Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 року Справа № 910/13122/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Палій В.В. (доповідач)

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОТОРГ-ДОН", м. Миколаїв,

на ухвалу господарського суду міста Києва від 01.07.2014

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2014

зі справи № 910/13122/14

за позовом приватного підприємства "ВІ.ДЖЕЙ.ТАЙРС ПРОТЕКТОР" (далі - Підприємство), м. Дніпропетровськ,

до: 1. Державної служби інтелектуальної власності України (далі -Служба), м. Київ,

2. товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОТОРГ-ДОН" (далі -Товариство), м. Миколаїв,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Міністерство доходів і зборів України (далі -Міністерство), м. Київ,

про визнання недійсними патентів на промислові зразки.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

Підприємства - не з'явився

Служби - Запорожець Л.Г. предст. (дов. від 23.05.2013)

Товариства - Простяков Є.О. предст. (дов. від 26.03.2013), Гетманцев В.І.

предст. (дов. від 11.01.2013)

Міністерства - Корчинська М.В. предст. (дов. від 12.05.2014)

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Підприємство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Служби і Товариства про визнання недійсними патентів на промислові зразки від 25.06.2014 №№ 27235, 27236, 27237, 27238, 27239, 27240, 27241, 27242, 27243, 27244, 27245, 27246, 27247, які зареєстровані в Державному реєстрі патентів України на промислові зразки; зобов'язання Служби внести зміни до Державного реєстру патентів України на промислові зразки щодо визнання недійсними патентів на промислові зразки від 25.06.2014 №№ 27235, 27236, 27237, 27238, 27239, 27240, 27241, 27242, 27243, 27244, 27245, 27246, 27247 та здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність"; зобов'язання Товариства припинити порушення прав інтелектуальної власності на патенти на промислові зразки від 10.10.2013 №№ 25365, 25364, 25584, 25595, 25597, 25601, 25602, 25706, 25705, 25610, 25608, 25604 та 25603.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.07.2014 порушено провадження у справі № 910/13122/14 та прийнято позовну заяву до розгляду.

Також Підприємство звернулося до суду із заявою про забезпечення позову шляхом:

- заборони Міністерству вносити до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності будь-які заборони щодо промислових зразків за патентами України від 25.06.2014 №№ 27235, 27236, 27237, 27238, 27239, 27240, 27241, 27242, 27243, 27244, 27245, 27246, 27247 до вирішення спору про визнання недійсними патентів України від 25.06.2014 №№ 27235, 27236, 27237, 27238, 27239, 27240, 27241, 27242, 27243, 27244, 27245, 27246, 27247;

- заборони Міністерству та його територіальним підрозділам, згідно переліку, здійснювати митне оформлення шин до коліс транспортних засобів, зображення яких охороняється згідно патентів на промислові зразки від 25.06.2014 №№ 27235, 27236, 27237, 27238, 27239, 27240, 27241, 27242, 27243, 27244, 27245, 27246, 27247;

- заборони Товариству пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення в цивільний оборот або зберігання в зазначених цілях шин до коліс транспортних засобів, зображення яких охороняється згідно патентів на промислові зразки від 10.10.2013 №№ 25365, 25364, 25584, 25595, 25597, 25601, 25602, 25706, 25705, 25610, 25608, 25604 та 25603;

- заборони Товариству пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення в цивільний оборот або зберігання в зазначених цілях шин до коліс транспортних засобів, зображення яких охороняється згідно патентів на промислові зразки від 25.06.2014 №№ 27235, 27236, 27237, 27238, 27239, 27240, 27241, 27242, 27243, 27244, 27245, 27246, 27247.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.07.2014 у справі № 910/13122/14, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2014, залучено до участі у справі Міністерство доходів і зборів України як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів; заяву Підприємства про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено та вжито перелічені у заяві заходи до забезпечення позову до винесення рішення суду у справі та набрання ним законної сили.

Товариство звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного господарського суду від 30.07.2014 скасувати повністю; ухвалу місцевого господарського суду про вжиття заходів забезпечення позову від 01.07.2014 у справі № 910/13122/14 скасувати частково, а саме, в частині пункту 3, підпунктів 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 пункту 4, пунктів 5, 6 резолютивної частини ухвали; у задоволенні клопотання Підприємства про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 910/13122/14 - відмовити. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових актів з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

У судовому засіданні 07.10.2014 оголошено перерву до 14.10.2014.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, заслухавши пояснення представників відповідачів та третьої особи, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги частково з урахуванням такого.

Процесуальні підстави для застосування заходів до забезпечення позову визначає стаття 66 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може унеможливити або утруднити виконання рішення по суті позовних вимог.

Згідно з статтею 67 ГПК України позов зокрема забезпечується забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.

Господарським судам у застосуванні заходів до забезпечення позову також необхідно враховувати викладене у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", відповідно до пункту 1 якої у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову в частині заборони Міністерству вносити до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності будь-які заборони щодо промислових зразків за патентами України, власником яких є Товариство, суди попередніх інстанцій жодним чином не обґрунтували, як невжиття в даному випадку даного заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду за заявленими позовними вимогами.

Забороняючи Товариству пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення в цивільний оборот або зберігання в зазначених цілях шин до коліс транспортних засобів, зображення яких охороняється згідно патентів на промислові зразки, власником яких є Товариство, а також забороняючи Міністерству та його територіальним підрозділам, згідно з переліком, здійснювати митне оформлення шин до коліс транспортних засобів, зображення яких охороняється згідно з патентами на промислові зразки, власником яких є Товариство, суди не врахували, що застосування наведених заходів забезпечення позову на даній стадії судового провадження є неправомірним та передчасним, оскільки встановлення факту невідповідності промислових зразків, власником яких є Товариство, умовам патентоспроможності, визначеним чинним законодавством України, входить до предмета доказування у даній справі та підлягає доведенню під час вирішення спору по суті.

Забороняючи Товариству пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення в цивільний оборот або зберігання в зазначених цілях шин до коліс транспортних засобів, зображення яких охороняється згідно з патентами на промислові зразки, власником яких є Підприємство, суди попередніх інстанцій не врахували, що такий захід забезпечення позову фактично є тотожним заявленій позовній вимозі про зобов'язання Товариства припинити порушення прав інтелектуальної власності на патенти на промислові зразки, власником яких є позивач, а відповідно, у даному випадку має місце вирішення спору по суті до початку судового розгляду даної справи, оскільки встановлення факту порушення Товариством прав Підприємства як власника патентів на промислові зразки входить до предмета доказування у вирішенні даного спору.

Отже, господарський суд у винесенні оскаржуваної ухвали в частині задоволення заяви про забезпечення позову неправильно застосував приписи статті 66 ГПК України, а апеляційний господарський суд зазначеного порушення не усунув, у зв'язку з чим судові акти попередніх інстанцій в цій частині підлягають скасуванню внаслідок порушення норм процесуального права, яке призвело до прийняття неправильних судових актів.

В іншій частині (щодо залучення до участі у справі Міністерства та зобов'язання позивача направити залученій третій особі копії позовної заяви з додатками) ухвала місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду підлягають залишенню без змін.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11110,11111,11113 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОТОРГ-ДОН" задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 01.07.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2014 зі справи № 910/13122/14 у частині задоволення заяви приватного підприємства "ВІ.ДЖЕЙ.ТАЙРС ПРОТЕКТОР" про вжиття заходів до забезпечення позову скасувати.

3. Відмовити приватному підприємству "ВІ.ДЖЕЙ.ТАЙРС ПРОТЕКТОР" у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі № 910/13122/14.

4. В іншій частині ухвалу господарського суду міста Києва від 01.07.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2014 зі справи № 910/13122/14 залишити без змін.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Палій