторів рішення та звернення із клопотанням про визнання ЗАТ "Укрбудінвест" банкрутом. Ліквідатор Григоренко О.М. не є заінтересованою особою у справі, апеляційна скарга по суті є скаргою на дії керуючого санацією у справі, а апеляційний суд не переглянув в порядку норм ст. 101 ГПК України ті питання (стосовно клопотань), які були розглянуті судом першої інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне зазначити таке.

Положеннями ст. 41 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, порушення провадження у даній справі та ухвалення рішення про визнання Боржника банкрутом здійснювалось в порядку норм Закону про банкрутство в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених в цей закон змін.

Виходячи з приписів п. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону про банкрутство у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VІ, під час вирішення питання (підстав та порядку) про визнання банкрутом боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство до набрання чинності з 19.01.2013 нової редакції вказаного закону, застосуванню підлягають норми попередньої редакції такого закону.

Отже, оцінка підстав та правомірності ухвалення оскаржуваних судових рішень має здійснюватися відповідно до Закону про банкрутство у редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року змін, внесених Законом України від 22.12.2011 року № 4212.

Редакція ж Закону про банкрутство від 22.12.2011 № 4212-VІ у такій справі підлягає застосуванню щодо наслідків визнання Боржника банкрутом.

Щодо висновку апеляційного суду про неправомірність визнання ЗАТ "Укрбудінвест" банкрутом та застосування до нього ліквідаційної процедури, колегія суддів звертає увагу на те, що апеляційний суд виходив з висновку про відсутність правових та матеріальних підстав та передчасність рішення про визнання Боржника банкрутом. При цьому оцінка обставин та підстав для продовження процедури санації апеляційним судом не здійснювалась і рішення в цій частині апеляційним судом не приймалось (див. резолютивну частину постанови від 04.10.2016). А тому відсутні порушення апеляційним судом норм ст. 21 Закону про банкрутство, як про те стверджує заявник касаційної скарги.

Посилання на звіт керуючого санацією щодо обставин неможливості виконання у встановлені строки плану санації не є безумовною підставою для відкриття процедури ліквідації, оскільки норми вказаного закону визначають комплекс правових підстав та процедуру визнання боржника банкрутом.

Відтак, підстави для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури визначаються не тільки за нормами ст. 21 Закону про банкрутство (враховуючи застосовану процедуру санації до боржника), а й за нормами ст. 22 Закону про банкрутство, які безпосередньо стосуються визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Так, порядок та підстави визнання боржника банкрутом визначені, зокрема, нормами ст. 22 Закону про банкрутство, відповідно до яких у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Такими випадками є, зокрема:

закінчення процедури розпорядження майном за відсутності клопотання комітету кредиторів про відкриття процедури санації або пропозиції про укладення мирової угоди;

подання клопотання комітету кредиторів про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (ч. 8 ст. 16 Закону про банкрутство) тощо;

якщо комітетом кредиторів не прийнято жодне з рішень, передбачених нормами ч. 5 ст. 21 Закону про банкрутство, або таке рішення не подано в господарський суд протягом п'ятнадцяти днів з дня закінчення санації чи виникнення підстав для її дострокового припинення (ч. 6 ст. 21 Закону про банкрутство).

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, комітетом кредиторів відповідно до норм ч. 5 ст. 21 вказаного закону було прийнято рішення про визнання ЗАТ "Укрбудінвест" банкрутом та відкриття стосовно нього ліквідаційної процедури, а тому у даній справі такі підстави для визнання Боржника банкрутом, які визначені в ч. 6 ст. 21 Закону про банкрутство не застосовуються.

Що ж до підстав, передбачених ч. 5 ст. 21 для визнання боржника банкрутом - за клопотання комітету кредиторів, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідне клопотання № 18 від 26.065.2015 (т. 21 а.с. 196-201) було подане головою комітету кредиторів у справі, чому господарські суди попередніх інстанцій надали правову оцінку.

При цьому, суд касаційної інстанції зазначає, що виходячи з приписів ст.ст. 21, 22 Закону про банкрутство, лише рішення та клопотання комітету кредиторів про визнання Боржника банкрутом не є достатньою правовою підставою для ухвалення судом відповідного рішення та застосування щодо боржника процедури ліквідації, а тому вирішується судом на підставі оцінки доказів у справі, виходячи з встановлених обставин справи.

Так, нормами ч. 4 ст. 205 Господарського кодексу України передбачено, що у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. Умови, порядок та наслідки оголошення суб'єктів господарювання банкрутами встановлюються цим Кодексом та іншими законами. Ліквідація суб'єкта господарювання - банкрута є підставою припинення зобов'язань за його участі.

Стаття 1 Закону про банкрутство визначає категорію "банкрутство", як визнану господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Таким чином ознаки, що складають категорію "банкрутство" відносно боржника встановлюються господарським судом за результатами розгляду справи та на підставі відповідних доказів в їх сукупності, а не лише на підставі клопотання комітету кредиторів.

У даній справі відповідні підстави та ознаки оцінюються за результатами розгляду звіту керуючого санацією про проведену процедуру санації.

Однак, апеляційним судом під час здійснення оцінки вказаного звіту та доданих до нього доказів була встановлена недостатність матеріалів та доказів згідно такого звіту (фінансових документів зокрема) на підтвердження необхідності та наявності правових підстав для визнання Боржника банкрутом.

Крім цього апеляційний суд господарський встановив обставини та звернув увагу на вирішення численних спорів стосовно нерухомого майна Боржника, що було визначено в плані санації та мало бути використано для виконання плану санації та відновлення платоспроможності ЗАТ "Укрбудінвест" та збереження цього підприємства із відповідними правовими та соціальними наслідками.

Отже, суд апеляційної інстанції, проаналізувавши обставини та докази щодо стану фінансово-господарської діяльності Боржника згідно поданого звіту керуючого санацією, дійшов правильного висновку про недостатність правових підстав для визнання Боржника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури.

Таким чином, суд касаційної інстанції, переглядаючи постанову суду першої інстанції про визнання Боржника банкрутом, яка була скасована постановою суду апеляційної інстанції, погоджується із обґрунтуванням та висновками апеляційного суду щодо підстав та аргументів для скасування постанови суду першої інстанції, як такими, що відповідають і обставинам справи, і нормам законодавства.

У зв'язку із викладеним та виходячи з повноважень касаційної інстанції за нормами ст. 1119 ГПК України оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає залишенню без змін, як правомірна, законна, обґрунтована та така, що відповідає обставинам справи.

Керуючись нормами ст. 129 Конституції України, ст. 205 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 16, 17-21, 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013), ст.ст. 1, 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 22.12.2011 № 4212-VІ, що набрала законної сили з 19.01.2013) та ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -