Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2014 року Справа № 905/7561/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Поляков Б. М., суддів:Короткевича О.Є. (доповідач у справі),Куровського С.В.розглянувши матеріали касаційної скарги Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Группа НЖК" - Оніщука М.І.на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.04.2014 рокуу справі№ 905/7561/13за заявою боржникаТовариства з обмеженою відповідальністю " Группа НЖК "пробанкрутствов судовому засіданні взяв участь представник: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

04.11.2013 року господарським судом Донецької області порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Группа НЖК " на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.01.2014 року затверджено звіт ліквідатор та ліквідаційний баланс підприємства банкрута, а провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю " Группа НЖК " припинено.

Не погодившись із цією постановою суду, Державна податкова інспекція в Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі-Інспекція, ДПІ) звернулася до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 30.01.2014 року, а провадження у справі припинити.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.04.2014 року (головуючий суддя - Богатир К. В., судді: Дучал Н. М., Ушенко Л. В.) ухвалу господарського суду Донецької області від 30.01.2014 року скасовано, а провадження у справі № 905/7561/13 припинено.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями попередніх інстанцій, Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Группа НЖК" - Оніщука М.І. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.04.2014 року, а ухвалу господарського суду Донецької області від 30.01.2014 року залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство (ч. 2 ст. 41 ГПК України), стаття 1 якого визначає сторін у справі про банкрутство, якими є, зокрема, конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Також, ст. 1 Закону про банкрутство передбачає, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Отже, у справі про банкрутство боржника, порушеної щодо фізичної-підприємця за заявою останнього, особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, тобто після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення у встановлений строк із кредиторськими вимогами до боржника.

У зв'язку із викладеним суд касаційної інстанції також наголошує, що визначені законом органи доходів і зборів користуються правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників. Ця норма міститься в ст. 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через вказані вище певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом про банкрутство.

Однак в апеляційній скарзі Інспекція жодним чином не посилається на наявність у Підприємця заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), та відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до Боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові). Окрім цього, в скарзі відсутнє посилання на будь-які докази, з їх наданням, що підтверджують такі вимоги.

При цьому, колегія суддів враховує, що виходячи з положень Закону про банкрутство, строк встановлений для направлення кредиторами заяв із вимогами до банкрута з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, орган доходів і зборів у ліквідаційній процедурі боржника не позбавлений права (а відповідно до положень податкового кодексу України - зобов'язаний) здійснити податкову перевірку після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом - у даному випадку після 08.11.2013 року. А у разі виявлення порушень вимог податкового законодавства та заборгованості Боржника по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) податковий орган заявляє свої претензії до такого боржника шляхом подачі заяви із кредиторськими вимогами.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що вказаний податковий орган не позбавлений права, у разі наявності кредиторських вимог до Боржника та їх заявлення у справі про банкрутство у визначеному вище порядку, оскаржувати прийняті у наступному судові рішення у даній справі.

За таких обставин, враховуючи викладені обставини та положення ст.ст. 1,91 Закону про банкрутство порядок набуття особою статусу, зокрема, кредитора - сторони провадження у справі про банкрутство, касаційна інстанція дійшла висновку, що ДПІ на момент прийняття оскаржуваної ухвали суду першої інстанції (ст. 91 ГПК України) не набула статусу кредитора Боржника або учасника провадження у справі про банкрутство, оскаржувана нею в апеляційному порядку ухвала не стосується її прав та обов'язків, у зв'язку з чим вказана інспекція, відповідно, не є стороною або учасником провадження у справі про банкрутство Боржника, оскаржувана в апеляційному порядку постанова не стосується її прав та обов'язків, а тому не мала права звертатись з апеляційною скаргою на постанову про визнання Боржника банкрутом відповідно до положень ст. 91 ГПК України.

На вказане суд апеляційної інстанції увагу не звернув та не надав цьому відповідної правової оцінки, розглянувши апеляційну скаргу ДПІ по суті.

Згідно п. 1 частини першої ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи наведене та виходячи із системного аналізу норм ГПК України, колегія суддів вважає, що спір згідно поданої Інспекцією апеляційної скарги на ухвалу господарського суду від 30.01.2014 року не підлягав вирішенню в порядку апеляційного провадження.

За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що здійснивши апеляційне провадження та розглянувши по суті апеляційну скаргу ДПІ на ухвалу господарського суду Донецької області від 30.01.2014 року, суд апеляційної інстанції припустився порушень, зокрема, вимог ст. 91 ГПК України, у зв'язку з чим оскаржувана постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як незаконна, а апеляційне провадження за скаргою Державної податкової інспекції в Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на згадану ухвалу господарського суду підлягає припиненню.

Враховуючи викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Группа НЖК" - Оніщука М.І. задовольнити частково.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.04.2014 року у справі № 905/7561/13 скасувати.

3. Прийняти нове рішення: "Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на ухвалу господарського суду Донецької області від 30.01.2014 року у справі № 905/7561/13."

Головуючий Б. М. Поляков

Судді О. Є. Короткевич

С. В. Куровський