Постанова ВГСУ від 14.08.2014 року у справі №920/2161/13

Друк

Пошук

183

Просмотров

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Історія справи

Постанова ВГСУ від 14.08.2014 року у справі №920/2161/13

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2014 року Справа № 920/2161/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Костенко Т.Ф.розглянувши у судовому засіданні за участю представників сторін: позивача: не з'явились, повідомлені належно, відповідача: Кугай А.В. - дов. від 07.08.14,

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Велетень"на окрему ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від14.05.14у справі№920/2161/13 Господарського суду Сумської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЛеСтар"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Велетень"простягнення 280788,30 грн.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 13.08.14 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. - головуючого, Гоголь Т.Г., Костенко Т.Ф.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛеСтар" звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велетень" 280788,30 грн. боргу. Позивач посилався на те, що він згідно з договором про відступлення права вимоги від 24.03.08, укладеним між позивачем і ТОВ "ЮВС", набув права вимоги до боржника (відповідача) щодо сплати 280788,30 грн. боргу за отриманий останнім згідно з накладними товар.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 27.02.14 (суддя Соп'яненко О.Ю.) в позові відмовлено. Суд визнав обґрунтованими позовні вимоги, проте відмовив у їх задоволенні через сплив строку позовної давності.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.05.14 (судді: Гончар Т.В., Білецька А.М., Гребенюк Н.В.) перевірене рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

Разом з тим, окремою ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.05.14 (судді: Гончар Т.В., Білецька А.М., Гребенюк Н.В.) повідомлено керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Велетень" про виявлені недоліки в роботі відповідальних за правову та організаційно-документальну роботу посадових осіб підприємства для вжиття відповідних організаційно-правових заходів щодо усунення таких недоліків. Зобов'язано про вжиті заходи повідомити апеляційний господарський суд у місячний строк та скеровано вказану окрему ухвалу ТОВ "Велетень". Апеляційний суд керувався приписами статті 90 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Велетень" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить окрему ухвалу у справі скасувати, як ухвалену з порушенням приписів статей 3, 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", статті 90 Господарського процесуального кодексу України, положень наказу Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.98 N41 "Про затвердження Переліку типових документів". Скаржник вважає оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду невмотивованою. Він наголошує на тому, що законодавством встановлений трирічний строк зберігання документів первинного бухгалтерського обліку, а тому строк зберігання документів за операціями з ТОВ "ЮВС" сплив ще у 2007 році.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛеСтар" відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представника відповідача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції приписів процесуального законодавства, відзначає наступне.

Як убачається з матеріалів справи, Харківський апеляційний господарський суд 14.05.14 виніс окрему ухвалу, якою повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Велетень" про виявлені в діяльності товариства недоліки для вжиття відповідних організаційно-правових заходів; зобов'язав про вжиті заходи повідомити апеляційний суд у місячний строк та скерував вказану ухвалу ТОВ "Велетень". При цьому недоліками він вважав відсутність доказів на підтвердження оплати отриманого товару. Суд дійшов висновку про порушення відповідачем порядку ведення ним бухгалтерського обліку. Винесення окремої ухвали унормовано статтею 90 Господарського процесуального кодексу України. За приписами цієї норми господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу. Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, в порядку та розмірі, передбачених частиною першою статті 119 цього Кодексу. При цьому, окрема ухвала являє собою засіб реагування господарського суду на виявлені під час судового розгляду порушення законності або суттєвих недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, їх працівників чи посадових осіб. В окремій ухвалі має бути зазначено закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його стаття, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Вказівки, що містяться в окремій ухвалі, повинні бути максимально конкретними і реальними для виконання. При винесенні окремої ухвали слід ураховувати, що вказівки щодо усунення порушень законності чи недоліків у діяльності підприємств і організацій не повинні виходити за межі компетенції господарського суду. Наведене узгоджується з Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 №18. Разом з цим, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги щодо змісту ухвали. У разі якщо господарський спір не вирішується по суті, ухвала, зокрема, має містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство, висновок з розглянутого питання. Отже, окрема ухвала у справі повинна відповідати вимогам статті 86 вказаного Кодексу, а також містити викладення обставин, що зумовили її винесення. Проте, в оскаржуваній окремій ухвалі суду апеляційної інстанції не вказано, в чому саме полягає допущене відповідачем порушення законності; не зазначено в ній конкретних та реальних вказівок щодо заходів, яких має вжити товариство на виконання такої ухвали з посиланням на відповідні норми законодавства. Посилаючись на ненадання доказів оплати отриманого товару, судом не було враховано вимоги законодавства щодо строків зберігання бухгалтерських документів. Відповідно до приписів статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення є порушення або неправильне застосування, зокрема, норм процесуального права.