Історія справи
Постанова ВГСУ від 14.10.2014 року у справі №910/6368/14
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2014 року Справа № 910/6368/14
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. (доповідач), Харченко В.М.
розглянув касаційну скаргу комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", м. Київ (далі - КП "ЦОС Шевченківського району"),
на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.06.2014 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2014
зі справи № 910/6368/14
за позовом КП "ЦОС Шевченківського району"
до молодіжного житлового комплексу "Ярослав", м. Київ (далі - МЖК "Ярослав"),
про стягнення 45 100, 31 грн.
Судове засідання проведено за участю представників:
КП "ЦОС Шевченківського району" - Бриля П.О.,
МЖК "Ярослав"- Сидоренка С.С.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
КП "ЦОС Шевченківського району" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з МЖК "Ярослав" основного боргу в сумі 44 230,79 грн., інфляційних втрат у сумі 184,30 грн. та трьох процентів річних у сумі 685,22 грн., посилаючись на невиконання відповідачем грошового зобов'язання за укладеним сторонами за договором від 01.04.2007 № 298 про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.06.2014 (суддя Мельник В.І.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 (колегія суддів у складі: суддя Авдеєв П.В. - головуючий, судді Куксов В.В., Яковлєв М.Л.), позов залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
У касаційній скарзі КП "ЦОС Шевченківського району" просить Вищий господарський суд України ухвалу господарського суду міста Києва від 13.06.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 зі справи скасувати та "прийняти нове рішення про задоволення позову" внаслідок порушення господарськими судами норм процесуального права та законодавства, яким врегульовані питання надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
Пунктом 5 частини першої статті 81 ГПК України передбачено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.
У підпункті 4.9 пункту 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено таке: "При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:
- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;
- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;
- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.
Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК.
У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
Позов може бути залишений без розгляду й частково, а саме в частині однієї із заявлених позовних вимог".
Зі змісту оскаржуваної ухвали господарського суду міста Києва від 13.06.2014 вбачається, що суд вирішив залишити позов без розгляду, оскільки позивачем на вимогу суду не подано доказів взяття на облік "спірного лічильника" та обґрунтованого розрахунку використаної теплової енергії, що позбавляє суд можливості повно та об'єктивно розглянути спір по суті (а.с. 63, абзац третій).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.06.2014 у даній справі позивача зобов'язано уточнити розрахунок заявленої до стягнення суми згідно з показниками лічильника обліку теплової енергії.
Наявними у справі процесуальними документами у позивача не було витребувано докази взяття на облік "спірного лічильника". Місцевим господарським судом не обґрунтовано, чому такі документи дійсно необхідні для вирішення спору, а за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті. Також судом не зазначено причини невиконання вимог позивачем і не надано об'єктивної оцінки їх поважності.
Апеляційний господарський суд, залишаючи оскаржувану ухвалу місцевого господарського без змін, наведене залишив поза увагою.
За таких обставин у Вищого господарського суду України відсутні підстави для висновку про обґрунтоване застосування попередніми судовими інстанціями в оскаржуваних судових актах положення пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.
Відтак ухвала господарського суду міста Києва від 13.06.2014 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 зі справи № 910/6368/14 підлягають скасуванню.
Керуючись статтями 1119, 11111,11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" задовольнити частково.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 13.06.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 зі справи № 910/6368/14 скасувати.
Справу передати на розгляд господарського суду міста Києва.
3. Повернути комунальному підприємству "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" з Державного бюджету України внесений платіжним дорученням від 30.09.2014 № 414 судовий збір за подання касаційної скарги в більшому розмірі, ніж встановлено законом, у сумі 304, 50 грн.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Харченко