Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року Справа № 904/3484/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Владимиренко С.В., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"на рішеннягосподарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016та постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.2016у справі№ 904/3484/16 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"доПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс"простягнення 140 769,96 грн.,за участю представників: від позивачаКучерук А.В., Романов Д.М.від відповідачаШиян Є.І.від третьої особине з'явився

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - ПАТ "Українська залізниця") звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля") про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у розмірі 140 769,96 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2016 у справі № 904/3484/16 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс".

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016 у справі № 904/3484/16 (суддя Євстигнеєва Н.М.) позов задоволено; стягнуто з ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь позивача 129 855,84 грн. плати за користування вагонами, 10 914,12 грн. збору за зберігання вантажу та 2 111,55 грн. витрат зі сплати судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 (колегія суддів у складі: Науменко І.М. - головуючий, Верхогляд Т.А., Кузнецов В.О.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016 у справі № 904/3484/16 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016 та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 у справі № 904/3484/16, Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля") звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд поновити строк для подання касаційної скарги, скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.02.2017 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Владимиренко С.В., Шевчук С.Р. відновлено ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" строк подання касаційної скарги, прийнято зазначену касаційну скаргу ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 14.03.2017 о 10 год. 15 хв.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак третя особа передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористалася.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 01.03.2013 між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ПАТ "Українська залізниця") (Залізниця) та ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" (перейменоване на ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля") (Власник колії) було укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", яка примикає до станції Ароматна Придніпровської залізниці № ПР/М-12-1/132/12-15/3236-9/НЮдч (далі - Договір), відповідно до п. 1 якого згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить Власнику, що примикає стрілкою № 20 в парній горловині до станції Ароматна Придніпровської залізниці та обслуговується власним локомотивом.

Згідно з п. 5, 6 Договору передача всіх вагонів на під'їзну колію здійснюється за повідомленнями. Повідомлення про подачу вагонів на під'їзну колію передаються не пізніше ніж за 2 години до подачі вагонів, прийомоздавальником станції Ароматна прийомоздавальнику Власника особисто з реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2. Вагони для під'їзної колії подаються локомотивом Залізниці на одну з приймально-здавальних колій № № 4, 6, 8, 10, 12 станції Ароматна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом Власника колії.

Відповідно до п. 12 Договору Власник колії сплачує Залізниці плату: за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами, за ставками, наведеними у розділі V Тарифного керівництва № 1; за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання, яка сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів; інші збори та плати за додаткові роботи та послуги, які виконує Залізниця для Власника колії згідно з діючими нормативними документами.

Пунктом 20 Договору встановлено термін його дії - 5 років.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у листопаді 2015 за накладними Залізницею були прийняті порожні власні вагони до перевезення на станцію призначення Ароматна Придніпровської залізниці на адресу одержувача ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля".

На шляху прямування порожні власні вагони, у зв'язку з неприйняттям вагонів одержувачем - ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на свою під'їзну колію та зайнятістю колій станції призначення Ароматна, були затримані згідно наказів Залізниці: № 23, № 24, № 25, № 26, № 27, № 29, № 30 від 08.11.2015; № 33, № 34, № 2217, № 2220 від 09.11.2015; № 2221, № 2222, № 2223, № 2224, № 2229 від 10.11.2015; № 2231, № 2233, № 2237, № 2238 від 11.11.2015; № 2242, № 2244, № 2245 від 12.11.2015.

На момент видачі зазначених наказів про затримку вагонів, на станції призначення Ароматна Придніпровської залізниці була вільна лише одна колія для обгону локомотивів, інші колії були зайняті.

Внаслідок неприйняття вагонів одержувачем на свою під'їзну колію станціями затримки Павлоград-1, Синельникове-2, Новомосковськ-Дніпровський, Самарівка, Верхівцево складені акти про затримку вагонів форми ГУ-23а, акти загальної форми ГУ-23: № 7836 від 11.11.2015, № 7771 від 11.11.2015, № 7831 від 12.11.2015, № 7706 від 08.11.2015, № 7704 від 08.11.2015, № 7708 від 08.11.2015, № 7707 від 08.11.2015, № 7705 від 08.11.2015, № 7709 від 08.11.2015, № 7837 від 12.11.2015, № 7680 від 08.11.2015, № 7679 від 08.11.2015, № 7685 від 08.11.2015, № 7699 від 08.11.2015, № 7813 від 11.11.2015, № 7714 від 08.11.2015, № 7777 від 10.11.2015, № 7723 від 09.11.2015, № 7803 від 11.11.2015, № 7716 від 09.11.2015, № 7717 від 09.11.2015, № 7718 від 09.11.2015; та станцією призначення Ароматна Придніпровської залізниці вчасно повідомлено представників ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" про затримку вагонів, що підтверджується підписами відповідальних працівників одержувача на відповідних повідомленнях.

Викладені обставини стали підставою для нарахування позивачем плати за користування вагонами по відомостях плати форми ГУ-46 № № 13119036, 123119037, 13119038, 17119039, 17119040, 17119041, 1719042, 17119043, 17119044, 30119052, 30119053, 30119054, 30119055, 30119056, 30119057, 30119058, 30119059, 90119060, 30119061, 30119062, 30119063, 30119064, 30119065, 30119066, 30119067, 30119068, 30119069, 30119070 у сумі 129 855,84 грн. та збору за зберігання вантажу по накопичувальних картках форми ФДУ-92 № № 19119001, 19119002, 19119003 у сумі 10 914,12 грн.

Як встановлено судами вказані відомості плати форми ГУ-46 та накопичувальні картки форми ФДУ-92 підписані представниками ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" з запереченнями, що вини ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" у затримці вагонів немає.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення з ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у розмірі 140 769,96 грн., позивач зазначив, що нарахування такої плати та збору зумовлено порушенням відповідачем умов Договору щодо прийняття вагонів одержувачем на свою під'їзну колію.

Згідно зі ст. 908 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України) умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Статтею 920 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно з ст. 42 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут залізниць України) залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня.

Відповідно до ст. 46 Статуту залізниць України одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Статтею 71 Статуту залізниць України визначено взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Згідно з ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Пунктом 3 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (далі - Правила користування вагонами і контейнерами), передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6). За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлятися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Відповідно до п. 4, 6 Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями. Час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під'їзні колії або орендовані ділянки колій. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

Пунктами 8, 9, 10, 12 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4). Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" (додаток 5) до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником). Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Порожні власні вагони, які перевозяться за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, відповідно до пункту 5.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 № 17, мають статус "вантажу", що залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці.

Згідно з п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі - Правила зберігання вантажів) збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Відповідно до п 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі - Правила розрахунків за перевезення вантажів) усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Суди попередніх інстанцій, встановивши своєчасність повідомлення ПАТ "Українська залізниця" відповідача про готовність залізниці подати вагони, які прибули на його адресу, неприйняття цих вагонів відповідачем, що призвело до їх затримки на підходах до станції призначення, дійшли правомірного висновку про обґрунтоване нарахування залізницею плати за користування вагонами на суму 129 855,84 грн. та збору за зберігання вантажу на суму 10 914,12 грн.

За таких обставин, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правомірно задовольнив позов ПАТ "Українська залізниця".

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016 у справі № 904/3484/16 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

С.Р. Шевчук