Історія справи

Постанова ВГСУ від 13.08.2014 року у справі №910/944/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2014 року Справа № 910/944/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Мележик Н.І.- головуючого,

Дунаєвської Н.Г.,

Воліка І.М.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу ОСОБА_4

на рішення господарського суду міста Києва

від 13.03.2013 року

та постанову Київського апеляційного господарського

суду від 02.07.2014 року

у справі № 910/944/13

господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

Фірма "Лезіс"

до Публічного акціонерного товариства

"Платинум Банк"

за участю третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог на

предмет спору на стороні

позивача ОСОБА_4

за участю третіх осіб, які не

заявляють самостійних вимог на

предмет спору на стороні

відповідача: 1) Приватного нотаріуса Київського

міського нотаріального округу

ОСОБА_5

2) Управління державної виконавчої

служби Головного управління

в Київській області

про визнання виконавчого напису таким,

що не підлягає виконанню

за участю представників:

позивача - не з'явились

відповідача - Тимченка Я.П.

третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог на

предмет спору на стороні

позивача - ОСОБА_7

третіх осіб, які не

заявляють самостійних вимог на

предмет спору на стороні

відповідача: 1) не з'явились

2) не з'явились

В С Т А Н О В И В:

У січні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Лезіс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" про визнання виконавчого напису нотаріуса б/н, виданого 04.04.2012 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.03.2013 року (суддя Івченко А.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2011 року (судді: Гончаров С.А., Авдеєв П.В., Скрипка І.М.), в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення місцевого і постанову апеляційного господарських судів та задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових актів.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що 27.10.2011 року між ПАТ "Платинум Банк" (відповідач, кредитор) та ТОВ Фірма "Лезіс" (позивач, позичальник) укладено Генеральний кредитний договір № GCREF.2011101093, відповідно до умов якого кредитор відкрив ТОВ Фірма "Лезіс" невідновлювальну відкличну кредитну лінію та встановив її ліміт, строк дії, мінімальний розмір процентів (кредитна лінія), в межах якої, здійснював оплатне кредитне обслуговування позичальника шляхом укладання сторонами окремих кредитних договорів.

27.10.2011 року між цими ж сторонами укладено кредитний договір №REF.2011101094 на виконання та в межах Генерального кредитного договору № GCREF.2011101093 від 27.10.2011, відповідно до п. 1.1. якого, ПАТ "Платинум Банк" на умовах Генерального договору та цього договору надав ТОВ Фірма "Лезіс" грошові кошти в сумі 2 305 000,00 грн. на строк користування 60 місяців, а ТОВ Фірма "Лезіс" зобов'язалось повернути наданий кредит, сплатити проценти за його користування в розмірі 19,40 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році за 30 днів у місяці та здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених даним договором розмірах і строках та виконати свої зобов'язання в порядку, передбаченому Генеральним договором та цим Договором в повному обсязі.

Умовами данного договору сторонами погоджено, що позичальник здійснює перерахування на рахунок ПАТ "Платинум Банк" ануїтетний платіж до 27 числа кожного місяця. Датою сплати поточної заборгованості є 27 число кожного календарного місяця.

Також 27.10.2011 між цими ж сторонами укладено кредитний договір № BDL.2011101095 на виконання та в межах Генерального кредитного договору № GCREF.2011101093 від 27.10.2011, відповідно до п. 1.1. якого ПАТ "Платинум Банк" на умовах Генерального договору та цього договору надав ТОВ Фірма "Лезіс" грошові кошти в сумі 795000,00 грн. на строк користування 60 місяців, а позичальник зобов'язався повернути наданий кредит, сплатити проценти за його користування в розмірі 20,20 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році за 30 днів у місяці та здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених даним договором розмірах і строках та виконати свої зобов'язання в порядку, передбаченому Генеральним договором та цим Договором в повному обсязі.

В забезпечення виконання зобов'язань ТОВ Фірма "Лезіс" за вищезазначеними кредитними договорами 27.10.2011 року між ПАТ "Платинум Банк" (Іпотекодержатель, відповідач) та ОСОБА_4 (Іпотекодавець, третя особа-1) укладено Іпотечний договір № GCREF.2011101093/1, за умовами якого ОСОБА_4 передала, а ПАТ "Платинум Банк" прийняв в заставу (іпотеку) належне іпотекодавцю на праві власності нерухоме майно, а саме: а) аптеку, зазначену на плані під літерою "А", загальною площею 483,7 кв.м., будівлю комерційних послуг, зазначену на плані під літерою "Б", загальною площею 191,1 кв.м., що розташовані в АДРЕСА_1; б) земельну ділянку, площею 0,06 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1; в) магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1", зазначений на плані під літерою "А", загальною площею 39,8 кв.м., що розташований в АДРЕСА_2; г) земельну ділянку, площею 0,004979 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, з цільовим призначенням земельної ділянки: комерційне використання в якості забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань ТОВ Фірми "Лезіс" (позивача) за генеральним кредитним договором та всіма можливими змінами та доповненнями до нього, а також кредитними договорами/або договорами про відкриття кредитної лінії, які укладаються на виконання Генерального кредитного договору.

Пунктом 4.1.1. Договору іпотеки визначено право банку звернути стягнення на предмет іпотеки у разі, якщо у момент настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані, а саме: при порушенні Позичальником умов основного зобов'язання щодо строків погашення заборгованості за Кредитом, сплати процентів за користування Кредитом, відшкодування збитків, неустойки, штрафів, пені та іншої заборгованості, та інших випадках, передбачених Генеральним кредитним договором, а також при порушенні Іпотекодавцем умов цього договору та у випадках встановлених законом у Іпотекодержателя виникає право задоволення своїх вимог по основному зобов'язанню, шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки.

Відповідно до п. 4.1.3. Договору іпотеки, Іпотекодержатель має право, зокрема, звернути стягнення на Предмет іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса.

В зв'язку із невиконанням ТОВ Фірма "Лезіс" своїх обов'язків за кредитним договором з 28.12.2011 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою, ПАТ "Платинум Банк" направлено ТОВ Фірма "Лезіс" та ОСОБА_4 листи із вимогою погашення протягом 30-ти днів з дня отримання листа заборгованість, відсотки за користування кредитними коштами та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки (листи від 10.02.2012 року № 60-15/3454, № 60-15/3455, листи від 13.02.2012 року № 60-15/3471, № 60-15/3458), які отримані сторонами, проте, залишені без відповіді.

Як встановлено судами позичальником ТОВ Фірма "Лезіс" та ОСОБА_4 вимоги банку про погашення суми заборгованості не виконані, а тому банк набув права звернення на предмет іпотеки відповідно до умов договору іпотеки. В зв'язку з зазначеним банк звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 із заявою про вчинення виконавчого напису.

04.04.2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №354, про звернення стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно, передане в іпотеку банку на підставі іпотечного договору № GCREF.2011101093/1 від 27.10.2011 року з метою погашення заборгованості по кредитному договору.

За приписами статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року

Згідно з пунктами 1, 2 глави 12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. № 296/5 захист цивільних прав здійснюється нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису. Виконавчі написи вчиняються нотаріусами на документах, які встановлюють заборгованість або передбачають повернення майна.

У підпункті 1.1 пункту 1 глави 16 Порядку для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Відповідно до підпунктів 6.1 - 6.3 пункту 6 глави 16 Порядку за заявою кредитора розмір суми, яка підлягає стягненню за виконавчим написом, може бути встановлений з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. Неустойка (штраф, пеня) включається до виконавчого напису, якщо це передбачено умовами договору. Вчинення виконавчого напису за договором позики здійснюється з урахуванням вимог статті 1050 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Відмовляючи в позові про визнання виконавчого напису нотаріуса б/н від 04.04.2011 року таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано зазначив про дотримання відповідачем норм ст. 35 ЗУ "Про іпотеку" щодо направлення письмових вимог боржнику та іпотекодавцю.

При цьому, господарські суди послались на листи, направлені відповідачем, через невиконання ТОВ Фірма "Лезіс" з 28.12.2011 року зобов'язань по погашенню кредиту, позивачу та ОСОБА_4 з вимогою погашення заборгованості і попередженням про можливе звернення стягнення на майно передане в іпотеку, які залишені ними без відповіді.

Перелік документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп.б ч.2 п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою КМУ від 29.06.1999р. №1172, для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Згідно з п. 315 Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.1998 № 41 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 17.09.1998 № 576/3016, первинні документи і додатки до них, що фіксують факт виконання господарських операцій і є підставою для записів у реєстрах бухгалтерського обліку та податкових записах є, зокрема, касові, банківські документи, повідомлення банків і переказні вимоги, виписки банків.

Встановивши факт надання ПАТ "Платинум Банк" нотаріусу перелік документів для вчинення виконавчого напису, серед яких: оригінал Договору іпотеки № GCREF.2011101093 від 27.10.2011 року; копія договору № 26001300080301 банківського рахунку від 18.10.2011 року; копія генерального кредитного договору № GCREF.2011101093 від 27.10.2011року; копія кредитного договору № BDL.2011101095 від 27.10.2011 року на виконання та в межах генерального кредитного договору № GCREF.2011101093 від 27.10.2011року; копія кредитного договору № REF.2011101094 на виконання та в межах генерального кредитного договору № GCREF.2011101093 від 27.10.2011 року; меморіальні ордери № 77154637, № 77155216 від 27.10.2011 року; розрахунок заборгованості за кредитним договором № BDL.2011101095 від 27.10.2011 року на виконання та в межах генерального кредитного договору № GCREF.2011101093 від 27.10.2011 року станом 02.04.2012 року; розширений розрахунок заборгованості за кредитним договором № BDL.2011101095 від 27.10.2011 року на виконання та в межах генерального кредитного договору № GCREF.2011101093 від 27.10.2011 року станом 02.04.2012 року; розрахунок пені за кредитним договором № BDL.2011101095 від 27.10.2011 року на виконання та в межах генерального кредитного договору № GCREF.2011101093 від 27.10.2011 року за період з 15.04.2011 року по 27.03.2012 року; розрахунок заборгованості за кредитним договором № REF.2011101094 від 27.10.2011 року на виконання та в межах генерального кредитного договору № GCREF.2011101093 від 27.10.2011 року станом 02.04.2012 року; розширений розрахунок заборгованості за кредитним договором № REF.2011101094 від 27.10.2011 року на виконання та в межах генерального кредитного договору № GCREF.2011101093 від 27.10.2011 року станом 02.04.2012 року; розрахунок пені за кредитним договором № № REF.2011101094 від 27.10.2011 року на виконання та в межах генерального кредитного договору № GCREF.2011101093 від 27.10.2011 року за період з 15.04.2011 року по 27.03.2012 року; копії вимог; виписка по особовим рахункам ТОВ Фірма "Лезіс" за період з 27.10.2011 року по 02.04.2012 року; копія довіреності №186 від 08.11.2011 року, господарськими судами попередніх інстанцій обґрунтовано зазначено, що ТОВ Фірма "Лезіс" не доведено, що спірний напис вчинено за відсутності відповідних документів, підтверджуючих безспірну заборгованість, а тому мотивовано відхилив позовні вимоги ТОВ Фірма "Лезіс".

Відтак, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку, що при вчиненні виконавчого напису, яким звернуто стягнення на нерухоме майно, нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 діяв на підставі та в межах чинного законодавства України .

Доводи касаційної скарги щодо помилкового включення до суми заборгованості пені є безпідставними, оскільки кредитним договором передбачено відповідальність сторін у випадку невиконання зобов'язань, а договором іпотеки встановлено покриття всім переданим в іпотеку майном всіх зобов'язань ТОВ Фірма "Лезіс", в тому числі пені та відсотків.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому не заслуговують на увагу.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій такими, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, здійснені на підставі правильної юридичної оцінки спірних правовідносин та відповідають нормам матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень у справі № 910/944/13 не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2014 року у справі № 910/944/13 залишити без змін.

Головуючий суддяН.І. Мележик СуддіН.Г. Дунаєвська І.М. Волік